Рішення

від 03.04.2023 по справі 927/174/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

03 квітня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/174/23 Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді НоувенМ.П., за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/174/23, розгляд якої здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання

за позовом: Фізичної особи - підприємця Шахова Михайла Миколайовича

АДРЕСА_1 ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівпромпаливо

вул. Лугова, 2г, с. Козероги, Чернігівський район, Чернігівська обл., 15556;

про стягнення 5 700,00 грн;

Позивач Фізична особа - підприємець Шахов Михайло Миколайович звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівпромпаливо про стягнення заборгованості в розмірі 5 700,00 грн.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2023 прийнято справу № 927/174/23 до провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Позивач належним чином був повідомлений про розгляд справи, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції № 1400055895840.

Ухвала господарського суду від 31.01.2023, направлена на адресу відповідача ТОВ «Чернігівпропаливо» (вул. Лугова, 2г, с. Козероги, Чернігівський район, Чернігівська область, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань) повернулась до суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

В розумінні положень ст. 242 ГПК України відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді.

Позиції учасників справи.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням домовленості щодо оплати товару, поставленого відповідно до накладної від 07.02.2020 № 07/02/2020.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Фактичні обставини справи.

Позивач за усною домовленістю з ТОВ «Чернігівпромпаливо» відвантажив останньому 60м.куб. сировини (тирси) на загальну суму 5 700 грн відповідно до видаткової накладної № 07/02/2020 від 07.02.2020.

10.02.2021 позивач звернувся до відповідача з вимогою від 10.02.2021 № 10/02/2021 про сплату 5700,00 грн заборгованості протягом 15 днів.

Відповідач отримав вимогу 11.02.2021, що підтверджується витягом з офіційного сайту «Укропашта».

Заборгованість відповідача перед позивачем на день звернення останнього до суду склала 5700,00 грн.

Після звернення позивача до суду відповідач не оплатив вартість отриманої продукції.

Таким чином, відповідач свої зобов`язання по оплаті вартості отриманої продукції виконав у повному обсязі.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв`язку з неоплатою відповідачем вартості отриманої продукції.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі - продажу, за яким сторони не визначали строк здійснення відповідачем оплати за отриманий товар.

У зв`язку з чим, покупець (відповідач у даному випадку) був зобов`язаний оплатити товар після його прийняття. Тобто, накладна, за якою відповідач отримав товар, є самостійною підставою виникнення обов`язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Термін виконання зобов`язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений спеціальною нормою права ст. 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Крім того, ст. 538 ЦК України передбачено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач свій обов`язок щодо поставки продукції виконав у повному обсязі, а відповідач прийняв продукцію без зауважень, що підтверджується накладною від 07.02.2020 за № 07/02/2020 на суму 5700,00 грн.

Накладна підписана як представником позивача, так і відповідача. Заперечення і зауваження відсутні.

З урахуванням положень ст. 692 ЦК України строк оплати вартості продукції настав 07.02.2020.

Станом на день винесення рішення судом, відповідач не надав доказів оплати 5700,00 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач проти позову не заперечив, жодних належних доказів, які підтверджують оплату вартості отриманої продукції або неможливість здійснення ним своєчасної оплати за поставлену продукцію до суду не надав.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення 5 700,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2684 грн.

Керуючись ст. 129, 178, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи підприємця Шахова Михайла Миколайовича, код НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівпромпаливо», код 37022344 про стягнення 5700,00 грн заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівпромпаливо», вул. Лугова 2г, с. Козероги, Чернігівський район, Чернігівська обл., 15556, код 37022344 на користь Фізичної особи підприємця Шахова Михайла Миколайовича, АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , борг в сумі 5700,00 грн, судовий збір в сумі 2684 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя М.П. Ноувен