Рішення

від 03.04.2023 по справі 910/846/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.04.2023Справа № 910/846/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Майдерм»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продторгсервіс 777»

про стягнення 874.527,36 грн

Представники сторін: не викликались

Суть спору :

17.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Майдерм» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продторгсервіс 777» про стягнення 874.527,36 грн попередньої оплати за договором суборенди нежитлових приміщень № 05/02/22 від 05.02.2022.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі договору № 05/02/22 суборенди нежитлових приміщень від 05.02.2022 позивач здійснив на користь відповідача оплату за перший місяць, за останній місяць та гарантійний платіж в загальному розмірі 874.527,36 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 2480 від 07.02.2022 та № 2491 від 10.02.2022. Відповідач приміщення в суборенду, відповідно до умов договору до позивача не передав через те, що 24.02.2022 розпочалось повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України. Позивачем згідно з п. 9.3. договору відповідачу 10.05.2022 направлено повідомлення про розірвання договору та повернення платежів, яке отримано відповідачем 17.05.2022. У зв`язку з тим, що відповідачем не виконано своїх зобов`язань, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 874.527,36 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/846/23 від 23.01.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

27.01.2023 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 відкрито провадження у справі № 910/846/23 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 02.02.2023 було 03.02.2023 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02068, м. Київ, просп. Петра Григоренка, 23, офіс 172 (номер відправлення 0105493673757), яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

13.02.2023 судом отримано конверт разом з ухвалою від 02.02.2023 (номер відправлення 0105493673757), який повернуто поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 07.02.2023 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 02.02.2023 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Майдерм» (суборендар, позивач) до Товариством з обмеженою відповідальністю «Продторгсервіс 777» (орендар, відповідач) укладено договір суборенди нежитлових приміщень № 05/02/22 (далі - договір суборенди).

Відповідно до п. 1.1. договору суборенди орендар зобов`язується передати суборендарю в суборенду, у встановлені договором строки, нежитлові приміщення п`ятого поверху площею 694,2 кв. м, у складі торгівельно-адміністративної будівлі літ. А, за адресою: АДРЕСА_2 (далі - об`єкт суборенди), що належать орендарю на правах оренди із правом передачі у суборенду третім особам на підставі укладеного між орендарем та власником об`єкту суборенди - ОСОБА_1 (власник) договору оренди нежитлового приміщення посвідченого приватним нотаріусом Майорова А.В., за реєстровим № 1727, а суборендар зобов`язується прийняти об`єкт суборенди, своєчасно здійснювати суборендні платежі та інші зобов`язання, передбачені умовами цього договору та після закінчення строку дії суборенди повернути орендарю об`єкт суборенди з урахування нормального (природного) зносу.

Спір виник у в`язку із тим, що позивачем в односторонньому порядку розірвано договір суборенди, що призвело на думку позивача до зобов`язання відповідача повернути попередню оплату у розмірі 874.527,36 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно до ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3 статті 774 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 3.1 договору суборенди сторони погодили, що строк дії цього договору починає свій відлік з дати його укладання сторонами та діє до закінчення строку суборенди за цим договором, визначеному у п. 3.3 цього договору. Датою укладання договору є дата вказана у верхньому правому куті цього документу.

Строк суборенди встановлюється з дати підписання сторонами та скріплення печатками сторін акту прийому-передачі об`єкта суборенди (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору строк суборенди закінчується, якщо він не буде достроково припинений відповідно до умов цього договору о 23:59 год. 01.01.2025.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до п. 2.1 договору суборенди орендар зобов`язується передати суборендарю об`єкт оренди, у строк до 15 березня 2022 року.

Умовами п. 2.2 договору передбачено, що передача об`єкту суборенди оформлюється підписанням сторонами та скріпленням печатками сторін акту прийому-передачі об`єкту суборенди, що є невід`ємною частиною цього договору, зразок якого наведений у додатку № 1 до цього договору. Сторони дійшли згоди, що суборендна плата, визначена п. 4.1 починає нараховуватися з 15 березня 2022 року, але не раніше підписання сторонами акту прийому-передачі об`єкту суборенди.

Як зазначає позивач, що відповідачем не заперечено, між сторонами не було підписано акту прийому-передачі об`єкту суборенди, а отже відповідний об`єкт передано в суборенду не було.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 4.1 договору суборенди за календарний місяць користування об`єктом суборенди суборендар сплачує орендарю суборендну плату. Розмір суборендної плати з урахуванням індексації за календарний місяць користування об`єктом суборенди складає еквівалент 10.416,00 доларів США, в тому числі ПДВ - еквівалент 2.083,20 доларів США, що сплачується суборендарем у гривнях за курсом НБУ на день виставлення рахунку-фактури, але не вище 28 гривень за 1 долар США, орендарем. Суборендна плата нараховується з дати підписання сторонами та скріплення печатками сторін акту прийому-передачі об`єкту суборенди. Коефіцієнт індексації суборендної плати становить 1 (одиниця).

Пунктом 4.9 договору суборенди сторони домовилися, що суборендна плата за перший місяць користування об`єктом суборенди в розмірі 10.416,00 доларів США, в тому числі ПДВ - еквівалент 2.083,20 доларів США, що сплачується суборендарем у гривнях за курсом НБУ на день виставлення рахунку-фактури, але не вище 28 гривень за 1 долар США орендарем, буде сплачено суборендарем 07 лютого 2022 року шляхом переказу грошових коштів в національний валюті на розрахунковий (банківський) рахунок орендаря.

На виконання п. 4.9 договору суборенди позивачем було перераховано на рахунок відповідача 291.648,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 2480 від 07.02.2022, з призначенням платежу: оплата за перший місяць користування об`єктом суборенди, згідно договору № 05/02/22 від 05.02.2022 (суборенда нежитлових приміщень).

Пунктом 4.10 договору суборенди сторони домовилися, що орендна плата за останній місяць у розмірі місячної суборендної плати вказаної у. 4.1 та гарантійний платіж у розмірі місячної суборендної плати вказаної у п. 4.1 буде сплачено на протязі трьох робочих днів після отримання письмової згоди іпотекодержавця для здачі в оренду приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

На виконання п. 4.10 договору суборенди позивачем було перераховано на рахунок відповідача 582.879,36 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 2491 від 10.02.2022, з призначенням платежу: оплата за останній місяць користування об`єктом суборенди та гарантійний платіж, згідно договору № 05/02/22 від 05.02.2022.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 654 Цивільного кодексу України визначено, що зміна та розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 9.3 договору суборенди суборендар може достроково розірвати даний договір направивши орендарю повідомлення про припинення строку дії цього договору за 30 днів до дати розірвання: у разі неможливості використання об`єкту суборенди за цільовим призначенням не з вини суборендаря; в результаті винних дій або бездіяльності орендаря, що є суттєвим порушенням договору; якщо відсутній вільний доступ до об`єкту суборенди, з вини орендаря.

Згідно до п. 9.5 договору суборенди в разі настання однієї з зазначених в п. 9.3 договору обставин, суборендар має припинити цей договір шляхом направлення орендарю письмового повідомлення про дострокове припинення дії цього договору і цей договір вважається припиненим за згодою сторін з 31 календарного дня з дати отримання орендарем відповідного (зазначеного) повідомлення вважається отриманим не пізніше ніж через 7-м днів після дня його направлення.

За умовами п. 11.12 договору усі повідомлення вважаються відправленими, якщо вони надіслані рекомендованими листами або доставлені кур`єром на адресу, наведену у розділі 12 договору «Реквізити сторін».

Позивач зазначає, що ним 10.05.2022 на адресу відповідача направлено повідомлення № 24/04/22 від 24.04.2022 про розірвання договору № 05/02/22 суборенди нежитлових приміщень від 05.02.2022 (копія вказаного повідомлення наявна в матеріалах справи).

За змістом повідомлення № 24/04/22 від 24.04.2022 позивачем повідомлено відповідача про те, що через форс-мажорні обставини (воєнні дії, які розпочалися на території України з 24.02.2022) необхідність подальшого прийняття нежитлового приміщення в суборенду відпала, а тому, керуючись п. 9.3 договору, повідомлено відповідача про дострокове розірвання договору суборенди нежитлових приміщень № 05/02/22 від 05.02.2022 починаючи з 26.05.2022.

У вказаному повідомленні також міститься вимога повернути до 26.05.2022 попередню оплату у розмірі 874.527,36 грн та підписати угоду, яка додається до повідомлення № 24/04/22 від 24.04.2022.

Позивачем, в підтвердження направлення на адресу відповідача повідомлення № 24/04/22 від 24.04.2022 про розірвання договору № 05/02/22 суборенди нежитлових приміщень від 05.02.2022 надано копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та копію конверту за № 0223212129894, одержувачем за якими вказано ТОВ «Продторгсервіс 777».

Згідно з п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Таким чином, позивач в якості належних доказів надіслання відповідачу повідомлення № 24/04/22 від 24.04.2022 про розірвання договору № 05/02/22 суборенди нежитлових приміщень від 05.02.2022 мав подати опис вкладення кореспонденції у цінний лист, який підтверджує зміст поштового відправлення.

Слід зазначити, що пунктом Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 надано визначення повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу, зокрема це - повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Крім цього, з наданої позивачем копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що відправником є ОСОБА_3, поштова адреса: АДРЕСА_3, тоді як на поданій позивачем копії конверту за поштовим відправлення № 0223212129894 відправником є ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ; також у даному повідомленні в рядку поштова адреса адресата вказано лише індекс 02068.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено ту обставину, що останнім направлено відповідачу повідомлення № 24/04/22 від 24.04.2022 про розірвання договору № 05/02/22 суборенди нежитлових приміщень від 05.02.2022, а отже і не доведено факту розірвання договору суборенди № 05/02/22 від 05.02.2022, в порядку передбаченому пунктами 9.3 та 9.5 договору суборенди.

Додатково суд відзначає, що матеріали справи не містять угоди, яку позивачем запропоновано підписати відповідачу у повідомленні № 24/04/22 від 24.04.2022, а також вказана угода не зазначена додатком у відповідному повідомленні.

Умовами п. 9.5 договору суборенди передбачено, що суборендар зобов`язаний не пізніше 31-го календарного дня з дати отримання суборендарем зазначеного повідомлення передати (повернути) орендарю суборенди за актом прийому-передачі про повернення об`єкту суборенди (за умови, що орендар не ухиляється від повернення).

Як зазначено позивачем у поданій до суду позовній заяві та не заперечено відповідачем, відповідачем приміщення в суборенду позивачу, відповідно до умов договору за актом прийому-передачі передано не було, у зв`язку з чим у позивача відсутній обов`язок з повернення приміщення за актом прийому-передачі про повернення об`єкту суборенди.

Відповідно до п. 9.6 договору орендар зобов`язаний протягом 5 календарних днів з дня підписання акту прийому-передачі про повернення об`єкту суборенди (або моменту складання одностороннього акту у випадку ухилення орендаря) повернути суборендарю на поточний рахунок, визначений у відповідному розділі цього договору, всі надлишково сплачені платежі за цим договором.

На підставі вищезгаданих норм договору суборенди, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 874.527,36 грн, сплачених на виконання п.п. 4.9 та 4.10 договору суборенди (згідно з платіжними дорученнями № 2480 від 07.02.2022 та № 2491 від 10.02.2022).

Враховуючи те, що у позивача відсутнє зобов`язання по поверненню орендарю об`єкту суборенди за актом прийому-передачі про повернення об`єкту суборенди, в даному випадку підставою для повернення суборендарю всіх надлишково сплачених коштів за цим договором є встановлений факт припинення або розірвання цього договору.

Однак, як встановлено судом, позивачем не доведено факт розірвання договору суборенди нежитлових приміщень № 05/02/22 від 05.02.2022.

Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження розірвання договору суборенди нежитлових приміщень № 05/02/22 від 05.02.2022, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обов`язку відповідача повернути сплачені ним кошти.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що підстави для стягнення з відповідача 874.527,36 грн відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести обставини на підставі яких він звернувся до суду з позовними вимогами.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Майдерм» є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова