Рішення

від 28.03.2023 по справі 394/738/20

НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

28.03.2023 2/394/51/23

394/738/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2023 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого: судді - Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоархангельськ справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Еліт» про визнання недійсним додаткових угод до договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Балюра С.В. в інтересах позивачки звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним додаткових угод до договору оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що 05 вересня 2020 року позивачка як власник земельних ділянок звернулася з листом до приватного сільськогосподарського підприємства «Еліт» про надання договорів, що є підставою оренди, оскільки земельні ділянки знаходилися раніше в оренді даного підприємства.

Після отримання копій документів, позивачка здивувалася про існування додаткових угод до договору оренди від 25.04.2017 року та від 16.06.2015 року з приватним сільськогосподарським підприємством «Еліт», котрі вона не підписувала.

Позивачка володіє земельним ділянками площею 4,5257 га №3523683600:02:000:0417 на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за номером 411, видане державним нотаріусом Новоархангельської державної нотаріальної контори та площею 4,5121 га, кадастровий номер №3523683600:02:000:0418 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії IV-KP №001418, які знаходяться на території Нерубайської сільської ради Новоархангельського району, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Незважаючи на вищевказане, позивачка вважає, що вказані додаткові угоди до договору оренди від 25.04.2017 року та від 16.06.2015 року укладені ніби то з позивачкою та з приватним сільськогосподарським підприємством «Еліт» відповідно з порушенням до чинного законодавства України.

Наголошувала, що додаткова угода до договору оренди від 25.04.2017 року ніби то укладена між ОСОБА_1 та приватним сільськогосподарським підприємством «Еліт» площею 4,5121 га, кадастровий номер кадастровий номер №3523683600:02:000:0417, та додаткова угода до договору оренди від 16.06.2015 року ніби то укладена між ОСОБА_1 та приватним сільськогосподарським підприємством «Еліт» площею 4,5257 га, кадастровий номер кадастровий номер №3523683600:02:000:0418, які знаходяться на території Нерубайської сільської ради Новоархангельського району є підробленими, не підписувалися зі сторони позивачки (Орендодавця), ніяких домовленостей за істотні умови договору не було, тому підлягає скасуванню за рішенням суду.

Представник позивачки просила суд визнати недійсним правочин - додаткову угоду до договору оренди землі без номеру від 25.04.17 року, укладений між ОСОБА_1 та приватним сільськогосподарським підприємством «Еліт» на земельну ділянку площею 4,5121 га, кадастровий номер №3523683600:02:000:0418, яка знаходиться на території Нерубайської сільської ради Новоархангельського району; визнати недійсним правочин - додаткову угоду до договору оренди землі без номеру від 16.06.15 року, укладений між ОСОБА_1 та приватним сільськогосподарським підприємством «Еліт» на земельну ділянку площею 4,5257 га, кадастровий номер

3523683600:02:000:0417, яка знаходиться на території Нерубайської сільської ради Новоархангельського району; судові витрати у вигляді сплати судового збору покласти на відповідача /т.1 а.с.2-4/.

13.10.2020 року від представника відповідача надійшов відзив, в якому останній зазначив, що заявлено позов про визнання недійсними двох додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок.

Позивач в позові зазначила, що володіє земельними ділянками площею 4,5257 та №3523683600:02:000:0417 на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за номером 411, видане державним нотаріусом Новоархангельської державної нотаріальної контори та площею 4,5121 га, кадастровий номер №3523683600:02:000:0418 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІУ-КР №001418, які знаходяться на території Нерубайської сільської ради Новоархангельського району, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказала, що дізналась, що від її імені було укладено дві додаткові угоди до договору оренди від 25.04.2017 року та від 16.06.2015 року, які вона ніби то з ПСП «Еліт» не підписувала та не укладала.

Позивачем зазначено про призначення з даного приводу судової почеркознавчої експертизи в підтвердження відсутності її підпису в даних додаткових угодах.

Відповідач ПСП «Еліт» зазначає про необґрунтованість вимог та безпідставність доводів позивачки у зв`язку з нижчевикладеним:

02 серпня 2012 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ПСП «Еліт» в особі керівника ОСОБА_2 , означений договір зареєстрований у відділі Держкомзему в Новоархангелському районі, про що в Державному реєстрі земель внесено запис 23 жовтня 2012 року за №352360004003930. Договір підписано обома його сторонами. За умовами договору передано в оренду земельну ділянку площею 4,51 га. За умовами договору та після його укладення ПСП «Еліт» виконано технічну документацію із землеустрою на означену земельну ділянку та присвоєно їй кадастровий номер.

Відповідно до положень п. 8 даного договору його було укладено на строк 10 років, відповідно до п. 9 даного договору орендна плата встановлена сторонами в розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки в сумі 2500 грн.

Відповідно додаткової угоди від 25 квітня 2017 року до договору оренди земельної ділянки № 352360004003930 від 23 жовтня 2012 року, що укладена між ОСОБА_1 як орендодавцем та ПСП «Еліт» було унесено зміни та доповнення до вищезазначених пунктів основного Договору: п. 8 викладено в редакції «Договір укладено на 20 років з дати реєстрації додаткової угоди»; п. 9 «орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 6% від грошової оцінки земельної ділянки».

Отже, за наслідками укладення додаткової угоди до основного договору орендна плата орендареві (позивачці) піднята вдвічі.

При цьому з метою реалізації свого волевиявлення на укладення даної додаткової угоди позивачка видала відповідну довіреність від 25 квітня 2017 року на ім`я бухгалтера ПСП «Еліт» ОСОБА_3 , означена довіреність посвідчена секретарем Нерубайської сільської ради Скрипник Л.М. та зареєстрована в реєстрі № 317 із стягненням держмита.

Право оренди земельної ділянки площею 4,5121 га, кадастровий номер №3523683600:02:000:0418 за даною додатковою угодою зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09 серпня 2017 року.

Отже, починаючи з 2017 року позивачка отримувала в ПСП «Еліт» орендну плату за оренду даної земельної ділянки в підвищеному розмірі 7680 грн. в рік з індексацією.

Стосовно іншої земельної ділянки: 1 червня 2006 року між ОСОБА_4 як орендодавцем та ПСП «Еліт» було укладено договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 4,53 га. Договір зареєстрований у відділі КРФЦДЗК, про що в державному реєстрі земель внесено запис 30 листопада 2006 року за №144.

Відповідно до положень п. 8 Договору «Договір укладено на 10 років...», відповідно п. 9 Договору «Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1.5 % від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 370 грн.».

Договір оренди укладався без виготовлення технічної документації на земельну ділянку та ПСП «Еліт» за власний кошт виготовило таку документацію та уточнено площу площею 4,5257 га. земельної ділянки та присвоєно кадастровий номер №3523683600:02:000:0417 земельній ділянці. У зв`язку зі смертю орендодавця ОСОБА_4 змінився власник земельної ділянки та відповідно до свідоцтва про право на спадщину №411 від 12 квітня 2012 року означену земельну ділянку успадкувала позивачка.

Відповідно додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №144 від 20 листопада 2006 року, що була виконана на підставі поданого на ПСП «Еліт» особисто позивачкою свідоцтва про право на спадщину №411 від 12 квітня 2012 року та в тому числі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а отже документів, які мались після оформлення спадщини виключно в позивачки та не були в розпорядженні підприємства. Означена обставина є окремим письмовим доказом наявності в позивачки волі та волевиявлення на укладення додаткової угоди до договору оренди.

Окремим також підтвердженням наявності волі та волевиявлення на укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки є видана на ім`я бухгалтера ПСП «Еліт» ОСОБА_3 . Довіреності від позивачки для забезпечення державної реєстрації права оренди, яка потрібна була на той час для державної реєстрації права оренди відповідно до чинної на той час редакції ЗУ «Про державну реєстрацію прав...» орендареві, довіреність зареєстрована в реєстрі за № 297 зі сплатою держмита, довіреність посвідчена секретарем Нерубайської сільської ради Скрипник Л.М.

За результатами укладеної додаткової угоди з 2015 року збільшилась орендна плата з 1,5; від нормативно - грошової оцінки - 570 грн. до 5% нормативно - грошової оцінки - 5225 грн., а отже в кілька разів більше позивачка після укладення додаткової угоди отримувала орендну плату в ПСП «Еліт» за означену земельну ділянку.

Крім того, позивачка достовірно була обізнана та бажала укладення додаткової угоди як першого разу в 2015 році так і вдруге та відносно другої земельної ділянки в 2017 році, адже мала через покійного свого чоловіка ОСОБА_4 родинні стосунки з керівником ПСП «Еліт», саме онука її покійного чоловіка є одночасно дружиною керівника ПСП «Еліт» - ОСОБА_2 . Після смерті чоловіка позивачки його діти - (невістка) ОСОБА_5 та син ОСОБА_6 довгий час доглядали за позивачкою, лише в 2020 році відносини в них зіпсувались та на сьогодні позивачка більше підтримує стосунки з сім`єю свого племінника, який довгий час з нею до цього не спілкувався. Вважаємо, що саме будучи підбуреною своєю родиною про бажання нашкодити ПСП «Еліт» і було подано даний позов. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, що позивачка має значно похилий вік, як відомо адміністрації ПСП «Еліт», що позивачка також продовж останніх років тяжко хворіла, потребувала догляду, а тому на фоні загального старіння та її хвороб на даний час не можливо достовірно встановити експериментальні зразки почерку позивачки, що невідкладно може вплинути на результати пропонованої почеркознавчої експертизи. Разом з тим, відповідач не буде заперечувати про її проведення з покладенням обов`язків по її сплаті на позивача та забезпечення належних вільних, експериментально вільних та експериментальних зразків почерку.

Отже, з врахуванням того, що позивачка при поданні позову приховала перед судом ряд істотних обставин про укладання спірних додаткових угод та подала означений позов лише після того, як сімейні стосунки зіпсувались, а тому об`єктивно маніпулює своїми доводами про ніби те, що вона не підписувала даних додаткових угод.

З огляду на вищевикладене поведінку позивачки не можна вважати добросовісною.

Разом з тим, дії самої позивачки під час укладення даних спірних додаткових угод свідчать про її на те волю, змінили для неї її права та обов`язки в сторону збільшення отримуваної орендної плати, для укладення додаткових угод сама позивачка подала на підприємство документи про спадщину, якими за ст. 47 ЗУ «Про нотаріат» та через встановлену нотаріальну таємницю не могло самостійно роздобути підприємство «Еліт» та на їх підставі сформувати текст додаткових угод, також в справі мається докази по суті і конклюдентної дії позивачки, яка прийняла виконання додаткових угод - отримувала від ПСП «Еліт» збільшену оренду.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову /т.1 а.с.32-36/.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, але надала суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити /т. 2 а.с.61/.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, але надала суду заяву, в якій просила відмовити в задоволенні позову /т.2 а.с.67/.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд вважає, що справу можливо розглянути у відсутності сторін на підставі наявних в ній письмових документів.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ч. 1 ст. 4 ЦПК України наголошує, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У ч. 1 ст. 5 ЦПК України законодавець закріпив, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Ч. 1 ст. 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Даний позов підсудний Новоархангельському районному суду, оскільки нерухоме майно (земельні ділянки) розташовані на території Голованівського району (до зміни адміністративного поділу Новоархангельського району) Кіровоградської області.

Предметом спору в даній справі є правовідносини щодо договірних зобов`язань, які регулюються Законом України «Про оренду землі», Земельним Кодексом України та Цивільним Кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі державного акту серії IV-КР №001418 ОСОБА_1 належить земельна ділянка № НОМЕР_2 , площею 4,51 га., яка розташована на території Нерубайської сільської ради, кадастровий номер 3523683600:02:000:0418 (світлокопія державного акту серії IV-КР №001418) /т.1 а.с.7/.

12.04.2012 року ОСОБА_1 державним нотаріусом Новоархангельської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом № 411, відповідно до якого спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з права власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , кадастровий номер 3523683600:02:000:0417, площею 4,53 га в межах згідно з планом, розташованої на території Нерубайської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке належало спадкодавцеві на підставі державного акту на право приватної власності на землю IV-KP № 001417 виданого Нерубайською сільською радою 10 жовтня 2001 року, на підставі рішення сесії Нерубайської сільської ради від 21 вересня 2001 року № 123 /т.1 а.с.8/.

02 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та ПСП «Еліт» було укладено договір оренди земельної ділянки № 499 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державну реєстрацію зазначеного договору оренди землі проведено 23.10.2012 року у відділі Держкомзему в Новоархангельському районі за №352360004003930. Зазначений договір відповідно до п. 8 укладено терміном на десять років /т.1 а.с.9-11/.

25 квітня 2017 року між ОСОБА_1 та ПСП «Еліт» було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №352360004003930 від 23.10.2012 року про наступне: 1. Пункт 8 викласти в наступній редакції: «договір укладено на 20 років з дати державної реєстрації додаткової угоди» і далі по тексту; 2. Пункт 9: орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 6% від грошової оцінки земельної ділянки; 3. Дана додаткова угода набуває чинності після підписання її Сторонами та після державної реєстрації /т.1 а.с.15/.

01 червня 2006 року між ОСОБА_4 (спадкодавцем позивачки) та ПСП «Еліт» було укладено договір оренди земельної ділянки №498 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державну реєстрацію зазначеного договору оренди землі проведено 20.11.2006 року у Новоархангельському відділі КРФЦДЗК за № 144. Зазначений договір відповідно до п. 8 укладено терміном на десять років /т.1 а.с.12-14/.

16 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ПСП «Еліт» було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №144 від 20.11.2006 року про наступне: 1. Змінити «Орендодавець» ОСОБА_4 на ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про право на спадщину зареєстрованого за № 411 від 12.04.2012 року; 2. Пункт 8 викласти в наступній редакцій: «договір укладено на 10 років» і далі по тексту; 3. Пункт 9: Орендна плата вноситься орендарем за земельні ділянки державної власності у формі та розмірі 5 % від грошової оцінки земельної ділянки. 4.Дана додаткова угода набуває чинності після підписання її сторонами та після державної реєстрації /т.1 а.с.16/.

Позивачка через свого представника зверталася до відповідача із зверненням, в якому вказала, що вона являється власником земельних ділянок площею 4,5257 га №3523683600:02:000:0417 на підставі свідоцтва про право на спадщину за № 411, видане державним нотаріусом Новоархангельської державної нотаріальної контори та площею 4,5121 га, кадастровий номер №3523683600:02:000:0418 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії IV-KP №001418, які знаходяться на території Нерубайської сільської ради Новоархангельського району. Починаючи з 2006 року і по сьогоднішній день ПСП «Еліт» орендує вищевказані земельні ділянки, договори оренди земельних ділянок позивачки екземпляри після державної реєстрації не повернули. У зв`язку з необхідністю обізнання, просила надати її екземпляри договорів оренди земельної ділянки, а також надати довідку про заборгованість по орендній платі /т.1 а.с.20/.

27 травня 2021 року ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області у цивільній справі призначено судово-почеркознавчу експертизу з переліком питань, порушених експертом. Дана судово-почеркознавча експертиза призначалася судом за клопотаннями сторони позивачки та відповідача, де кожен вказав перелік питань, необхідних для порушення перед експертом /т.1 а.с.184-187/.

25 листопада 2021 року від Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на адресу суду надійшло повідомлення №2527/2528/21-27 від 04.11.2021 року про неможливість надання висновку, в якому експерт зазначив, що 01.07.2021 проведення експертизи призупинено та на адресу суду було направлено при супровідному листі рахунок №2311 від 01 липня 2021 року. 19.07.2021 було проведено оплату вартості експертизи та в порядку черговості експерт приступив до виконання експертизи. 09.09.2021 року проведення експертизи було призупинено та на адресу суду направлено клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, у зв`язку із встановленням нових обставин, які викладені експертом у клопотанні та мають суттєве значення. Станом на 04.11.2021 року клопотання експерта незадоволено. У зв`язку із вищевикладеним, постанова про призначення судово- почеркознавчої експертизи від 02.07.2021 року залишена без виконання /т.1 а.с.206-208/.

Після низки задоволених клопотань про витребування доказів, 21 лютого 2022 року ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області у цивільній справі призначено судово-почеркознавчу експертизу, з переліком питань, порушених експертом /т.2 а.с.22-25/.

18 серпня 2022 року від Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на адресу суду надійшло повідомлення про повернення матеріалів, в якому зазначено, що 11.04.2022 року на адресу суду було направлено рахунки №693, 694 від 06.04.2022 року на проведення оплати вартості експертизи. 20.04.2022 року було проведено оплату рахунку №694 від 06.04.2022. року. Станом на 29.07.2022 року оплату рахунку №693 від 06.04.2022 року не проведено. Повідомлено, про те, що дана ухвала про призначення судово-почеркознавчої експертизи від 21.02.2022 року залишена без виконання, у зв`язку з тим, що оплата експертизи проведено частково, для виконання даної експертизи необхідно провести оплату рахунку №693 від 06.04.2022 року.

У відповідності до п.1.13 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 (у редакції наказу МЮ України від 11.05.2022 № 1872/5), у зв`язку з несплатою вартості експертизи, повернуто матеріали на без виконання експертизи /т.2 а.с.27/.

Фактично оплату експертизи не проведено представником відповідача, але це не є наслідком визнання обставин, визначених у ст. 109 ЦПК України, враховуючи наступне.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки - стаття 11 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі - ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 Цивільного кодексу України, так і у статтях 229-233 Цивільного кодексу України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди - ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом. Типовий договір оренди землі та типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

У разі укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, у такому договорі зазначається договір, взамін якого він укладений.

Договір оренди земельної ділянки під полезахисною лісовою смугою має також містити умови щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функції агролісотехнічної меліорації.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним - стаття 204 Цивільного кодексу України. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) зазначено, що: «такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом з цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів. В даному позові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що слід відмовити не з підстав застосування наслідків пропуску позовної давності, а з підстав неналежно обраного способу захисту, яким, на думку суддів є усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном. Оскільки така вимога останнім не пред`являлася у позові належить відмовити. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначивши, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено».

При зверненні із позовом представник позивачки просила визнати недійсними додаткові угоди від 16.06.2015 року та від 25.04.2017 року до договорів оренди земельної ділянки від 02.08.2012 року та 01.06.2006 року, посилаючись на те, що вказані додаткові угоди позивачка не підписувала, умови їхні не погоджувала, тож відповідач безпідставно відмовляє в поверненні використовуваної земельної ділянки /т.1 а.с.2/

Оскільки позивачкою оспорюється факт укладання правочинів, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а при вирішенні спору про захист права, яке позивачка вважала порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у описовій та резолютивній частині позову.

Враховуючи підстави позову, зміст і характер відносин між учасниками справи, судом не встановлені обставини справи, які б підтверджували, що спірні додаткові договори позивачка не підписувала та відповідно, з істотними умовами цього договору не погоджувалась.

Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку.

У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивачка як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення таких ділянок ат скасування їх державної реєстрації. Отже, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Аналогічний висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97).

Отже, власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18) зазначено, що: «реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою. Реєстрація права оренди на вищевказану земельну ділянку, коли договір оренди особа фактично не підписувала, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону. За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

За таких обставин, враховуючи вмотивоване, суд приходить до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачкою обрано невірний спосіб захисту цивільних прав.

Понесені позивачкою витрати слід віднести за її рахунок.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 202, 203, 204, 205, 207, 215, 627, 638 ЦК України, Законом України «Про оренду землі», ст. ст. 1, 2, 3, 4, 5, 30, 263 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Еліт» про визнання недійсним додаткових угод до договору оренди земельної ділянки - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати по справі віднести за рахунок ОСОБА_1 .

Ідентифікаційні дані учасників:

ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 .

Приватне сільськогосподарське підприємство «Еліт», місцезнаходження с. Нерубайка Голованівського району Кіровоградської області, код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 32550439.

Рішення може бути оскаржено до Кропивницького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Повний текст рішення виготовлено 03 квітня 2023 року.

Суддя: