Рішення

від 21.03.2023 по справі 521/10185/22

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/10185/22

Провадження № 2/521/585/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року Малиновський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді - Мурзенка М. В.

при секретарі - Корнієнко Л. В.

за участі представника позивача адвоката - Мандриченко Ж. В.

представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Сігнаєвського А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м.Одеси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участі третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю «Град Інвест плюс», ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання договорів удаваним в частині покупця, визнання покупцем за договором, зобов`язання змінити сторону покупця,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернулась з позовом представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участі третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю «Град Інвест плюс», ОСОБА_4 , ОСОБА_1 у якому просить суд визнати договір купівлі-продажу майнових прав №П269-4/1 від 06.11.2019 р. на приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 5,29 кв.м., договір купівлі-продажу майнових прав №16/269,1-7 від 06.11.2019 р. на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 73,29 кв.м. та договір купівлі- продажу майнових прав №16/273А,2-8 від 06.11.2019 року на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 34,65 кв.м. удаваним з моменту їх укладення в частині покупця ОСОБА_3 ; визнати ОСОБА_2 покупцем за договором купівлі-продажу майнових прав №П269-4/1 від 06.11.2019 р. на приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 5,29 кв.м., договором купівлі-продажу майнових прав №16/269,1-7 від 06.11.2019 р. на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 73,29 кв.м. та договором купівлі-продажу майнових прав №16/273А,2-8 від 06.11.2019 року на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 34,65 кв.м. та зобов`язати третю особу, що не заявляє самостійних вимог - ТОВ «ГРАД ІНВЕСТ ПЛЮС», код ЄДРПОУ 40872054, змінити сторону покупця в Договорах купівлі- продажу майнових прав №П269-4/1 від 06.11.2019 року, №16/269,1-7 від 06.11.2019 року, №16/273А,2-8 від 06.11.2019 року з ОСОБА_3 на ОСОБА_2 .

Позов мотивований тим, що оспорювані договори купівлі-продажу майнових прав були укладені ОСОБА_3 за кошти позивача та за її дорученням, мали бути укладені на ім`я позивача, проте протиправно укладені відповідачем ОСОБА_3 від власного імені. Так, в позовній заяві позивач посилається на те, що що з вересня 2017 року по грудень 2021 року позивачка проживала з ОСОБА_4 , шлюб не був зареєстрований у державних органах реєстрації актів цивільного стану, та не дивлячись на це, ОСОБА_5 боялася купувати та реєструвати на себе будь -яке майно, так як їй пояснили, що її співмешканець може претендувати на частину майна якщо їх шлюб офіційно буде зареєстрований або якщо вони певний час будуть мешкати разом. Тому зібрав значну чистину фінансових коштів остання вирішила купити нерухомість і попросила свою доньку зробити це від неї, так як довіряла їй та вважала що остання по відношенню до неї завжди вчинятиме порядно та чесно. У жовтні 2019 року ОСОБА_2 домовилася зі своєю донькою, ОСОБА_3 , про те, що позивачка наддасть кошти в сумі близько 800 000, 00 (вісімсот тисяч) гривень щоб остання уклала в її інтересах Договори купівлі-продажу майнових прав на 2 квартири та 1 комірчину в комплексі де купили її знайомі і від яких вона чула позитивні рекомендації про забудовника. Для впевненості і своїх діях позивачка звернулася до юриста який рекомендував їй укласти з донькою Договір доручення та передавати кошти по розписці в присутності свідка на що донька погодилася. Позивачка надавала кошти, а відповідачка проінформувала останню, що уклала відповідні Договори купівлі-продажу майнових прав в інтересах позивачки з ТОВ «ГРАД ОСОБА_6 повністю довіряла своїй доньці, тому не вимагала від неї Договорів та ніколи не перевіряла їх текст, тим паче, що вони відразу домовилися, що відповідачка буде зберігати їх в себе та при її чоловіку вони не будуть піднімати цю тему, щоб останній нічого не дізнався. Загалом позивачкою було передано відповідачці суму в 780 000, 00 (сімсот вісімдесят) тисяч гривень. Самостійно укладати Договори купівлі-продажу майнових прав та сплачувати грошові кошти за майнові права на квартири та комірку у позивачки не було можливості, так як остання будучи фізичною особою-підприємцем постійно працювала (майже без вихідних), а її донька мала час та можливість, тим паче, що остання пояснила, що одна квартира буде для неї, тому була впевнена, що донька виконає всі її настанови. Розписки про отримання коштів на прохання позивачки, яка пояснювала, що боїться на старість залишитися без житла, відповідачка завжди підписувала. Сума коштів, отриманих ОСОБА_3 від ОСОБА_2 відповідно до розписок про отримання коштів від 01.19.2019, 03.02.2020 та 01.09.2021 років збігається з фактичною вартістю об`єктів нерухомого майна за договорами купівлі-продажу майнових прав. Приблизно на початку листопада 2021 року відповідачка з розмові донькою запитала останню за квартири та на коли їй планувати проведення ремонтних робіт в них, на що ОСОБА_3 було повідомлено, що перша квартира АДРЕСА_4 вже передана їй, на що в неї маються відповідно оформлені документи, і зараз вона чекає на квартиру АДРЕСА_5 та комірку, які скоро перейдуть до неї у власність, і тоді ОСОБА_2 , зможе зробити там ремонт. Позивачка попросила принести їй документи та уточнила чому донька ідентифікує себе як власницю нерухомості яка повинна належати їй, адже вона давала кошти і вони домовлялися, що донька організаційно допоможе їй, а не оформить все на себе. Відповідачка пояснила, що оформлення договорів на неї було зроблено для зручності здійснення платежів та інших формальностей, передбачених договором, і вона не бачить проблеми хто буде власником адже вони одна сім`я і мама не повинна робити з цього проблему. Позивачка запитала що потрібно аби переоформити все на себе відповідно до їх попередніх домовленостей, після чого в них з донькою відбулася сварка і остання стала уникати ОСОБА_2 . З урахуванням того, що укладені договори купівлі-продажу майнових прав на ім`я ОСОБА_3 суттєво перешкоджають оформленню на позивача права власності на вищезазначені об`єкти нерухомості, ОСОБА_2 вимушена звернутись до суду з позовом для захисту майнових прав.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 09.08.2022 року по справі було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено справу до судового розгляду у підготовчому судовому засіданні на 13.09.2022 року.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 18.10.2022 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 , ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 11.01.2023 року по справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.02.2023 року.

Позивачка - ОСОБА_2 у судове засіданні не з`явилась, по місце, дату та час судового розгляду повідомлена належним чином.

Представник позивача адвокатка Мандриченко Ж. В. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, додатково пояснила суду, що

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, про місце, дату та час судового розгляду повідомлялась належним чином та своєчасно. Надала до суду відзив (а.с.114-116) у якому вказала, що вважає себе законим покупцем за договором купівлі-продажу майнових прав № П269-4/1 від 06.11.2019 року, договором купівлі-продажу майнових прав № 16/269,1-7 від 06.11.2019 року та договором купівлі-продажу № 16/273А,2-8 від 05.11.2019 року. Також, вказала, що дійсно писала розписки на отримання грошових коштів від позивача на загальну суму 780000,00 грн. для покупки нерухомості.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Град Інвест плюс» в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином, та своєчасно, причини неявки суду не повідомив, письмові заперечення до суду не подав.

Третя особа - ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином, та своєчасно, причини неявки сулу не повідомив. Надав до суду письмові пояснення (а.с.131-132), у яких вказав, що позов ОСОБА_2 підтримує у повному обсязі, вважає, що ОСОБА_3 скористалася довірою своєї матері, а також піддалася підбурюванням чоловіка й уклала договори про купівлю квартир на своє ім`я, щоб у майбутньому бути законною власницею цього майна. Оскільки кошти на придбання нерухомості (квартир та кладовки) дала саме ОСОБА_2 , вважає, що остання і є власником квартир.

Третя особа - ОСОБА_1 » в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином, та своєчасно, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи ОСОБА_1 - адвокат Сігнаєвський А. О. у судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 29.04.2017 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Шлюб між сторонами за рішенням суду було розірвано. Спірні договори купівлі-пролажу нерухомого майна були оформлені на ім`я відповідачки 06.11.2019 року та сплачені до жовтня 2021 року, тобто у період шлюбу, в інтересах сім`ї та за рахунок спільних коштів подружжя. Предметом договорів є дві квартири та комора. В одній квартирі планувалось проживання подружжя з дитиною, комора для зберігання речей, а інша квартира планувалась для облаштування магазину товарів для тварин, та грошові кошти у тому числі, були надані батьками ОСОБА_1 , з приводу поділу вказаних об`єктів як спільного майна подружжя наявний судовий спір, що розглядається в Овідіопольському районному суді Одеської області, за вказаними договорами сплачено більшу суму коштів, аніж та, яку, як стверджує позивач, вона передала відповідачеві, також надав до суду письмові заперечення на позовну заяву. (а.с.165-172)

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 06.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Град Інвест плюс» (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 16/269,1-7, відповідно до умов якого продавець продає а покупець покупає майнові права на об`єкт нерухомості, а саме, квартири за будівельною адресою масив АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , загальною площею 73,29 кв.м., на четвертому поверсі, загальною вартістю 42000 доларів США, покупець здійснює розрахунок у порядку та у строки відповідно до графіку платежів, що підтверджується копією вказаного договору. (а.с.40-62)

06.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Град Інвест плюс» (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 16/273А,2-8, відповідно до умов якого продавець продає а покупець покупає майнові права на об`єкт нерухомості, а саме, квартири за будівельною адресою масив АДРЕСА_13 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 : будинок АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , загальною площею 34,65 кв.м., на першому поверсі, загальною вартістю 24200,00 доларів США, покупець здійснює розрахунок у порядку та у строки відповідно до графіку платежів, що підтверджується копією вказаного договору. (а.с.85)

Також, 06.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Град Інвест плюс» (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № П269-4/1, відповідно до умов якого продавець продає а покупець покупає майнові права на об`єкт нерухомості, а саме, приміщення за будівельною адресою масив 10, ділянка № НОМЕР_1 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_19 , загальною площею 5,29 кв.м., загальною вартістю 1323 доларів США, покупець здійснює розрахунок у порядку та у строки відповідно до графіку платежів, що підтверджується копією вказаного договору. (а.с.87-101)

В матеріалах справи наявні копії розписок відповідача про отримання від позивача грошових коштів для сплати коштів за укладеними договорами на загальну суму 780 000 грню 00 коп.:

-від 01.11.2019 року на суму 270000,00 грн. для сплати коштів за Договорами купівлі-продажу майнових прав (дві квартири та кладовка) ОСОБА_2 . Також, зобов`язалась на першу вимогу позикодавця ( ОСОБА_2 ) надати документи, що підтверджують сплату коштів на укладання договорів. У разі невиконання покладених на ОСОБА_3 зобов`язань у визначений строку за цією розпискою, зобов`язалась виплатити всю грошову суму у розмірі 270000,00 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції та весь час дії цієї розписки, а також, 5 % річних від простроченої суми. (а.с.32-33);

-від 03.02.2020 на суму 490000 грн. для сплати коштів за Договорами купівлі-продажу майнових прав (дві квартири та кладовка) ОСОБА_2 . Також, зобов`язалась на першу вимогу позикодавця ( ОСОБА_2 ) надати документи, що підтверджують сплату коштів на укладання договорів. У разі невиконання покладених на ОСОБА_3 зобов`язань у визначений строку за цією розпискою, зобов`язалась виплатити всю грошову суму у розмірі 490000,00 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції та весь час дії цієї розписки, а також, 5 % річних від простроченої суми. (а.с.34-35);

-від 01.09.2021 року на суму 20000 грн. для сплати коштів за Договорами купівлі-продажу майнових прав (дві квартири та кладовка) ОСОБА_2 . Також, зобов`язалась на першу вимогу позикодавця ( ОСОБА_2 ) надати документи, що підтверджують сплату коштів на укладання договорів. У разі невиконання покладених на ОСОБА_3 зобов`язань у визначений строку за цією розпискою, зобов`язалась виплатити всю грошову суму у розмірі 20000,00 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції та весь час дії цієї розписки, а також, 5 % річних від простроченої суми. (а.с.34-35)

Відповідно до наявних в матеріалах справи копії квитанцій до прибуткових касових ордерів(51-62, 74-85, 95-101)., у період з листопада 2019 р. по жовтень 2021 р. ОСОБА_3 були сплачені на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Град Інвест плюс» грошові кошти в загальній сумі 820 249 грн. 00 коп., в т.ч.:

-на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 16/269,1-7 - 506 214 грн. 40 коп.;

-на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № № 16/273А,2-8 - 278076 грн. 30 коп.;

-на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № № П269-4/1 - 35 958 грн. 30 коп.

Таким чином, загальна сум коштів, сплачена за вказаними договорами (820 249 грн. 00 коп.) є більшою від загальної суми коштів, зазначених в розписках (780 000 грн. 00 коп.), різниця складає 40 249 грн. 00 коп., доказів щодо джерел сплати зазначеної суми сторони по справі не надали.

Також, судом встановлено, що в провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа № 509/2989/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, предметом якої є поділ майнових прав за вказаними договорами, що підтверджується копією ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 серпня 2022 року про відкриття провадження у справі. (а.с. 109).

Отже, відповідно до ч. 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтями 6, 11 та 12 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень статті 202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За своєю суттю договір купівлі-продажу передбачає для однієї сторони право отримання предмета купівлі-продажу у власність та зобов`язання сплатити його покупну ціну, а для другої сторони право на отримання ціни та обов`язок передати предмет договору наступному власнику.

Крім того, покупець може домовитись з іншою особою про придбання власності за її рахунок з наступним відшкодуванням цій особі витрат.

Отже, предмет договору належить продавцю та переходить у власність покупця, якщо інше не передбачено домовленістю сторін, та покупець має сплатити ціну за власний рахунок, якщо інше не передбачено домовленістю сторін договору або покупцем та іншою особою.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, зокрема, відповідно до частини п`ятої даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Якщо сторонами вчинено правочин для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, він є удаваним (стаття 235 ЦК України).

У разі встановлення, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено для приховання іншого правочину, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторони вчинили саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.

Відповідно до частини першої статті 202, частини третьої статті 203 ЦК України головною умовою правомірності правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, тому основним юридичним фактом, який суд повинен установити, є дійсна спрямованість волі сторін при укладенні договору, а також з`ясувати питання про те, чи не укладено цей правочин з метою приховати інший та який саме.

Заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, позивач має довести: а) факт укладання правочину, що на його думку є удаваним; б) спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж приховати інший правочин; в) настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж ті, що передбачені удаваним правочином.

Такі висновки застосування норм матеріального права викладено в постановах Верховного Суду України: від 14 листопада 2012 року у справі № 6-133 цс 12, від 07 вересня 2016 року у справі № 6-1026 цс 16, які у подальшому підтримані у постановах Верховного Суду: від 07 листопада 2018 року у справі № 742/1913/15-ц (провадження № 61-13992 св 18), від 21 серпня 2019 року у справі № 303/292/17 (провадження № 61-12404св18), від 30 березня 2020 року у справі № 524/3188/17 (провадження № 61-822 св 20).

Також зазначене узгоджується з пунктом 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Крім того, у пункті 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 522/14890/16, провадження № 14-498цс18 зазначено: «Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, правочин який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним».

Таким чином, посилання позивача, що оспорювані договори купівлі-продажу нерухомого майна у частині покупця є удаваними, оскільки придбані ОСОБА_3 за кошти та для потреб ОСОБА_2 , без створення правових наслідків для себе, як фізичної особи, є безпідставними, так як нормами ЦК України не допускається такої правової конструкції, як позов про визнання недійсним договору в частині сторони договору, ст. 235 ЦК України не може бути підставою для визнання правочину удаваним в частині сторони, оскільки це суперечить її положенням.

Такий правовий висновок було визначено у постанові Верховного суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 346/2238/15-ц від 14.02.2022 р., якою було відступлено від висновку, зробленого в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2020 року у справі № 265/3310/17.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки в задоволенні позову відмовлено, суд відносить судові витрати, понесені позивачем, на його рахунок, доказів понесення судових витрат іншими учасниками процесу суду не надано.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволення позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 31.03.2023 року.

Головуючий: