Рішення від 27.03.2023 по справі 920/1037/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.03.2023м. СумиСправа № 920/1037/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,

Розглядається в порядку загального позовного провадження справа № 920/1037/22

за позовомДержавного підприємства Шосткинський завод Імпульс (вул. Заводська, буд. 41, м. Шостка, Сумська область, 41101),

до відповідача Акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання-інжинірінг (вул. Іллінська, буд. 13, м. Суми, Сумська область, 40009),

про стягнення 115349 грн 63 коп. та зобов`язання виконати обов`язки за укладеним договором,

представники учасників справи:

від позивача не з`явився;

від відповідача Сафронов М.А.

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву (вх. № 3130 від 12.12.2022), в якій просить суд: 1) стягнути з відповідача 115349 грн 63 коп., в тому числі 87840 грн 00 коп. попередньої оплати за товар, 3140 грн 58 коп. 3% річних, 24369 грн 05 коп. інфляційних втрат відповідно до договору поставки № 122/021-29 від 18.08.2021, укладеного між сторонами; 2) зобов`язати відповідача виконати обов`язки за укладеним між АТ Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання-інжинірінг та ДП Шосткинський завод Імпульс договором, а саме прийняти у відповідності до умов договору поставки № 122/021-29 від 18.08.2021 від ДП Шосткинський завод Імпульс виготовлений товар піропатрон ПП-22 у кількості 24 шт., у визначеному договором місці поставки товару склад м. Суми, вул. Горького, 58.

Ухвалою від 28.12.2022 Господарський суд Сумської області відкрив провадження у справі № 920/1037/22; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 25.01.2023, 10:30; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі № 920/1037/22 від 28.12.2022, була надіслана відповідачу за адресою місцезнаходження та отримана останнім 02.01.2023, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

25.01.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 518/23 від 25.01.2023), в якому просить суд поновити строк для подання відзиву на позовну заяву на підставі ст. 119 ГПК України, оскільки у відповідності до наказів № 105 від 26.12.2023 та № 1 від 04.01.2023 фактично першим робочим днем підприємства було 16.01.2023; відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Відповідач зазначає, що з незалежних від відповідача причин АТ СМНВО-Інжиніринг не мало змоги здійснити розрахунок за договором. У відповідності до п. 5.3. договору № 122/021-29 від 18.08.2021 постачальник зобов`язаний поставити товар протягом строку, що не перевищує 60 календарних днів з моменту зарахування коштів на поточний рахунок постачальника. Позивач не виконав свого зобов`язання з поставки товару, який є предметом договору № 122/021-29 від 18.08.2021. Оскільки сторони в пункті 4.1. договору узгодили, що оплата товару здійснюється у формі попередньої оплати, заявлена до стягнення в позові сума заборгованості (87840,00 грн.) є саме попередньою оплатою за товар і ця оплата мала бути здійснена до прийняття товару покупцем, тобто позовна вимога про стягнення з АТ СМНВО- Інжиніринг на користь позивача 87840,00 грн. є вимогою про стягнення попередньої плати за товар, поставка якого не відбулась. Відповідно до вимог статті 538 ЦК України, у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару. Враховуючи сплив строку дії договору, відсутність у продавця права вимагати, а у покупця - зобов`язання оплатити вартість непоставленого товару, позивач позбавлений права застосовувати до покупця заходи цивільно-правової відповідальності, зокрема, нараховувати та стягувати з покупця суми неустойки, 3% річних та інфляційних нарахувань. Матеріали справи не містять доказів того, що позивач намагався виконувати свій обов`язок щодо поставки товару, а відповідач порушив свій обов`язок його прийняти, тому АТ СМНВО-Інжиніринг вважає, що вимога ДП ШЗ Імпульс про зобов`язання покупця виконати свій обов`язок в натурі є необґрунтованою і не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 25.01.2023, за участю представника позивача, суд постановив протокольну ухвалу про продовження відповідачу строку для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 119 ГПК України та прийняття відзиву до розгляду; протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15.02.2023, 11-00.

10.02.2023 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 482 від 10.02.2023), в якій просить суд поновити строк для подання відповіді на відзив, оскільки у зв`язку з постійними загрозами ударів та ракетним обстрілом підприємства, що стався 31.01.2023, позивач не встиг в строк наданий судом підготувати відповідь на відзив; позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Позивач зазначає, що товар, який поставляється за договором №122/021-29 від 18.08.2021, вибухонебезпечний. Обов`язковим правилом для поставки такого товару згідно з п. 18.1 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 є наявність дозволу МВС на придбання вибухових матеріалів. Позивач у листі від 08.11.2021 № 29-з/943 повідомив відповідача про готовність поставити товар за договором та затребував дозвіл МВС на придбання вибухових матеріалів для здійснення поставки, однак відповіді на лист і дозволу відповідач не надав. Позивач звернувся до відповідача з претензією від 14.06.2022 № 11-08/4/22/197 щодо оплати та отримання товару за договором. Позивач не відмовився від виконання взятих на себе зобов`язань за договором, а навпаки намагався їх виконати, про що свідчать лист та претензія направлені відповідачу. Лише дії відповідача не дали змоги здійснити поставку товару, останній не виконав взятих на себе зобов`язань. Щодо строку дії договору позивач зазначає, що відповідно до п. 11.1 договору він діє в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У судовому засіданні 15.02.2023, за участю представників позивача та відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про задоволення клопотання позивача про поновлення строку на подання відповіді на відзив, продовження строку для подання відповіді на відзив; протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів відповідно до ст. 177 ГПК України, відкладення підготовчого засідання на 02.03.2023, 10:30.

У судовому засіданні 02.03.2023 представник позивача надав усні пояснення щодо способів отримання відповідачем товару за договором з урахуванням умови договору щодо обов`язкової наявності у покупця дозволу на придбання вибухових матеріалів.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав, будь-яких заяв чи клопотань від відповідача станом на 02.03.2023 до суду не надійшло.

Ухвалою від 02.03.2023 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 27.03.2023, 11:30.

Позивач подав клопотання (вх. № 1835 від 24.03.2023), в якому підтримує позовні вимоги та просить суд провести розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до договору № 122/021-29 від 18.08.2021 позивач зобов`язується виготовити та поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар на умовах договору в асортименті, кількості та за ціною зазначеними у таблиці п. 1.1. договору (піропатрон ПП-22 у кількості 24 шт. загальною вартістю 87840 грн).

Договір набирає чинності після його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до п. 1.3. договору, сторони оформленням договору гарантують, що вони мають усі необхідні, чинні погодження, дозволи, ліцензії та інші документи передбачені чинним законодавством України, які необхідні для поставки, перевезення та придбання товару передбаченого договором.

Згідно з п. 5.1., 5.2., 5.3., 5.4. договору, поставка здійснюється автотранспортом постачальника до м. Суми, вул. Горького, 58, склад вантажоодержувача.

Умови поставки приймаються з наступними обмовками: право власності на товар, а також усі ризики, пов`язані з цим, переходять до покупця в момент постановки автотранспорту під розвантаження на складі товароодержувача та після відмітки покупця про прийняття товару на товаросупровідних документах; вартість транспортних послуг у ціну товару не входить, вказується постачальником у рахунку на оплату товару окремим рядком і оплачується покупцем на умовах розділу 4 договору.

Поставка товару здійснюється відповідно до вимог нормативної документації на перевезення небезпечних вантажів.

Постачальник зобов`язаний поставити товар протягом строку, що не перевищує 60 календарних днів з моменту зарахування коштів на поточний рахунок постачальника. По узгодженню сторін допускається інший строк поставки.

Постачальник не має права передавати (продавати) вибухові матеріали іншому підприємству за відсутності в останнього дозволу на придбання вибухових матеріалів, виданого органами поліції, оригінал якого повинен бути наданий постачальнику покупцем не пізніше ніж за 1 день до передбачуваного моменту відвантаження товару. У випадку не виконання покупцем зазначеного пункту, строк поставки товару продовжується на строк затримки надання дозволу постачальнику від покупця.

Відповідно до п. 4.1. договору покупець розраховується за товар, транспортні послуги за доставку товару в порядку здійснення 100% передоплати, згідно з виставленим рахунком, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно з п. 7.1., 7.3. договору покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за товар; приймати поставлений товар згідно з товаросупровідними документами, своєчасно у строки відповідно до догвоору. Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором.

Листом від 28.08.2021 № 8-4/220 відповідач звернувся до позивача з проханням розпочати виробництво піропатронів та гарантував оплату у строк до 15.09.2021.

Листом від 08.11.2021 № 29-з/943 позивач повідомив відповідача, що товар виготовлений і для його отримання необхідно здійснити оплату, а також надати дозвіл МВС на придбання вибухових матеріалів.

14.06.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією № 11-08/4/22/197, в якій вимагав здійснити попередню оплату та отримати виготовлений товар. Відповідач відповіді на претензію не надав.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконав зобов`язань за договором щодо здійснення попередньої оплати товару в сумі 87 840 грн., не підтвердив готовність до прийняття товару, не надав дозволу МВС на придбання вибухових матеріалів, що свідчить про ухилення від виконання обов`язку отримати товар.

За прострочення оплати товару відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховані 3% річних в сумі 3140 грн 58 коп. за період з 16.09.2021 до 24.11.2022 та інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 24 369 грн 05 коп. за період жовтень 2021року - серпень 2022 року, виходячи з суми заборгованості в розмірі 87 840 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із статтею 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Таким чином, статтями ст. ст. 693, 538 ЦК України встановлений особливий порядок (способи) захисту продавцем своїх прав, у випадку нездійснення покупцем попередньої оплати товару, а саме: зупинення виконання свого обов`язку з поставки товару, відмова від свого обов`язку з поставки товару частково або у повному обсязі; у випадку поставки продавцем товару за відсутності здійснення покупцем попередньої оплати за товар - стягнення з покупця суми попередньої оплати.

Тобто, наведені положення Цивільного кодексу України встановлюють особливий механізм захисту прав продавця у правовідносинах з поставки товару у випадку невиконання покупцем обов`язку з проведення попередньої оплати шляхом визначення альтернативних способів захисту, які продавець має право обирати на власний розсуд.

У зв`язку з невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо здійснення попередньої оплати за договором у повному обсязі, позивач має право зупинити виконання свого обов`язку з поставки товару до моменту проведення попередньої оплати, відмовитись від свого обов`язку з поставки товару частково або у повному обсязі чи стягнути з відповідача суму несплаченої попередньої оплати у випадку виконання обов`язку з поставки товару, незважаючи на невиконання зобов`язань відповідачем.

Суд встановив, що відповідач не виконав обов`язок за договором щодо попередньої оплати товару в сумі 87 840 грн. Позивач відповідачу товар без попередньої оплати не поставив.

У такому випадку, за приписами статті 538 ЦК України, у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 29.01.2020 у справі № 903/154/19, від 25.02.2020 у справі № 922/1705/19.

У зв`язку з відсутністю попередньої оплати за договором, стягнення її з відповідача можливе лише в разі постачання продавцем товару. Відповідно до п. 11.1. договору, останній діє до 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

За цих обставин, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 87 840 грн 00 коп. попередньої оплати.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умови відсутності належних правових підстав для стягнення передоплати за непоставлений товар, відсутні і правові підстави для стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення попередньої оплати, нарахованих виходячи з суми боргу в розмірі 87 840 грн 00 коп., тому суд відмовляє у задоволенні позову в частині щодо стягнення з відповідача 3140 грн 58 коп. 3% річних, 24369 грн 05 коп. інфляційних втрат.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача виконати обов`язки за укладеним договором, а саме прийняти виготовлений позивачем товар у відповідності до умов договору суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України, який не є вичерпним.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Отже захист порушених прав - це передбачені законом, договором чи визначені судом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Спосіб захисту порушеного права обирається позивачем. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Обраний позивачем спосіб захисту повинен здійснюватися у спосіб, встановлений умовами договору, положеннями чинного законодавства у відповідних правовідносинах, має забезпечувати реальний захист і відновлення порушеного права та можливість виконання прийнятого судового рішення в процедурі виконавчого провадження.

Порушені право та/або інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, з`ясовує, чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Позивач просить зобов`язати відповідача здійснити виконання свого зобов`язання за договором щодо прийняття товару.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 689 ЦК України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд встановив, що позивач обрав установлений статтею 16 Цивільного кодексу України спосіб захисту права у вигляді примусового виконання обов`язку в натурі.

Водночас цей спосіб захисту застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов`язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його.

Примусове виконання обов`язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов`язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 910/16979/17.

У пунктах 1.1., 7.1. договору сторони визначили обов`язок покупця прийняти поставлений товар згідно з товаросупровідними документами у встановлені договором строки.

Отже, зобов`язання відповідача виконати обов`язки за укладеним договором, зокрема прийняти товар, що в силу приписів статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим, є неналежним способом захисту.

Суд зазначає, що обов`язку відповідача за договором прийняти товар кореспондує обов`язок позивача поставити та передати товар відповідачу. Водночас, відповідний обов`язок виникає у позивача після отримання попередньої оплати за товар та дозволу МВС на придбання вибухових матеріалів (у разі ненадання дозволу строк поставки товару продовжується на строк затримки надання дозволу постачальнику від покупця, п. 5.4. договору). Докази наявності у відповідача дозволу МВС в матеріалах справи відсутні. Позивач не зазначає в обґрунтування позову, що вчиняв дії щодо виконання обов`язку за договором з поставки відповідачу товару без попередньої оплати.

За цих обставин, суд відмовляє у задоволенні позову в частині зобов`язання відповідача виконати обов`язки за договором, а саме прийняти у відповідності до умов договору поставки № 122/021-29 від 18.08.2021 виготовлений товар піропатрон ПП-22 у кількості 24 шт., у визначеному договором місці поставки товару склад м. Суми, вул. Горького, 58.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 129, 231, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні позову відмовити.

2.Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 03.04.2023.

СуддяД. В. Вдовенко