Ухвала

від 31.03.2023 по справі 200/19545/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

31 березня 2023 року Справа №200/19545/21

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аканов О.О., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) до товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглесервіс» (місцезнаходження: 84404, Донецька область, м.Лиман, вул.Студентська, 2а, код ЄДРПОУ 30775649) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (за списком №2) за період з 01.02.2018 по 28.02.2018 в сумі 2576,18 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою суду від 15 липня 2022 року позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду:

- оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 2270 грн.

Ухвалу надіслано позивачу на на електронну адресу позивача gu@dn.pfu.gov.ua.

Ухвалою від 14 грудня 2022 року продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви до закінчення воєнного стану в Україні шляхом подання до суду : оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 2270 грн.

Ухвалу надіслано позивачу засобами електронного зв`язку на електронну адресу позивача gu@dn.pfu.gov.ua.

Ухвалою від 28 лютого 2023 року встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області для усунення недоліків адміністративного позову десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали шляхом надання: оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 2270 грн.; зобов`язано позивача у випадку неможливості виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху через незаконні дії Російської Федерації проти України, невідкладно повідомити про це суд.

Ухвалу надіслано позивачу на електронну адресу позивача gu@dn.pfu.gov.ua, опубліковано на офіційному веб-порталі Донецького окружного адміністративного суду, позивача повідомлено телефонограмою.

Ухвалу доставлено до електронного кабінету позивача 28.02.2023, що підтверджується довідкою Донецького окружного адміністративного суду.

Станом на 28.03.2022 року позивачем не усунено недоліки позовної заяви.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й юридичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, встановленим у цій статті.

При цьому за змістом частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1)верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3)гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4)змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5)обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7)забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Стаття 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сплата судового збору за подання позовної заяви є процесуальним обов`язком позивача, який звертається до суду з позовною заявою.

За змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, як слідує з наведеної норми права відстрочення сплати судових витрат є правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується із майновим станом особи.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого відстрочення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати або мають право на відстрочення судового збору.

За змістом норм зазначеної вище статті положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України «Про судовий збір» передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа, зокрема суб`єкт владних повноважень, не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Отже, питання відстрочення чи розстрочення сплати судового збору судом вирішується на власний розсуд з огляду на доводи заявника.

При цьому, позивач має довести існування фінансових труднощів та гарантувати сплату коштів у майбутньому. Відсутність бюджетного асигнування не є підставою для невиконання позивачем обов`язку по сплаті судового збору.

Водночас, позивачем не надано суду жодних доказів наявності обставин щодо відсутності фінансування або обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі на оплату судового збору, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, як і не надавались докази звернення позивача до відповідних органів щодо вирішення питання виділення додаткових асигнувань на оплату судового збору у цей період та докази відмови в виділенні грошових коштів на відповідні видатки, а також жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, повернення позову, з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, заявник зобов`язаний демонструвати свою готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи та утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у її розгляді, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури судового розгляду.

Дана правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 15 липня 2022 в справі №990/31/22.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Проте норми КАС України не зазнали змін щодо процесуальних строків встановлених судом.

Станом на 30 березня 2023 року позивачем не усунено недоліки позовної заяви.

Відповідно до вимог статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишену без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, внаслідок чого позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Суд роз`яснює позивачу, що він не позбавлений права на повторне звернення до суду із даним позовом.

Керуючись пунктом 1 частини 4 статті 169, статтями 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) до товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглесервіс» (місцезнаходження: 84404, Донецька область, м.Лиман, вул.Студентська, 2а, код ЄДРПОУ 30775649) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (за списком №2) за період з 01.02.2018 по 28.02.2018 в сумі 2576,18 грн. повернути разом з доданими до неї документами.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду із даним позовом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляду справи було здійснено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.О. Аканов