Рішення

від 30.03.2023 по справі 910/1309/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.03.2023Справа № 910/1309/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського

кабельного заводу «Одескабель»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергокомплект

Україна»

про стягнення 1.288.560,00 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

26.01.2023до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергокомплект Україна» про стягнення 1.288.560,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі договору № ЕК/01-20 від 15.04.2020 та специфікації № 8 від 26.01.2022 до договору № ЕК/01-20 від 15.04.2020 позивач здійснив передоплату в розмірі 50% від вартості партії продукції у сумі 1.288.560,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5283 від 26.01.2022. Відповідно до п. 5 зазначеної специфікації відповідач зобов`язаний був поставити всю партію продукції протягом 40 календарних днів з моменту здійснення передоплати. У зв`язку з тим, що відповідачем не виконано своїх зобов`язань та не поставлено товар, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 1.288.560,00 грн попередньої оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 відкрито провадження у справі № 910/1309/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 01.02.2023 було 03.02.2023 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03162, м. Київ, бульвар Ромена Роллана, 4 (номер відправлення 0105493673846), яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою від 01.02.2023 (номер відправлення 0105493673846) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 06.03.2023 з позначкою «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 01.02.2023 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергокомплект Україна» (постачальник, відповідач) укладено договір № ЕК/01-20 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язаний поставити покупцю товар (кабельно-провідникову продукцію) (надалі - товар), зазначений у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору, з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін, а покупець зобов`язаний прийняти і оплатити товар згідно умов цього договору.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав та товар у визначений строк не поставив, що є підставою для повернення сплаченої позивачем передоплати в розмірі 1.288.560,0 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За умовами п. 1.2 договору асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру товару, визначаються у кожній окремій специфікації до даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору номенклатура, кількість, ціна, умови гарантії, а також строк, місце та умови поставки товару вказуються за погодженням сторін у кожні окремій специфікації до даного договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін, скріплюється печатками сторін та є невід`ємним додатком до цього договору, його невід`ємною частиною та не може розглядатися окремо від даного договору.

26.01.2022 сторонами до договору складено специфікацію № 8 (далі - специфікація) за умовами п. 1 якої постачальник зобов`язався поставити покупцю провід СИП-3 1*70-20, у кількості 70.000 метрів, загальною вартістю 2.147.600,00 грн без ПДВ.

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна по даному договору вказується в кожній окремій специфікації, яка є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2 специфікації її загальна сума складає: 2.577.120,00 грн з ПДВ.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.2 договору встановлено наступний порядок розрахунків: розрахунок проводиться шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, на умовах 100% передоплати. Також можливі інші варіанти здійснення розрахунків, що оговорюються в кожній окремій специфікації та/або додатковими угодами до даного договору.

Специфікацією № 8 від 26.01.2022 сторонами погоджено інший варіант здійснення розрахунків, а саме визначено такі умови оплати: оплата здійснюється частинами: переоплата в строк до 28.01.2022 складає 50% від загальної суми специфікації. Доплата 50% згідно з специфікацією здійснюється після письмового повідомлення постачальника про готовність до відвантаження партії товару (п. 3 специфікації).

Матеріали справи містять виписаний постачальником покупцю за договором № ЕК/01-20 від 15.04.2020 рахунок на оплату № 10 від 26.01.2022, за товари (роботи, послуги): провід СИП-3 1*70-20, у кількості 70.000 метрів, загальна вартість якого становить 2.577.120,00 грн з ПДВ.

На виконання п. 3 специфікації покупцем перераховано на рахунок постачальника 50% від загальної суми визначеної специфікацію, а саме 1.288.560,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 5283 від 26.01.2022 з призначенням платежу: за КПП по рах. № 10 від 26.01.2022.

Згідно з п. 4.1 договору поставка товару здійснюється на умовах вказаних у специфікації, на кожну окрему партію.

Відповідно до п. 5 специфікації строк поставки товару у відповідності до п. 1 специфікації № 8 до договору поставки № ЕК/01-20 від 15.04.2020 складає 40 календарних днів, з дати надходження 50% передоплати на розрахунковий рахунок постачальника, у відповідності до п. 3 даної специфікації.

Відповідно п. 5.3.1 договору постачальник зобов`язаний здійснити поставку в строки, встановлені цим договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи наведені норми та встановлені договором та специфікацією умови відповідач мав поставити позивачу товар у строк до 07.03.2022 включно.

Розділом 4 договору «Умови поставки товару» сторонами погоджено, що товар вважається поставленим покупцю з дати підписання сторонами видаткових накладних (дата поставки товару) (п. 4.2 договору).

Сторонами доказів письмового повідомлення постачальника про готовність до відвантаження партії товару, як того вимагає п. 3 специфікації, чи доказів поставки товару покупцю до суду не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач у визначений строк товар позивачу не поставив.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) виникає у відповідача (постачальника) у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця).

Таким чином у відповідача (постачальника) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто в розмірі 1.288.560,00 грн з 08.03.2022.

(Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19).

З огляду на викладене, за відсутності жодного визначеного умовами договору документального підтвердження фактичної поставки товару позивачу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1.288.560,00 грн попередньої оплати обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 231, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергокомплект Україна» (03162, м. Київ, бульвар Ромена Роллана, 4, код ЄДРПОУ 38013875) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» (65102, м. Одеса, Миколаївська дорога, 144, код ЄДРПОУ 30332681) 1.288.560 (один мільйон двісті вісімдесят вісім тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп. попередньої оплати та 19.328 (дев`ятнадцять тисяч триста двадцять вісім) грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова