Постанова

від 22.03.2023 по справі 819/625/14-а

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 819/625/14-а пров. № А/857/1369/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Хомича О.Р.,

представника позивача Чернявської Г.П.,

представника відповідача Мурованої І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії "Бережанське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року у справі за позовом Державного підприємства "Бережанське лісомисливське господарство" до Головного управління ДПС у Тернопільській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

суддя в 1-й інстанції Дерех Н.В.,

час ухвалення рішення 05.12.2023 року, 11:59 год,

місце ухвалення рішення м.Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення 12.12.2023 року,

в с т а н о в и в :

Державне підприємство "Бережанське лісомисливське господарство" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що податкове повідомлення-рішення №0000652200/183, яким позивачу нараховано грошове зобов`язання по податку на прибуток підприємств в сумі 455 302 грн. (в т.ч. 305 391 грн. - основний платіж, 149 911 грн. - штрафні (фінансові) санкції), було винесене безпідставно, оскільки при проведенні перевірки аналізувався лише дохід підприємства не включаючи витрат. Разом з тим, перевіряючими не встановлено жодних застережень стосовно віднесення тих чи інших витрат підприємства до складу собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) чи адміністративних витрат, витрат на збут або інших витрат підприємства при відображенні їх на рахунках бухгалтерського обліку, а також до первинних бухгалтерських документів, що підтверджують здійснення таких витрат. Крім того, неправильність позиції податкового органу щодо визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств підтверджується висновком судово-економічної експертизи, яка була проведена в даній адміністративній справі та висновки якої слід врахувати суд при постановленні кінцевого рішення у справі.

Колегією суддів допущено заміну Державного підприємства "Бережанське лісомисливське господарство" правонаступником - Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі філії "Бережанське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просить рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року скасувати та прийняти постанову про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила, просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Бучацьке лісове господарство» засноване на державній власності, створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України №133 від 31.10.1991 р. «Про організаційну структуру управління лісового господарства України», належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і входить до сфери управління Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Підприємство створено з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих підприємству у користування.

ДП «Бучацьке лісове господарство» взято на податковий облік Бучацькою МДПІ 14.09.1992 за №112.

Основні напрямки діяльності підприємства визначені статтею 3 Статуту Державного підприємства «Бучацьке лісове господарство», затверджений Наказом Державного комітету лісового господарства України №661 від 07.11.2007.

Бучацькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Тернопільській області було проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2013 р., за результатами якої складено акт від 14.10.2013 року №136/22/00993030 (далі - Акт).

Перевіркою встановлено, що в порушення пп.135.4.1 п.135.1, пп.135.4.2 п.135.4, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, ст.149 Податкового кодексу України, ДП "Бучацьке лісове господарство" занижено задекларовані показники, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування в сумі 305391 грн., а саме: за 4 квартал 2011 року в сумі 5570 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 21368 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 278453 грн.

За вказані порушення контролюючим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 21.11.2013 року №0000652200/183, яким позивачу донараховане грошове зобов`язання по податку на прибуток підприємств в сумі 455302 грн. (в т.ч. 305391 грн. - основний платіж, 149911 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

При цьому, перевіркою встановлено, що на формування цих показників впливало: здійснення операцій з надання послуг в лісовому господарстві і лісництва та лісозаготівель; сума безповоротної фінансової допомоги; позитивне значення курсових різниць; доходи від реалізації інших оборотних активів; не включення до декларації безнадійної кредиторської заборгованості, що, на думку Бучацької ОДПІ, призвело до заниження податку на прибуток в сумі 305391 грн., а саме: за 4 квартал 2011 року в сумі 5570 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 21368 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 278453 грн.

Спірні правовідносини врегульовуються Податковим кодексом України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з п. п. 14.1.36. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Мета отримання доходу є кваліфікуючою ознакою господарської діяльності, що передбачає наявність розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності в цілому, а відтак і в кожній господарській операції, з яких складається господарська діяльність платника.

У пункті 14.1.231 Податкового кодексу України наведене визначення розумної економічної причини (ділова мета), яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому

Даний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 27.02.2020 у справі №440/1503/19 (провадження К/9901/1506/20), від 09.06.2020 у справі №813/2338/17 (провадження №К/9901/40097/18), від 28.05.2020 у справі №826/21979/15 (провадження №К/9901/40499/18), від 23.07.2019 у справі №826/10852/15 (провадження №К/9901/9645/18).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Віднесення таких операцій до господарських можливе у випадках обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою за ціну придбання товарно-матеріальних цінностей.

Як слідує з матеріалів даної справи, позивач в обревізований період перебував у господарських правовідносинах із Державним територіально-галузевим об`єднанням «Львівська залізниця», ПП «ОККО-Бізнес», ПАТ «Укртелеком»/ Тернопільська філія, ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ПП «Ліси-діброви», ТОВ «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Агропромтехніка», ТОВ «Агротерн», Мале приватне підприємство «Смолоскип», ТзОВ фірма «Лана», ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ТзОВ «Озон ЛХЗ», ПП ОСОБА_5 , ПП ОСОБА_6 , ТОВ «Тернопільський автоцентр КАМАЗ», СМП «Квота», ТзОВ «Метрудтранс», ПП ОСОБА_7 ,ПП ОСОБА_8 , ПП ОСОБА_9 ,ПП ОСОБА_10 , ДП «Дослідно-експериментальний Документ сформований в системі «Електронний суд» 20.03.2023 5 завод» (м.Коломия), ТзОВ «Укрспецоборонконтракт», ТОВ «Український сертифікаційний центр», ПП «ЮТА», ТзОВ «Золотий екватор», ПрАТ «Солід», ТзОВ «Пролісок», ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ДП «Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики «Укрлісконсалтинг», ВАТ «Тернопільобленерго», ПП «Максимум-К», ТзОВ фірма «Союзмаркет», ТзОВ «Южматиз» (м.Одеса), ПМП «Рост», ОСОБА_13 , ТОВ «Тернопільоптторг», ТзОВ «Гаванна», ТзОВ ЛК «Інтерплит Надвірна» (м.Надвірна, Івано-Франківська область), та іншими суб`єктами господарювання, які за своєю цивільно-правовою суттю відповідають основним напрямкам діяльності позивача, які визначені статтею 3 Статуту підприємства, однак позивачем не доведено відповідність таких кількісних показників, які зазначені у первинних документах діловій мені підприємства.

Зокрема, між позивачем та вказаними контрагентами здійснювалися господарські операції щодо надання послуг (в тому числі по міжнародних перевезеннях), купівлі-продажу (дрова, деревина для технічних потреб, придбання паливно-мастильних матеріалів, придбання кисню газоподібного, придбання запчастин автомашин, придбання будівельних матеріалів, виготовлення цифрових ключів, печаток, оплата телекомунікаційних послуг, підключення електронної системи, постачання електроенергії), поставки, заготівлі деревини. Доказів щодо обставин та способу налагодження зв`язків між позивачем та його контрагентами позивачем суду не подано, а зазначено представником позивача, що з 2013 року такі докази не збереглися.

В той же час, судом касаційної інстанції визначено згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.02.2016 у справі №819/625/14-а та постанови Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №819/625/14-а необхідність встановлення за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його контрагентами.

Крім цього, за змістом ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом досліджувались первинні документи ДП «Бучацьке лісове господарство», а саме: аналізи рахунків бухгалтерського обліку ДП «Бучацьке лісове господарство» за 2012 рік №№231, 232, 233, 234, 235, 236, 237, 239, 911, 912, 92, 93, 942, 943, 945, 949, 951, 952; оборотно-сальдові відомості по рахунках бухгалтерського обліку ДП «Бучацьке лісове господарство» за 2012 рік №№231, 232, 233, 234, 235, 236, 237, 239, 911, 912, 92, 93, 942, 943, 945, 949, 951, 952; податкова декларація з податку на прибуток за І квартал 2012 року, перше півріччя 2012 року, 9 місяців 2012 року, 2012 рік; акт податкової перевірки ДП «Бучацьке лісове господарство» за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2013 рік; розрахунок штрафних санкцій за результатами податкової перевірки; первинні документи, щодо фактичних витрат лісгоспу при здійснення фінансово-господарської діяльності в 2012 році (податкові накладні, акти виконаних робіт, нагромаджувальні відомості, аналізи рахунків бухгалтерського обліку, оборотно-сальдові відомості, товаро-транспортні накладні, накладні, специфікації накладні, видаткові накладні).

Судом першої інстанції проведено аналіз наведених вище документів з яких вбачається, що загальна сума доходів підприємства за 2012 рік склала: від реалізації готової продукції - 13689723 грн., від реалізації товарів - 42131 грн., від реалізації робіт, послуг - 299286 грн., від реалізації інших оборотних активів - 876330 грн., від операційної діяльності - 106876 грн., від реалізації фінансових інвестицій - 56 грн., від звичайної діяльності - 2210 грн., інші фінансові доходи - 20 грн., від купівлі-продажу валюти - 43571 грн., від операційної курсової різниці - 16282 грн., доходи майбутніх періодів - 105579 грн., від простроченої кредиторської заборгованості - 101750 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що загальна сума доходів підприємства за 2012 рік згідно первинних документів складає 15283814 грн, що на 338802 грн менше ніж визначено перевіркою контролюючого органу. Така сума виникла за рахунок завищення доходу від купівлі-продажу іноземної валюти у сумі 491095 грн та не включення до доходів сум від реалізації товарів у сумі 42131 грн, доходів від реалізації фінансових інвестицій у сумі 56 грн, від операційної курсової різниці в сумі 4527 грн та доходи майбутніх періодів на суму 105579 грн. Загальна сума витрат підприємства згідно податкових накладних, актів виконаних робіт, нагромаджувальних відомостей, аналізів рахунків бухгалтерського обліку, оборотно-сальдових відомостей, які використані в господарській діяльності підприємства за 2012 рік складає 16266201,73 грн.

Відповідно до декларації з податку на прибуток ДП „Бучацьке лісове господарство задекларовано доходів за 2012 рік на суму 14194895 грн, що на 1088919 грн менше (15283814 - 14194895 ), ніж документально підтверджено. Наведені висновки суду кореспондуються зі змістом Висновку експертів Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №762-763/21-22 від 29.12.2021, який у розумінні ст.108 КАС України оцінюється судом разом із іншими доказами, за правилами, встановленими ст.90 КАС України, і приймається до уваги при вирішенні спору по суті.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно не взято до уваги звіт про фактичні результати АФ «Консул» від 26.08.2022 оскільки даний звіт стосується фінансової інформації щодо замовника ДП «Бучацьке лісове господарство» та не поширюється на іншу фінансову звітність даного підприємства. Крім цього, даний звіт зроблено у 2022 році, згідно умов Договору №01К-ПП від 10.06.2022 року. Як слідує із звіту, дані процедури були погоджені згідно умов Договору і включали виконання певних специфічних процедур, результати яких замовник, яким є ДП «Бучацьке лісове господарство», використовує для власного висновку. Слід також зазначити, що аудитор, який склав вказаний висновок не був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок у розумінні частини сьомої ст. 101 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у рядок 03 ІД Податкової декларації з податку на прибуток позивача «Інші доходи» не включено безнадійну кредиторську заборгованість, по якій минув строк позовної давності відповідно до ст.8 Конвенції ООН «Про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів» 1974 року в сумі 125971 грн., а саме, 4 квартал 2011 року 24219 грн., 2 квартал 2012 року в сумі 101752 грн. по міжнародних контрактах з такими контрагентами: DBS KFT DEKO BIOMASS SUPPLY, PPEH BARIMEX, P.P.H. RINGPOL, SIA EUROWOOD, COPPERDALE FOUNDATION LLC, АТЛАНТІК», EBENEZER FINANCE LIMITED, DEKO Biomassza Szolqaltato Kft, що, є порушенням п.п. 135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України.

Так, згідно з п. 135.1. ст.135 Податкового Кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до положень пп. 135.4.1 п.135.4 ст.135 Податкового Кодексу України, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу. Згідно з пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового Кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/ отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно з п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4. ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Згідно з п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 153.1.4. ст.153 ПК України, у разі здійснення операцій з продажу іноземної валюти та банківських металів, до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від`ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти, металів. Термін «балансова вартість іноземної валюти» означає вартість іноземної валюти за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу або на дату здійснення операції залежно від того, яка дата настала пізніше. При цьому, прибуток ураховується у складі доходів платника податку, а збиток ураховується у складі втрат платника податку.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що за операціями з купівлі-продажу валюти має визначатися результат між курсом, з яким банк придбаває валюту та балансовою вартістю валюти.

В Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №193 від 10.08.2000 р. (надалі - П(С)БО 21) визначено, що методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України. При цьому, в п.4 П(С)БО 21 передбачено, що курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

В п.5 П(С)БО 21 передбачено, що операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов`язань, власного капіталу, доходів і витрат)

Згідно Акту перевірки, контролюючим органом встановлено позитивне значення курсової різниці від купівлі продажу іноземної валюти складає 534666 грн., що не спростоване в ході розгляду даної справи позивачем належними, достатніми та допустимими доказами. Відтак, даний дохід також має вплив на відображення у податковій декларації позивача податку на прибуток.

За змістом п.14.1.257. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Таким чином, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що залишилась непогашена вважається безповоротною фінансовою допомогою та за вимогами податкового законодавства включається до складу «інші доходи».

Як вбачається зі Акту перевірки, контролюючим органом встановлено суму безповоротної фінансової допомоги 5000 грн. за 2-3 квартал 2011 року, 5000 грн. за 2- 4 квартал 2011 року, які не відображені у Декларації з податку на прибуток платника, що не спростоване в ході розгляду даної справи позивачем.

Відтак, суд першої інстанції правомірно прийняв до уваги Висновки Акту перевірки, а також пояснення сторони відповідача, надані у судових засіданнях стосовного того, що перевіркою відображених показників у рядку 03 ІД Податкової декларації на прибуток підприємства «Інші доходи» за період 01.10.2011 по 31.12.2012 у загальній сумі 395335 грн, що на формування цього показника мали вплив відображені в інших доходах сума безповоротної фінансової допомоги, отриманої у звітному (податковому) періоді, позитивне значення курсових різниць, доходи від реалізації інших оборотних активів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії "Бережанське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії "Бережанське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 819/625/14-а без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складено 31 березня 2023 року.