Рішення

від 03.04.2023 по справі 910/1412/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.04.2023Справа № 910/1412/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК ПЛЮС УКРАЇНА" (03190, м. Київ, вул. Безручка Марка, буд. 23-А, цокольний)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РУСТ УКРАЇНА" (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 2-А)

про стягнення 95 449,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК ПЛЮС УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РУСТ УКРАЇНА" про стягнення 95 449,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором № LPU-0422 про надання послуг з митного оформлення вантажів від 20.04.2022, а саме, в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги позивачем, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 95 449,71 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/1412/23 та вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 31.01.2023 вбачається, що ухвалу про відкриття провадження у справі відповідачем було отримано 03.02.2023, проте, у визначений судом строк відзив на позовну заяву останнім не подано.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

20.04.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК ПЛЮС УКРАЇНА» (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РУСТ УКРАЇНА» (Відповідач) було укладено Договір № LPU-0422 про надання послуг з митного оформлення платежів. За умовами договору Позивач здійснює від імені і за рахунок Відповідача дії, пов`язані з декларуванням товарів і транспортних засобів та митним оформленням вантажів Відповідача, які переміщуються через кордон України, відповідно до порядку, встановленому Митним Кодексом України та підзаконними актами. Позивач здійснює декларування товарів на підставі Витягу з реєстру митних брокерів МВ/000158/00 від 24.03.2022.

Відповідно до п. 1.1 Договору види робіт, об`єми, терміни виконання вартість робіт узгоджується сторонами під час прийняття Виконавцем до виконання доручення-заявки Замовника.

Відповідно до п. 5.3 Договору скановані копії рахунків і актів виконаних робіт надаються Замовнику на електронну пошту протягом 5-ти днів після виконаної послуги, але не пізніше 1-го числа наступного за звітним місяцем. Оригінали документів надаються Замовнику протягом 10-ти днів після дати виконаної послуги.

Відповідно до п. 5.4 Договору Оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання оригіналу акту виконаних робіт та рахунку на оплату, але в будь якому випадку не раніше першої робочої п`ятниці, яка слідує одразу за спливом тридцятиденного терміну з дати отримання оригіналу акту виконаних робіт та рахунку на оплату.

Відповідно до умов Договору, на виконання доручення-заявки Відповідача, Позивачем були виконані робити, за результатами яких Відповідачу були направлені рахунки на оплату і складені Акти виконаних робіт.

Так, Позивачем були направлені: рахунок на оплату №348 від 20.06.2022 на суму 6 590,00 грн., рахунок на оплату №353 від 22.06.2022 на суму 8 520,00 грн., рахунок на оплату №354 від 24.06.2022 на суму 5 035,00 грн., рахунок на оплату №360 від 27.06.2022 на суму 5 451,68 грн., рахунок на оплату №384 від 30.06.2022 на суму 2 905,00 грн., рахунок на оплату №397 від 01.07.2022 на суму 6 972,00 грн., рахунок на оплату №409 від 04.07.2022 на суму 5 782, 01 грн., рахунок на оплату №438 від 05.07.2022 на суму 2 556,00 грн., рахунок на оплату №433 від 06.07.2022 на суму 5 782,01 грн., рахунок на оплату №455 від 07.07.2022 на суму 2 556,00 грн., рахунок на оплату №453 від 08.07.2022 на суму 3 226,01 грн., рахунок на оплату №459 від 11.07.2022 на суму 7 908,00 грн., рахунок на оплату №583 від 28.07.2022 на суму 3 486,00 грн., рахунок на оплату №601 від 29.07.2022 на суму 3 486,00 грн., рахунок на оплату №619 від 02.08.2022 на суму 3 486,00 грн., рахунок на оплату №626 від 03.08.2022 на суму 2 556,00 грн., рахунок на оплату №637 від 08.08.2022 на суму 2 796,00 грн., рахунок на оплату №714 від 24.08.2022 на суму 2 796,00 грн., рахунок на оплату №722 від 26.08.2022 на суму 2 796,00 грн., рахунок на оплату №749 від 30.08.2022 на суму 8 838,00 грн. та рахунок на оплату №750 від 31.08.2022 на суму 1 926,00 грн.

Крім того, Позивачем були складені та направлені Відповідачу: Акт виконаних робіт № 348 від 20.06.2022 на суму 6 590,00 грн., Акт виконаних робіт № 353 від 22.06.2022 на суму 8 520, 00 грн., Акт виконаних робіт № 354 від 24.06.2022 на суму 5 035, 00 грн., Акт виконаних робіт № 360 від 27.06.2022 на суму 5 451, 68 грн., Акт виконаних робіт № 384 від 30.06.2022 на суму 2 905,00 грн., Акт виконаних робіт № 397 від 01.07.2022 на суму 6 972,00 грн., Акт виконаних робіт № 409 від 04.07.2022 на суму 5 782,01 грн., Акт виконаних робіт № 438 від 05.07.2022 на суму 2 556,00 грн., Акт виконаних робіт № 433 від 06.07.2022 на суму 5 782, 01 грн., Акт виконаних робіт № 455 від 07.07.2022 на суму 2 556,00 грн., Акт виконаних робіт № 453 від 08.07.2022 на суму 3 226, 01 грн., Акт виконаних робіт № 459 від 11.07.2022 на суму 7 908,00 грн., Акт виконаних робіт № 583 від 28.07.2022 на суму 3 486,00 грн., Акт виконаних робіт № 601 від 29.07.2022 на суму 3 486,00 грн., Акт виконаних робіт № 619 від 02.08.2022 на суму 3 486,00 грн., Акт виконаних робіт № 626 від 03.08.2022 на суму 2 556,00 грн., Акт виконаних робіт № 637 від 08.08.2022 на суму 2 796,00 грн., Акт виконаних робіт № 714 від 24.08.2022 на суму 2 796,00 грн., Акт виконаних робіт № 722 від 26.08.2022 на суму 2 796,00 грн., Акт виконаних робіт № 749 від 30.08.2022 на суму 8 838,00 грн., Акт виконаних робіт № 750 від 31.08.2022 на суму 1 926,00 грн.

Відповідачем Акти виконаних робіт були підписані уповноваженою особою, без зауважень до якості і кількості робіт Позивача, проте оплату рахунків за виконані роботи станом на день подання позову до суду, Відповідач не здійснив.

Отже, загальний борг Відповідача перед Позивачем за виконані роботи складає 95 449,71 грн, що серед іншого також підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків № 56 від 16.12.2022, підписаним з боку позивача та відповідача.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем під час розгляду даної справи не надано доказів оплати ним послуг, обумовлених договором, укладеним між сторонами у даній справі та прийнятих відповідачем за наданими актами.

За вказаних обставин, суд вважає вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 95 449,71 грн заборгованості за послуги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем було надано Договір № 96 про надання правової допомоги № 96 від 16.12.2022, рахунок-фактуру № 62 від 28.12.2022 на суму 8 000,00 грн, платіжне доручення № 225 від 19.01.2023 на суму 8 000,00 грн, виписку з особового рахунку від 18.01.2023, Акт наданих послуг від 27.01.2023 на суму 8 000,00 грн., виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Адвокатського бюро «Горда і Партнери», Свідоцтво № 254 про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, а також те, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та сума таких витрат у розмірі 8 000,00 грн підтверджується матеріалами справи та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, і відповідач в порядку визначеному п. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України не звертався до суду з клопотанням про їх зменшення, суд приходить до висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача, стягнувши з останнього на користь позивача 8 000,00 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК ПЛЮС УКРАЇНА» у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РУСТ УКРАЇНА» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 2-А, ідентифікацій код 36865727) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК ПЛЮС УКРАЇНА» (03190, м. Київ, вул. Безручка Марка, буд. 23 літера А, цокольний, ідентифікаційний код 43634290) основний борг у розмірі 95 449 грн 71 коп, судовий збір у розмірі 2 684 грн 00 коп та витрати на правову допомогу у розмірі 8 000 грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.04.2023

Суддя Л.Г. Пукшин