Ухвала

від 03.04.2023 по справі 688/1241/23

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/1241/23

№ 2/688/387/23

УХВАЛА

Іменем України

03 квітня 2023 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Стаднічук Н.Л., розглянувши заяву керівника Шепетівської окружної прокуратури Р.Олійника про забезпечення позову у цивільній справі за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_1 ,третя особаСелянське фермерськегосподарство «Здобуток» про конфіскацію земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

24.03.2023 року керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з позовом до ОСОБА_1 ,третя особаСФГ «Здобуток» проконфіскацію земельнихділянок:для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва площею 1,0626га кадастровий номер 6825585800:04:017:0031 розташовану на території Плесенської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,198 га кадастровий номер 6825585800:04:023:0378, розташовану на території Плесенської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області за межами населеного пункту .

24.03.2023 року керівник Шепетівської окружної прокуратури подав до суду заяву про забезпечення вищевказаного позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки із забороною розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання вказаних земельних ділянок, посилаючись на необхідність приділення уваги потребам продовольчої безпеки держави та невиконання відповідачем обов`язку відчуження спірної земельної ділянки протягом року після набуття права власності та передання їх в оренду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Ч.1 ст.150 ЦПК України передбачає такі види забезпечення позову: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупинення митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Ч.3 ст.150ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Верховний Суд в постанові від 15 січня 2019 року у справі № 915/870/18 зазначив, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У постанові ВП ВС від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

У постанові Великої палати ВС від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заході. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір з приводу конфіскації земельної ділянки з кадастровим номером 6825585800:04:017:0031 площею 1,0626 га та земельної ділянки з кадастровим номером 6825585800:04:023:0378 площею 1,198 га, розташованих на території Плесенської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області за межами населеного пункту, які відповідачка повинна була відчужити протягом 1 року з дня набуття права власності на них.

Прокурор у своїй заяві не навів належного обгрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не зазначив, які негативні наслідки настануть внаслідок виконання відповідачем свого обов`язку з продажу спірних земельних ділянок та не надав доказів наявності реальної загрози невиконання рішення суду.

За таких обставин суд не вбачає підстав для забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви керівника Шепетівської окружної прокуратури про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 3 квітня 2023 року.

Суддя Н.Л. Стаднічук