Ухвала

від 30.03.2023 по справі 280/2659/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 березня 2023 року

Київ

справа № 280/2659/21

адміністративне провадження № К/990/10547/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.10.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.10.2022 у справі №280/2659/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-АВТО 2018» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування наказу, податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

24.03.2023 до суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена на офіційну електронну адресу суду 23.03.2023 о 22:42 год.

Вперше і вдруге подані касаційні скарги Верховний Суд повернув ухвалами від 08.12.2022, 18.01.2023 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визнавши недостатнім приведене у касаційній скарзі обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пунктів 1, 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Суд звернув увагу скаржника, що він посилається на одні й ті самі постанови Верховного Суду як такі, що мають бути враховані, і як на такі, від яких належить відступити. Також суд визнав, що скаржник не зазначив належного нормативно-правового обґрунтування для відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду.

Втретє подану касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 23.02.2023 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зазначив, що пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, яких у касаційній скарзі не викладено.

Під час перевірки вчетверте поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст є ідентичним до вперше і вдруге поданих касаційних скарг, які Верховний Суд вже визнав неналежно оформленими.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Однак, звертаючись з касаційною скаргою вчетверте, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Аналогічно касаційним скаргам, які подавалися вперше і вдруге, у вчетверте поданій ГУ ДПС посилається на пункти 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України і зазначає одній ті ж самі постанови Верховного Суду, у яких викладено висновок, який підлягає врахуванню, від яких, на переконання скаржника, слід відступити.

Суд звертає увагу, що відкриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України можливе у тому випадку, коли скаржник обґрунтує, що висновок, який викладений у постанові Верховного Суду, не відповідає правильному тлумаченню і застосуванню конкретної норми.

Однак, скаржник, як на необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 29.06.2022 у справі № 200/11016/20-а та від 31.05.2022 у справі № 540/4291/20, лише цитує норми законодавства, не обґрунтовуючи при цьому, чому, на його переконання, висновки Верховного Суду їм не відповідають.

Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.10.2021 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20.10.2022.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.10.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.10.2022 у справі №280/2659/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-АВТО 2018» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування наказу, податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон