Рішення

від 23.03.2023 по справі 402/807/22

УЛЬЯНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ульяновський районний суд Кіровоградської області

Справа № 402/807/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"23" березня 2023 р. м.Благовіщенське

Ульяновський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Бондаренка А.А.,

секретар судового засідання Хименко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Благовіщенської міської ради до ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсними наказів, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки,

встановив:

У грудні 2022 року заступник керівника Голованівської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Благовіщенської міської ради з позовом до ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсними наказів, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки.

В обґрунтування позову заступник керівника Голованівської окружної прокуратури вказав, що Голованівською окружною прокуратурою у ході здійснення заходів представницького характеру виявлено порушення природоохоронного законодавства. Так, в ході моніторингу земельних ділянок в адміністративних межах Благовіщенської міської ради встановлено, що на території ландшафтного заказника місцевого значення «Кам`яногірський» знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 3525583600:02:000:5090 площею 2 га, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер нерухомого майна 2081525135255) ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку шляхом безоплатної приватизації на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 27.04.2020 №11-6898/14-20-СГ .

Так, наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-6898/14-20-СГ від 27.04.2020 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки» затверджено "Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ А.01.03), за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі, на території Кам`янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту)". Надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі: пасовища площею 2,0000 га, (кадастровий номер 3525583600:02:000:5090) із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Кам`янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області. Вказаному наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області передував наказ від 23.12.2019 № 11-10063/14-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою».

У подальшому, приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Веліховською Т.С. 13.05.2017 за №36514489 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Прокурор вказує, що набуття ОСОБА_1 права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3525583600:02:000:5090 відбулося з порушеннями норм статей 20, 84, 116, 122, 149, 150, 1861 Земельного кодексу України, статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» статей 7, 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин). Зазначена вище земельна ділянка має особливий статус цільового призначення (особливо цінних земель природно-заповідного фонду), а також згідно положень цивільного законодавства відноситься до земель обмеженої оборотоздатності так як входить в межі об`єкту природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Кам`яногірський».

Посилаючись на положення частини першої, другої статті 178 ЦК України, зазначає, що території та об`єкти природно-заповідного фонду, землі водного фонду наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто належать до обмежено оборотоздатних об`єктів. Розташування земельної ділянки, яку набула ОСОБА_1 , у межах ландшафтного заказника місцевого значення «Кам`яногірський» за чинним законодавством свідчить про їх віднесення до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює перебування цієї ділянки у приватній власності з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Зазначає, що відповідно до пункту «в» частини четвертої статті 83 ЗК України, статей 43, 44 ЗК України, а також статті 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» заказники належать до природно-заповідного фонду України, яким законодавець надав особливий, виключний статус, відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підлягають особливій державній охороні.

Посилаючись на частину третю статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», статті 3,4, 5 Закону України «Про екологічну мережу України» передбачено, що території та об`єкти природно-заповідного фонду, землі водного фонду є складовою екомережі.зазначає, що території та об`єкти природно-заповідного фонду, землі водного фонду наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто згідно зі статтею 178 ЦК України належать до обмежено оборотоздатних об`єктів.

Розташування земельної ділянки, яку набула ОСОБА_1 у межах ландшафтного заказника місцевого значення «Кам`яногірський», за чинним законодавством, свідчить про її віднесення до земель природно- заповідного, що унеможливлює перебування цієї ділянки у приватній власності з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Також зазначив, що цільове призначення спірних земельних ділянок було змінено при їх передачі у власність з метою неправомірного позбавлення територіальної громади права власності на землю.

Проте така незаконна зміна не має правового значення, оскільки статус спірних земельних ділянок першочергово визначається розташуванням на них об`єкта природно-заповідного фонду і спеціальним режимом цих територій

Також зазначає, що при погодженні проекту землеустрою щодо відведення вказаної ділянки допущено порушення законодавства:

Всупереч частини 8 статті 118, частини 3 статті 186-1 Земельного кодексу України, статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» проект землеустрою не був погоджений з Департаментом екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Вказує, що всупереч вказаних вимог законодавства ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області прийнято наказ за відсутності висновків уповноваженого органу виконавчої влади Департаменту екології та природних ресурсів.

З огляду на викладене прокурор зазначає, що наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-10063/14-19-СГ від 23.12.2019 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» та №11-6898/14-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», якими передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га, суперечать законодавству, порушують цивільні права та інтереси, що згідно статей 16, 21 ЦК України, статті 152 ЗК України є підставою для визнання його в цій частині недійсним.

Також, зважаючи на скасування незаконного рішення про надання вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , посилаючись на положення до частини 1 статті 2, статей 18, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», просить також скасувати державну реєстрацію його права власності на вказану ділянку.

На підставі статей 152, 391 ЦК України прокурор також просить зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку Благовіщенській міській раді.

В обґрунтування представництва інтересів держави прокурор вказав, що органи влади або посадові особи, які здійснюють захист державних інтересів у спірних правовідносинах відсутні. У зв`язку з цим прокурор самостійно представляє інтереси держави та звертається до суду як позивач.

Посилаючись на зазначені обставини просить суд:

Визнати недійсним накази Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.12.2019 №11-10063/14-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» та №11-6898/14-20-СГ від 27.04.2020 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність». Просить скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3525583600:02:000:5090, з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на неї, зобов`язати ОСОБА_1 , повернути територіальній громаді в особі Благовіщенської міської ради земельну ділянку площею 2 га із кадастровим номером 3525583600:02:000:5090.

Ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 28.12.2022 року відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області направило до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечило проти позову у повному обсязі з таких підстав:

Відповідно до даних Державної статистичної звітності станом на 01.01.2016 року земельна ділянка площею 2,7485 га на території Кам`янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області віднесена до земель запасу не наданих у користування державної власності, склад угідь - пасовища. Головне управління розглянувши заяву ОСОБА_1 від 16.12.2019 р. (отриману та зареєстровану 18.12.2019 за № 0-14660/0/16-19) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, за межами населених пунктів на території Кам`янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області, прийняло наказ від 23.12.2019 № 11-10063/14-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» (наявний у матеріалах справи), з тих підстав, що земельна ділянка, зображена на доданих графічних матеріалах, відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення та не належить до земель рекреаційного, природо-заповідного та ін. природоохоронного призначення, що підтверджується інформацією щодо земельної ділянки, яка розташована в межах 3525583600:02:000, що надається Державним кадастровим реєстратором і територіальним органом нижчого рівня територіальному органу. Під час перевірки Головним управлінням доданих матеріалів до заяви ОСОБА_1 не було встановлено, що бажана земельна ділянка зазначена на поданому графічному додатку з Публічної кадастрової карти (копія додається) відноситься до категорії земель рекреаційного, природо-заповідного та ін. природоохоронного призначення, тому Головне управління було розпорядником бажаної земельної ділянки. Тобто, відповідач повідомляє, що у поданих графічних матеріалах ОСОБА_1 не було виявлено невідповідність, яка б полягала в тому, що бажана земельна ділянка за рахунок якої він бажає отримати у власність 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, відноситься до іншої категорії земель, а саме: до земель рекреаційного, природо-заповідного та ін. природоохоронного призначення, а встановлено, що бажана земельна ділянка належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких ОСОБА_1 просив Головне управління надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (в межах норм безоплатної приватизації) на земельну ділянку орієнтовною площею 2,00 га (пасовища) за межами населених пунктів Кам`янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області.

Також відповідач вказує, що враховуючи те, що Технічна документації з землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Кам`янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області була належним чином погоджена, заперечення щодо меж земельної ділянки не виявлені, документація відповідала вимогам чинного законодавства. Тому, Головним управлінням було прийнято рішення про затвердження документації. Так, наказом Головного управління від 27.04.2020 № 11-6898/14-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки» затверджено «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі, на території Кам`янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту). З огляду на вказане відповідач вважає позовні вимоги щодо визнання наказів Головного управління щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 2,7485 га кадастровий номер 3525583600:02:000:5090 безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Також відповідач Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на заперечення проти позову вказує, що межі заказника місцевого значення «Кам`яногірський» в натурі не встановлені, документація до фонду документації із землеустрою не надходила.

Представник відповідачки ОСОБА_1 направила до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечила проти позову у повному обсязі з таких підстав:

Вказала, що відповідачка ОСОБА_1 не вчиняла незаконних дій задля отримання вищевказаної земельної ділянки у власність та керувався виключно чинним на момент відведення земельної ділянки у власність законодавством. Враховуючи вищевикладене та дотримання ОСОБА_1 законного порядку набуття права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3525583600:02:000:5090, а також з урахуванням внесених змін до відповідних нормативно-правових актів на підставі Закону України від 31 березня 2020 року № 552-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» вказала, що оспорювана земельна ділянка, яка відноситься до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, не може відноситись до земель обмеженої оборотоздатності, так як щодо неї може бути застосована певна цивільно-правова угода (договір купівлі-продажу, договір дарування, спадкування, тощо), щодо її відчуження від одного власника до іншого набувача права, порядок здійснення якої чітко передбачений чинним законодавством, що в свою чергу відносить її до оборотоздатних земель.

Зазначає, що згідно з відомостями Державного земельного кадастру, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3525583600:02:000:5090 земельна ділянка належать до земель сільськогосподарського призначення приватної власності та має цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства. При цьому повідомляє, що прокурором не надано доказів наявності рішення суду та/бо хоча б висновку експертизи про те, що відомості Державного земельного кадастру у відношенні до земельної ділянки з кадастровим номером 3525583600:02:000:5090 є недостовірними. При цьому, об`єкти природно-заповідного фонду, так як ландшафтний заказник "Кам`яногірський", мають знаходитися на території земель, що мають категорію - землі природно-заповідного фонду, як це визначено статтями 43, 44 Земельного кодексу України.

Зазначає, що відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 27.04.2020 року №11-6898/14-20-СГ визначено категорію земель спірної земельної ділянки - сільськогосподарського призначення, а не землі природно-заповідного фонду.

Вказує про відсутність рішення уповноваженого органу про визначення категорії спірних земельних ділянок як таких, що належать до земель природно-заповідного фонду. Також зазначає, що межі ландшафтного заказнику «Кам`яногірський» не встановлювалися, і відповідна землевпорядна документація не розроблялася та не затверджувалася.

Також повідомляє, що знаходження спірних земельних ділянок в межах земель природно-заповідного фонду прокурором не підтверджено.

Також зазначає, що всупереч частини 4 статті 7 Закону України «Про природно- заповідний фонд» (станом на 19.08.2011 року, Порядку встановлення в натурі меж земельних ділянок, станом на 2011 рік, врегульованого Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державним комітетом із земельних ресурсів від 18.05.2010 року №376, а саме пунктом 2.1, мжі, площа та інші характеристики (координати поворотних точок), ландшафтного заказнику «Кам`яногірський», у в встановленому законодавством порядку не визначалися. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно- заповідного фонду. Будь-якого із зазначених видів документації із землеустрою прокуратурою на підтвердження не надано.

Повідомляє, що проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду, так і проекту створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, станом на 2011 рік, як це передбачено ч. 4 статті 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд»), по відношенню ландшафтного заказнику «Кам 'яногірський», прокуратурою не надано, оскільки таких проектів не існує. Також зазначає, що не надано доказів внесення відомостей про межі ландшафтного заказнику «Кам`яногірський» до Державного земельного кадастру, як це передбачено ст. 1, 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Також зазначає, що інформація викладена на інтернет-сайті https://kadastr.live/. не може слугувати в якості інформаційного та картографічного сервісу щодо встановлення меж земель природно-заповідного фонду України.

Також вказує, що прокуратура не має законних повноважень на подання позовів і представництво в суді інтересів територіальних громад в особі відповідних місцевих рад.

У відповіді на відзиви прокурор зазначив таке:

Щодо не віднесення земельної ділянки до обмежено оборотоздатних з огляду на віднесення до земель сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства вказав, що цільове призначення спірної земельної ділянки фактично було змінено при її передачі у власність. Відзначив, що незважаючи на те, що згідно з даними Публічної кадастрової карти цільовим призначенням земельної ділянки продовжує значитися ведення особистого селянського господарства, вказана обставина не має правового значення, оскільки статус цієї ділянки першочергово визначається розташуванням на ній об`єкта природно-заповідного фонду, і спеціальним режимом такої території. У зв`язку з викладеним вказав, що спірна земельна ділянка в силу імперативної вказівки законодавця належить до земель природно-заповідного призначення у зв`язку із розташуванням на ній об`єкта природно-заповідного фонду. Також зазначив, що встановлене спірній земельній ділянці цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства - жодним чином не впливає на її обмежену оборотоздатність і не передбачає можливості її дійсного використання за таким призначенням, оскільки з моменту створення у 1993 році ця територія має статус природно-заповідного фонду і її правовий режим та цільове призначення визначаються фактом розташування на ній вказаного об`єкта.

На твердження відповідачів про відсутність встановлених меж ландшафтного заказника «Кам`яногірський» з огляду на відсутність технічної документації із землеустрою на земельну ділянку прокурор зазначив, що:

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що території та об`єкти природно-заповідного фонду, наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто згідно зі статтею 178 ЦК України належать до обмежено оборотоздатних об`єктів.

Розташування земельної ділянки у межах заповідного урочища згідно з чинним законодавством свідчить про її віднесення до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює перебування цієї ділянки у приватній власності з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

З наданих сторонами письмових доказів, суд встановив такі фактичні обставини справи та визначив такий зміст спірних правовідносин:

З копії наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-10063/14-19-СГ від 23.12.2019 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» судом встановлено, що цим наказом був наданий дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ А.01.03) ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га, в тому числі: пасовища площею 2,0000 га, (кадастровий номер 3525583600:02:000:5090) із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Кам`янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області.

З копії наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-6898/14-20-СГ від 27.04.2020 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» судом встановлено, що наказом затверджено "Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ А.01.03), за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі, на території Кам`янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту)". Надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі: пасовища площею 2,0000 га, (кадастровий номер 3525583600:02:000:5090) із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Кам`янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області. Наказом визначено категорію земель спірної земельної ділянки - сільськогосподарського призначення.

Як судом встановлено з копії інформаційної довідки № 270036098 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку шляхом безоплатної приватизації на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 27.04.2020 №11-6898/14-20-СГ .

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що рішенням №183 дев`ятої сесії Кіровоградської обласної Ради 6 скликання 19.08.2011 року «Про оголошення територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення» на території Благовіщенської міської ради створений ландшафтний заказник місцевого значення «Кам`яногірський».

Як судом встановлено з копії охоронного зобов`язання №МЗланд73-564 від 17.05.2013 року укладеного Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області та Ульяновською РДА органу виконавчої влади ландшафтний заказник місцевого значення «Кам`яногірський» передано під охорону.

Як вбачається з рішення №183 дев`ятої сесії Кіровоградської обласної Ради 6 скликання 19.08.2011 року «Про оголошення територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення», положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Кам`яногірський», інформації б/н «про надання інформації щодо земельних ділянок природно-заповідного фонду» Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації земельна ділянка з кадастровим номером 3525583600:02:000:5090 входить в межі об`єкту природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Кам`яногірський».

Як вбачається з графічних даних Публічної кадастрової карти (вкладення «Природно-заповідний фонд») земельна ділянка з кадастровим номером 3525583600:02:000:5090 повністю входить в межі території об`єкту природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Кам`яногірський».

З наданого представником відповідачки ОСОБА_1 витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3525583600:02:000:5090 судом встановлено, що ця земельна ділянка належать до земель сільськогосподарського призначення приватної власності та мають цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

До встановлених судом обставин суд застосовує такі норми права:

Відповідно до статті 178 ЦК України, яка врегульовує питання оборотоздатності об`єктів цивільних прав, об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті. Види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об`єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

Визначення на законодавчому рівні об`єктів, що обмежені в обороті і не можуть перебувати у приватній власності, є умовою дотримання конституційного режиму права власності на них.

Правовий титул (правова підстава) виникнення речових прав володіння, користування, розпорядження такими об`єктами визначається законодавчими актами, зокрема Конституцією України, ЗК України, іншими законами. Саме законодавчими актами забороняється перебування певних об`єктів власності Українського народу, державної та комунальної власності у приватній власності. У свою чергу неможливість існування у таких об`єктів приватного власника унеможливлює виникнення у них нового володільця.

Відповідно до пункту «в» частини четвертої статті 83 ЗК України землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, належать до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 43 ЗК України визначено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

За статтею 44 ЗК України, до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Територіям природно-заповідного фонду законодавець надав виключний статус.

Так, відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» території та об`єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні.

Частиною третьою статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що території та об`єкти природно-заповідного фонду, наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто згідно зі статтею 178 ЦК України належать до обмежено оборотоздатних об`єктів.

Земельна ділянка, що перебуває в обмеженому обороті, не може передаватись у приватну власність і підлягає захисту шляхом пред`явлення негаторного позову про її повернення.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 04.12.2019 у справі №487/10127/14-ц, від у справі №359/281/18-ц, від 02.12.2020 у справі №734/519/15-ц, від у справі №676/190/18, від 22.06.2022 у справі №367/4140/16-ц).

Отже, практика Верховного Суду свідчить про запровадження юридичної конструкції, за якою землі, перехід права володіння якими до фізичних та юридичних осіб неможливий, зважаючи на пряму вказівку законодавця, вважаються такими, що залишилися у володінні законного власника (держави або територіальної громади), і в такому разі їх державна реєстрація, використання і розпорядження іншою особою розцінюються як триваюче порушення прав власника, не пов`язане із позбавленням права володіння.

У постанові Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі №752/3093/19 спір, у якій стосувався інших земельних ділянок, вказано, що повернення державі земельної ділянки природо-заповідного фонду необхідно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки.

Суд критично ставиться на заперечення відповідачами позову з підстав відсутності рішення уповноваженого органу про визначення категорії спірних земельних ділянок як таких, що належать до земель природно-заповідного фонду, виходячи з таких міркувань:

Незважаючи на те, що згідно з даними Публічної кадастрової карти України цільовим призначенням земельних ділянок вказано «для ведення особистого селянського господарства», ця обставина не має правового значення, оскільки статус згаданих ділянок першочергово визначається тим, що вони розташовуються в межах об`єкта природно-заповідного фонду і спеціальним режимом такої території.

У постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі №813/4701/16 викладені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов`язаний із фактом знаходження на ній об`єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу місцевого самоврядування. Неприйняття місцевою радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим.

Статтею 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що землі природно-заповідного фонду України, якими вважаються ділянки суші і водного простору, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

У цій справі спірна земельна ділянка в силу імперативної вказівки законодавця належать до земель природно-заповідного призначення за фактом розташування на них об`єкта природно-заповідного фонду

Суд критично ставиться на заперечення відповідачами позову з тих підстав, що межі ландшафтного заказнику «Кам`яногірський» не встановлювалися, і відповідна землевпорядна документація не розроблялася та не затверджувалась, виходячи з такого:

Незалежно від завершення процедури встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій, як земель природно-заповідного фонду, є незмінним.

При оголошенні заказника його межі в натурі (на місцевості) не встановлювалися, оскільки обов`язкового попереднього розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єктів природно-заповідного фонду законодавство не вимагає. У такому випадку межі визначаються за матеріалами проектів створення, що прямо передбачено статтею 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Разом з тим судом першої інстанції не надано ні оцінки проекту створення території, ні картографічним матеріалам, які підтверджують місце знаходження об`єкту природно-заповідного фонду.

Отже, на думку суду, надана відповідачу земельна ділянка відноситься до земель природно-заповідного фонду, а тому її правовий режим врегульовується, окрім земельного, також природоохоронним законодавством.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі №916/2791/13 зробила висновок про те, що положення розділу II «Землі України» ЗК України свідчать, що саме цільове призначення ділянки покладено законодавцем в основу розмежування правових режимів окремих категорій земель, при цьому такі режими характеризуються високим рівнем імперативності відносно свободи розсуду власника щодо використання ним своєї земельної ділянки.

Стаття 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлює обмеження щодо видів використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Використання таких територій можливе лише у спосіб, який не суперечить їх цільовому призначенню, а також встановленим вимогам щодо їх охорони і відтворення.

Крім того, згідно зі статтею 186-1 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об`єкта природно-заповідного фонду, підлягають погодженню зі структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Як свідчить інформація Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської облдержадміністрації проект землеустрою щодо відведення у приватну власність спірної земельної ділянки до зазначеного підрозділу не надавався, висновки про його погодження не приймались.

Законодавство встановлює також особливий порядок втрати територіями статусу об`єкта природно-заповідного фонду. Так, для зміни меж, категорії та скасування статусу територій природно-заповідного фонду потребується дотримання такої ж процедури, яка встановлена статтями 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» для створення цих об`єктів, а також погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та наявність відповідного експертного висновку, який би засвідчив втрату територією тієї природоохоронної, наукової, естетичної чи іншої цінності, яка стала підставою для її заповідання.

Зазначене вище свідчить про те, що спірна ділянка віднесена до земель природно-заповідного фонду, які за імперативною вказівкою законодавця не можуть передаватися із комунальної у приватну власність із виникненням у них приватного володільця. Законно набути право власності на такі земельні ділянки, щодо яких встановлений пріоритет державної та комунальної власності над приватною, не могла жодна фізична чи юридична особа. Тому, суд приходить до висновку, що її реєстрація на праві власності за ОСОБА_1 є порушенням статті 178 ЦК України, статей 43, 44, 58, 59, 83 ЗК України, статей 5, 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статей 3, 7, 9, 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та статей 1,2,32, 33, 33-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Крім того, законним власником та володільцем земельної ділянки, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 , була і залишається територіальна громада, оскільки відповідно до вимог частини четвертої статті 83 ЗК України заволодіння землями природно-заповідного фонду комунальної форми власності приватними особами є неможливим.

З огляду на це, суд критично сприймає твердження відповідачів про те, що спірна земельна ділянки відносяться до особливо цінних земель природно-заповідного фонду.

Зважаючи на те, що набуття права приватної власності на спірну земельну ділянку відбулося з порушеннями норм статей 20, 84, 116, 122, 149, 150, 186-1 Земельного кодексу України, статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» статей 7, 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин) позов підлягає задоволенню - наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.12.2019 №11-10063/14-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-6898/14-20-СГ від 27.04.2020 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» повинні бути визнані недійсними, державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку підлягає скасуванню, а земельна ділянка поверненню територіальній громаді в особі Благовіщенської міської ради.

У зв`язку з задоволенням позову, відповідно до положень ч.1, п.2) ч.2 ст.141 Цивільного процесуального кодексу з відповідачів на користь Кіровоградської обласної прокуратури підлягає стягненню сплачений судовий збір у загальному розмірі 18607,50 грн., по 9303,75 грн. з кожного з відповідачів.

Керуючись статтями 20, 84, 116, 122, 149, 150, 186-1 Земельного кодексу України, статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» статей 7, 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин), статями 16, 21, 391, 1212 ЦК України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 76-83, частиною 1 статті 81, статтями 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.12.2019 №11-10063/14-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою».

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-6898/14-20-СГ від 27.04.2020 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність».

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3525583600:02:000:5090, з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на неї.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути територіальній громаді в особі Благовіщенської міської ради земельну ділянку площею 2 га із кадастровим номером 3525583600:02:000:5090.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кіровоградської обласної прокуратури сплачений судовий збір в сумі 9924 грн. за подачу позову код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок ІІА848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на користь Кіровоградської обласної прокуратури сплачений судовий збір в сумі 9924 грн. за подачу позову код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок ІІА848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800.

Реквізити сторін:

Голованівська окружна прокуратура Кіровоградської області,

місцезнаходження: 26500, Кіровоградська область, Голованівський район, смт.Голованівськ, вулиця Паркова, 13, ЄДРПОУ 02910025,

Позивач: Благовіщенська міська рада Кіровоградської області;

місцезнаходження: 26400, Кіровоградська область, Голованівський район, м.Благовіщенське, вул. Промислова, 23/54;

Код ЄДРПОУ 05402697

Відповідач: ОСОБА_1 ,

місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,

місце розташування: 25030, м. Кропивницький, вул.Академіка Корольова, 26, код ЄДРПО 39767636.

Суддя: А. А. Бондаренко