Ухвала

від 28.03.2023 по справі 13/215-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

28.03.2023м. ДніпроСправа № 13/215-10

Розглядається заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у справі:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", м.Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Ласуня, м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Пирятин Зернопродукт, м.Полтава

про стягнення заборгованості у сумі 682 751,78 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання Рустамової З.Р.

Від представників учасників справи:

від позивача: повноважний представник не з`явився.

від відповідача-1: повноважний представник не з`явився.

від відповідача-2: повноважний представник не з`явився.

від ВДВС: повноважний представник не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2010 позов задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Пирятин Зернопродукт (36008, м.Полтава, вул. Ветеринарна, б.22, кв. 204; код ЄДРПОУ 34698269; р/р НОМЕР_1 в ПФ ВАТ „Мегабанк, м.Полтава, МФО 331757) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Тат-Агро(03187, м.Київ, вул. АК. Глушкова, б.12 кв.5; код ЄДРПОУ 33294293; р/р НОМЕР_2 в ВАТ „УПБ м. Київ, МФО 300205) суму основного боргу 298 000,00 грн. (двісті дев`яносто вісім тисяч грн.00 коп.), пеню - 182 301,48 грн. (сто вісімдесят дві тисячі триста одна грн. 48 коп.), 10% штраф - 67 787,77 грн. (шістдесят сім тисяч сімсот вісімдесят сім грн. 77 коп.), інфляційні витрати - 108 223,59 грн. (сто вісім тисяч двісті двадцять три грн. 59 коп.), 3 % річних - 24 438,94 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста тридцять вісім грн. 94 коп.), витрати по сплаті державного мита 6817,52 грн. (шість тисяч вісімсот сімнадцять грн. 52 коп.), витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 235,55 грн. (двісті тридцять п`ять грн. 55 коп.), стягнуто солідарно з фірми „Ласуня товариства з обмеженою відповідальністю (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Фабрично-Заводська, буд. 18, кв. 63; код ЄДРПОУ 20274739; р/р НОМЕР_3 в ПАТ КБ „Приватбанк, МФО 305299) та товариства з обмеженою відповідальністю Пирятин Зернопродукт (36008, м. Полтава, вул. Ветеринарна, б.22, кв. 204; код ЄДРПОУ 34698269; р/р НОМЕР_1 в ПФ ВАТ „Мегабанк, м.Полтава, МФО 331757) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Тат-Агро(03187, м. Київ, вул. АК. Глушкова, б. 12 кв. 5; код ЄДРПОУ 33294293; р/р НОМЕР_2 в ВАТ „УПБ м. Київ, МФО 300205) суму боргу 2 000,00 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.), стягнуто з фірми „Ласуня товариства з обмеженою відповідальністю (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Фабрично-Заводська, буд.18, кв. 63; код ЄДРПОУ 20274739; р/р НОМЕР_3 в ПАТ КБ „Приватбанк, МФО 305299) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Тат-Агро(03187, м.Київ, вул. АК. Глушкова, б. 12 кв. 5; код ЄДРПОУ 33294293; р/р НОМЕР_2 в ВАТ „УПБ м. Київ, МФО 300205) витрати по сплаті державного мита 10,00 грн. (десять грн. 00 коп.), витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 0,45 грн. (нуль грн. 45 коп.).

26.10.2010 Господарським судом Дніпропетровської області на виконання вищевказаного рішення видано накази.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2023 скаргу за вих. №04-3/02 від 04.02.2023 (вх. №6925/23 від 10.02.2023) на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) - задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця ВПВР Управління ЗПВР у Полтавській області Північно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому провадженні №40384643 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2010 року у справі №13/215-10, котра виразилась у порушенні строків та порядку відновлення виконавчого провадження №40384643 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2010 року у справі №13/215-10 за період встановлений межами скарги - з 13 січня 2023 року по 12 лютого 2023 року.

07.03.2023 до відділу канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" надійшла заява (вх. №11184/22) про стягнення з Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 400,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"НІКО-ТАЙС" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначено до розгляду в судовому засіданні суду на 28.03.2023 на 12:30 год.

У зв`язку із відсутністю фінансування на відправку поштової кореспонденції суду, ухвалу суду від 10.03.2023 про призначення розгляду заяви на 28.03.2023 надіслано на електронну пошту скаржника/стягувача ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" niko-tais@ukr.net та на електронну пошту Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) poltava.dvs@gmail.com та infovpvr@pl.minjust.gov.ua. Електронна пошта інших учасників справи суду невідома.

Згідно з частинами 5, 7 статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до статті 120 Кодексу суд викликає, зокрема, учасників справи, у тому числі, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

27.03.2023 на електронну адресу суду Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надіслав письмові пояснення №02.1.18/7060 від 27.03.2023 (вх. № 14651/23). За змістом пояснень Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) просить суд відмовити у задоволенні заяви про покладення витрат на професійну правничу допомогу посилаючись на не співмірність заявленої суми правової допомоги відносно критерію складності правової допомоги та розумності такої суми, необґрунтованість обсягу фактичних дій представника стягувача. Підсумовуючи свої твердження Відділ примусового виконання рішень зазначив, що з огляду на обставини даної справи заявлене відшкодування матиме надмірний характер.

Судом оглянуто, прийнято до уваги та долучено до матеріалів справи вищевказані пояснення.

До судового засідання 28.03.2023 учасники справи не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили.

Відповідно до частини 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Керуючись наведеною нормою закону, суд вважає за можливе розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", м.Київ без участі повноважних представників заявника, відповідача 1-2 та ВДВС за наявними в матеріалах справи документами.

Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про стягнення з Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) витрат на професійну правничу допомогу з наступних підстав.

За змістом заяви від 28.02.2023 (вх. №11184/22) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представник ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" адвокат О.М. Грищенко просить суд стягнути зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) суму 12 400,00 грн.

ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" в поданій заяві від 28.02.2023 (вх. №11184/22) зазначає про витрати, які понесені скаржником у зв`язку зі зверненням до господарського суду з відповідною скаргою на бездіяльність державного виконавця, за результатом розгляду якої ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2023 вимоги скаржника задоволені повністю, у зв`язку з чим витрати на правничу допомогу скаржника підлягають стягненню з Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), за відповідним додатковим рішенням суду.

За змістом скарги ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) скаржником було зазначено про необхідність стягнення витрат на правничу допомогу за заявою скаржника, з якою останній має намір звернутись до господарського суду на підставі доказів, наданих в порядку частини 8 статті 129 ГПК України.

На підтвердження своїх вимог щодо стягнення з виконавчої служби витрат на професійну правничу допомогу, скаржник подав копії Договору №05-01-2023/1 від 05.01.2023 з адвокатом, акту прийому-передачі документів від 05.01.2023, акту здачі приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 28.02.2023 на загальну вартість послуг 12400,00 гривень.

Згідно пункту 1.1 договору №05-01-2023/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05.01.2023 (далі - Договір) виконавець зобов`язався надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, ТОВ "Пирятин Зернопродукт" та ВПВР Управління ЗПВР у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), котрі виникли у виконавчому провадженні №40384643 щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2010 у справі №13/215-10, надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів Виконавцем, направлених на примусове виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2010 у справі №13/215-10, та стягнення з боржника безспірного розміру грошових коштів, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки, написання та подання від імені замовника до ВПВР Управління ЗПВР у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) різного роду клопотань про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №40384643 щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2010 у справі №13/215-10 із врахуванням Закону України "Про виконавче провадження", підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на бездіяльність ВПВР Управління ЗПВР у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) у виконавчому проваджені №40384643 щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2010 у справі №13/21-10 при наявності підстав для такого заходу, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів, направлених на виконання умов та обов`язків Виконавця за даним договором.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акта здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.

Згідно з умовами пункту 3.1 Договору сторонами погоджено, що вартість виконання передбачених договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи з того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 1200 грн. 00 коп. (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні тощо) по підготовці матеріалів відповідно до пункту 1.1 Договору). При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт у регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону.

Окремо сторони дійшли згоди про те, що вартість послуг та роботи виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить:

- ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції, 1500, 00 грн.;

- судові засідання: 2000 грн. 00 коп./ судове засідання (у випадку затримки часу початку призначеного слухання, відповідна участь у судовому засіданні становитиме 2 500, 00 грн.);

- побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складення процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 1 200,00грн./год.;

- витрати (квитки, добові тощо) згідно з підтверджуючими документами.

Відповідно до пункту 3.2 Договору замовник повинен здійснити сплату грошових коштів (виконання грошового зобов`язання) таким чином: 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг оплачуються протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення суду за результатами завершення розгляду судом справи №13/215-10 за скаргою Замовника на дії та/або бездіяльність державного виконавця ВПВР Управління ЗПВР у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) у виконавчому провадженні №40384643 щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2010 у справі №13/215-10.

Пунктами 3.6, 3.7 Договору сторони погодили та визначили, що в основу розміру вартості послуг покладена праця виконавця, а не результат судової справи. Розміром гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення повністю та/або частково вимог замовника у відповідності до пунктів 1.1, 2.1 Договору) визначається сума, котра не перевищуватиме двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 6.1 Договору, договір вважається укладеним з дня його підписання та діє до повного виконання.

Як вбачається з Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 28.02.2023 за період з 05.01.2023 по 21.02.2023 виконавець - адвокат Грищенко О.М. передав, а замовник - ТОВ "Ніко Тайс" прийняв виконані роботи та надані послуги на загальну суму 12400,00 гривень.

На підставі розділу 3 договору №05-01-2023/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05.01.2023, Сторони погодили, що вартість однієї години правової допомоги/роботи складає 1200,00 гривень, кількість годин - шість, додаткова оплата (гонорар успіху) становить - 5200,00 гривень.

Замовник, на підставі пункту 3.2 договору №05-01-2023/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05.01.2023, 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до даного акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг, зобов`язується сплатити протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення суду за результатами завершення розгляду судом справи №13/215-10 за скаргою Замовника на дії та або бездіяльність державного виконавця ВПВР Управління ЗПВР у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) у виконавчому провадженні №40384643 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №13/215-10 від 26.10.2010.

Замовник претензій згідно Договору №05-01-2023/1 до виконавця не має (пункт 4 акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги).

Згідно положень статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до положень статті 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом приписів статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, частинами 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" встановлено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята-шоста статті 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим у частині п`ятій зазначеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Ці висновки було підтверджено і в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому суд зазначає, що здійснення пошуку, ознайомлення та аналіз судової практики (правової позиції) Європейського суду з прав людини, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як джерел права, є складовими однієї послуги - складання скарги на дії Виконавця у виконавчому провадженні №40384643 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2010.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Компанія неодноразово зверталася зі скаргами на дії державних та приватних виконавців у різних справах, та нормативно-правове обґрунтування скарг не змінювалось, як і не змінювався й представник товариства адвокат Грищенко О.М.

Суд також враховує, що з матеріалів справи 13/215-10 вбачається, що адвокат-заявник неодноразово надає адвокатські послуги позивачу, у тому числі із супроводу стадії виконання рішення суду та оскарження дій органів примусового виконання, тобто був раніше обізнаний і з правовою ситуацією у даному провадженні, і з судовою практикою.

Разом з тим, з огляду висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12.11.2021 по справі №904/3105/17, слід зазначити щодо наявності у суду права під час вирішення питання про розподіл судових витрат з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Висновки судів про часткову відмову Компанії, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення ними норм процесуального законодавства.

Крім того, суд враховує, що 12.05.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 904/4507/18, в якій зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), та зроблено висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 згаданої постанови).

За викладених обставин, господарський суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є явно завищеним, оскільки становить 12400, 00 грн. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що адвокат-заявник неодноразово надає адвокатські послуги позивачу, у тому числі із супроводу стадії виконання рішення суду та оскарження дій органів примусового виконання, тобто, був раніше обізнаний і з правовою ситуацією у даному провадженні і з судовою практикою, а відтак, суд вважає, що розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в даному випадку суттєво завищений.

Суд приймає до уваги пов`язаність витрат з розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З огляду на наведене суд вважає заява ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" має бути задоволена частково - на суму 4000,00 гривень.

Керуючись статтями 126, 244, 232-236 Господарського процесуального України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" від 28 лютого 2023 (вх.№11184/23) - задовольнити частково.

Стягнути із Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (40003, місто Суми, вулиця Герасима Кондратьєва, будинок 28, код ЄДРПОУ 43316700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, місто Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 40, офіс 315, код ЄДРПОУ 38039872) витрати на правову допомогу у розмірі 4000, 00 грн.

В решті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" відмовити.

Видати наказ.

Ухвала набирає законної сили 28.03.2023 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статті 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.04.2023.

Суддя Ю.Ю. Первушин