Рішення

від 31.03.2023 по справі 910/8138/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.03.2023Справа № 910/8138/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін,

справу № 910/8138/22

За позовом Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун рекордс";

до Приватного підприємства "Нікотіана";

про стягнення 56 750,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулася Громадська спілка "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" для захисту майнових авторських прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун рекордс" з позовом до Приватного підприємства "Нікотіана" про стягнення 56 750,00 грн компенсації за порушення майнових авторських прав.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем майнових авторських прав позивача на публічне виконання музичного твору "По кайфу" (виконавець - Олег Кензов).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 відкрито провадження у справі № 910/8138/22, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

З метою повідомлення сторін про розгляд справи, судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.08.2022 була направлена на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення уповноваженому представнику позивача та поверненням конверту, який направлявся на адресу відповідача.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі № 910/8138/22 направлялася на адресу Приватного підприємства "Нікотіана": 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 2/30, проте з указаної адреси поштове відправлення повернулось з відміткою пошти про причини повернення - "вибули".

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, а також день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Приватного підприємства "Нікотіана": 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 2/30.

Отже, в силу наведених положень законодавства, ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачеві.

Крім того, за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1-2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитися з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мун рекордс" (далі - позивач, видавець) та Шияном М. В. (правовласник) укладено договір №88/15-11-18 про передання авторських і суміжних прав, відповідно до умов якого, правовласник передає видавцеві виключне право, зокрема отримувати винагороду за публічне виконання і публічне сповіщення творів, виконань, фонограм і зафіксованих в них виконань, перерахованих в додатках до цього договору, а також винагороду за вільне відтворення фонограм, творів в особистих цілях.

Договір №88/15-11-18 від 15.11.2018 набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023.

Додатком № 4 від 08.08.2019 до договору №88/15-11-18 від 15.11.2018 сторонами передбачено перелік фонограм/виконань, права на способи використання, яких передаються правовласником видавцю: назва фонограми/виконання (найменування твору, виконання якого записано на фонограму) "По кайфу", виконавець - Олег Кензов.

30.06.2020 між Громадською спілкою "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мун рекордс" (правовласник) був підписаний договір №АВ140620 про управління майновими авторськими правами (далі договір), за умовами п. 2.1. якого, правовласник надає організації повноваження (невиключне право) здійснювати управління майновими правами на об`єкти авторських прав (у тих сферах про які йдеться в цьому договорі), що належать правовласнику, а саме: дозволяти в інтересах правовласника використання таких об`єктів третіми особами, а також здійснювати інші дії передбачені цим договором та законом.

Відповідно до п. 2.2 договору, надання повноважень на управління правами за цим договором передбачає, право на укладання організацією договорів про надання дозволів на використання об`єктів авторських прав третіми особами та/або договорів про виплату винагороди за використання об`єктів авторських прав, здійснення функцій по розподілу та виплаті такої винагороди, а також здійснення будь-яких інших функцій, які передбачені даним договором.

Згідно п. 2.3, 2.4 договору, організація не використовує будь-яким способом об`єкти майнових авторських прав, права на управління якими передаються правовласником за цим договором. Організація здійснює безпосереднє управління відповідно до цього договору на території України, а також має право здійснювати реєстрацію (декларування) переданих їй в управління за цим договором майнових прав, в іноземних організаціях колективного управління та має право отримувати винагороду в таких іноземних організаціях колективного управління. При цьому правовласник може обмежити перелік зарубіжних держав (тобто держав за виключенням України), в яких організація має право отримувати винагороду від іноземних організацій колективного управління, шляхом направлення організації офіційного письмового повідомлення з цього приводу (цінним листом із описом вкладення) із вказівкою конкретних держав в яких правовласник має намір застосувати зазначене обмеження.

За умовами п. 2.5, правовласник уповноважує організацію отримувати від третіх осіб, зокрема від організацій колективного управління, винагороду, зібрану ними за використання об`єктів авторського права (переданих в управління правовласником організації), у тому числі впродовж періодів, передуючих укладенню цього договору.

Відповідно до п. 2.6 договору, організація має право передавати всі отримані за цим договором права та повноваження Громадській спілці "Українська ліга авторських та суміжних прав", Приватній організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", Приватній організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами".

У відповідності до п. 2.7 договору, правовласник визнає право організації укладати договори про надання дозволів на використання об`єктів авторського права, а також договори про виплату винагороди за використання об`єктів авторського права, в тому числі, із особами, які діють від імені користувачів на підставі договорів доручення.

Відповідно до п. 4.1 договору, згідно цього договору організація отримує повноваження здійснювати управління майновими правами правовласника на колективній основі щодо наступних видів використання об`єктів авторських прав: публічне використання об`єктів авторських прав (творів): публічне виконання об`єктів авторських прав (творів); публічне сповіщення об`єктів авторських прав (творів).

Пунктом 4.3 договору встановлено, що правовласник передає організації за цим договором невиключне право здійснювати збір винагороди при використанні об`єктів майнових авторських прав щодо способів, зазначених в пункті 4.1.1.1 та 4.1.1.2 договору.

Відповідно до п. 5.2 договору, правовласник надає організації право використовувати інформацію надану правовласником, а саме: обробляти, зберігати, а також передавати третім особам - виключно для здійснення комплексного управління правами правовласника за цим договором.

Згідно п. 6.1 - п. 6.3 договору, організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових прав правовласника на об`єкти авторських прав, повноваження на управління якими передані організації за цим договором. Організація має право вживати будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав правовласника, в тому числі - здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів авторських прав. У випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання за письмовим погодженням з правовласником має право пред`являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав правовласника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами. При цьому, при здійсненні судового захисту інтересів правовласника стосовно майнових прав, які передані організації в управління, організація може виступати в судовому процесі як від власного імені, так та і від імені правовласника беручи за основу приписи закону. При цьому, якщо в зазначеному вище випадку організація виступатиме від імені правовласника, то ані організації, ані представникам залученим організація до представництва в судовому процесі, довіреність від правовласника не потрібна (факту наявності цього договору для такого представництва достатньо). Правовласник підтверджує, що організація при захисті прав правовласника в судовому порядку має процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вона діє (правовласника) в рамках передбачених законом.

Цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині зобов`язань по наданню звітів, розподілення та виплати зібраної винагороди - до їх повного виконання сторонами (п. 9.1 договору).

Додатковою угодою № 2 від 16.12.2021 до договору, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору № АВ140620 від 30.06.2020 до 31.12.2022.

Відповідно до додатку до договору № АВ140620 про управління майновими авторськими правами від 30.06.2020, сторони узгодили, що в сфері публічного виконання творів дозволи третім особам на виключній основі надає організація. За загальним правилом, організація надає дозволи на використання всіх творів, яких, стосується договір, в цілому і ціна за отримане право на використання способом публічного виконання всіх таких творів не може бути меншою ніж сума еквівалентна 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня року, в якому матиме місце використання (в незалежності від кількості використань). Водночас, щодо використання способом публічного виконання одного твору, якого стосується цей договір, то організація вправі надати дозвіл на таке використання за ціною не нижче ніж сума еквівалентна 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня року в якому матиме місце використання (в незалежності від кількості використань).

26.06.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Мун рекордс" видано Громадській спілці "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" декларацію-доручення до договору № АВ140620 від 30.06.2020 щодо музичного твору - "По кайфу" (виконавець - Олег Кензов), спосіб використання щодо якого отримані майнові авторські права - публічне виконання. Одночасно із декларуванням, заявник, як довіритель, надав попередню письмову згоду (дозвіл), яка одночасно є дорученням - за якою ГС ОКУАСП отримує повноваження здійснювати фіксацію фактів використання зазначених об`єктів авторського права, а також попередню письмову згоду (дозвіл), яка одночасно є дорученням пред`являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які ніші дії - як для захисту прав правовласника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами щодо зазначених об`єктів.

12.10.2021 представником Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" Пономарем З. А., який діяв на підставі довіреності від 17.05.2021, складено акт фіксації №10/20/21 комерційного використання об`єктів авторського права (музичних творів) способів публічного виконання, у якому зазначено, що магазині "Портсигар", який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Княжий затон, буд. 2/30, у якому здійснює господарську діяльність Приватне підприємство "Нікотіана", ідентифікаційний код - 370174226518, за допомогою технічного засобу - відеокамери SONY HDR-AS50 була здійснена фіксація використання творів.

У вказаному акті зазначено, що представником публічного закладу не заявлені підстави використання об`єктів авторського права.

Додатком №2 до акту фіксації №10/20/21 від 12.10.2021 "Деталізація стосовно об`єктів авторського права, використання яких було зафіксовано" встановлено факт публічного використання об`єктів авторського права (музичних творів), зокрема: "По кайфу" (виконавець - Олег Кензов). Даний додаток підписано представником Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" Пономарем З. А.

Окрім того, до позовної заяви додано копію фіскального чеку №4000109541 від 12.10.2021 та CD-диск із відеозаписом від 12.10.2021.

Громадська спілка "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" також зверталася до Приватного підприємства "Нікотіана" із вимогою, в якій просило впродовж 7 днів звернутися до Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" із письмовою заявою про надання дозволу на використання об`єктів авторського права способом публічного виконання.

В обґрунтування позовних вимог, заявник зазначає, що відповідач використав у своїй господарській діяльності музичний твір "По кайфу" без отримання належного дозволу на його використання, чим було порушено авторські права позивача.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 432 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 418 Цивільного кодексу України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст. 421 Цивільного кодексу України, суб`єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб; використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом; умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об`єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону (ч. 2-4 ст. 426 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 435 Цивільного кодексу України, первинним суб`єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб`єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Згідно зі ст. 440 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ст. 441 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла станом на день фіксації) використанням твору є його: опублікування (випуск у світ); відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; переклад; переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання; продаж, передання в найм (оренду) тощо; імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Використанням твору в силу ст. 441 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла станом на день фіксації) вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім`ї чи близьких знайомих цієї сім`ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Використання музичного твору безпосередньо у публічному закладі (а не шляхом здійснення користувачем передачі таких творів в ефір чи по кабелях) є публічним виконанням (аналогічний висновок містять постанови Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №910/4139/17, від 03.04.2018 у справі №907/375/17, від 10.05.2018 у справі №908/666/17, від 06.02.2018 у справі №908/364/17, від 06.02.2018 у справі №908/657/17).

Частинами 1-3 ст. 1108 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об`єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об`єкта у зазначеній сфері.

Як зазначалося вище, 30.06.2020 між Громадською спілкою "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мун рекордс" був укладений договір № АВ140620 про управління майновими авторськими правами, за умовами якого, правовласник надає організації повноваження (невиключне право) здійснювати управління майновими правами на об`єкти авторських прав (у тих сферах про які йдеться в цьому договорі), що належать правовласнику, а саме: дозволяти та/або забороняти в інтересах правовласника використання таких об`єктів третіми особами, а також здійснювати інші дії передбачені цим договором та законом.

Станом на день фіксації спірні правовідносини регулювалися Законом України "Про авторське право і суміжні права", який втратив чинність 01.12.2022.

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права", суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Згідно ч. 1 ст. 47 Закону України "Про авторське право і суміжні права", суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Правові засади діяльності організацій колективного управління визначаються Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7, 9 ст. 5 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", колективне управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюють організації колективного управління, зареєстровані Установою у встановленому цим Законом порядку. Правовласники як суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Правовласники мають право вільно обирати організацію колективного управління, яка буде управляти їхніми майновими правами, визначати, які саме майнові права і на які об`єкти авторського права і (або) суміжних прав передавати в управління, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Крім випадків, коли організація колективного управління має об`єктивно обґрунтовані причини відмовити в управлінні, вона зобов`язана управляти майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, за умови що таке управління належить до сфери її діяльності. Правовідносини між організаціями колективного управління та правовласниками виникають та здійснюються на підставі договору про управління майновими правами на колективній основі, що укладається в письмовій (електронній) формі із зазначенням конкретних об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, права на які передаються в управління, та конкретних способів використання таких об`єктів, або на підставі закону. Колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав здійснюється у виді добровільного, розширеного та обов`язкового колективного управління. Організації колективного управління здійснюють повноваження щодо колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав від свого імені в інтересах правовласників.

За умовами ч. 5 ст. 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами. Розширене колективне управління передбачає право правовласників вилучати повністю або частково належні їм права на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав з управління акредитованої організації колективного управління в порядку, передбаченому цим Законом. Розширене колективне управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно в таких сферах: 1) публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів; 2) публічне сповіщення музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів, крім кабельної ретрансляції; 3) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою; 4) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції. Перелік сфер колективного управління, за якими здійснюється розширене колективне управління, визначений цією частиною, є вичерпним. За кожною сферою розширеного колективного управління визначається одна акредитована організація за умови відсутності будь-яких конфліктів інтересів між основною категорією правовласників, в інтересах якої діє така організація, та іншими категоріями правовласників, на користь яких має збиратись дохід від прав у відповідній сфері розширеного колективного управління. У випадку існування зазначеного конфлікту інтересів, Комісія визначає за критеріями та в порядку, визначеними частинами 4-10 статті 15 цього закону, додаткову акредитовану організацію для цієї сфери з-поміж організацій, які здійснюють діяльність переважно в інтересах відповідної іншої категорії правовласників. Юридично-правовий статус додаткової акредитованої організації означає, що ця організація не має права самостійно здійснювати збір доходу від прав з користувачів у відповідній сфері, але водночас має повноваження вимагати та отримати з акредитованої організації частку доходу від прав в цій сфері, яка належить категорії правовласників, в інтересах яких діє додаткова акредитована організація, для подальшого розподілу та виплати такої частки правовласникам цієї категорії. Правовласники відповідної категорії мають право відкликати свої права з додаткової акредитованої організації відповідно до розширеного колективного управління. Одна організація колективного управління може бути акредитована на здійснення розширеного колективного управління у декількох сферах щодо декількох категорій правовласників, за умови відсутності конфлікту інтересів між різними категоріями правовласників.

Згідно витягу з Реєстру організацій колективного управління №18 від 15.09.2020 судом встановлено, що Громадську спілку "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" включено до даного реєстру 23.01.2020 та визначено наступні сфери, за якою організація зареєстрована: 1) у будь-якій сфері добровільного колективного управління; 2) у таких сферах розширеного колективного управління: публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів; публічне сповіщення музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів, крім кабельної ретрансляції; право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою; право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції; 3) у таких сферах обов`язкового колективного управління: право слідування щодо творів образотворчого мистецтва; репрографічне відтворення творів та їх частин (уривків); відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів, виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальних творів та їх примірників; кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передам) мовлення.

У витягу також зазначено, що Громадській спілці "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" з урахуванням частини 6 статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (бо) суміжних прав" не дозволяється здійснювати діяльність у сферах обов`язкового та розширеного колективного управління, визначених у підпунктах 2 і 3 п.1 наказу Мінекономіки від 21.01.2020 №27 "Про реєстрацію організації колективного управління" до моменту її акредитації в порядку, встановленому зазначеним Законом.

Судом встановлено, що 18.12.2020 на офіційному сайті Міністерства економіки України оприлюднено рішення про акредитацію організації колективного управління Громадська спілка "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (публічне виконання музичних недраматичних творів).

Відповідно до вказаного рішення (витяг з протоколу №6 засіданні комісії з акредитації організації колективного управління від 17.12.2020) комісією з акредитації організацій колективного управління вирішено акредитувати організацію колективного управління Громадську спілку "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" у сфері розширеного колективного управління" у сфері розширеного колективного управління "публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів", строком на три роки. Разом з тим, у даному рішенні зазначено, що останнє набирає чинності з дати його затвердження наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Крім того з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2021 у справі №640/1908/21, яким визнано протиправною бездіяльність Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, яка полягає у незатверджені наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України рішення комісії з акредитації організацій колективного управління від 17.12.2020 про акредитацію організації колективного управління Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" у сфері розширеного колективного управління "публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних товарів", строком на 3 роки; зобов`язано Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України видати наказ, яким затвердити рішення комісії з акредитації організацій колективного управління від 17.12.2020, відповідно до якого Громадська спілка "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" визначена акредитованою організацією колективного управління в сфері: "публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів".

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідний наказ про затвердження організації колективного управління в сфері: "публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів" Громадською спілкою "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" до матеріалів справи не додано, а відповідно до відкритих даних Реєстру організацій колективного управління Громадська спілка "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" не зареєстрована у сфері розширеного колективного управління "публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів".

Отже, станом на момент укладання договору № АВ140620 про управління майновими авторськими правами 30.06.2020, проведення фіксації публічного сповіщення спірних музичних творів (12.10.2021) Громадська спілка "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" мала право здійснювати діяльність лише у сфері добровільного колективного управління.

Відтак, Громадською спілкою "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" не доведено право звертатися до суду в інтересах інших осіб у сфері захисту публічного виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів.

Разом з тим, судом досліджено CD-диск із фіксацією використання об`єктів авторського права та встановлено, шо фіксація розпочалася біля будівлі за адресою: вул. Княжий затон, буд. 2/30 (показано вивіску буднику на якому вказаному номер будинку).

Дослідивши наданий до матеріалів справи CD-диск із фіксацією використання музичних товарів, суд дійшов висновку, що з долученого доказу неможливо встановити особу, яка здійснює фіксацію та наявність у такої особи повноважень на здійснення фіксації; з відеозапису не вбачається за можливе встановити, що представники закладу відмовилися називати свої дані та підписати акт фіксації.

З матеріалів справи також вбачається, що акт фіксації №10/20/21 комерційного використання об`єктів авторського права (музичних творів) способів публічного виконання від 12.10.2021 складений одноособово представником Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" Пономарем З. А. тобто без будь-яких інших осіб, присутніх під час фіксації.

Разом з тим, в акті фіксації та на відео-звукозаписі відсутні відомості про представника закладу, де здійснено фіксацію порушення, якому представник Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" намагався запропонувати підписати акт фіксації.

Отже, подані позивачем до суду диск із відеозаписом від 12.10.2021, копія фіскального чеку №4000109541 від 12.10.2021 та копія акту фіксації №10/20/21 комерційного використання об`єктів авторського права (музичних творів) способів публічного виконання від 12.10.2021 у їх сукупності не є належними та достовірними доказами на підтвердження неправомірного комерційного використання відповідачем музичних творів.

Також суд звертає увагу позивача на те, що в п. 3 Загальної частини Національного стандарту № 4 "Оцінка майнових прав інтелектуальної власності", що затверджений постановою Кабінету Міністрів від 03.10.2007 за № 1185, що є чинною станом на момент розгляду даної справи визначено, що паушальний платіж - це одноразовий платіж, який становить фіксовану суму і не залежить від обсягів виробництва продажу) продукції (товарів, робіт, послуг) з використанням об`єкта права інтелектуальної власності.

Тобто фактично, паушальний платіж є ціною ліцензії, що встановлюється, виходячи з оцінок очікуваної економічної ефективності та майбутніх прибутків покупця ліцензії на основі використання ліцензії. Фіксується у договорі між ліцензіаром і ліцензіатом у розмірі чітко обумовленої суми та може здійснюватися одноразово або певними частинами.

В той же час, позивачем жодними належними та допустимими доказами не обґрунтовано можливість укладення ним ліцензійного договору із відповідачем чи будь-якою іншою особою на надання права на використання спірного твору у власній господарській діяльності, плата за яке була б установлена на рівні 56 750,00 грн.

Натомість, матеріали справи не містять інформацію, яка б підтверджувала, що позивач на постійній основі укладає договори на право використання фрагментів творів позивача для ознайомчого прослуховування абонентами, де ціна за отримане право на використання способом публічного виконання всіх таких творів не може бути меншою ніж сума еквівалентна 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня року, в якому матиме місце використання (в незалежності від кількості використань).

Водночас, суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами не довів, що використання способом публічного виконання одного твору, організація надає дозвіл на використання за ціною не нижче ніж сума еквівалентна 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто, суд дійшов висновку, що дана сума для використання одного музичного твору є завищеною та неспівмірною, а позивач, в свою чергу, не довів обґрунтованість такої ціни і те, що такі договори укладаються з абонентами повсякденно.

Позивач, визначаючи заявлену до стягнення суму як паушальну суму, здійснював її розрахунок, виходячи з 25 прожиткових мінімумів, а не із визначених Законом елементів. Компенсація у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат замість відшкодування збитків була передбачена п. "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" в попередній редакції Закону, яка існувала до внесення у вказану норму змін 15.05.2018.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко