Ухвала

від 03.04.2023 по справі 925/309/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03 квітня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/309/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши позовну заяву Громадської організації "ЗАХИСТ МАЛИХ РІЧОК УКРАЇНИ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ КОЛОС ЧЕРКАЩИНИ" про обмеження ведення господарської діяльності,

ВСТАНОВИВ:

02.03.2023 Громадська організація "ЗАХИСТ МАЛИХ РІЧОК УКРАЇНИ" (ідентифікаційний код 450939965, адреса місцезнаходження: Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Кононівка, вул. Кальонова, буд. 36) звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ КОЛОС ЧЕРКАЩИНИ" (ідентифікаційний код 43605118, адреса місцезнаходження: Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Пальміра, вул. Заводська, буд.28, кВ.79) про обмеження ведення господарської діяльності.

Змістом позову є немайнова вимога позивача про обмеження ведення господарської діяльності у вигляді утворення рілі, будівництва, вирощування с/г культур, та таких які можуть нашкодити цілісному неорному шару ландшафту на окремих земельних ділянках, що мають особливу природну цінність, а саме, на таких земельних ділянках, що мають кадастрові номери: 7120685000:03:001:0383; 7120685000:03:001:0931;

7120685000:03:003:0487; 7120685000:03:001:0968; 7120685000:03:001:0967;

7120685000:03:001:0966; 7120685000:03:001:0965; 7120685000:03:001:0340;

7120685000:03:001:0336; 7120685000:03:001:0393; 7120685000:03:001:0478;

7120685000:03:001:0531; 7120685000:03:001:0030; 7120685000:03:001:0964;

7120685000:03:001:0886; 7120685000:03:001:0663; 7120685000:03:001:0910;

7120685000:03:001:0961; 7120685000:03:001:0960; 7120685000:03:001:0959;

7120685000:03:001:0958; 7120685000:03:001:0957; 7120685000:03:001:0956,

де землекористувачем є ТОВ "ЗОЛОТИЙ КОЛОС ЧЕРКАЩИНИ"

08.03.2023 суддя ухвалив залишити позовну заяву без руху, установив Громадській організації «ЗАХИСТ МАЛИХ РІЧОК УКРАЇНИ» строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Черкаської області протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

- документів, що підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, якими є оригінал опису вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) - протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху;

- документ, що підтверджує сплату до Державного бюджету України судового збору у розмірі 2684,00 грн. за вимогою немайнового характеру;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Ухвалу судді від 08.03.2023 про залишення позовної заяви без руху надіслано Громадській організації "ЗАХИСТ МАЛИХ РІЧОК УКРАЇНИ" рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який 22.03.2023 вручено позивачу, та на електронну пошту представника позивача Розанова О.В., який доставлено 08.03.2023.

Відповідно до статті 174 в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймає до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

09.03.2023 представник Громадської організації "ЗАХИСТ МАЛИХ РІЧОК УКРАЇНИ" Розанов О.В. подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви. До заяви додав документи, що підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, зокрема описи вкладення в поштовий конверт, фіскальні чеки та накладні, також представник позивача в заяві вказав попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат у розмірі 5000 грн, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У заяві представник вказує, що відповідно до частини 7 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільняється від сплати судового збору, через те, що Розанов О.В. є представником ГО "ЗАХИСТ МАЛИХ РІЧОК УКРАЇНИ", а тому дане представництво можна розцінювати як захист прав та інтересів ГО "ЗАХИСТ МАЛИХ РІЧОК УКРАЇНИ", а ГО "ЗАХИСТ МАЛИХ РІЧОК УКРАЇНИ" захищає інтереси Держави, що можна трактувати, як захист прав та інтересів інших осіб.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 30.11.2021 у справі № 911/2000/20 сформував висновок, що пільги щодо звільнення від сплати судового збору у всіх судових інстанціях на підставі статті 5 Закону України "Про судовий збір" застосовуються до фізичних осіб, які, як правило, є позивачами у справах.

Натомість у даній справі позивачем є Громадська організація "ЗАХИСТ МАЛИХ РІЧОК УКРАЇНИ", а не Розанов О.В.

Оцінивши доводи, наведені представником позивача на обґрунтування вимог щодо наявності в позивача пільг для звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення від сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Сплата судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, з поданої заяви представником позивача Розанова О.В. суд установив, що Громадська організація "ЗАХИСТ МАЛИХ РІЧОК УКРАЇНИ" недоліки позовної заяви, складеної 01.03.2023, у спосіб вказаний в ухвалі від 08.03.2023, не усунула та не подала суду документів, що підтверджують сплату до Державного бюджету України судового збору у розмірі 2684,00 грн за вимогою немайнового характеру.

Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 6 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 7 статті 174 Господарського процесуального кодексу України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

У зв`язку з несплатою позивачем за подання позовної заяви судового збору суд дійшов висновку про повернення позовної заяви і доданих до неї документів позивачу без розгляду.

Суд звертає увагу позивача, що повернення позову без розгляду не обмежує позивача у доступі до правосуддя та не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду у загальному порядку після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду (ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).

Повернення позовної заяви без розгляду через не усунення недоліків позовної заяви не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Позивач вправі звернутися до господарського суду, усунувши недоліки позовної заяви, які послугували залишенню позовної заяви без руху.

Водночас суд звертає увагу позивача на те, що у пункті 2.6 Рішення Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 (у справі за конституційним зверненням асоціації "Дім авторів музики в Україні" щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у взаємозв`язку з положеннями пункту «г» частини першої статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права") роз`яснено, що захист у судах прав та інтересів інших осіб є однією з гарантій реалізації конституційного права кожного на судовий захист і полягає у зверненні до суду державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, яким законом надано право звертатися із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб. Громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Питання юрисдикції спору за позовом громадської організації в інтересах невизначеного кола осіб було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 367/4695/20, за наслідками розгляду якої у постанові від 23.03.2021 сформовано наступні висновки.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Перелік категорій справ, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, визначено у статті 20 ГПК України.

Питання поширення юрисдикції господарських судів на вирішення зазначеної справи залежить як від з`ясування предмета і змісту правовідносин, так і від суб`єктного складу, у межах яких виник спір.

Відповідно до статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають, зокрема, справи, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

За змістом статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участю або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб`єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб`єктами господарювання та суб`єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Привирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України.

Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом.

Отже, критеріями розмежування розгляду справ у порядку цивільного чи господарського судочинства є як суб`єктний склад сторін спору, так і характер спірних правовідносин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 646/6644/17 (провадження № 14-352цс19) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб`єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.

При розгляді спору необхідно звернути увагу на питання щодо повноважень громадської організації споживачів на представництво та захист прав невизначеного кола споживачів у судах, оскільки від відповіді на вказане питання залежить і визначення юрисдикційності спору.

З огляду на зміст та характер спірних правовідносин, суб`єктний склад цього спору Велика Палата Верховного Суду вважає, що спір з урахуванням вимог статті 19 ЦПК України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву з доданими до неї документами повернути Громадській організації "ЗАХИСТ МАЛИХ РІЧОК УКРАЇНИ" без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, в порядку передбаченому частиною другою статті 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання, відповідно до вимог статей 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Гладун