Рішення

від 28.03.2023 по справі 910/14407/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" березня 2023 р. Cправа № 910/14407/22

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича,

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (бульвар Лесі Українки, буд. 9, м. Київ, 01133)

до: Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив "Котеджне містечко - Вінницябуд" (вул. Театральна, буд. 20, м. Вінниця, 21050)

про стягнення 31934,20 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою № 103857/ІНС від 19.12.2022 з вимогою до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив "Котеджне містечко - Вінницябуд" про стягнення завданих збитків в порядку регресу у розмірі 31 934,20 грн.

23.12.2022 Господарським судом міста Києва постановлено ухвалу про направлення позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" за територіальною підсудністю до Господарського суду Вінницької області.

31.01.2023, із супровідним листом № 910/14407/22/390/2023 від 20.01.2023, до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 103857/ІНС від 19.12.2022 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна".

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2023 позовну заяву № 103857/ІНС від 19.12.2022 розподілено судді Матвійчуку В.В.

Суд, ухвалою від 03.02.2023 за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 910/14407/22 за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням розгляду справи по суті на 02.03.2023.

24.02.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву № 01/03 від 22.02.2023 відповідача, в якому останній наводить заперечення проти позову та просить відмовити в його задоволенні.

За результатами судового засідання 02.03.2023 суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 02.03.2023 про відкладення розгляду справи по суті на 28.03.2023.

На визначену судом дату в судове засідання представник позивача не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у спосіб, визначений процесуальним законом, а саме ухвалою суду від 02.03.2023, яка направлена на адресу електронної пошти представника позивача 06.03.2023, та в силу положень ч. 6 ст. 242 ГПК України, вважається врученою 06.03.2023. Поряд з цим суд зважає на клопотання позивача, наведене у прохальній частині позовної заяви, про розгляд справи без виклику сторін.

Відповідач правом участі в засіданні суду також не скористався. При цьому суд зважає, що про місце та час судового засідання представник відповідача повідомлений під розписку в засіданні суду 02.03.2023.

Варто зазначити, що будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи на день розгляду справи від сторін до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що сторін належним чином було повідомлено про дане судове засідання, і неявка їх представників є підставою до розгляду справи за їх відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

За наслідками судового засідання 28.03.2023 прийнято судове рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Обґрунтовуючи позовні вимоги Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" зазначає, що 04.04.2021, в м. Вінниці на провулку Пугачова, 2Ж секція автоматичних воріт почала закриватись, внаслідок чого транспортному засобу «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 , завдано пошкоджень, а саме: вм`ятини та подряпини лакофарбового покриття, бампера, дзеркала заднього виду, переднього крила, передніх дверей та порогів.

Відповідно до довідки Національної поліції України ГУ НПУ у Вінницькій області від 23.04.2021, було встановлено, що транспортний засіб «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 має вищезазначені пошкодження, саме в результаті раптового закривання автоматичних дверей, на в`їзді до котеджного містечка.

Тобто, під час проведення розслідування страхового випадку було встановлено, що пошкодження забезпеченого, на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту № 1-168-18/9 від 20.07.2018, транспортного засобу «Skoda Fabia» відбулось при закриванні автоматичних дверей. Охоронець ОСОБА_1 не визнав вину у нанесені шкоди транспортному засобу, та є співробітником відповідача.

З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся Страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі наданої заяви та документів було складено страховий акт та розраховано розмір страхового відшкодування, який складає 31 934,20 грн.

Таким чином, позивач, посилаючись на положення ст.ст.22, 993, 1187, 1194 ЦК України, вважає, що у відповідача виникло зобов`язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього.

Відповідач заперечує проти позову. Суть заперечень зводиться до того, що вина відповідача в заподіянні шкоди власнику автомобіля «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 позивачем не доведена, оскільки ймовірна дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої пошкоджено автомобіль ніяким чином оформлена не була, всі документи: страховий акт, акт огляду транспортного засобу, відповідь Вінницького районного управління поліції від 23.04.2021 оформлені в односторонньому порядку зі слів водія ОСОБА_2 , та ще й у перекрученому вигляді, з посиланням на охоронця ОСОБА_1 який не є працівником відповідача, однак у відповіді поліції зазначено, що йому - ОСОБА_1 наголошено про неналежне виконання посадових обов`язків.

В порушення встановленого законом порядку пошкодження транспортного засобу належним чином оформлено не було і докази ймовірного пошкодження автомобіля саме по пров. Пугачова,2Ж в м. Вінниці відсутні.

Відповідач вважає, що перекручені та недостовірні дані, що містяться у названих документах, зокрема, у відповіді поліції без виїзду на місце пригоди, без огляду транспортного засобу лише зі слів водія автомобіля, свідчать про недоведеність вини відповідача в пошкодженні автомобіля, оскільки лист поліції, на який посилається позивач не є належним і допустимим доказом вини відповідача у заподіянні шкоди у розумінні вимог закону.

На думку відповідача випадок пошкодження автомобіля міг мати місце але в іншому місці та за інших обставин, до яких відповідач непричетний, адже жодного іншого доказу про пошкодження автомобіля саме по пров.Пугачова,2Ж в м.Вінниці позивачем не надано.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 20.07.2018 між публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЛТА» (Страхувальник) укладено Генеральний договір №1-168-18/9 добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків, та Страховий сертифікат №3000/258/004139 від 16.05.2022, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Як слідує з позову, 04.04.2021 о 17:50, в місті Вінниця, по провулку Пугачова, 2Ж відбулась дорожньо-транспортна пригода внаслідок автоматичного закриття секції воріт, внаслідок чого транспортному засобу «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 , завдано пошкоджень, а саме: вм`ятини та подряпини лакофарбового покриття, бампера, дзеркала заднього виду, переднього крила, передніх дверей та порогів.

В листі (відповіді) Національної поліції України ГУ НПУ у Вінницькій області від 23.04.2021 № 716 мп/20021 від 23.04.2021, наданої на звернення ОСОБА_2 від 04.04.2021 по факту пошкодження автомобіля Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 , повідомлено, що за результатами попереднього розгляду було встановлено, що ознаки кримінального правопорушення в даному випадку відсутні, у зв`язку із чим підстав для внесення вказаної події до Єдиного реєстру досудових розслідувань не має, а подальший розгляд звернення здійснено у порядку передбаченому Законом України «Про звернення громадян».

На момент перевірки встановлено, що 04.04.2021 близько 17:50 год. під час проїзду повз автоматичні ворота, що встановлені при в`їзді за адресою: м. Вінниця, пров. Пугачова, 2Ж, секції воріт зненацька почали зачинятися, в результаті чого відбулося пошкодження автомобіля Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 . При опитуванні, охоронець ОСОБА_3 , який здійснював пропускний режим в момент події, категорично заперечив свою вину у пошкодженні автомобіля, з останнім проведено роз`яснювальну бесіду норм адміністративного та кримінального законодавства, а також наголошено на належному виконанні посадових обов`язків.

ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна», згідно з умовами договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 1-168-18/9, було сплачено страхове відшкодування ТОВ «Ілта» в розмірі 31 934,20 грн., що підтверджується актом огляду транспортного засобу від 19.04.2021, страховим актом № 103857/1, платіжним дорученням № 8033 від 23.06.2021.

В претензії №103857/ІНС.ЛОУ від 29.04.2022 ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» вимагала у ОК «ЖБК "Котеджне містечко - Вінницябуд" сплатити суму страхового відшкодування у розмірі 31 934,20 грн.

У відповідь на зазначену претензію, ОК «ЖБК "Котеджне містечко - Вінницябуд", в листі відхилив вимоги претензії посилаючись на те, що в кооперативі зазначений випадок не був зафіксований, він не був залучений до встановлення викладених в претензії обставин, тому не може покладатися лише на ймовірність їх настання і на достовірність змісту претензії.

Оскільки відповідач не відшкодував позивачу завдані збитки, останній і звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ОК «ЖБК "Котеджне містечко - Вінницябуд" 31 934,20 грн. збитків у порядку регресу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Такими законами, зокрема, є норми статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що до страховика за договором майнового страхування (позивача у справі) після виплати страхового відшкодування потерпілій особі у межах фактичних витрат, які не можуть перевищувати розміру реальних збитків, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч. 2 ст. 1192 ЦК України).

Поряд з цим, суд відзначає, що на відміну від суброгації у страхових відносинах, де право вимоги переходить від потерпілого (страхувальника) до страховика, а деліктне зобов`язання продовжує існувати, при регресі основне (деліктне) зобов`язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов`язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов`язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи.

Це виходить із змісту статей 559 та 1191 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зважаючи на зміст наведених норм Цивільного кодексу України, право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов`язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов`язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов`язання шляхом виконання обов`язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов`язанні третьою особою.

В цілому, як за змістом статті 1191 так і за змістом статті 993 Цивільного кодексу України і статті 27 Закону України "Про страхування", йдеться про виконання обов`язку боржника перед потерпілим третьою особою. Водночас ці норми встановлюють різний порядок виникнення прав вимоги до винної особи у деліктному зобов`язанні.

При цьому, при суброгації у страхових відносинах деліктне зобов`язання продовжує існувати та відбувається лише заміна кредитора - право вимоги переходить від потерпілої особи до страховика.

При регресі - право вимоги (регресу) виникає у третьої особи після виконання такою особою обов`язку боржника та, відповідно, припинення основного (деліктного) зобов`язання та виникнення нового (регресного) зобов`язання.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

У спірних правовідносинах позивач просить стягнути з відповідача в порядку ст. 1194 ЦК України завданих збитків в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування в розмірі 31 934,20 грн.

Як зазначалося вище, ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлює особливого суб`єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України таким суб`єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не є таким суб`єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує джерелом підвищеної небезпеки у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє джерелом підвищеної небезпеки.

Зазначений висновок узгоджується з приписами ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України.

Отже, аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини особи, яка на відповідній правовій підставі використовувала джерело підвищеної небезпеки, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Позивач зазначає, що вина охоронця ОСОБА_1 , при виконанні останнім трудових обов`язків, підтверджена листом Національної поліції України ГУ НПУ у Вінницькій області від 23.04.2021 № 716 мп/20021 від 23.04.2021.

Водночас, суд зауважує, що посилання позивача про наявність підстав для застосування ст.ст. 1187, 1194 ЦК України саме щодо відповідача не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи.

Так, матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження факту належності відповідачу на праві власності автоматичних воріт, розташованих за адресою: м. Вінниця, пров. Пугачова, 2Ж .

Також відсутні будь-які докази, з яких можна дійти висновку, що ОСОБА_1 станом на 04.04.2021 виконував обов`язки від імені відповідача чи перебував у трудових відносинах з ним, оскільки жодних доказів наявності будь-якого зв`язку між Обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельний кооператив "Котеджне містечко - Вінницябуд" та ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Посилання позивача на те, що за інформацією Національної поліції України ГУ НПУ у Вінницькій області (лист від 23.04.2021 № 716 мп/20021) ОСОБА_1 здійснював пропускний режим в момент події, за відсутності будь-яких інших належних і допустимих доказів оцінюється судом критично.

Натомість, за доводами відповідача, ОСОБА_1 станом на 04.04.2021 не перебував з відповідачем у трудових відносинах, на підтвердження чого останнім надано Довідку № 01/01 від 15.02.2023 та податкову звітність і докази її отримання податковим органом у електронному вигляді, в яких зазначено працівників відповідача станом на 04.04.2021.

Отже, суд констатує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що автоматичні ворота, розташовані за адресою: м. Вінниця, пров. Пугачова, 2Ж , на будь-якій правовій підставі належить саме товариству відповідача, як і того, що ОСОБА_1 , про вину якого вказує позивач, виконував на момент події службові обов`язки саме як працівник Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив "Котеджне містечко - Вінницябуд".

Варто зазначити, що відповідно до Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 з наступними змінами та п.1.12 ст.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" дорожньо-транспортна пригода - це подія , що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули люди чи завдані матеріальні збитки, одним із видів якої є коли транспортний засіб наїхав або мав місце удар об нерухомий предмет.

В силу положень підп. 2.10 п.2 названих Правил водій зобов`язаний зупинити транспортний засіб і залишитися на місці події.

Наказом МВСУ від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованого в МЮУ 10.11.2015 за № 1408/27853, затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Відповідно до пункту 1 розділу ІХ Інструкції визначено, що у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб.

До протоколу додаються: схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський; пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); показання технічних приладів (у разі їх наявності); показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.

Проте, матеріали справи не містять доказів оформлення страхового випадку, про який вказує позивач, у відповідності до наведених положень.

Надані позивачем документи, зокрема лист від 23.04.2021 № 716 мп/20021 Національної поліції України ГУ НПУ у Вінницькій області, за відсутності інших доказів, не дають підстав для висновку, що 04.04.2021 близько 17:50 год. за адресою: м. Вінниця, пров. Пугачова, 2Ж, відбулась подія, в результаті якої відбулося пошкодження автомобіля Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" у даній справі є недоведеними, необґрунтованими і такими, що не підтверджуються наявними матеріалами справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати, у які позивачем включено витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача та не підлягають відшкодуванню.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

В позові відмовити.

Судові витрати позивача у справі № 910/14407/22 залишити за Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна".

Примірник рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та на відомі суду адреcи електронної пошти: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 03 квітня 2023 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (бульвар Лесі Українки, буд. 9, м. Київ, 01133)

3 - відповідачу (вул. Театральна, буд. 20, м. Вінниця, 21050)