Ухвала

від 29.03.2023 по справі 640/37901/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 березня 2023 року

Київ

справа № 640/37901/21

адміністративне провадження № К/990/9949/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 у справі №640/37901/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛУСКО РІТЕЙЛ" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

20.03.2023 до суду вчетверте надійшла касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - скаржник, Центральне МУ ДПС), направлена до суду поштою 17.03.2023.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що Центральне МУ ДПС зазначає про неправильне застосування судами пунктів 44.6, 44.7 статті 44 та 85.2 статті 85 ПК України, оскільки платник податків не міг під час судового розгляду посилатися на розрахунок, який не було надано під час перевірки. Зазначає, що аналогічна позиція висловлена у постановах від 06.08.2019 у справі №160/8441/18, від 24.01.2018 у справі №802/2148/13-а (К/9901/476/18).

Як вбачається зі змісту постанови апеляційного суду, надаючи оцінку таким доводам Центрального МУ ДПС, суд зазначив, що ні пояснення, ні певні математичні розрахунки, здійснені платником податків з власної ініціативи, не є документами первинного бухгалтерського обліку, а отже обов`язок їх надання не виникає після початку перевірки. Обґрунтовуючи правомірність визначення грошових зобов`язань, контролюючий орган не може посилатися на те, що платник податку не надав йому певних математичних розрахунків чи методики таких розрахунків. Також суд зазначив, що ані в акті перевірки, ані у відзиві на позовну заяву, у тому числі під час судових засідань, контролюючий орган не надав жодних пояснень, яким чином ним обраховувалась облікова різниця пального, за якою методикою; відповідач не спростував належними та допустимими доказами наданий позивачем розрахунок облікових сум різниць.

У касаційній скарзі відсутнє нормативне обґрунтування незгоди з такими висновками суду. Водночас, слід зазначити, що у справі №160/8441/18 встановлено обставини не надання до перевірки первинних документів, які стосуються господарських операцій платника податків з його контрагентом, а не окремого розрахунку, тим більш який стосується облікових різниць пального. Зі змісту касаційної скарги неможливо встановити, якому саме висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №802/2148/13-а, на переконання Центрального МУ ДПС суперечать оскаржувані судові рішення.

Таким чином, є підстави вважати, що скаржник у касаційній скарзі наводить обґрунтування безвідносно до висновків судів, які стали підставою для задоволення позову.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2022 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 у справі №640/37901/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛУСКО РІТЕЙЛ" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон