Рішення

від 23.03.2023 по справі 916/3063/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" березня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3063/22Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Гут С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гарасюта І.О.,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСЕСЕЙ ЛОГІСТИКС ЮЕЙ до відповідача: Благодійної організації ФОНД КУМАРА КЕШАВА про усунення перешкод власнику нерухомого майна у користуванні неруховим майном та зареєструвати місцезнаходженняБлагодійної організації ФОНД КУМАРА КЕШАВА.

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕСЕСЕЙ ЛОГІСТИКС ЮЕЙ (далі ТОВ ЕСЕСЕЙ ЛОГІСТИКС ЮЕЙ, Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Благодійної організації ФОНД КУМАРА КЕШАВА (далі Благодійна організація, Відповідач), в якій просить усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю ЕСЕСЕЙ ЛОГІСТИКС ЮЕЙ (до зміни найменування Товариство з обмеженою відповідальністю ФЕНІКС АГРО) у користуванні нерухомим майном нежитлових будівель та споруд, що розташовані за адресою: Одеська обл., Iванiвський р., смт. Iванiвка, вулиця Степова, будинок 116, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1136227351218, шляхом скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії/запису № 15341020000000642 від 15.09.2015 р. (Державна реєстрація створення юридичної особи) в частині реєстрації відомостей про юридичну особу Благодійну організацію "ФОНД КУМАРА КЕШАВА" щодо її місцезнаходження за адресою: Україна, 67200, Одеська обл., Іванівський р-н, селище міського типу Іванівка, вулиця Степова, будинок 116.

Обґрунтовуючи звернення з позовом до господарського суду ТОВ ЕСЕСЕЙ ЛОГІСТИКС ЮЕЙ посилається на те, що є власником нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: Одеська обл., Iванiвський р., смт. Iванiвка, вул. Степова, буд. 116, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1136227351218, у той час як, реєстрація Благодійною організацією ФОНД КУМАРА КЕШАВА місцезнаходження за місцем знаходження майна Позивача є порушенням права власності останнього.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2021 р. позовній заяві ТОВ ЕСЕСЕЙ ЛОГІСТИКС ЮЕЙ присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/3063/22 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.11.2022 р. прийнято позовну заяву ТОВ ЕСЕСЕЙ ЛОГІСТИКС ЮЕЙ до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3063/22, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.12.2022 р.

08.12.2022 р. ТОВ ЕСЕСЕЙ ЛОГІСТИКС ЮЕЙ звернулось до господарського суду із заявою про зміну предмету позову, відповідно до якої, окрім вже заявлених вимог про усунення перешкод, просить зареєстровати місцезнаходження Благодійної організації за адресою: України, 65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 72.

09.12.2022 р. до господарського суду надійшов відзив Благодійної організації на позовну заяву, в якому погоджується із позовною заявою та не заперечує проти задоволення позову, визнає заявлені позовні вимоги в повному об`ємі. Повідомляє про відсутність згоди Позивача та/або дозволу на реєстрацію місцезнаходження в приміщеннях, які належать останньому на праві власності. Благодійна організація та її посадові особи за цією адресою не знаходиться, у той же час повідомляє про наявність наміру змінити адресу місцезнаходження на України, 65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 72.

Призначене на 15.12.2022 р. підготовче засідання не відбулось у зв`язку із відсутністю живлення електричної енергії в адміністративному приміщенні Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.12.2022 р. призначено розгляд справи на 27.12.2022 р.

У підготовчому засіданні 27.12.2022 р. судом прийнято до розгляду заяву ТОВ ЕСЕСЕЙ ЛОГІСТИКС ЮЕЙ про зміну предмету позову.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.12.2022 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/3063/22 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 10.01.2023 р.

Призначене на 10.01.2023 р. підготовче засідання не відбулось у зв`язку із оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.01.2023 р. призначено розгляд справи на 26.01.2023 р.

Призначене на 26.01.2023 р. засідання суду не відбулось у зв`язку із оголошенням системою цивільної оброни у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.01.2023 р. призначено розгляд справи на 14.02.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2023 р. закрито підготовче провадження у справі № 916/3063/22 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09.03.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.03.2023 р. відкладено розгляд справи на 23.03.2023 р.

Після звернення ТОВ ЕСЕСЕЙ ЛОГІСТИКС ЮЕЙ із заявами про участь у засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, ухвалами господарського суду забезпечено відповідну можливість представника ТОВ ЕСЕСЕЙ ЛОГІСТИКС ЮЕЙ приймати участь у засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В свою чергу, частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до положень статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно із приписами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Враховуючи викладене, розгляд справи здійснювався в межах розумного строку з метою належного повідомлення сторін про призначенні засідання та надання їм можливості реалізувати наявні права.

У призначене на 23.03.2023 р. судове засідання представник Благодійної організації не з`явився, повідомлявся шляхом надсилання ухвал суду на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу та надсилання на зазначену у відзиві адресу електронної пошти. Присутній в судовому засіданні 23.03.2023 р. представник Позивача підтримував заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Господарський суд враховує висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі Пономарьов проти України, згідно із яким, сторони у розумні інтервали часу повинні вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Додатково, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 та 4 статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

23.03.2023 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

Відповідно до зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації 28.03.2013 р. державним реєстратором Виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області проведено державну реєстрацію створення юридичної особи ТОВ ФЕНІКС АГРО (яким в подальшому змінено назву на ТОВ ЕСЕСЕЙ ЛОГІСТИКС ЮЕЙ), Код ЄДРПОУ 38549387.

Відповідно до представленого витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.03.2017 р. № 82423743 ТОВ ФЕНІКС АГРО (в подальшому змінено назву на ТОВ ЕСЕСЕЙ ЛОГІСТИКС ЮЕЙ) з 10.03.2017 р. є власником нежитлових будівель та споруд, загальною площею 6119,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1136227351218), розташованих за адресою 67200, Одеська обл., Іванівський р-н, селище міського типу Іванівка, вулиця Степова, будинок 116.

Відповідно до зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації адресою місцезнаходження Благодійної організації ФОНД КУМАРА КЕШАВА є 67200, Одеська обл., Іванівський р-н, селище міського типу Іванівка, вулиця Степова, будинок 116. 15.09.2015 р. державним реєстратором Іванівської районної державної адміністрації Одеської області проведено державну реєстрацію створення юридичної особи Благодійна організація ФОНД КУМАРА КЕШАВА, Код ЄДРПОУ 40012268, реєстраційна дія № 15341020000000642.

03.10.2022 р. ТОВ ЕСЕСЕЙ ЛОГІСТИКС ЮЕЙ звернулось до Благодійної організації ФОНД КУМАРА КЕШАВА із листом вих. № 03-10/2022, в якому повідомляє, що є власником нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою 67200, Одеська обл., Іванівський р-н, селище міського типу Іванівка, вулиця Степова, будинок 116, у той же час адресою місцезнаходження Благодійної організації, відповідно до зазначених у державному реєстрі відомостей є 67200, Одеська обл., Іванівський р-н, селище міського типу Іванівка, вулиця Степова, будинок 116, проте остання не знаходиться за зазначеною адресою, згоду на реєстрацію у відповідному приміщенні від Позивача не отримувало, чим порушає право власності останнього, у зв`язку із чим просить у 10 денний строк вирішити у позасудовому порядку питання зміни адреси реєстрації. Вказане повідомлення повернулось неврученим.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в т.ч. припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до статті 89 ЦК України, юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом. Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.

Статтею 93 ЦК України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Статтею 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців (далі державна реєстрація) офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Порядок державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 р. № 359/5 визначає процедуру проведення відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі Закон) державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи (далі - державна реєстрація), права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації.

За містом статті 6 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань передбачено повноваження державного реєстратора згідно з якими він, зокрема, проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; веде Єдиний державний реєстр; веде реєстраційні справи.

Подання документів для державної реєстрації за змістом статті 14 наведеного вище Закону здійснюється заявником (засновник (засновники) або уповноважена ними особа у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, в розумінні абзацу 1 пункту 8 частини першої статті 1 Закону).

Згідно пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.

Статтею 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено спростовувану презумпцію відомостей, оголошених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР).

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: 1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію; 3) рішень, прийнятих Міністерством юстиції України, його територіальними органами відповідно до статті 34 цього Закону.

Положеннями частини 2 статті 25 Закону визначено, що порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає: 1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника); 2) прийом документів за описом у разі подання документів у паперовій формі; 3) виготовлення копій документів в електронній формі у разі подання документів у паперовій формі; 4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру; 5) перевірку відомостей Єдиного державного реєстру на наявність заборони вчинення реєстраційних дій; 6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації; 7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об`єднання; 8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів; 10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).

Особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

У такому випадку, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує корпоративні права чи законні інтереси позивача.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду 04.09.2018 р. року у справі № 904/5857/17.

Господарський суд зазначає, що враховуючи проведення державним реєстратором реєстраційної дії щодо створення юридичної особи, то суд приходить до висновку, що подані Відповідачем документи відповідали визначеному законом переліку. А тому, у державного реєстратора не було правових підстав для відмови у проведені державної реєстрації змін щодо адреси місцезнаходження Благодійної організації.

При цьому, суд зазначає, що Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Порядком державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, до переліку документів, які подаються державному реєстратору, не включено документи, які б підтверджували право на використання об`єкта нерухомого майна за адресою розташування якого зареєстрована юридична особа.

В той же час, статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997 р., закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина 1 статті 317 ЦК України).

Як зазначено у частині 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (стаття 319 ЦК України).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права. Так, відповідно до положень статті 391 ЦК України, - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Пунктом 7 частини 1 статті 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань закріплено принцип об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі. Відповідно до статті 10 вказаного Закону: 1) якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; 2) якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; 3) якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості; 4) відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Таким чином, зареєструвавши без достатніх правових підстав адресу свого місцезнаходження за адресою нерухомості Позивача, Відповідач реалізує належні власнику об`єкта правомочності без відповідної правової підстави, як наприклад, договору оренди, користування, інше, що об`єктивно перешкоджає позивачу у здійсненні своїх прав на користування належним йому об`єктом нерухомого майна.

Господарський суд зазначає, що така ситуація створює передумови для втручання у право власності позивача, зокрема у право безперешкодно та на власний розсуд користуватись і розпоряджатись своїм нерухомим майном, з боку відповідача.

Також таке втручання є можливим зі сторони невизначеного кола третіх осіб, з якими відповідач може перебувати у договірних чи позадоговірних відносинах, і які, в силу достовірності інформації, що міститься у ЄДР, можуть обґрунтовано направляти кореспонденцію, чи з`являтись особисто за зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача або іншим чином втручатись у здійснення позивачем свого права власності та звужуючи гарантований законом обсяг його свободи у здійсненні прав.

З урахуванням вказаного, враховуючи вказані вище приписи законодавства враховуючи факт державної реєстрації місцезнаходження відповідача Благодійної організації ФОНД КУМАРА КЕШАВА (Код ЄДРПОУ 40012268) за адресою: 67200, Одеська обл., Іванівський р-н, селище міського типу Іванівка, вулиця Степова, будинок 116. 15.09.2015 р., те, що в ході розгляду справи останнім не представлено згоди та/або дозволу Позивача як власника об`єкта нерухомості, господарський суд доходить до висновку, що Відповідачем чиняться перешкоди Позивачу у користуванні належним йому на праві власності нерухомим майном, що є порушенням права власності позивача на об`єкт нерухомості.

Частиною 1 статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань передбачено вчинення реєстраційних дій на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, зокрема щодо скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до пункту 6 Порядку, державна реєстрація проводиться на підставі: документів, що подаються заявником для державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України Про виконавче провадження; рішень, прийнятих Міністерством юстиції України, його територіальними органами відповідно до статті 34 Закону; шляхом внесення державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до Закону.

З огляду на викладене, суд вважає належним та ефективним обраний позивачем спосіб захисту права власності шляхом подання позову про скасування реєстраційної дії щодо створення юридичної особи (адреси місцезнаходження) Благодійної організації ФОНД КУМАРА КЕШАВА, проведену 15.09.2015 р. державним реєстратором Іванівської районної державної адміністрації Одеської області під № 15341020000000642.

За таких обставин, приймаючи до уваги визнання відповідачем позовних вимог, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ ЕСЕСЕЙ ЛОГІСТИКС ЮЕЙ про усунення перешкод у користуванні майном підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

Разом із тим, господарський суд вважає, що вимога Позивача про здійснення реєстрації місцезнаходження Благодійної організації ФОНД КУМАРА КЕШАВА за адресою: України, 65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 72 не підлягає задоволенню, оскільки матеріали справи не містять будь-яких інших доказів на право розпорядження Благодійною організацією ФОНД КУМАРА КЕШАВА приміщення за вказаною адресою.

Разом із тим, господарський суд зазначає, що Благодійна організація ФОНД КУМАРА КЕШАВА в праві самостійно звернутися до відповідних органів державної реєстрації щодо здійснення реєстрації свого місцезнаходження за адресою: України, 65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 72.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 р. Віктор Назаренко проти України (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 статті 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За правилами частини 5 статті 7 Закону України „Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

З урахуванням вказаного, господарський суд зазначає, що ТОВ ЕСЕСЕЙ ЛОГІСТИКС ЮЕЙ має право на звернення до суду із заявою про повернення з Державного бюджету України 1241,00 грн у зв`язку із визнанням позову Благодійною організацією ФОНД КУМАРА КЕШАВА до початку розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,130,165,191,232,233,237,238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСЕСЕЙ ЛОГІСТИКС ЮЕЙ до відповідача: Благодійної організації ФОНД КУМАРА КЕШАВА про усунення перешкод власнику нерухомого майна у користуванні неруховим майном та зареєструвати місцезнаходженняБлагодійної організації ФОНД КУМАРА КЕШАВА задовольнити частково.

Усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю ЕСЕСЕЙ ЛОГІСТИКС ЮЕЙ (до зміни найменування Товариство з обмеженою відповідальністю ФЕНІКС АГРО) (67822, Одеська обл., Овідіопольський р-н, сільрада Новодолинська, масив 16, буд. 2, Код ЄДРПОУ 38549387) у користуванні нерухомим майном нежитлових будівель та споруд, що розташовані за адресою: Одеська обл., Iванiвський р., смт. Iванiвка, вулиця Степова, будинок 116, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1136227351218, шляхом скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії/запису № 15341020000000642 від 15.09.2015 р. (Державна реєстрація створення юридичної особи) в частині реєстрації відомостей про юридичну особу Благодійну організацію "ФОНД КУМАРА КЕШАВА" (67200, Одеська обл., Іванівський р-н, смт Іванівка, вул. Степова, буд. 116, Код ЄДРПОУ 40012268) щодо її місцезнаходження за адресою: Україна, 67200, Одеська обл., Іванівський р-н, селище міського типу Іванівка, вулиця Степова, будинок 116.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Благодійної організації "ФОНД КУМАРА КЕШАВА" (67200, Одеська обл., Іванівський р-н, смт Іванівка, вул. Степова, буд. 116, Код ЄДРПОУ 40012268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСЕСЕЙ ЛОГІСТИКС ЮЕЙ (67822, Одеська обл., Овідіопольський р-н, сільрада Новодолинська, масив 16, буд. 2, Код ЄДРПОУ 38549387) 1241/одну тисячі двісті сорок одну/грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку статті 327 ГПК України.

Повний текст складено 31 березня 2023 р.

Суддя С.Ф. Гут