Ухвала

від 03.04.2023 по справі 926/1442/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о в і д м о в у у в и д а ч і с у д о в о г о н а к а з у

м.Чернівці

03 квітня 2023 року Справа № 926/1442/23

Суддя Господарського суду Чернівецької області С.М. Гушилик, розглянувши заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенмар" (01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, 18/7, код 38239462)

До боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегамаркет" (58000, м.Чернівці, вул. Толстого, 8/16, код 33628233)

Про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості в сумі 250000,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тенмар" звернулося до господарського суду Чернівецької області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегамаркет" заборгованості в сумі 250000,00 грн.

31.03.2023 року відділом документального та інформаційного забезпечення зареєстровано заяву про видачу судового наказу за вх.№1442.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про видачу судового наказу за вх.№1442 передано судді Гушилик С.М.

В обґрунтування підстав для видачі судового наказу заявник зазначив, що боржник не оплатив поставлений товар, згідно договору поставки товару №37-П від 7.07.2021 року, який заявник поставив згідно підтверджується видатковою накладною №77 від 30.07.2021 року.

Договором поставки товару зазначено, що продавець зобов`язаний доставити товар не пізніше 14 днів після підписання договору. Ціна товару становить 250000,00 грн, а оплата здійснюється протягом двох днів з дня отримання товару. Згідно договору, доказом отримання товару покупцем від продавця є видаткова накладна підписана сторонами №77 від 30.07.2021 року, що міститься в матеріалах справи у вигляді копії.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу, судом не виявлено підстав передбачених статтею 152 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) для видачі судового наказу, враховуючи наступне.

У відповідності до ч.2 ст.12 ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно ч.1 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог ст.150 цього Кодексу.

Згідно з п.4 ч.3 ст.150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч.2 ст.156 ГПК України одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

Втім, заявником до заяви про видачу судового наказу №3439 від 15.03.2022 року не додано копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами для надсилання боржнику.

Чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено обов`язку суду виготовляти копії заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів для надіслання їх боржнику.

У відповідності до вимог ч.ч.1-5 ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ст.92 ГПК України суд не може самостійно виготовити копії заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, оскільки додані заявником до заяви про видачу судового наказу документи не є оригіналами, а є їх засвідченими копіями. Виготовлення судом копій документів з копій та їх засвідчення Господарським процесуальним кодексом України не передбачено. Суд може засвідчити копію письмового доказу або витяг з нього лише за наявності оригіналу письмового доказу.

Вимоги до оформлення документів, порядок засвідчення їх копій, що подаються до суду, визначено пунктом 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003р. Так, згідно вказаного стандарту, відмітка про засвідчення копії документа повинна складатися зі слів: "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її прізвища ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Дана заява подана всупереч наведених приписів процесуального закону, оскільки позивачем докази, зазначені в додатках до позовної заяви подані в копіях, які не завірені належним чином, а саме: не містять даних про посаду, прізвище та ініціали особи, яка засвідчила ці копії та дати засвідчення.

Частиною 2 статті 154 ГПК України унормовано, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Приписами частини другої статті 152 ГПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Згідно з частиною 2 статті 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 150, п.1 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Тенмар" (01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, 18/7, код 38239462) у видачі судового наказу з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегамаркет" (58000, м.Чернівці, вул. Толстого, 8/16, код 33628233) заборгованості в сумі 250000,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя С.М. Гушилик