Рішення

від 03.04.2023 по справі 904/4861/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2023м. ДніпроСправа № 904/4861/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Градоліт Дніпро" (49019, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Павлова, буд. 26, ідентифікаційний код 44088744) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Транс Континенталь" (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 37, ідентифікаційний код 43050636) про стягнення 34 237,06 грн. заборгованості за договором поставки, 2 963,14 грн. пені, 1 221,00 грн. 3% річних, 9 498,22 грн. інфляційних втрат

СУТЬ СПОРУ:

За допомогою системи "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "Градоліт Дніпро" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від 20.12.2022 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Транс Континенталь" заборгованості на загальну суму 47 919,42 грн., з яких:

- 34 237,06 грн. заборгованість за договором поставки;

- 2 963,14 грн. пеня за період з 22.09.2021 по 15.03.2022;

- 1 221,00 грн. 3% річних за період з 22.09.2021 по 30.11.2022;

- 9 498,22 грн. інфляційні втрати за період з жовтня 2021 року по жовтня 2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №3107-2021 від 31.07.2021 щодо своєчасної та повної оплати за товар поставлений на загальний суму 38 572,65 грн. за наступними видатковим накладними:

- №582 від 04.09.2021 на суму 6 011,01 грн.;

- №589 від 04.09.2021 на суму 8 030,03 грн.;

- №608 від 08.09.2021 на суму 7 305,00 грн.;

- №615 від 09.09.2021 на суму 5 750,01 грн.;

- №625 від 10.09.2021 на суму 5 956,60 грн.;

- №639 від 11.09.2021 на суму 5 520,00 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у сумі 2 481,00 грн. та зазначив, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат складає 23 500, 00 грн., з яких: - 1 500,00 грн. проведення збору документів по суті спору; - 2 000,00 грн. аналіз відповідності документів по суті спору вимогам діючого законодавства України; - 3 000,00 грн. ознайомлення та аналіз матеріалів по суті спору та сьогоденної судової практики із аналогічних спорів; - 5 000,00 грн. підготовка позовної заяви; - 1 000,00 грн. виконання дій пов`язаних із фактичним поданням позовної заяви до суду; - 6 000,00 грн. оплата правничої допомоги у вигляді послуг адвоката за участь у судових засіданнях (орієнтовно 3 засідання по 2 000,00 грн.); - 5 000,00 грн. за отримання у суді першої інстанції рішення винесеного на користь замовника, останній зобов`язується сплатити на користь виконавця додатково гонорар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/4861/22, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

У зв`язку з відсутністю фінансування потреб Господарського суду Дніпропетровської області на відправку поштової кореспонденції, про що 23.05.2022 на сайті Судової влади України розміщене відповідне оголошення (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1276874/), ухвала суду від 26.12.2022 була направлена Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Транс Континенталь" засобами електронного зв`язку, а саме відповідачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 26.12.2022 доставлена до електронної скриньки 27.12.2022, що підтверджується електронним супровідним листом (а.с.26 том 1).

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Градоліт Дніпро" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Транс Континенталь" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки №3107-2021 (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язався у термін, встановлений договором, передати у власність покупця товарний бетон (ДСТУ БВ 2.7-43-96) (далі - товар), а покупець зобов`язався прийняти товар і оплати його на умовах, визначених договором.

Згідно з п.1.2. договору ціна за одиницю товару, загальна кількість, марка товару визначається у Специфікації(ях) та/або рахунку(ах) на оплату (далі - рахунки), що є невід`ємними частинами договору, при цьому кількість товару є орієнтованою, остаточна кількість товару зазначається у видаткових накладних.

Поставка товару за договором здійснюється у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс 2010", на умовах DAP, або на умовах EXW (п.2.1 договору).

На підставі замовлення покупця постачальником виставляється рахунок. Сторони визнають, що виставлення рахунку постачальником є погодженням марки товару, його кількості та ціни (п.2.2 договору).

Строк поставки товару: протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання замовлення на поставку товару. Замовлення покупця на поставку товару подається постачальнику в письмовій формі за підписом уповноваженої особи покупця, скріпленою печаткою або штампом покупця. Сторони погодились, що замовлення покупця на поставку товару та/або зміни до них можуть бути надіслані постачальнику покупцем з використанням факсимільного зв`язку або за допомогою електронної пошти на адресу, що зазначена в реквізитах постачальника (п.2.3 договору).

Пунктом 3.4. договору встановлено, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем, згідно рахунків виставлених постачальником, протягом 10 (десяти) календарних днів за кожну поставку товару. Гранична вартість несплаченого, але отриманого товару покупцем складає сто тисяч гривень (10 тис. грн.). Покупець відшкодовує постачальнику транспортні послуги разом з оплатою продукції, що поставляється по кожній партії товару на умовах зазначених в п.3.4 договору.

Відповідно до п.3.6 договору загальна сума договору складається із вартості всіх партій товару, у відповідності до видаткових накладних, що були поставлені за договором у період його дії.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2021, а в частині виконання грошових зобов`язань - до повного розрахунку між сторонами.

На виконання умов договору позивачем поставлено товар на загальну суму 38 572,65 грн., що підтверджується за наступними видатковим накладними, які підписані представникам сторін та скріплені печатками товариств:

- №582 від 04.09.2021 на суму 6 011,01 грн.;

- №589 від 04.09.2021 на суму 8 030,03 грн.;

- №608 від 08.09.2021 на суму 7 305,00 грн.;

- №615 від 09.09.2021 на суму 5 750,01 грн.;

- №625 від 10.09.2021 на суму 5 956,60 грн.;

- №639 від 11.09.2021 на суму 5 520,00 грн.

Відповідач зобов`язання по оплаті виконав частково у сумі 4 335,59 грн., що підтверджується банківською випискою.

На час прийняття рішення, доказів оплати поставленого товару у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору поставки, строк дії договорів, умови поставки товару, факт поставки товару, настання строку його оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Умовами договорів передбачено строки, розмір та порядок оплати поставленого товару. Відповідно до пункту 3.4 договору строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження повної оплати в сумі 34 237,06 грн. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 34 237,06 грн.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з положеннями статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшеним у договорі.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов`язань, визначається відповідним суб`єктом господарювання - господарською організацією.

Господарський суд відзначає, що чинне законодавство поділяє неустойку на законну і договірну. Необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого неустойка стягується і конкретний її розмір.

У пункті 6.5 договору сторони визначили, що у випадку порушення строку оплати за поставлений товар, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день порушення строку.

Позивач просить стягнути з відповідача 2 963,14 грн. пені за період з 22.09.2021 по 15.03.2022. Отже, перевіривши розрахунок позивача, позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 2 963,14 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

У пункті 6.9 договору встановлено, що у випадку просрочки виконання грошових зобов`язань за договором, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику, в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України, суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час просрочки, а також 3% річних.

Суд перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, зазначає що він є правильним, тому вимоги позивача в частині стягнення 9 498,22 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2021 року по жовтня 2022 року та 1 221,00 грн. 3% річних за період з 22.09.2021 по 30.11.2022, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у сумі 2 481,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Градоліт Дніпро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Транс Континенталь" про стягнення 34 237,06 грн. заборгованості за договором поставки, 2 963,14 грн. пені, 1 221,00 грн. 3% річних, 9 498,22 грн. інфляційних втрат задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Транс Континенталь" (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 37, ідентифікаційний код 43050636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Градоліт Дніпро" (49019, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Павлова, буд. 26, ідентифікаційний код 44088744) 34 237,06 грн. заборгованості за договором поставки, 2 963,14 грн. пені, 1 221,00 грн. 3% річних, 9 498,22 грн. інфляційних втрат та витрати по сплату судового збору у сумі 2 481,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв