Постанова

від 31.03.2023 по справі 520/25214/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2023 р. Справа № 520/25214/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., м. Харків, по справі № 520/25214/21

за позовом Фермерського господарства "ФІОЛЕТ"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Фермерське господарство «ФІОЛЕТ» (далі за текстом ФГ «ФІОЛЕТ», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі за текстом ГУ ДПС у Харківській області, перший відповідач, контролюючий орган), Державної податкової служби України (далі за текстом ДПС України, другий відповідач), у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії ДПС у Харківської області про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 19.08.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3121616/39673119 від 16.09.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії ДПС у Харківської області про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 28.08.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3121617/39673119 від 16.09.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 19 серпня 2021 року Фермерського господарства «ФІОЛЕТ» датою її фактичного подання-1 вересня 2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 28 серпня 2021 року Фермерського господарства «ФІОЛЕТ» датою її фактичного подання-1 вересня 2021 року.

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені на сплату судового збору у розмірі 4540 гривень.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність та безпідставність оскаржуваних рішень ГУ ДПС в Харківській області, оскільки після отримання квитанцій про зупинення реєстрації спірних податкових накладних ФГ «ФІОЛЕТ» було надано на розгляд контролюючого органу повідомлення разом із поясненнями та первинними документами про походження та реалізацію сільськогосподарської продукції, якими повністю підтверджується наявність у позивача господарських ресурсів для здійснення поставки пшениці за договором від 17.08.2021, укладеним між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , та обґрунтованість складання спірних податкових накладних.

Крім того, посилання на не надання платником розрахункових документів, в якості підстави для відмови у реєстрації податкових накладних №1 від 19.08.212 та №2 від 28.08.2021, вважає таким, що не відповідає дійсності, оскільки платіжні доручення № 192, № 197, № 198 про отримання коштів за договором поставки були надані на вимогу податкового органу.

На думку позивача, підтвердженням упередженого ставлення відповідачів є той факт, що ТОВ «ФІОЛЕТ» без будь-яких застережень з боку комісії зареєструвало податкову накладну №1 від 02.09.2021 про постачання озимої пшениці із залишків на складі, яка була зібрана в той же період та реалізована тому ж суб`єкту господарювання, а саме ФОП ОСОБА_1 .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 у справі № 520/25214/21 позовну заяву Фермерського господарства "ФІОЛЕТ" (вул. Шевченка, буд. 129, с. Олійники, Красноградський район, Харківська область, 64510, код ЄДРПОУ 39673119) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393)про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні діїзадоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення регіональної комісії ДПС у Харківської області про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 19.08.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних №3121616/39673119 від 16.09.2021.

Визнано протиправним та скасовано рішення регіональної комісії ДПС у Харківської області про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 28.08.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних №3121617/39673119 від 16.09.2021.

Зобов`язано Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 19 серпня 2021 року Фермерського господарства "ФІОЛЕТ" (вул. Шевченка, буд. 129, с. Олійники, Красноградський район, Харківська область, 64510, код ЄДРПОУ 39673119) датою її фактичного подання - 1 вересня 2021 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 28 серпня 2021 року Фермерського господарства "ФІОЛЕТ" (вул. Шевченка, буд. 129, с. Олійники, Красноградський район, Харківська область, 64510, код ЄДРПОУ 39673119) датою її фактичного подання - 1 вересня 2021 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Фермерського господарства "ФІОЛЕТ" (вул. Шевченка, буд. 129, с. Олійники, Красноградський район, Харківська область, 64510, код ЄДРПОУ 39673119) сплачений судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8) на користь Фермерського господарства "ФІОЛЕТ" (вул. Шевченка, буд. 129, с. Олійники, Красноградський район, Харківська область, 64510, код ЄДРПОУ 39673119) сплачений судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Перший відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 у справі № 520/25214/21 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог ФГ «ФІОЛЕТ» відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про правомірність прийняття першим відповідачем спірних рішень про відмову ТОВ «ФІОЛЕТ» у реєстрації податкових накладних №1 від 19.08.2021 та № 2 від 28.08.2021, оскільки в ході опрацювання копій первинних документів, поданих позивачем, комісією встановлено ненадання платником банківських документів, які підтверджують списання/зарахування коштів (банківських виписок) та інших документів, передбачених п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/ РК в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі Порядок № 520), необхідних для підтвердження відсутності ознак ризиковості та як наслідок реєстрації спірних податкових накладних.

Стверджує, що позивачем також не надано доказів навантаження та розвантаження товару, використання для цього найманих вантажників, понесення витрат на зберігання сільськогосподарської продукції (наявність складських приміщень оприбуткування товару), банківських документів, які підтверджують списання/зарахування коштів (банківських виписок), що в сукупності підтверджує дотримання податковим органом вимог законодавства при прийнятті спірних рішень.

Вважає, що задовольняючи позовну вимогу про зобов`язання зареєструвати спірні податкові накладні, суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень та підмінив контролюючий орган, оскільки питання про реєстрацію чи відмову в реєстрації податкової накладної відноситься до дискреційних повноважень другого відповідача.

Позивач, у надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу, просив суд апеляційної інстанції залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване. Вважає, що апеляційна скарга ГУ ДПС в Харківській області складена лише з перерахування норм чинного законодавства та не містить належних та обґрунтованих доводів на спростування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 у справі № 520/25214/21. Зауважив, що першим відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції взагалі не ставились під сумнів надані ТОВ «ФІОЛЕТ» докази на підтвердження постачання, зберігання, транспортування, навантаження та розвантаження продукції.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ФГ "ФІОЛЕТ" зареєстроване, як юридична особа (39673119). Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основними видами економічної діяльності господарства є: 01.11 Вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур; 46.21 Оптова торгівля зерном.

Судом встановлено, що під час здійснення господарської діяльності ФГ "ФІОЛЕТ" на виконання вимог положень ст.ст.16,201 Податкового кодексу України складено податкові накладні № 1 від 19.08.2021 на загальну суму 90000,54 грн, у тому числі ПДВ- 11052,70 грн та № 2 від 28.08.2021, на загальну суму 235999,79 грн, у тому числі ПДВ- 28982,43 грн, які направлено для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

В електронний кабінет платника податків 01.09.2021 та 09.09.2021 надійшли повідомлення, аналогічні за змістом, про прийняття вищевказаних податкових накладних з обґрунтуванням, що відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК Україниреєстрація податкових накладних №1 від 19.08.2021 та відповідно№2 від 28.08.2021 зупинені. КодиУКТЗЕД/ДКППтовару/послуг 1001, відсутні у таблиці платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. При цьому контролюючий орган запропонував надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вищевказаних вимог, з боку ФГ "ФІОЛЕТ" на адресу ГУ ДПС у Харківській області, направлено пояснення та копії документів.

Однак, відповідно до рішення комісії регіонального рівня від 16.09.2021 №3121616/39673119 у реєстрації податкової накладної №1 від 19.08.2021 відмовлено на підставі того, щоплатником податку не надано копій документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Також, рішенням комісії регіонального рівня від 16.09.2021 №3121617/39673119у реєстрації податкової накладної №2 від 28.08.2021 відмовлено з аналогічних підстав.

ФГ "ФІОЛЕТ" подано до ДПС України скарги щодо зазначених рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Комісією центрального рівня ДПС України 30.09.2021 прийнято відповідні рішення, яким скарги ФГ "ФІОЛЕТ" залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних -залишено без змін.

Позивач не погодився із зазначеними рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та протиправності оскаржуваних рішень, оскільки відповідачами під час судового розгляду не доведено об`єктивних ознак неможливості здійснення ТОВ «ФІОЛЕТ» операцій з постачання товару, зазначеного у спірних податкових накладних, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання податкового обов`язку, що свідчило б про ризик порушення ним норм податкового законодавства. Судом враховано, що відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, необхідних для прийняття позитивного рішення, позбавляє контролюючий орган можливості посилатись на їх ненадання платником податків, в якості підстави для відмови у реєстрації.

З метою відновлення порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також дотримання гарантій того, що спір між сторонами буде вирішено остаточно, суд першої інстанції вважав за необхідне зобов`язати другого відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

За змістом підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) (далі за текстом ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі за текстом Порядок № 1246).

Зокрема, пункт 12 Порядку № 1246 передбачає, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі за текстом ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом ЄРПН, Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначено Порядком № 1165.

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з приписами пункту 7 Порядку № 1165 у разі встановлення за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування відповідності відображених в них операцій хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як вбачається зі змісту отриманих позивачем квитанції від 01.09.2021 та від 09.09.2021 (а. с. 4, 5) підставою для зупинення реєстрації податкових накладних від 19.08.2021 №1, від 28.08.2021 №2 в ЄРПН слугувала відсутність кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Додатково повідомлено показники «D» = 22.3655 %, «Р» = 0.

Таким чином, підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних є їх відповідність п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку № 3 до Порядку № 1165.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій під таке визначення підпадає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (підпункт 2 пункту 11 Порядку № 1165).

При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Аналогічний правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 23.02.2023 у справі №420/9924/20.

Так, з досліджених колегією суддів копій квитанцій від 01.09.2021 та від 09.09.2021 встановлено, що перший відповідач, наводячи показники: «D» = 22.3655 %, «Р» = 0, не надає при цьому розрахунку за критерієм підпункту 2 пункту 11 Порядку № 1165, а також не вказує чіткого переліку документів, які слід подати до контролюючого органу у кожному випадку, що в свою чергу дозволяє дійти висновку про невмотивованість та безпідставність зупинення реєстрації вказаних податкових накладних.

Крім того, відповідно до пункту 12 Порядку № 1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

З наведеного слідує, що подання таблиці є правом, а не обов`язком платника ПДВ, а отже неподання останньої, не може тягти для платника негативних наслідків.

Разом з цим, в наданих квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних, оскаржуваних рішеннях ГУ ДПС у Харківській області та апеляційній скарзі не викладено обставин, за яких контролюючий орган дійшов висновку про те, що обсяг постачання товару/послуг перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі за текстом Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з вимогами пунктів 9-11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

За результатами аналізу наведених норм Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 зазначив, що чинними нормативно-правовими актами наведено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

Крім того, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20.

Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 2540/3009/18.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18.

Натомість, у квитанціях від 01.09.2021 та від 09.09.2021 комісією ГУ ДПС у Харківській області не відображено сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, які б вказували на ризиковість платника податку, та вичерпного переліку документів, який необхідно надати, що свідчить про необґрунтованість та невмотивованість таких рішень, оскільки позивач не міг передбачити відсутність яких саме документів може слугувати підставою для відмови в реєстрації вказаних податкових накладних.

Колегією суддів установлено, що на виконання вимоги першого відповідача позивачем до ГУ ДПС у Харківській області було надіслано повідомлення від 09.09.2021 №1 щодо спірних податкових накладних та документи, на підставі яких вони складені: платіжне доручення від 19.08.2021 №192, платіжне доручення від 28.08.2021 №197, платіжне доручення від 31.08.2021 № 198, договори про надання в оренду транспортних засобів від 17.07.2015 та від 30.06.2020, договір про надання в оренду складських приміщень від 17.07.2015, договір поставки сільськогосподарської продукції від 17.08.2021, товарно-транспортні накладні від 17.08.2021 та 18.08.2021, рахунок на оплату від 18.08.2021.

Як встановлено судом першої інстанції з досліджених документів та підтверджено в суді апеляційної інстанції, 17.08.2021 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - покупець) та ФГ "ФІОЛЕТ" (далі - постачальник) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 17085021.

Відповідно до п.1.1. цього Договору, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити таку сільськогосподарську продукцію: пшениця в кількості сорок тн (+/-10%) на загальну суму 326000,33 грн за 8150 грн за 1 тону.

Відповідно до п. 2.1 договору №17082021 постачальник зобов`язується не пізніше 10 днів з моменту підписання цього договору передати покупцю товар, а покупець зобов`язаний прийняти товар і розрахуватися за нього протягом 10 днів з моменту підписання договору (п. 2.2).

Сторони узгодили, що оплата за товар за домовленістю, на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання умов договору ФГ «ФІОЛЕТ» здійснило на адресу ФОП ОСОБА_1 дві поставки товару пшениці на суму 163000,00 грн (кожна), що підтверджується товарно-транспортними накладними №Р-3 від 17.08.2021 та №Р-4 від 18.08.2021.

Позивачем 18.08.2021 виставлено рахунок на оплату №2 на суму 326000,00 грн. (в тому числі ПДВ 40035,13 грн.), який ФОП ОСОБА_1 оплатив, що підтверджується платіжними дорученнями № 192 від 19.08.2021, №197 від 28.08.2021, №198 від 31.08.2021 (а.с. 19-21).

Вважаючи, що у зв`язку з отриманням оплати та відвантаженням товару відповідно до договору поставки № 17082021, що підтверджується вищезазначеними документами, у ТОВ «ФІОЛЕТ» виникли податкові зобов`язання, останній, діючи відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, сформував на адресу ФОП ОСОБА_1 податкові накладні від 19.08.2021 №1 та від 28.08.2021 №2 та подав її на реєстрацію.

Проте, незважаючи на подані документи, першим відповідачем прийнято спірні рішення від від 16.09.2021 №3121616/39673119, №3121617/39673119 про відмову в реєстрації податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку розрахункових документів або банківських виписок з особових рахунків. В додатковій інформації також зазначено, що розрахункові документи не завірені банком.

Колегія суддів вважає неприйнятними посилання першого відповідача на ненадання платником податків розрахункових документів, оскільки платіжні доручення від 19.08.2021 №192 на суму 90000 грн, від 28.08.2021 №197 на суму 70000 грн, від 31.08.2021 № 198 на суму 166000 грн (загальна сума 326000,33 грн, що відповідає сумі на яку складені спірні податкові накладні та виставленому рахунку на оплату № 2 від 18.08.2021) були надані контролюючому органу разом з поясненнями, що підтверджується квитанцією про прийняття документів від №2 від 10.09.2021 (а.с. 52).

Крім того, посилання контролюючого органу на відсутність в розрахункових документів банківських відміток (завірення банком) не відповідають дійсності, оскільки дослідивши вищевказані платіжні доручення, що містяться в матеріалах справи (а.с. 19-21), колегією суддів встановлено, що останні містять відмітку «проведено банком», печатку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та підпис відповідальної особи банку. При цьому, перший відповідач ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надав доказів на підтвердження того, що до контролюючого органу були надіслані інші платіжні доручення, що не містять банківських відміток.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Колегія суддів зазначає, що у спірних рішеннях контролюючим органом зазначено лише одну підставу для відмови у реєстрації податкових накладних (відсутність розрахункових документів), однак в апеляційній скарзі перший відповідач вказував на недоліки та відсутність інших документів, які не були надані до контролюючого органу, а отже при прийнятті рішень про відмову в реєстрації податкових накладних перший відповідач виходив з наявності інших підстав, а відповідні висновки не були покладені в основу їх прийняття.

Слід зазначити, що рішення від 30.09.2021 №44191/39673119/2, №44148/39673119/2, прийняті ДПС України, якими скарги ФГ «ФІОЛЕТ» залишено без задоволення, а рішення ГУ ДПС в Харківській області від 16.09.2021 №3121616/39673119, №3121617/39673119 без змін, містять інші підстави для відмови у реєстрації податкових накладних від 19.08.2021 № 1та від 28.08.2021 № 2, а саме не надання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунків-фактури/інвойсів.

Колегія суддів звертає увагу, що підстави та мотиви відмови у реєстрації податкових накладних, які зазначені в оскаржуваних рішеннях та рішеннях ДПС України за результатами розгляду скарг, повністю відмінні за своїм змістом, що вказує на неузгодженість дій в системі податкового органу та додатково свідчать про порушення відповідачами у спірних відносинах принципу правової визначеності при винесенні рішень ГУ ДПС у Харківській області від 16.09.2021 №3121616/39673119, №3121617/39673119

Слід зазначити, що позивачем, як до комісії центрального рівня, так і до суду, крім первинних документів по договору поставки сільськогосподарської продукції №17082021, були надані документи на підтвердження наявності у ФГ «ФІОЛЕТ» господарських ресурсів для здійснення поставки пшениці на виконання умов договору №17082021.

Судом встановлено, що звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року форми 4-сг, підтверджується наявність у позивача посівних площ, відведених для вирощування озимої пшениці (48,15 га), яка була предметом договору поставки №17082021; звітом про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2020 рік №29-сг, підтверджується виробництво позивачем пшениці озимої пшениці в обсязі 464,70 ц, та посів озимих культур на площі 29,71 га.

Наявність сільськогосподарської техніки для здійснення господарської діяльності підтверджується договорами про оренду транспортних засобів від 17.07.2015 та 30.06.2020, та актами прийому-передачі транспортних засобів, відповідно до яких орендар ФГ «ФІОЛЕТ» отримав від орендодавця ОСОБА_2 : трактор ЮМ3-ОЛ, трактор Т-150К, автомобіль камаз.

На підтвердження наявності у позивача складських приміщень надано договір про надання в оренду складських приміщень від 17.07.2015 та відповідний акт приймання-передачі складських приміщень згідно з якими ФГ «ФІОЛЕТ» прийняв від ОСОБА_2 складські приміщення, загальною площею 288 кв.м. (124,2 кв.м. та 163,8 кв.м.), які розташовані на АДРЕСА_1 .

Колегія суддів вважає, що у своїй сукупності надані позивачем документи є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію спірних податкових накладних.

Верховний Суд у постанові від 7 грудня 2022 року у справі №500/2237/20 дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН.

Зупинення реєстрації податкових накладних не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативних для платника податків рішень без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації спірних податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

Водночас, позивачем своєчасно, за встановленою формою та в повному обсязі, відповідно до приписів пункту 6 Порядку № 1165, пункту 5 Порядку № 520 і підпунктів 201.16.1., 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України подано до ГУ ДПС у Харківській області інформацію та документи, які підтверджують здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію спірних податкових накладних.

Колегія суддів зауважує, що згідно з частиною 2 статті 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Однак, ГУ ДПС у Харківській області під час розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови в реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у Харківській області при прийнятті рішень від 16.09.2021 № 3121616/39673119, № 3121617/39673119 діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття таких рішень, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання їх протиправними та скасування.

Як установлено пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірні податкові накладні, були виконані позивачем, а тому у другого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати такі накладні. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підставами для відмови в реєстрації спірних податкових накладних були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 19.08.2021 № 1, від 28.08.2021 № 2 датою їх подання на реєстрацію.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд прийшов до вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 по справі № 520/25214/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова