Рішення

від 30.03.2023 по справі 320/8303/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2023 року Київ№ 320/8303/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгруп» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгруп» (далі позивач, Товариство) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Київській області), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 6423 від 19.05.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 7842 від 17.06.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 12285 від 04.11.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 13238 від 15.12.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 6026 від 30.06.2022;

- зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняті відповідачем рішення є протиправними, оскільки позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків. Окрім того представник позивача наголосив, що спірні рішення відповідача не містять будь-якої інформації щодо операцій, які є ризиковими, що позбавило позивача можливості належним чином реалізувати право на надання пояснень і підтверджуючих документів, передбачене абзацом 7 пункту 6 Порядку №1165.

Відповідно до ухвали від 19.09.2022 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.

Згідно з ухвалою від 29.11.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

02.02.2023 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що спірні рішення є правомірними, оскільки прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку зі встановленням відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, внаслідок здійснення ним ризикових операцій.

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Рішеннями про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 6423 від 19.05.2021, № 7842 від 17.06.2021, № 12285 від 04.11.2021 та № 13238 від 15.12.2021 (далі спірні рішення), з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення про відповідність платника податку товариства, критеріям ризиковості платника податку. Підставою у спірних рішеннях зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Водночас всупереч затвердженої форми спірних рішень, відповідачем не розшифровано, яка саме податкова інформація стала підставою для їх прийняття.

У зв`язку з наведеним, листом від 08.06.2021 № 860 позивач звертався до відповідача з проханням пояснити причини внесення Товариства до ризикових згідно з рішенням № 6423 від 19.05.2021 з наданням інформації щодо виявлених ризикових операцій.

У відповідь, відповідач листом від 15.06.2021 № 24021/6/10-36-18-02 повідомив, що встановлено відповідність Товариства пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, а саме від Київської міської прокуратури надійшла інформація, що підприємство здійснювало фінансово-господарські операції, які залучені до протиправного механізму, відповідно до яких підприємства формують податковий кредит із підміною товарної групи, зокрема, шляхом несанкціонованого адміністрування податкових баз. При цьому відповідач зазначив, що у разі надання Товариством пояснень та їх документального підтвердження в порядку, встановленому пунктом 6 Порядку зупинення, Комісією ГУ ДПС України у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації буде розглянуто питання щодо відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника та прийнято відповідне рішення.

Листами від 15.07.2021 № 15/07/21, від 18.10.2021 № 18/10/21, від 22.02.2022 № 22/02/22 позивач звертався до відповідача з проханням надати копії протоколів засідання Комісії, з наданням копій документів та інформації, на підставі яких були прийняті спірні рішення, а також вказати які саме операції розцінені Комісією як ризикові.

Відповіді на вказані листи, для підтвердження належного їх розгляду, відповідачем суду не надані.

Окрім того, рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 6026 від 30.06.2022, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення про відповідність платника податку Товариства, критеріям ризиковості платника податку. Підставою рішенні зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Водночас всупереч затвердженої форми рішення, відповідачем не розшифровано, яка саме податкова інформація стала підставою для його прийняття.

Відповідно до листа відповідача від 22.08.2022 № 1955616/10-36-18-02, на адвокатський запит представника позивача від 16.08.2022 № 16/08/22-ТОРГ щодо підстав прийняття спірних рішень, убачається, що у ході проведеного аналізу наявних баз даних щодо товариства встановлено здійснення ймовірно ризикових операцій по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником, зокрема, ТОВ «Белнафтогаз» (40500120). Також зазначено, що враховуючи об`єми задекларованих операцій, наявності трудових ресурсів, відсутності достатньої кількості транспорту (зокрема, вантажного та іншого транспорту спеціального призначення), як власного так і орендованого, вбачалась відсутність об`єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих між товариством та його контрагентами господарських операцій щодо придбання/реалізації товарів/послуг. Відповідачем вказано, що товариством не подано документи, що підтверджують господарські операції з контрагентами-постачальниками: ТОВ «Євро Смарт Пауер» (42547705), ТОВ «ТД Дакота» (41323370), ТОВ «Белнафтогаз» (40500120), а також документів, що підтверджують наявність у товариства основних засобів.

Відповідно до копій витягів з протоколів засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДПС у Київській області від 30.06.2022 №136/10-36-18-03-03, від 15.12.2021 № 568/10-36-18-03-03, від 04.11.2021 № 507/10-36-18-03-03, від 17.06.2021 № 282/10-36-18-03-10, від 19.05.2021 № 227/10-36-18-03-10, ухвалено прийняти рішення щодо відповідності товариства пункту 8 Критеріям ризиковості платника податку. Водночас у вказаних документах не наведено будь-яких обставин та підстав прийняття такого рішення.

Не погоджуючись зі спірними рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Листом від 31.05.2022 № 5017/6/99-00-18-01-01-06 Державна податкова служба України, за результатами розгляду скарги позивача повідомила про залишення скарги без задоволення.

Разом із тим, матеріалами справи підтверджено, що позивач подавав податковому органу пояснення та їх документальне підтвердження щодо реальності здійснюваних ним господарських операцій з контрагентами (первинні документи по взаємовідносинам) та щодо наявності у позивача реальної можливості для провадження відповідної господарської діяльності (докази наявності трудових і матеріально-технічних ресурсів, орендованого та власного транспорту (вантажних автомобілів та напівпричепів), орендованих приміщень та складів, наявності ліцензії на внутрішні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, оборотно-сальдові відомості по рахунку 6851 за січень-вересень 2021 року тощо). Окрім того, судом установлено документальне підтвердження взаємовідносини позивача з ТОВ «Євро Смарт Пауер» ТОВ «ТД Дакота», ТОВ «Белнафтогаз».

Натомість позивач наголосив, що відповідач жодного разу на численні запити не надав обґрунтованої відповіді, які саме операції позивача вважає ризиковими, які з поданих позивачем документів прийняті до уваги, а які ні, і які документи слід було б подати позивачу. Водночас, у кожній наступній відповіді, відповідач наводив нові підстави прийняття спірних рішень. Наведені обставини підтверджені документально.

Уважаючи спірні рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 ПК України).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 визначено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з пунктами 5, 6 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком № 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до пункту 8 яких відноситься наступний критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У свою чергу, аналіз змісту указаного пункту свідчить, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючого органу податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, зі змісту спірних рішень вбачається, що комісією регіонального рівня прийняті рішення про відповідність товариства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкових накладних/розрахунків коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу таких накладних/розрахунків коригування. Зазначене підтверджується також аналізом змісту витягів з протоколів засідання Комісії та відповідачем не заперечується і не спростовується. Натомість відповідачем підтверджується, що спірні рішення прийняті у зв`язку з наявною податковою інформацією, а не за наслідками подання позивачем податкових накладних/розрахунків коригування для реєстрації.

Водночас, додатком № 4 до Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідно до якої, коли приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, зазначається підстава, а саме зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Разом з тим, у спірних рішеннях відповідачем не розшифровано, яка саме податкова інформація стала підставою для віднесення позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості. Аналогічна ситуація має місце у протоколах засідання Комісії.

Натомість, згідно з доводами позивача, які підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, вже після прийняття спірних рішень, на запити позивача, відповідач наводив декілька версій як підстави для прийняття спірних рішень, а саме: надходження інформації Київської міської прокуратури про те, що підприємство здійснювало фінансово-господарські операції, які залучені до протиправного механізму, відповідно до яких підприємства формують податковий кредит із підміною товарної групи, зокрема шляхом несанкціонованого адміністрування податкових баз; аналіз баз даних щодо товариства, відповідно до якого встановлено здійснення ймовірно ризикових операцій по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками, зокрема, ТОВ «Белнафтогаз»; не подання документів, що підтверджують господарські операції з контрагентами-постачальниками ТОВ «Євро Смарт Пауер», ТОВ «ТД Дакота», ТОВ «Белнафтогаз», а також документів, що підтверджують наявність у товариства основних засобів.

У той же час, позивачем документально підтверджено (первинними документами) реальність здійснюваних ним господарських операцій з контрагентами, у тому числі з вищенаведеними, а також документально підтверджена реальна можливість здійснення ним відповідної господарської діяльності.

При цьому суд зазначає, що у взаємозв`язку з наведеними положеннями Порядку №1165, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що Товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією інших органів, має надати належні та допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Водночас, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Нехтуючи наведеним обов`язком щодо доказування, відповідач не надав жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував би підставою для прийняття спірних рішень.

Отже суд доходить висновку, що ненадання відповідних доказів контролюючим органом свідчить, що у нього були відсутні правові підстави для віднесення позивача до ризикових платників податків.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

За своєю правовою природою спірні рішення мають ознаки актів індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень по відношенню до позивача, тож надання оцінки правомірності таким рішенням у межах судового оскарження на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідає завданням адміністративного судочинства.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Враховуючи викладене в сукупності, суд доходить висновку, що спірні рішення відповідача прийняті без врахування всіх обставин та не у спосіб, визначений законом, а відтак, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до змісту статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Разом із тим, відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частин першої, пункту 2 частини другої, частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Із системного аналізу вказаних норм Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Виходячи з наведеного суд уважає, що в цьому випадку, задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, - є дотриманням судом гарантій захисту порушених прав позивача на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

У підсумку, з урахування зазначеного в сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжних доручень від 24.08.2022 № 3916 та від 04.08.2022 № 3617 позивачем сплачено судовий збір у сумі 9924, 00 грн. та 4962, 00 грн., яка підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 132, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгруп» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 6423 від 19.05.2021.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 7842 від 17.06.2021.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 12285 від 04.11.2021.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 13238 від 15.12.2021.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 6026 від 30.06.2022.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгруп» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгруп» (код ЄДРПОУ: 38510889; місцезнаходження: 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Калініна, буд. 57) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5, корпус «А») судовий збір у розмірі 14886, 00 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 0 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.