Рішення

від 31.03.2023 по справі 400/1321/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2023 р. № 400/1321/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003,

до відповідача:Українського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, вул. Новосельська, 1-А, с. Українка, Березанський район, Миколаївська область,57451,

про:застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, звернулося до Українського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Коблівської сільської ради Березанського району, код ЄДРПОУ 24781031, про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовано за адресою: вул. Новосельська, І-А, с. Українка, Березанський район, Миколаївська область, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що перевіркою об`єкта відповідача виявлено ряд особливо небезпечних порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.03.20 року відкрито провадження по справі №400/1321/20, за правилами спрощеного провадження. Ухвалою від 01.07.2020 зупинено провадження. Ухвалою від 21.12.21 поновлено провадження у справі за клопотанням позивача.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Згідно Акту перевірки від 30.06.2020, залишається не усунено 6 порушень із 10, а саме:

1. (Пункт 1 позову) допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме: не влаштовано протипожежні люки. в прорізах, що відокремлює сходові клітини від горищного приміщення. (порушено пункт 2.3 розділу III ППБУ, відповідно до якого під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних пере- школах);

2. (Пункт 2 позову) дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності (порушено пункт 2.5 розділу І ППБУ, відповідно до якого дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності):

3. (Пункт 5 позову) не виконано захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку, відповідно до вимог ДСТУ В В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (порушено пункт 1.21 розділу IV ППБУ, відповідно до якого захист будівель. споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів. а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5- 38:2008 («Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»);

4. (Пункт 6 позову) проріз у протипожежній стіні (перегородки) між приміщення - ми електрощитової та коридором не заповнено протипожежними дверима 11-го типу (порушено пункт 1.24 розділу IV ППБУ відповідно до якого забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові);

5. (Пункт 7 позову) під час експлуатації об`єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки. встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема всі приміщення на об`єкті не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією та системою оповіщення про пожежу відповідно до вимог ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту» з підписанням актів (Акт прийняття монтажних робіт, Акт ведення в експлуатацію та перевірки, Акт прийняття), (порушено пункт 1.2 розділу V ППБУ, відповідно до якого будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»);

6. (Пункт 8 позову) під час експлуатації об`єктів допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема приміщення котельні не обладнано автоматичною системою пожежогасіння відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». (порушено пункт 1.2 розділу V ППБУ відповідно до якого приміщення котельні повинно обладнуватися автоматичною системою пожежогасіння відповідно до вимог ДБН B.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»).

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2013р. №33 «Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі - Управління) є територіальним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, рятувальних справах та гасіннях пожеж, профілактики травматизму невиробничого характеру. У відповідності до ст. 64, 65, 66 Кодексу цивільного захисту України, Управління здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до чинного законодавства.

Суд зазначає, що Кодексом цивільного захисту України регулюються відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Згідно ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Пунктами 29, 33 та 43 с. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Відповідно до п. 1, 3 та 4 с. 1 ст. 7 Кодексу цивільного захисту України, цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

До завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки (п. 21 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно п. 12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Підставою для звернення до суду із цим позовом є виявлена позивачем під час проведення позапланової перевірки відповідача, низки порушень, які у подальшому не було усунуто останнім.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

По суті виявлених порушень відповідач своїх заперечень не навів, як і не надала будь-яких доказів усунення виявлених позивачем порушень. Існуючий стан пожежної та техногенної безпеки відповідача зумовлює перебування відвідувачів та персоналу закладу в умовах реальної загрози їхньому життю та здоров`ю.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У даній справі відсутні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003 код ЄДРПОУ 38524996) до Українського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (вул. Новосельська, 1-А, с.Українка, Березанський район, Миколаївська область,57451 код ЄДРПОУ 24781031) задовольнити.

2. Застосувати захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) до суб`єкта господарювання Українського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Коблівської сільської ради Березанського району, (код ЄДРПОУ 24781031, розташованого за адресою: вул. Новосельська, І-А, с.Українка, Березанський район, Миколаївська область), захід реагування у вигляді заборони експлуатації об`єктів, будівель, споруд, окремих приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник