Рішення

від 24.03.2023 по справі 674/1639/22

ДУНАЄВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 674/1639/22

Провадження № 2/674/98/23

РІШЕННЯ

іменем України

24 березня 2023 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючий - суддя Сосна О.М., за участю секретаря судового засідання Мудрицької Л.В., позивача ОСОБА_1 , розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Новодунаєвецька селищна рада про визнання права власності на земельну ділянку (ціна позову 149593 грн.),

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що згідно договору дарування від 21.12.1995 ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв у дар житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Відповідач ОСОБА_2 являється спадкоємцем за законом після померлої ОСОБА_3 як син.

У липні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Дунаєвецького РВ Хмельницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» із заявою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Однак оформити у власність земельну ділянку, на якій розташований належний позивачу жилий будинок з господарськими будівлями не може, оскільки власником земельної ділянки являться ОСОБА_3 .

У зв`язку із переходом до позивача права власності на жилий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, звертається з позовом до суду про визнання права власності на земельну ділянку.

Ухвалою від 21.12.2022 відкрито провадження по справі, призначено підготовче судове засідання за загальними правилами позовного провадження. 09.02.2023 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Витребувано копію спадкової справи, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав повністю та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Надіслав до суду відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позову та просить відмовити. Зазначає, що являється єдиним спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_3 , у встановлений законом строк спадщину прийняв та оформив частину спадкового майна. Позивач ОСОБА_1 відмовився від спадщини у встановленому законом порядку та подав про це відповідну заяву до нотаріальної контори. Оскільки земельні ділянки, на які позивач має намір визнати право власності входять до загальної спадкової маси після смерті ОСОБА_3 у позивача відсутні будь-які права на них.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Новодунаєвецької селищної ради в судове засідання не з`явився, однак направив до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи у його відсутності. Проти визнання позову не заперечує.

З Дунаєвецької державно нотаріальної контори надійшла копія витребуваної спадкової справи №1/2014 заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно договору дарування від 21 грудня 1995 року за р.№4274, посвідченого приватним нотаріусом Дунаєвецького нотаріального округу Крупельницькою Н.Ф., ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв в дар житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями, що знаходиться в с. Ставище на земельній ділянці закріпленій за колгоспом, що належав дарителю на підставі Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого виконкомом Ставищенської сільської Ради (а.с.7).

Згідно довідки КП Дунаєвецької міської ради «Інвентарбюро» та довідки-характеристики №72 від 03.02.2022 за ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 зареєстровано домоволодіння на підставі договору дарування від 21.12.1995 за р.№4274 (а.с.8-9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.61). ОСОБА_2 являється спадкоємцем за законом після померлої ОСОБА_3 як син. Спадщину прийняв у встановленому законом порядку звернувшись із заявою до нотаріальної контори. Вказане також підтверджується копією спадкової справи №1/2014 після смерті ОСОБА_3 .

Як вбачається із Державного акту на право приватної власності на землю серії ХМ №002284 від 09.07.1997 р. власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,37 га: 0,25 га для обслуговування індивідуального житлового будинку, 0,12 га для ведення підсобного господарства, являється ОСОБА_3 (а.с.14).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0001101512022 від 17.10.2022, на земельну ділянку з кадастровим номером 6821888400:01:019:0021 за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 га, інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутнє, дата державної реєстрації земельної ділянки 28.07.2021 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а.с.15-18).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0700635882022 від 01.11.2022, на земельну ділянку з кадастровим номером 6821888400:01:019:0025 за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,0984 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі Державного акту від 09.10.1997 р. ХМ №002284, дата державної реєстрації земельної ділянки 01.11.2022 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а.с.19-22).

Згідно ст.15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 ЦК України).

Згідно ч.3 ст.152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема визнання прав.

Відповідно до ч.1 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення.

Норми ст.120 ЗК України закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти.

Вказана правова позиція Верховного Суду України зазначена у постановах від 11.02.2015 року у справі №6-2цс15 та від 12.10.2016 року у справі №6-2225цс16, постанові Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 675/2372/16-ц.

Перехід майнових прав на придбані нерухомі об`єкти до іншої особи, зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула права власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній (Постанова Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі №910/18560/16).

Згідно зі ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

Згідно зі ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Таким чином єдність юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди закріплений у принципі «superficies solo cedit» - з лат. збудоване приростає до землі). Цей принцип продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цих Кодексом випадках.

Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи, що ОСОБА_1 являється власником житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , його право власності підтверджено належними та допустимими доказами, суд вважає, що наявні підстави для визнання за позивачем права власності на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер: 6821888400:01:019:0021, для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Таким чином спадкуванню підлягає майно, яке належало спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст.ст.1217, 1218 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як вбачається із матеріалів справи, до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 входить, зокрема земельна ділянка з кадастровим номером 6821888400:01:019:0025 за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,0984 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі Державного акту від 09.10.199 ХМ №002284.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Як вбачається із копії спадкової справи №1/2014, ОСОБА_1 подав до Дунаєвецької державної нотаріальної контори письмову заяву від 10.01.2014 про відмову від спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 .

З огляду на вище викладене, відсутні правові підстави для визнання за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 6821888400:01:019:0025 за адресою: АДРЕСА_1 , а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», являється особою з інвалідністю ІІ групи (посвідчення серії НОМЕР_2 ) та з урахуванням часткового задоволення позову (50%) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 747,97 грн. слід компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.2, 12,13, 76, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер: 6821888400:01:019:0021, для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судовий збір у розмірі 747 (сімсот сорок сім) гривень 97 (дев`яносто сім) копійок компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач: ОСОБА_2 (місце реєстрації - АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_4 виданий Хмельницьким МУ УМВС України в Хмельницькій області від 21.11.1997 року);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Новодунаєвецька селищна рада (місцезнаходження - Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, смт. Дунаївці, вул. Чорновола, 19, код ЄДРПОУ 04406414).

Повне судове рішення складено 31 березня 2023 року.

Суддя О.М.Сосна