Ухвала

від 29.03.2023 по справі 160/498/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 березня 2023 року

м. Київ

справа №160/498/22

адміністративне провадження №К/990/9079/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2022 у справі № 160/498/22 за позовом Приватного підприємства "Будальтернатива" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Будальтернатива" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 30.11.2021 № 199/4.2/1008-ФС/262 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2022, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2022, позов задоволено.

Не погоджуючись з указаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2022, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Касаційна скарга подана (здана на пошту) 09.03.2023, тобто після закінчення строків, встановлених статтею 329 КАС України.

У касаційній скарзі міститься заява про поновлення строку на касаційне оскарження вищезазначених судових рішень.

Так, скаржник зазначає, що копію постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2022 отримав 09.02.2023, на підтвердження чого надає копію супровідний лист Третього апеляційного адміністративного суду про направлення копії оскаржуваного судового рішення з відтиском штемпеля вхідної кореспонденції, тому просить поновити пропущений процесуальний строк.

Відповідно до частини другої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Тобто, початок перебігу тридцятиденного строку на касаційне оскарження судового рішення відліковується від дати складання повного тексту такого судового рішення, а за умов, передбачених частиною другою статті 329 КАС України строк підлягає безумовному поновленню у разі подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.

Для надання оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, визначальним є з`ясування дати вручення скаржнику копії судового рішення.

Так, оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 21.10.2022. Таким чином останнім днем подачі касаційної скарги було 21.11.2022. Касаційну скаргу заявник подав до Верховного Суду 09.03.2023, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. До касаційної скарги додано супровідний лист Третього апеляційного адміністративного суду про направлення копії оскаржуваного судового рішення з відтиском штемпеля вхідної кореспонденції.

Однак, враховуючи відсутність поштового конверта про надіслання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції з відбитками поштових штемпелів та штрихкодовим ідентифікаторам (копію розписки про отримання копії оскаржуваного судового рішення, копію довідки суду про ненадіслання (неотримання) копії судового рішення тощо), суд вказану підставу пропуску строку визнає неповажною, оскільки реєстрація вхідної кореспонденції є односторонньою дією і не може бути самостійним доказом отримання копії оскаржуваного рішення у певну дату.

Питання ж, пов`язані з врученням судового рішення, врегульовані частинами шостою, сьомою статті 251 КАС України, якими визначено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Належними доказами факту отримання копії судового рішення можуть бути, наприклад: поштовий конверт з відтиском штемпелю поштового відділення, довідка суду про час отримання копії відповідного судового рішення тощо.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказану справу судами першої інстанції було розглянуто в порядку загального позовного провадження.

За правилами частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у касаційній скарзі скаржник вказує, що вона подається на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

у касаційній скарзі скаржник вказує, що подає її на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, та зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

Верховний Суд наголошує на тому, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати норму права щодо питання застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду та яку, на думку скаржника, судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Всупереч вищенаведеного, скаржником не визначено конкретних правовідносин у справі та не конкретизовано та не обґрунтовано правильного застосування даної норми права, яка стосується цих правовідносин та була застосована судами першої та (або) апеляційної інстанцій неправильно та потребує висновку Верховного Суду.

Відповідно до зазначеного пункту підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Натомість, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що наведене скаржником обґрунтування не узгоджується із визначеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

У поданій касаційній скарзі скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що належне викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень по суті виявлених порушень без належного обґрунтування наявності підстав для відкриття касаційного провадження може в подальшому унеможливити розгляд вимог касаційної скарги про скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає недостатнім приведене скаржником обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень для його відкриття на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на відповіді норми (норму) права стосовно якої відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах. Скаржник повинен навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Натомість, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що наведене скаржником обґрунтування не узгоджується із визначеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

У поданій касаційній скарзі скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що належне викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень по суті виявлених порушень без належного обґрунтування наявності підстав для відкриття касаційного провадження може в подальшому унеможливити розгляд вимог касаційної скарги про скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові.

Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенню пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки в ній не зазначено та не визначено належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, зокрема, в частині обґрунтування частини 4 статті 328 КАС України.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За частиною третьою статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Одночасно з цим, відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2022 у справі № 160/498/22 за позовом Приватного підприємства «Будальтернатива» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування постанови - залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого скаржнику необхідно уточнити підстави звернення до суду касаційної інстанції з відповідним обґрунтуванням, з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі та звернутися до суду із заявою про поновлення строків та вказати інші підстави для поновлення строку.

Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали в частині наведення підстав для поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків касаційної скарги в іншій частині у встановлений судом строк, касаційна скарга буде повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій

Т.Г. Стрелець ,

Судді Верховного Суду