Рішення

від 30.03.2023 по справі 914/2928/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2023 Справа № 914/2928/22

за позовом: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м.Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіс-Плюс», м.Львів,

про стягнення 5'818,00 грн заборгованості,

Суддя Б. Яворський,

при секретарі О. Муравець.

Представники сторін:

від позивача: О. Олійник,

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.

Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіс-Плюс» про стягнення заборгованості за розподіл природного газу в сумі 5'818,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16.11.2022 справу № 914/2928/22 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Ухвалою від 21.11.2022 суд залишив без руху позовну заяву та надав позивачу строк для усунення недоліків. Після усунення позивачем допущених недоліків, ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику представників сторін, надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі та встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановлено відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомлено сторін, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Ухвала суду була надіслана відповідачу на адресу, вказану позивачем у позовній заяві, - м.Львів, вул. Кульпарківська, 95, однак, поштовий конверт із копією ухвали повернувся із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Під час дослідження матеріалів справи суд встановив, що місцезнаходження ТОВ «Аксіс-Плюс» - 76005, м.Івано-Франківськ, вул.Горбачевського, буд.50, приміщення, 1 (Витяг з ЄДР), тому ухвалою від 08.02.2023 позовну заяву було залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів надіслання відповідачу за належною адресою (76005, м.Івано-Франківськ, вул.Горбачевського, буд.50, приміщення, 1) позовної заяви з додатками, а також усіх інших заяв, які ним подавалися до суду у справі №914/2928/22 та обгрунтування підсудності даного спору Господарському суду Львівської області.

16.02.2023 позивач на електронну адресу суду подав заяву (вх.№4118/23), у якій повідомив, що газопостачання відповідачу здійснювалося за адресою: вул.Кульпарківська, 95 у м.Львові.

21.02.2023 позивач подав докази надіслання відповідачу за належною адресою позовної заяви з додаткими.

Ухвалою від 23.02.2023 суд продовжив розгляд справи. Ухвалою суду від 09.03.2023 розгляд справи відкладено на 30.03.2023. Явка сторін обов`язковою не визнавалась. Ухвала суду була надіслана за юридичною адресою відповідача і отримана ним 24.03.2023, докази про що знаходяться в матеріалах справи.

Представник позивача у судове засідання 30.03.2023 з`явився, просив задоволити позовні вимоги.

Відповідач участь повноважного представника у судове засідання не забезпечив, правом на подання відзиву не скористався, із заявами та клопотаннями не звертався.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Стаття 114 ГПК України визначає, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.248 ГПК України).

Згідно з ч. 2 та ч. 8 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, адже явка сторін обов`язковою не визнавалася і відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 30.03.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

01 січня 2016 року Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи Львівгаз та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аксіс-Плюс» укладено договір розподілу природного газу №09420WGT9MAP016 на умовах типового, шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), відповідно до умов якого, оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Газопостачання відповідачу здійснювалося за адресою: вул.Кульпарківська, 95 у м.Львові

Пунктом 2.3 договору визначено, що при вирішенні всіх питань, шо не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем.

За умовами п. 5.4 договору порядок визначення об`єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього договору. Після запровадження особистого кабінету на сайті Оператора ГРМ споживач має можливість скористатися ним для формування звітності (передачі показань лічильника газу) та рахунків за надані послуги, а також ознайомлення з визначеними об`ємами та обсягами розподіленого та спожитого природного газу за розрахунковий період.

Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.6.1 та 6.4 договору).

Відповідно до п.6.6 договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим-регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Згідно п. 8.2 договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Розділом Х сторони передбачили випадки форс-мажорних обставин.

Цей договір укладається на невизначений строк (п.12.1 договору).

Позивач стверджує, що на виконання умов укладеного договору упродовж січня-липня 2022 року надав відповідачу послуги з розподілу природного газу, що підтверджується долученими до матеріалів справи актом №ЛВЯ82009141 наданих послуг від 31.01.2022 на суму 831,19 грн з ПДВ №ЛВЯ82015561 наданих послуг від 28.02.2022 на суму 831,19 грн з ПДВ №ЛВЯ82031756 наданих послуг від 31.03.2022 на суму 831,19 грн з ПДВ №ЛВЯ82037852 наданих послуг від 30.04.2022 на суму 831,19 грн з ПДВ №ЛВЯ82049269 наданих послуг від 31.05.2022 на суму 831,19 грн з ПДВ №ЛВЯ82062696 наданих послуг від 30.06.2022 на суму 831,19 грн з ПДВ №ЛВЯ8207210 наданих послуг від 31.07.2022 на суму 831,19 грн з ПДВ. Стверджував, що відповідач отримав зазначені акти, однак відмовився від їх підписання, без обгрунтувань причин такої відмови.

Позивач стверджував, що відповідач не здійснив оплати за надані послуги, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 5'818,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (Кодексу ГРМ), договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи.

Згідно пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу. За пунктом 4 глави 3 цього розділу договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору розподілу природного газу від 01.01.2016 №09420WGT9MAP016, шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим). Отже, відповідач приєднався до типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 (із відповідними змінами та доповненнями).

Частинами першою та другою статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано також Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1379/27824 06.11.2015, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 2080 від 07.10.2019 внесено зміни до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015, відповідно до яких з 01.01.2020 запроваджено новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об`ємів споживання об`єктів споживачів за попередній газовий рік.

Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРМ річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

У матеріалах справи відсутні звернення відповідача до позивача стосовно зміни потужності на 2022 роки, відповідач таких доказів суду не надав. Докази припинення послуги розподілу природного газу, як це передбачено абз.1 п.1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, відсутні.

Згідно з п. 10 Глави 6 «Порядок розрахунків за договором розподілу природного газу» розділу VI Кодексу газорозподільних систем: надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акту наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акту наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту наданих послуг. У випадку відмови від підписання акту наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

На підтвердження факту поставки природнього газу у січні-липні 2022 року позивач подав акти передачі-прийому природного газу до договору постачання від 01.01.2016 №09420WGT9MAP016, з огляду на визначений позивачем обсяг річної замовленої потужності на 2022 рік. Відповідач не заперечив заборгованість перед позивачем у розмірі 5'818,00 грн за даними актами як визначений позивачем обсяг річної потужності на кожен місяць.

Доказів оплати наданих послуг суду не надано. Відтак, вимога про стягнення з відповідача заявленої суми основного боргу на суму 5'818,0 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до п.6.6 договору остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України). Згідно ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №21143 від 21.11.2022 на суму 2'481,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача 2'481,00 грн. судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіс-Плюс» (76005, м.Івано-Франківськ, вул.Горбачевського, буд.50, приміщення, 1; код ЄДРПОУ 32605346) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (79039, м.Львів, вул. Золота, 42; код ЄДРПОУ 03349039) 5'818,00 грн основного боргу та 2'481,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 03.04.2023.

Суддя Б. Яворський.