Ухвала

від 22.03.2023 по справі 910/20057/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/20057/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.

за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.

за участю представників: : арбітражного керуючого Кізленка В.А., представників: Національного банку України - Бірюкової О. А., Звади Р.В., ПрАТ "Готель "Салют" - адвоката Лакусти О.І., ПАТ "Банк" Фінанси та кредит" - Сидоренко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Національного банку України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022

у справі

за позовом Національного банку України

до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»,

2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

3. Арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича

про звернення стягнення на предмет іпотеки

в межах справи №910/4961/18

за заявою Приватного акціонерного товариства «Росава»

до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2023 серед іншого відкрито касаційне провадження у справі № 910/20057/16 за касаційною скаргою Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022; призначено розгляд справи на 22.02.2023 року о 12:00 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2023 оголошено перерву в судовому засіданні по справі № 910/20057/16 за касаційною скаргою Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 до 22 березня 2023 року о 12:30 год.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Національного банку України, яка подана на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у справі № 910/20057/16, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про необхідність передачі вказаної справи на розгляд Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з наступних підстав.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 302 ГПК України, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.

Позовні вимоги Національного банку України у справі № 910/20057/16 мотивовані тим, що позичальник ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" (далі ПАТ "Банк "Фінанси та кредит") належним чином не виконує своїх кредитних зобов`язань, на забезпечення яких між НБУ, ПрАТ "Готель "Салют" та ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" укладений договір іпотеки від 18.11.2008, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А. В., зареєстрований у реєстрі за №3827.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 передано матеріали справи №910/20057/16 за позовом НБУ до ПрАТ "Готель "Салют", треті особи - ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про звернення стягнення на предмет іпотеки для розгляду в межах справи №910/4961/18 про банкрутство ПрАТ "Готель "Салют".

Предметом касаційного розгляду у справі № 910/20057/16 є постанова Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022, якою скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 в частині задоволення позову Національного банку України та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Національного банку України.

Суд апеляційної інстанції ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову Національного банку України про звернення стягнення на предмет іпотеки з підстав того, що процесуальною формою отримання дозволу на задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення є ухвала суду в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, постановлена за результатами розгляду заяви кредитора, вимоги якого є забезпеченими.

З вказаного в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції зроблено висновок, що розгляд заяви про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника, яке є предметом забезпечення відноситься до притаманних процедурам банкрутства питань та не підлягає розгляду в порядку відокремленого позовного провадження за правилами ГПК України.

З урахуванням наведених обставин можна констатувати, що на вирішення Верховного Суду по справі № 910/20057/16 поставлено питання можливості розгляду в межах справи про банкрутство справи позовного провадження з вимогами до боржника (яка була відкрита раніше справи про банкрутство) з предметом спору щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу такого предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження.

Подібні правовідносини існували у справі № 917/1369/17, де Верховний Суд у постанові від 11.06.2020 залишив без змін рішення суду першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за умови що предмет іпотеки належить підприємству щодо якого було відкрито провадження у справі про банкрутство.

Окрім зазначеного, у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року по справі № 904/4455/19 наведено висновки про застосування норм права суть яких полягає в наступному:

- Позивач у справі за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника задля задоволення таких вимог, незалежно від стану (стадії) розгляду його позову в порядку статті 7 КУзПБ, повинен подати письмову заяву з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, в порядку, визначеному статтею 45 КУзПБ, тобто за власною волею трансформувати позовну вимогу у вимогу конкурсного кредитора до боржника в розумінні статей 1, 45 КУзПБ.

- Оскільки майнові вимоги кредиторів у розумінні статті 1 КУзПБ не тотожні позовним майновим вимогам (предмет позову) до боржника, які підлягають розгляду в порядку статті 7 КУзПБ, суд не може на власний розсуд трансформувати позовні вимоги у вимоги до кредиторів, що подаються відповідно до статті 45 КУзПБ.

- Якщо таку заяву подано позивачем до завершення розгляду позовних вимог, то господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, має зупинити провадження у справі за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України до набрання законної сили ухвалою суду за результатами розгляду конкурсних вимог такого позивача.

- За відсутності такого звернення та прийняття його до розгляду суд не має підстав для зупинення позовного провадження.

- Після постановлення господарським судом ухвали за результатами розгляду цих вимог позовне провадження у справі з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що розглядається в межах справи про банкрутство, підлягає закриттю повністю або в частині заявлених кредитором вимог на підставі пункту 2 частини першої статті 175, пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України у випадку тотожності суб`єктного складу, предмета і підстав позову.

- Водночас Верховний Суд акцентує увагу на тому, що після введення в дію 21.10.2019 КУзПБ неподання кредитором заяви про визнання грошових вимог до боржника у справі про банкрутство не може бути підставою для відмови у задоволенні його позову до боржника.

Вказана постанова Верховного Суду ухвалена за результатами розгляду касаційної скарги, яка подана на рішення судів попередніх інстанцій, які розглядали позов в межах справи про банкрутство про стягнення заборгованості у сумі 81 499,58 грн з боржника у справі про банкрутство.

Суд апеляційної інстанції у постанові від 30.11.2022 по справі № 910/20057/16 встановив, що після подання 02.11.2016 позовної заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки, НБУ 11.06.2018 подав до суду заяву про визнання забезпечених іпотекою кредиторських вимог, за результатами розгляду якої ухвалою суду від 03.06.2020 визнано кредиторські вимоги НБУ до ПрАТ «Готель «Салют» у розмірі 4 214 859 886,22 грн, що забезпечені заставою майна боржника.

Вищенаведене може свідчити про те, що висновки про застосування норм Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.06.2020 по справі № 917/1369/17 можуть суперечити висновкам про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 року по справі № 904/4455/19 у випадку, коли суд касаційної інстанції дійде висновку про те, що вказівка щодо того, що «після постановлення господарським судом ухвали за результатами розгляду цих вимог позовне провадження у справі з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що розглядається в межах справи про банкрутство, підлягає закриттю повністю або в частині заявлених кредитором вимог на підставі пункту 2 частини першої статті 175, пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України у випадку тотожності суб`єктного складу, предмета і підстав позову» буде поширюватися і на правовідносини щодо розгляду позову, який був поданий до відкриття провадження у справі про банкрутство з вимогами звернення стягнення на предмет іпотеки (який належить боржнику у справі про банкрутство) шляхом продажу такого предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження.

З метою вирішення питання щодо того, чи поширюються висновки про застосування норм права, які викладені у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року по справі № 904/4455/19 на правовідносини у справі № 910/20057/16, а також з метою вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відступлення від висновків про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду 11 червня 2020 року у справі № 917/1369/17 (у подібних правовідносинах до справи № 910/20057/16), колегія суддів суду касаційної інстанції на підставі приписів ч. 1 ст. 302 ГПК України дійшла висновку про необхідність передачі справи № 910/20057/16 за касаційною скаргою Національного банку України, яка подана на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 301, 302, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Справу № 910/20057/16 за касаційною скаргою Національного банку України, яка подана на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 передати на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік