Рішення

від 21.03.2023 по справі 915/672/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року Справа № 915/672/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

за участі секретаря Сулейманової С.М.;

від сторін представники не з?явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/672/21

за позовом приватного підприємства "Агродон",

вул. Мальцева, 14, с. Новобірзулівка, Баштанський район, Миколаївська область, 56143;

ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідачів:

1) Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області,

просп. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034;

mykolaiv@land.gov.ua;

2) Привільненська сільська рада,

вул. Перемоги, 259, с. Привільне, Баштанський район, Миколаївська область, 56130;

про визнання укладеною в редакції позивача додаткової угоди до договору оренди землі

В С Т А Н О В И В:

Приватним підприємством (ПП) "Агродон" пред?явлено до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі ? Управління) позов про визнання, в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі", укладеною між ними в редакції, запропонованій позивачем, додаткової угоди до договору оренди землі від 12.05.2010, зареєстрованого в Баштанському районному відділі Миколаївської регіональної філії ДП "Центр Дежавного земельного кадастру", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.05.2010 за № 041048500062 (далі ? договір оренди).

Позов мотивовано тим, що у процесі погодження умов додаткової угоди до договору оренди відповідач, раніше дійшовши з позивачем згоди щодо нових істотних умов договору, листом-відмовою від 14.07.2020 № П-7477/0-120/0/20-20 заперечує у поновленні договору оренди і просить позивача повернути земельну ділянку площею 41,2194 га з кадастровим номером 4820685300:06:000:0204.

ПП "Агродон" також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою від 31.05.2021 відкрито провадження в даній справі, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.06.2021.

Ухвалою від 29.06.2021, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі; підготовче засідання відкладено на 31.08.2021, проте в указану дату засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого в даній справі судді у відпустці.

Ухвалою від 22.07.2021 задоволено заяву ПП "Агродон" про вжиття заходів забезпечення позову в даній справі та заборонено Привільненській сільській раді та іншим особам за дорученням Привільненської сільської ради вчиняти будь-які дії щодо передачі земельної ділянки за кадастровим номером 4820685300:06:000:0204 в оренду чи у власність фізичних та юридичних осіб, шляхом укладення будь-яких договорів або прийняття відповідних рішень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою за кадастровим номером 4820685300:06:000:0204 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 915/672/21.

Ухвалою від 06.09.2021 призначено підготовче засідання в даній справі на 29.09.2021.

Ухвалою від 29.09.2021 задоволено клопотання позивача та залучено до участі в даній справі співвідповідачем Привільненську сільську раду; підготовче засідання відкладено на 03.11.2021, проте в указану дату засідання не відбулося у зв?язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

Ухвалою від 22.11.2021 призначено підготовче засідання в даній справі на 26.01.2022.

Ухвалою від 26.01.2022, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.03.2022, проте в указану дату засідання не відбулось у зв??язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, та проведенням активних бойових дій на території Миколаївської області та міста Миколаєва.

Наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2022 судові засідання, призначені з 02.03.2022 по 01.04.2022, були скасовані, враховуючи ведення бойових дій на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість здійснення правосуддя Господарським судом Миколаївської області під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26.07.2022 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

За вказаних обставин, розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Ухвалою суду від 16.12.2022 призначено дану справу до розгляду на 17.01.2023.

Ухвалою від 17.01.2023, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання в даній справі на 21.03.2023.

Управління у відзиві від 15.06.2021 № 9-14-0.6-4065/2-21 позов не визнало, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним, з посиланням на відсутність підстав для поновлення дії договору оренди в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, відповідач-1 указав, що перший поданий позивачем 28.04.2020 проект додаткової угоди до договору оренди не відповідав вимогам Закону України "Про оренду землі" та Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 890, про що Управлінням повідомлено позивача листом від 22.05.2020 № П-6229/0-89/0/20-20.

У подальшому ПП "Агродон" подано Управлінню другу заяву від 03.06.2020 № П-7977/1/19-20-СГ вже після закінчення 31.05.2020 строку дії договору оренди, тобто поза межами строку, встановленого ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Управлінням також встановлено, що дані поданого позивачем агрохімічного паспорта поля суперечать матеріалам Загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Викладені обставини зумовили заперечення Управління у поновленні договору оренди, про що позивачу направлено лист-відмову від 14.07.2020 № П-7477/0-120/0/20-20.

До того ж, Управління у відзиві указує, що земельна ділянка з кадастровим номером 4820653000:06:000:0204, яка є предметом договору оренди землі від 12.05.2010, розташована за межами населеного пункту на території Привільненської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, є комунальною власністю і на даний час Управління нею не розпоряджається.

Привільненська сільська рада, належним чином повідомлена про залучення її до участі в даній справі співвідповідачем та про час і місце розгляду справи, своїми правами на подання відзиву та направлення представника для участі в судовому засіданні не скористалася.

Від позивача та відповідача-1, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, представники в засідання також не з?явилися, їх явка обов?язковою не визнавалася.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між ПП "Агродон" (орендарем) та Баштанською районною державною адміністрацією (орендодавцем) укладено договір оренди землі від 12.05.2010 (далі - договір), у відповідності до умов якого орендодавець відповідно до розпорядження голови Баштанської районної державної адмінстрації від 13.01.2010 № 08-р надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Привільненської сільської ради Баштанського району Миколаївської області (п. 1.1 договору).

В оренду передано земельну ділянку загальною площею 41,22 га, пасовища (відповідно до плану договору оренди кадастровий номер земельної ділянки 4820653000:06:000:0204), яка знаходиться в розпорядженні Баштанської райдержадміністрації. На земельній ділянці об?єктів нерухомого майна, а також інших об?єктів інфраструктури немає (п.п. 2.1-2.2 договору).

За користування зазначеною в договорі земельною ділянкою орендар зобов`язався сплачувати орендодавцю орендну плату (п. 4.1 договору).

Договір укладено терміном на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. Зацікавлена в поновлені дії договору сторона повинна повідомити письмово іншу сторону про намір щодо продовження дії договору не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку його дії (п.п. 3.1-3.3 договору).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками сторін, а також зареєстровано в Баштанському районному відділі Миколаївської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.05.2010 за № 041048500062.

За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем-1, ПП "Агродон", маючи намір продовжити договір оренди, звернулося до Управління (як органу, який згідно п.п. 25-1, 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, організовував та здійснював державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок) з заявою від 07.04.2020 про поновлення договору оренди указаної в договорі земельної ділянки, до якого було додано проект додаткової угоди до договору.

За результатами розгляду заяви Управлінням направлено ПП "Агродон" лист від 22.05.2020 № П-6229/0-89/0/20-20, в якому повідомлено заявника про те, що наданий проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі не в повній мірі відповідає Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 890, та Закону України "Про оренду землі". В цьому ж листі відповідачем-1 запропоновано ПП "Агродон" привести проект додаткової угоди у відповідність до вимог законодавства.

Управління також зазначило, що в наданому позивачем розрахунку орендної плати відсутні відомості щодо площі земельної ділянки, нормативно-грошової оцінки та розміру орендної плати.

Крім того, Управління звернуло увагу позивача на те, що до заяви не додано документів щодо внесення змін до договору оренди, у зв`язку з чим неможливо встановити дійсність внесення змін до договору.

У зв`язку з наведеним Управління запропонувало позивачу досягти згоди щодо продовження (поновлення) договору оренди з урахуванням зазначених вище рекомендацій.

Позивач повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області із заявою від 29.05.2020 про поновлення договору оренди, в якій зазначив про згоду на перегляд орендних умов та про врахування зауважень та рекомендацій Управління, викладених у листі від 22.05.2020 № П-6229/0-89/0/20-20. До заяви позивачем, згідно переліку додатків, було додано наступні документи: копія статуту; копія витягу з ЄДР; копія договору оренди земельної ділянки від 12.05.2010; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; копію довідки про відсутність заборгованості з орендної плати; агрохімічний паспорт; два проекти додаткових угод про поновлення договору оренди землі.

У відповідності до листа-відмови Управління від 14.07.2020 за вих. № П-7477/0-120/0/20-20, останнє відмовило позивачу у поновленні договору оренди та просило ПП "Агродон" про повернення орендованої земельної ділянки з посиланням на: 1) закінчення строку дії договору оренди; 2) невідповідність даних наданого позивачем агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, даним агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, зазначеним у Загальнонаціональній (всеукраїнській) нормативній грошовій оцінці земель сільськогосподарського призначення.

На думку позивача, відповідач порушив право позивача на поновлення договору оренди землі, що стало підставою звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Предметом позову у даній справи є немайнова вимога про визнання договору оренди землі поновленим шляхом визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 ГПК України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених дослідженими судом доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Позивач стверджує, що має право на поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі" № 161-XIV (далі - Закон № 161-XIV).

Надаючи оцінку доводам позивача в контексті застосування положень ст. 33 Закону, господарський суд виходить з такого.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина третя статті 792 ЦК України).

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (ч.ч. 1, 9 ст. 93 ЗК України).

Стаття 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX мала назву "Поновлення договору оренди землі", тобто була цілком присвячена процедурам такого поновлення.

Так, згідно з частиною першою цієї статті по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої статті 33 Закону № 161-XIV). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

Отже, стаття 33 Закону № 161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди про таке поновлення.

Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проекті додаткової угоди, яку надав орендар.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону № 161-XIV).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина шоста статті 33 Закону № 161-XIV).

Частини п`ята та шоста статті 33 Закону №161-XIV встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин.

За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону № 161-XIV, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону № 161-XIV, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Саме таку правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV.

Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше.

Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, ? у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц та № 159/5756/18).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4 ст. 33 Закону).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч. 8 ст. 33 Закону № 161-XIV). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 11 ст. 33 Закону № 161-XIV).

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, є "автоматичною" пролонгацією орендних правовідносин.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (аналогічні правові висновки викладені у постановах від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій-восьмій, одинадцятій статті 33 Закону № 161-XIV додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.

Спірні правовідносини виникли через відмову відповідача-1 поновити договір оренди землі.

В підтвердження обґрунтованості такої відмови послалося на невідповідність положень договору та проекту додаткової угоди, надісланої позивачем, чинному законодавству, в тому числі в частині його істотних умов, зокрема, щодо предмету договору - площі земельної ділянки, нормативної грошової оцінки.

На підставі зазначених вище обставин листування між позивачем та відповідачем 1 з цього приводу та наведених міркувань щодо правозастосування ст. 33 Закону "Про оренду землі", господарський суд констатує, що сторони не досягли згоди щодо поновлення договору оренди землі в розумінні положень частини четвертої статті 33 вказаного Закону, наслідком чого є припинення переважного права орендаря на укладення договору оренди землі.

При цьому, обставини, пов`язані із зволіканням орендодавця, про які йдеться в позові, не є підставою для застосування судового захисту у вигляді визнання укладеним договору, а відповідне право на розгляд заяви орендаря в місячний термін могло бути захищено шляхом зобов`язання орендодавця вчинити відповідні дії (частина одинадцята статті 33 Закону ).

Не може бути вирішений цей спір на користь позивача і в контексті наявності або відсутності підстав вважати відмову відповідача-1 від поновлення договору необґрунтованою, а відтак наявності у позивача права, визначеного ч. 6 ст. 33 Закону, враховуючи наведене.

Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону № 161-XIV, передбачає, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Разом з тим, господарський суд зазначає, що положення додаткової угоди, про визнання укладеною якої просить позивач в цьому позові, не є тотожними ані положенням договору оренди землі від 12.05.2010, укладеного між Баштанською районною державною адміністрацією та ПП "Агро Дон", ані положенням додаткової угоди, надісланої ним відповідачеві-1, зокрема, в частині положень пунктів 2, 4, 6, і яка була предметом узгодження між сторонами договору оренди землі.

Угода, розміщена в прохальній частині позовної заяви, фактично є договором оренди землі в новій редакції.

Зазначені обставини протирічать визначеному статтею 33 Закону № 161-XIV порядку поновлення договору оренди землі.

Таким чином, в позовній заяві йдеться не про захист порушеного права позивача, а фактично про встановлення низки нових прав, що не відповідає положенням ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Крім того, господарський суд також враховує, що відповідач-2 - Привільненська сільська рада Баштанського району Миколаївської області, як поточний власник земельної ділянки, позбавлений прав, визначених ст. 33 Закону, щодо узгодження умов договору оренди, а відповідач-1, якого позивачем зазначено в якості орендодавця в проекті додаткової угоди, про затвердження якої він просить в позові, станом на момент постановлення рішення судом не має повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою.

Викладені обставини свідчать про відсутність підстав для задоволення позову.

Отже, у задоволенні позову ПП "Агро Дон" належить відмовити.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст. 129 ГПК України, у разі відмови у позові, судовий збір підлягає покладенню на позивача.

Згідно ч. 9, ч. 10 ст. 145 ГПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Отже, зважаючи на те, що судом відмолено у задоволенні позову, суд дійшов висновку про скасування вищевказаних заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 22.07.2021 в даній справі.

У судовому засіданні 21.03.2023, згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову приватного підприємства "Агродон" відмовити повністю.

2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.07.2021 у справі № 915/672/21.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 03.04.2023.

Суддя Т.М. Давченко