Ухвала

від 31.03.2023 по справі 761/2527/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/2527/23

Провадження № 2-з/761/204/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Матвєєвої Ю.О.

при секретарі: Каніковського Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Матвєєвої Ю.О. на розгляді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

30 березня 2023 року представником позивача адвокатом Кур`ян К.І. подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ). вчиняти будь-які дії щодо виселення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . здійснювати заміну замків, вхідних дверей у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , а також заборонити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) чинити перешкоди ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) у користуванні квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

В обґрунтування заяви представник позивача, зазначила, що позивач 28.03.2023 року разом із донькою не змогла потрапити до квартири яка знаходиться в АДРЕСА_4 у зв`язку із заміною замків вхідної квартири та поставлена сигналізація.

Зазначені обставини змусили позивача звернутися до суду з відповідною позовною заявою для захисту своїх прав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи судом за відсутності учасників справи.

Вивчивши доводи поданої заяви про забезпечення позову, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вказана заява до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва 23.03.2023 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову, а саме накладено арешт на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1859262980000) та заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації права та державним реєстраторам прав на нерухоме майно (в тому числі й Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних рад Київській, Севастопольській міській, районним у містах Києві та Севастополі, державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі, але не обмежуючись: державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в тому числі до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо об`єкту нерухомого майна, а саме щодо двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1859262980000).

Як зазначає заявник, відповідач вже після постановлення ухвали суду від 23.03.2023 року вчинив дії щодо заміни замків на вхідних дверях спірної квартири. За вказаних обставин чоловік позивача звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів.

Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одними із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконавати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 08.05.2019 у справі № 487/7097/18 та від 25.09.2019 у справі №320/3560/18, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Матеріали заяви не містять належних і допустимих доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить представник позивача, а також наданий для огляду суду DVD-диск, які нібито фіксують події які відбувались 28.03.2023 року. Дане відео не може бути належним доказом, так як, не зрозуміло в який період часу було воно зроблене, де знімалося та хто присутній на ньому.

Враховуючи відсутність належного обґрунтування представником позивача обраних ним заходів забезпечення позову суд приходить до висновку про відсутність передбачених ч. 1 ст. 149 ЦПК України підстав для забезпечення позову, у зв`язку з чим в забезпеченні позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-154, 157 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_4 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.О. Матвєєва

31 березня 2023 року