Ухвала

від 31.03.2023 по справі 308/4794/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/4794/23

1-кс/308/1284/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю - секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , представника власника майна, на яке накладене арешт - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ужгород клопотання адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна

в с т а н о в и в:

на розгляд слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло вищевказане клопотання про скасування арешту майна, в якому адвоката ОСОБА_4 просить слідчого суддю скасувати арешт на причіп марки METAL-FACH T 739A, реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений згідно з ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 24.01.2023 по справі №299/7100/22 у кримінальному провадженні №12022071080000604 від 20.12.2022.

Клопотання обґрунтовано тим, що власник майна не був присутній при первісному вирішенні питання про накладення арешту на причіп. Вважає, що арешт, накладений ухвалою апеляційного суду, є необґрунтованим з огляду на те, що причіп не містить на собі слідів кримінального правопорушення. Крім того, в ухвалі суду апеляційної не зазначено того, яким саме критеріям речового доказу відповідає вилучене рухоме майно. Стверджує, що апеляційним судом не мотивовано накладення арешту на причіп. Також зазначає про те, що застосування арешту буде непропорційним, позаяк перешкоджатиме здійсненню господарській діяльності власника причепу.

У судовому засіданні представниця власника майна, на яке накладене арешт, внесене клопотання підтримала, просила його задовольнити повністю.

У судовому засіданні прокурор проти задоволення клопотання заперечив, просив у задоволенні клопотання відмовити повністю та додатково пояснив, що вилучений причіп має доказове значення у межах кримінального провадження №12022071080000604 від 20.12.2022, позаяк використовувався для транспортування підакцизних товарів.

Вирішуючи подане клопотання про скасування арешту, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність його задоволення, зважаючи на таке.

Витягом із ЄРДР №12022071080000604 від 20.12.2022 та постановою про визначення підслідності б/н від 29.12.2022 підтверджується, що досудове розслідування у кримінальному провадженні за означеним номером від 20.12.2022 здійснюється відділом детективів ТУ БЕБ у Закарпатській області, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України.

Внесення відомостей до ЄРДР обумовлено тим, що 19.12.2022 до чергової частини ВП №1 Берегівського РВ поліції ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення №5/2-753-22 від 19.12.2022 про те, що 19.12.2022 близько 17:55 год. в результаті реалізації оперативної інформації ПОРВ (з м.д. н.п. Дякове) спільним п/н від впс «Вилок» та ПОРВ (з м.д. н.п. Дякове)на напрямку ІНФОРМАЦІЯ_2 на відстані 20 м до Державного кордону України виявлено транспортний засіб, а саме - трактор Джон Дір зеленого кольору з причепом, який поїхав в сторону виїзду із саду в с.Велика Паладь, Берегівського району. Після чого біля металевої сітки в саду прикордонним нарядом виявлено 5 ящиків із сигаретами марок Комплімент, Ліфа, PS, які вилучено. В ході оперативного реагування встановлено, що водієм трактора є гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_1 , який в подальшому був затриманий прикордонним нарядом, трактор Джон Дір вилучено.

У матеріалах кримінального провадження №12022071080000604 від 20.12.2022 наявні два протоколи огляду місця події б/н від 19.12.2022, чим підтверджується, що вилучення підакцизних товарів, а саме - 5 ящиків із сигаретами і трактору Джон Дір зеленого кольору з причепом здійснювалося у різних місцях.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 24.01.2023 задоволено апеляційну скаргу прокурора, скасовано ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 23.12.2022 та постановлено нову ухвалу, якою накладено арешт, зокрема, на причіп марки METAL-FACH T 739A, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 власником згаданого причепу є фермерське господарство «ОСОБА_6» (код ЄДРПОУ 33536939).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №297356011659 від 20.03.2023 ФГ «Олександр Семак» перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС як платник податків та єдиного внеску та здійснює підприємницьку діяльність у галузі сільського господарства, зокрема, займається вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних.

Виходячи з наявності підстав для скасування арешту, адвокат ОСОБА_4 , діючи в інтересах третьої особи, на майно якої накладено арешт, звернулася із цим клопотанням.

Відповідно до частини 1 статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункту 2 - визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (частина 1 статті 16 КПК України).

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У зв`язку з цим слідчий суддя не погоджується із доводами представника третьої особи, на майно якої накладено арешт, про те, що відсутність власника майна під час вирішення питання про накладення арешту є самостійною та достатньою підставою для скасування останнього. Натомість відсутність власника є лише передумовою для розгляду питання про скасування арешту.

Слідчий суддя вказує на те, що кримінальний процесуальний закон детермінує два способи повернення арештованого майна, а саме - оскарження ухвали слідчого судді про накладення арешту в апеляційному порядку або звернення із клопотання про скасування вже накладеного арешту.

При цьому КПК України не вказує на черговість подання клопотання про скасування арешту чи апеляційної скарги, як і не встановлює привілеї для якоїсь із цих процедур перед іншою. Вказане дозволяє зробити висновок про те, що сторона захисту, власник чи володілець майна в даному випадку є вільними у виборі власної поведінки.

За обставин цього клопотання слідчий суддя зауважує, що арешт на майно накладався ухвалою апеляційного суду, яка в касаційному порядку не оскаржується.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що предметом дослідження у даному випадку є вирішення наявності чи відсутності підстав для скасування накладеного арешту, а не правова оцінка ухвали апеляційного суду.

У цьому контексті слід звернути увагу на те, що за змістом положень Глави 31 КПК України («Провадження в суді апеляційної інстанції») саме суд апеляційної інстанції вирішує питання законності та обґрунтованості рішень слідчого судді, тоді як зворотної процедури нормами КПК України не передбачено. Вказані висновки відповідають засадам інстанційності.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягає сумніву.

Юридична визначеність вимагає поваги до принципу «res judicata», тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а проста можливість існування двох поглядів на питання не є підставою для повторного розгляду. Відхилення від цього принципу виправдані, тільки якщо вони необхідні в обставинах істотного і незаперечного характеру (рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).

Відтак у вимірі клопотання, що розглядається слідчим суддею, твердження представника третьої особи про необґрунтованість та невмотивованість ухвали апеляційного суду перебувають поза межами предмету доказування, а тому слідчим суддею відхиляються.

Між тим, слідчий суддя поділяє твердження адвоката про подальшу непропорційність арешту та відсутність підстав для застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження, зважаючи на таке.

Не викликає сумнівів той факт, що досудове розслідування є динамічним процесом, направленим на збирання доказового матеріалу для з`ясування обставин, що становлять предмет доказування, зокрема, події кримінального правопорушення, винуватості особи тощо (ст.ст.91-93 КПК України). Воно має проводитися у визначені процесуальні строки.

Як наслідок, правовідносини, які виникають в процесі дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна також не є статичними, оскільки актуальність та необхідність подальшого арешту майна може змінюватися із урахуванням того, яке доказове значення та значимість має певне майно для досудового розслідування у конкретний момент часу.

З фактичних обставин вбачається, що за версією сторони обвинувачення причіп марки METAL-FACH T 739A, реєстраційний номер НОМЕР_1 має значення для кримінального провадження разом із трактором Джон Дір, що, на переконання прокурора, зумовлює доцільність подальшого арешту відповідного майна.

Разом із тим, на момент розгляду клопотання про скасування арешту матеріали кримінального провадження не містять підтвердження того, що водій, який керував вилученим трактором був допитаний з приводу обставин, що становлять предмет досудового розслідування; огляд трактору та причепа не проведено; не проведено впізнання з особою, яка бачила, що підакцизні товари транспортувалися за допомогою трактора та причепу тощо.

Тобто на час розгляду цього клопотання жодні слідчі дії щодо вилученого причіпу не проводяться.

Із наведеного вбачається, що в подальшому застосуванні арешту, що накладався на причіп марки METAL-FACH T 739A відпала потреба, а тому його слід скасувати.

Отже, слідчий суддя, доходить до переконання про необхідність задоволення поданого клопотання та скасування арешту.

Керуючись статтями 22, 170-174, 376 КПК України,

п о с т а н о в и в:

клопотання про скасування арешту майна задовольнити повністю.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 24.01.2023 по справі №299/7100/22 у кримінальному провадженні №12022071080000604 від 20.12.2022, а саме - на причіп марки METAL-FACH T 739A, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Причіп марки METAL-FACH T 739A, реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути власнику, а саме - фермерському господарству « ОСОБА_6 » (код ЄДРПОУ 33536939) або його представнику.

Виконання ухвали покласти на групу слідчих у кримінальному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1