Ухвала

від 21.03.2023 по справі 761/8939/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/8939/23

Провадження № 1-кс/761/6036/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 розглянувши клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 120221001000019 07 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.197-1 КК України про арешт майна,

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотання у кримінальному провадженні № 120221001000019 07 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 197-1 КК України про арешт нерухомого майна по АДРЕСА_1 (з кадастровими номерами 8000000000:79:013:0010, 8000000000:79:013:0113, 8000000000:79:013:0009, 8000000000:79:013:3013, реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна 2531688580000).

На обгрунтуванняклопотання прокуроромзазначено,що упровадженні СВШевченківського УПГУНП вм.Києві знаходятьсяматеріали кримінальногопровадження за№ 12022100100001907за ознакамивчинення кримінальнихправопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.197-1КК України.

10.02.2023 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва, Шевченківською окружною прокуратурою міста Києва із залученням спеціалістів комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин» проведено огляд земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:79:013:0010, 8000000000:79:013:0113, 8000000000:79:013:0009, 8000000000:79:013:3013.

За результатами проведення вказаних слідчих (розшукових) дій, а саме огляду земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:79:013:0010, 8000000000:79:013:0113, 8000000000:79:013:0009, 8000000000:79:013:3013 із залученням спеціалістів Комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин» розроблено технічний звіт щодо вишукувальних робіт при здійсненні моніторингу земель та контролю за їх використанням і охороною матеріали топографо-геодезичних та вишукувальних робіт земельних ділянок за адресою: вул. Антоновича, 50 у Голосіївському районі міста Києва.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою вул. Антоновича 50-54 на земельних ділянках 8000000000:79:013:0010 та 8000000000:79:013:0113 розміщено об`єкт незавершеного будівництва, а саме готельно-офісний багатофункціональний комплекс з підземним паркінгом, який перебуває у приватній власності ТОВ «Рейтинг 1». Підставою для державної реєстрації права власності на вказаний вище об`єкт незавершеного будівництва є зокрема дозвіл на виконання будівельних робіт, серія та номер: 1836-гЛ/С, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 18.01.2010.

Разом з тим встановлено, що частина будівлі, яка розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:013:0003 розміщується на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:013:0010.

Також виявлено, що металевий паркан, яким огороджена територія, що використовується як будівельний майданчик об`єкта нерухомого майна, що будується на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:79:013:0010, 8000000000:79:013:0113 та 8000000000:79:013:0009 розташований на частині земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:013:0013.

Враховуючи вище викладені обставини, вбачається, використання земельних ділянок з кадастровим номерами 8000000000:79:013:0010 не за цільовим призначенням, а частина земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:013:0013 є самовільно зайнятою, що с порушенням вимог статтей 96 та 211 Земельного кодексу України.

Постановою прокурора від 13.03.2023 земельні ділянки 8000000000:79:013:0010, 8000000000:79:013:0113, 8000000000:79:013:0009, 8000000000:79:013:0013 та об`єкт незавершеного будівництва (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2531688580000), що розташований на них, визнані речовим доказом у кримінаьному провадженні.

З метою забезпечення збереження речових доказів, прокурор просив накласти арешт на нерухоме майно по АДРЕСА_1 із забороною проведення будівельних робіт на об`єкті незавершеного будівництва..

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання просив клопотання задовольнити з підстав наведених у ньому.

Представник власника майна заперечував проти задоволення клопотання

Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Згідно ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в данному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий судя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий судя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в данному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак зазначених вимог закону прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотримався.

Зокрема, посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на нерухоме майно, з метою забезпечення збереження цього майна як речового доказу у кримінальному провадженні, прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на цьому етапі досудового розслідування докази на підтвердження існування правових підстав для арешту вказаного майна саме з тією метою, яку він привів у клопотанні.

Між тим, жодних даних про те, що на нерухоме майно по АДРЕСА_1 (з кадастровими номерами 8000000000:79:013:0010, 8000000000:79:013:0113, 8000000000:79:013:0009, 8000000000:79:013:3013, реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна 2531688580000) може бути накладено арешт з метою забезпечення його збереження як речового доказу у кримінальному провадженні в матеріалах, які додані до клопотання, не міститься.

Щодо посилання прокурора про визнання нерухомого майна речовим доказом на те, що вказане майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, то будь-якого обґрунтування, якими саме можуть бути ці відомості, в зазначеній постанові не приведено.

Окрім того, прокурор звертаючись з вимогою про накладення арешту на нерухоме майно не зазначає та не обґрунтовує співмірність майна яке належить арештувати з розміром шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Також, слід зазначити, що визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у данному кримінальному провадженні, не може бути єдиною умовою для арешту майна, оскільки не є визначеною законом підставою для цього.

З наданих матеріалів вбачається, що накладення арешту на нерухоме майно, за викладених у клопотанні прокурора обставин, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника майна потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Отже сукупність вказаних вище обставин свідчить про відсутність правових підстав для задоволення клопотання.

Керуючись вимогами ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 120221001000019 07 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.197-1 КК України про арешту нерухомого майна земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:79:013:0010, 8000000000:79:013:0113, 8000000000:79:013:0009, 8000000000:79:013:3013, що перебувають у власності територіальної громади міста Києва, договір оренди з ТОВ «Рейтинг 1»; об`єкт незавершеного будівництва (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2531688580000, зареєстрований за ТОВ «Рейтинг 1», код ЄДРПОУ 32911266).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: