Постанова

від 29.03.2023 по справі 370/127/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2023 року м. Київ

Справа № 370/127/23

Провадження: № 22-ц/824/6057/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,

суддів Нежури В. А., Соколової В. В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Коломієць Тетяни Михайлівни в інтересах ОСОБА_1

на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 19 січня 2023 року, постановлену під головуванням судді Тандира О.В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київхліб Агро» про стягнення заборгованості за договорами оренди,

у с т а н о в и в :

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 09.03.2021 року між ПрАТ «СК «Енергорезерв», та ТОВ «Київхліб Агро» було укладено ряд договорів оренди землі, а саме, щодо 44 земельних ділянок, які знаходяться на території Забуянської ради Макарівського району Київської області. 07.05.2022 року він, ОСОБА_1 став власником вказаних земельних ділянок. Умовами вищевказаних договорів оренди передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. У цьому випадку до правонаступників переходять усі права та обов`язки, що випливають з цього договору. Щорічна орендна плата за користування кожною земельною ділянкою складає 5 163,31 грн за 1 га землі, що є еквівалентом 186,34 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на момент укладення договорів. Також умовами договорів передбачено зміну курсу долара США, збільшення орендної плати на коефіцієнт індексації, порядок та строки оплати оренди, відповідальність за порушення грошового зобов`язання у вигляді штрафу. 04.11.2022 року договори оренди розірвано. Однак, відповідачем не здійснено оплати за договорами, а тому станом на 04.11.2022 року має місце заборгованість у розмірі 906 867,38 грн. Також, за порушення грошового зобов`язання відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 1 979 214,68 грн, а також 3 % річних у розмірі 8 133,76 грн та інфляційні втрати у розмірі 50 696,29 грн згідно ст. 625 ЦК України.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 19 січня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами оренди повернуто особі, що її подала.

Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Коломієць Т. М. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та прохідна та на них не поширюється дія заборон, визначених у частинах 4,5 ст. 188 ЦПК України, суд не має підстав для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявляє позивач клопотання про об`єднання позовних вимог. Також вказала, що позов стосується стягнення заборгованості по орендній платі за 44 (сорока чотирма) договорами оренди земельних ділянок, при цьому, умови вказаних договорів є однаковими, за виключенням кадастрових номерів та розмірів земельних ділянок. Підстави звернення до суду із вказаним позовом щодо кожного із договорів є аналогічними і пов`язаними між собою одним і тим самим способом захисту; позовні вимоги пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами. Вказала і про те, що об`єднання заявлених позовних вимог дасть можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби, а також запобігти ухваленню різних судових рішень за однакових обставин.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 2 ст. 369 ЦПК України).

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Гладишева С. Д. в інтересах ТОВ «Київхліб Агро» заперечувала проти апеляційної скарги та зазначила, що суд першої інстанції правильно акцентував увагу на надмірній кількості правочинів, за якими, на думку позивача, у іншої сторони наявна заборгованість. Вказані правочини мають різний предмет та площу земельних ділянок, розмір орендної плати та штрафних санкцій. Орендодавцем за вказаними договорами є ПрАТ «СК «Енергорезерв», що, у свою чергу, ставить під сумнів правомірність звернення до суду ОСОБА_1 із вказаним позовом. Просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог.

Перевіряючи вказані висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається

у випадку, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків,

в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої та другої статті 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому, об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення цивільного спору.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об`єднаними можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів), або хоч і різними позивачами, але до одного й того

ж відповідача. Однорідними є позовні вимоги, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

У розумінні положень частини першої статті 188 ЦПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не

є однорідними); не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Окрім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині першій статті 188

ЦПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах чотири, п`ять вказаної статті.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що набув права власності на земельні ділянки, які були передані в оренду відповідачу на підставі типових договорів, а отже, вважав що вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за вказаними договорами можуть бути об`єднані, оскільки пов`язані між собою підставою виникнення спірних відносин та спільністю поданих доказів.

Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 з підстав порушення останнім правил об`єднання позовних вимог, вважав, що сумісний розгляд заявлених позовних вимог у цій справі перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, адже у цьому випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених договорів, встановити обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення.

Однак, у разі порушення правил об`єднання позовних вимог, суд з метою виконання завдання цивільного судочинства не має обов`язку повернути позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власної ініціативи, надавши доступ до суду та відкривши провадження у справі, повинен самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини шостої статті 188 ЦПК України та розглянути кожну із заявлених вимог окремо.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 27 жовтня 2021 року у справі № 127/6686/21, від 07 грудня 2022 року у справі № 182/1919/22.

Отже, висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви з підстав порушення правил об`єднання позовних вимог не може вважатися законним та обґрунтованим.

Окрім того, слід відмітити, що спір у даній справі стосується належних позивачу земельних ділянок, які передані в оренду відповідачу на підставі однотипних договорів оренди, отже, заявлений позов стосується одних і тих же осіб (позивача та відповідача). Вказані земельні ділянки, зі слів позивача, знаходяться в межах однієї сільської ради, договори укладені в один день, мають один предмет та визначають однакові умови щодо строку дії договорів, розміру орендної плати, умов використання земельних ділянок, порядку повернення земельних ділянок, відповідальності сторін за порушення договору.

Позовні вимоги пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами в частині необхідності встановлення обставин передачі земельних ділянок в оренду та виконання відповідачем умов договорів оренди щодо сплати орендної плати. При цьому, заявлені позивачем вимоги об`єднані одним і тим самим способом захисту прав позивача, а саме, стягнення заборгованості.

У зв`язку з викладеним колегія суддів вважає, що позовні вимоги, заявлені у цій справі, підставно та у повній відповідності до положень частини першої статті 188 ЦПК України об`єднані ОСОБА_1 в одній позовній заяві і таке об`єднання не матиме наслідком утруднення вирішення спору, а навпаки, дасть можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Коломієць Тетяни Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 19 січня 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Т. О. Невідома

Судді В. А. Нежура

В. В. Соколова