Ухвала

від 29.03.2023 по справі 160/20136/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 березня 2023 року

м. Київ

справа №160/20136/21

адміністративне провадження № К/990/9849/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Олендера І.Я., Гончарової І.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року у справі за позовом Приватного підприємства "ЕМОНТ-ДНІПРО" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, податковий орган посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з обставин, що не залежали від його волі (повернення первинної своєчасно поданої апеляційної скарги у зв`язку з несплатою судового збору внаслідок відсутності фінансування), проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали; до того ж звертає увагу й на запровадження на території України воєнного стану.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з`ясовано такі обставини.

Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Приватне підприємство «Емонт-Дніпро» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №2914890/32887511 від 29 липня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 19 жовтня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 19 жовтня 2020 року, подану Приватним підприємством «Емонт-Дніпро», у день її направлення; визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №2914891/32887511 від 29 липня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 12 листопада 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 12 листопада 2020 року, подану Приватним підприємством «Емонт-Дніпро», у день її направлення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року (з врахуванням ухвали цього ж суду від 11 листопада 2022 року про виплавлення описки) позов задоволено.

Не погоджуючись із даним рішенням, податковий орган звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яку ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2022 року було залишено без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із недоданням до неї документу про сплату судового збору та відмовою в задоволенні клопотання про відстрочення сплати останнього.

В подальшому, у зв`язку із несплатою судового збору й неподанням відповідних доказів у встановлений судом строк, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року відмовлено в задоволенні повторно заявленого відповідачем клопотання про відстрочення сплати судового збору, а подану ним апеляційну скаргу - повернуто.

10 листопада 2022 року податковий орган повторно подав апеляційну скаргу, в якій також порушив й питання поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, зазначаючи про те, що первісна апеляційна скарга була ним подана своєчасно, проте повернута через відсутність коштів для сплати судового збору; крім того, посилався й на введення на території України воєнного стану.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02 січня 2023 року залишив апеляційну скаргу без руху, надавши заявнику десятиденний з дня вручення копії ухвали строк для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржник надіслав клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, в якому фактично посилався на ті ж обставини, яким вже надавалась оцінка в ухвалі від 02 січня 2023 року (своєчасне звернення із первісною апеляційною скаргою, яка була повернута через несплату судового збору, а також запровадження на території України воєнного стану й встановлення простою в роботі установи).

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року визнано неповажними наведені відповідачем причини пропуску строку апеляційного оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховував те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження й такий строк може бути поновлено лише у разі, якщо його пропуск пов`язаний з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги; сплата ж судового збору є обов`язком сторони і має бути здійснена на час такого подання в строки, встановлені процесуальним законодавством.

Водночас, як вказав суд, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та надання відповідних доказів того, як саме його введення вплинуло на роботу цього державного органу та призвело до пропуску строку апеляційного оскарження; проте, відповідачем таких мотивів не наведено, а доказів не подано.

Разом з тим суд визнав неприйнятними й посилання відповідача на запроваджений наказом ДПС України простій у роботі установи, з огляду на те, що останній закінчився 11 березня 2022 року, а копію оскаржуваного рішення скаржник отримав 26 квітня 2022 року, тобто після закінчення простою, у зв`язку із чим він, в даному випадку, не вплинув на можливість оскарження в апеляційному порядку вказаного судового рішення, чим заявник і скористався, звернувшись 06 травня 2022 року з первісною апеляційною скаргою.

Відповідно до пункту 4 частин першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Таким чином податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

Окрім цього, пунктом 2 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Третій апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та ухвалою від 17 лютого 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження у відповідності до вимог законодавства.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року у справі за позовом Приватного підприємства "ЕМОНТ-ДНІПРО" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.Я.Олендер І.А. Гончарова