Рішення від 10.02.2023 по справі 752/18187/18

Справа №752/18187/18

Провадження № 2/752/215/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.02.2023 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Пастух З.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м.Києва, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири в розмірі 283845 гривень, моральної шкоди в розмірі 20000 гривень, а також понесених судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач та її син, ОСОБА_3 , є співвласниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 01.02.2011 року, посвідченого державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори №9 (запис у реєстрі під №8-162), договору дарування укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 19.06.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шпитовською С.В. (запис у реєстрі під №1620), Витягів про державну реєстрацію прав за №34644816 та №29734536 від 26.06.2012 року та від 20.04.2011 року, свідоцтва про право власності на житло від 14.02.1994 р. виданого Відділом приватизації Залізничної районної державної адміністрації м. Києва (копії правовстановлюючих документів додаються).

Частка позивача у праві спільної часткової власності на квартиру складає 4/5, а ОСОБА_3 належить 1/5 частка.

Відповідач ОСОБА_5 є одноосібним власником вище розташованої квартири АДРЕСА_2 .

27 травня 2018 року сталося залиття квартири АДРЕСА_1 холодною водою із вище розташованої квартири АДРЕСА_3 у цьому ж будинку, яка належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_6 .

07.06.2018 року комісією у складі представників виконавця послуг Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», власників квартири та їх представника за довіреністю, а також за участі 3-х мешканців сусідніх квартир АДРЕСА_4 було складено акт про залиття квартири АДРЕСА_1 , що відбулося з вини вище розташованої квартири АДРЕСА_3 (копія акту додається), відповідно до якого залиття відбулося внаслідок пориву гнучкої підводки холодного водопостачання до мийки в приміщенні кухні, яка встановлена власником при виконанні ремонтних робіт в кв. АДРЕСА_2 .

На час залиття та на час проведення комісійного обстеження у квартирі відповідача проводились ремонтно-будівельні роботи (капітальний ремонт).

Згідно акту про залиття від 07.06.2018 року залиттям були пошкоджені наступні приміщення належної позивачу та третій особі квартири, а саме: приміщення ванни та туалету, площею 4,2 кв.м.; приміщення коридору, площею 3,5 кв.м.; приміщення гостинної кімнати, площею 19,1 кв.м.; приміщення кухні, площею 5,4 кв.м.; приміщення житлової кімнати, площею 10,0 кв.м.; приміщення коридору між кімнатами, площею 1,8 кв.м. та приміщення житлової кімнати, площею 13,3 кв.м.

Позивач посилається на те, що квартира АДРЕСА_1 до залиття його відповідачем перебувала у відмінному технічному стані після проведеного капітального ремонту, так як готувалася до продажу, ремонт у квартирі виконано із високоякісних будівельних матеріалів.

Переговори у досудовому порядку щодо відшкодування заподіяних позивачу збитків відбувався за участі представника відповідача ОСОБА_7 , яка фактично визнала вину у залитті квартири направивши поштовим повідомленням заяву про те, що їй необхідно надати доступ до залитого приміщення для встановлення розміру заподіяних матеріальних збитків та врегулювання конфлікту мирним шляхом (копія заяви та поштового конверту про її відправлення додаються).

Після надання такого доступу експерту відповідача та усвідомлення того, що матеріальні збитки заподіяні таким залиттям складають значну грошову суму, представник відповідача стала уникати розмов про відшкодування шкоди.

В липні 2018 року представник відповідача ОСОБА_7 направила заяву про те, що начебто встановлений експертом розмір матеріального збитку складає 40 888,00 грн. та вона готова його відшкодувати, при цьому жодного документу, який би підтверджував зміст заяви наданий не був.

На підставі акту про залиття від 07.06.2018 р. та Експертного звіту, складеного провідним експертом з технічного обстеження будівель і споруд ОСОБА_8 позивачем укладено договір №2 23.07.2018 р. із ФОП ОСОБА_9 на виконання ремонтних робіт з усунення пошкоджень після залиття квартири з проходження Державної експертизи для підтвердження вартості ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати у квартирі, що постраждала від залиття (копія договору та експертного звіту на обстеження додаються).

Виконавцем ФОП ОСОБА_9 було замовлено проведення у державному підприємстві «Спеціалізована державна експертна організація- Центральна служба Української державної будівельної експертизи» Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України експертної оцінки щодо розгляду кошторисної частини проектної документації «Виконання ремонтних робіт з усунення пошкоджень, згідно Акту про залиття квартири АДРЕСА_1 від 07.06.2018 ро в Голосіївському районі м. Києва».

Згідно проведеної державною установою експертної оцінки для усунення пошкоджень, викликаних залиттям квартири вартість будівництва у поточних цінах станом на 31 липня 2018 року складає 283 845,00 гривень.

Оскільки відповідач та його представник за довіреністю відмовилася відшкодовувати заподіяні позивачу матеріальні збитки позивач просить стягнути матеріальну шкоду з відповідача в судовому порядку.

Крім того, позивач зазначає, що їй була завдана моральна шкода, пошкодженням її майна, оскільки протягом періоду після залиття квартири вона з сином, співвласником квартири, не могли продати квартиру, вона змушена була переживати та нервувати з цього приводу бо частину коштів після продажу квартири обіцяла дати сину на отримання освіти , тоді як відповідач, знаючи про обсяги заподіяної шкоди та про її страждання бажав, щоб такі негативні наслідки для мого здоров`я продовжувались, він тривалий час всіляко намагається ухилитись від відшкодування заподіяної шкоди, тим самим завдаючи душевних страждань.

Позивач вказує, що нервовий стрес негативно відобразився на її здоров`ї, спричинив його розлад.

Моральну шкоду позивач оцінює в 20000 гривень.

06.09.2018 р. на підставі ухвали Голосіївського районного суду м.Києва відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в загальному позовному провадженні. Відповідачам встановлено строк для подання відзиву.

01.11.2018 р. судом вирішено питання про закриття підготовчого провадження.

15.01.2019 р. на підставі розпорядження керівника апарату суду № 95 від 15.01.2019 р. та протоколу повторного автоматизованого розподілу цивільна справа передана в провадження судді Колдіної О.О. та призначена до розгляду в загальному порядку.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній не погоджується з розміром матеріальної шкоди, зазначає, що пошкодження майна сталось не з прямої його вини і він не міг передбачити таку подію. Крім того, відповідач вважає необґрунтованим розмір матеріальної шкоди і зазначає, що відповідно до проведеного на його замовлення дослідження розмір шкоди складає 40888 гривень. В зв`язку з необґрунтованістю вимог про відшкодування моральної шкоди у їх задоволенні відповідач просить відмовити.

27.01.2022 р. судом закрито підготовче провадження.

В ході судового розгляду представники позивача підтримали позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі та просили стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири позивача, що сталось з вини відповідача, оскільки останній відмовився у досудовому порядку врегулювати зазначений спір.

Представник відповідача визнала позовні вимоги частково, зазначивши, про визнання факту залиття квартири позивача, однак вважала, що належним доказом розміру матеріальної шкоди є висновок судової будівельно-технічної експертизи. Розмір моральної шкоди представник відповідача вважала недоведеним позивачем, а також звернула увагу суду, що позивачу належить 4/5 частини квартири93 по АДРЕСА_5 , однак остання просить стягнути на її користь повністю розмір завданих збитків.

Представник відповідача - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району», підтримала заявлені вимоги та підтвердила факт залиття квартири позивача, про що було складено відповідний акт.

Третя особа - ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги і просив розглядати справу у його відсутність.

Вислухавши представників сторін, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , є співвласниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 01.02.2011 року, посвідченого державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори №9 (запис у реєстрі під №8-162), договору дарування укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 19.06.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шпитовською С.В. (запис у реєстрі під №1620), Витягів про державну реєстрацію прав за №34644816 та №29734536 від 26.06.2012 року та від 20.04.2011 року, свідоцтва про право власності на житло від 14.02.1994 р. виданого Відділом приватизації Залізничної районної державної адміністрації м. Києва (копії правовстановлюючих документів додаються).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, позивачу на праві спільної часткової власності належить 4/5 частини кв. АДРЕСА_1 , а ОСОБА_3 належить 1/5 частка.

Відповідач ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_2 і такі обставини не оспорювались.

27 травня 2018 року сталося залиття квартири АДРЕСА_1 холодною водою із вище розташованої квартири АДРЕСА_3 у цьому ж будинку, яка належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_6 .

07.06.2018 року комісією у складі представників виконавця послуг Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», власників квартири та їх представника за довіреністю, а також за участі мешканців квартир АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 було складено акт про залиття квартири АДРЕСА_1 .

Як вбачається зі змісту акту комісією встановлено, що залиття відбулося внаслідок пориву гнучкої підводки холодного водопостачання до мийки в приміщенні кухні, яка встановлена власником при виконанні ремонтних робіт в кв. АДРЕСА_2 .

На час залиття та на час проведення комісійного обстеження у квартирі відповідача проводились ремонтно-будівельні роботи (капітальний ремонт).

Згідно акту про залиття від 07.06.2018 року залиттям були пошкоджені наступні приміщення: приміщення ванни та туалету, площею 4,2 кв.м.; приміщення коридору, площею 3,5 кв.м.; приміщення гостьової кімнати, площею 19,1 кв.м.; приміщення кухні, площею 5,4 кв.м.; приміщення житлової кімнати, площею 10,0 кв.м.; приміщення коридору між кімнатами, площею 1,8 кв.м. та приміщення житлової кімнати, площею 13,3 кв.м.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведеної повторної комісійної судової будівельно-технічної експертизи у справі за № 29716/19-43/29717/19-44 від 01.10.2021 р. розмір матеріальної шкоди, по відновленню конструктивних елементів або їх частин до належного технічного стану після залиття, в приміщеннях квартири АДРЕСА_1 , у відповідності до фактичних пошкоджень приміщень, станом на час проведення обстеження, що могли виникнути тільки в результаті залиття рідиною з вище розташованих приміщень складає 106026 гривень, та ті що могли виникнути внаслідок залиття рідиною складає 7027 гривень.

Суд не приймає до уваги в якості доказу на підтвердження розміру завданих збитків надані сторонами експертну оцінку № 00-1107-08/ЕО/КД від 07.08.2018 р. та звіт № 57/18 від 11.07.2018 р., оскільки під час розрахунку були допущені порушення і до локального кошторису включені роботи, що суперечать результатам обстеження пошкодженого приміщення, а також наведено перелік робіт, що не відповідає переліку пошкоджень, а отже такі докази не є належними та допустимими в розумінні закону.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання цивільно-правової відповідальності необхідна наяність наступних елементів: протиправність дій, винність дій особи, яка завдала шкоди, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між винними діями та наслідками, що настали.

Закон покладає обов`язок доказування на сторони у справі.

Порядок відшкодування матеріальної шкоди, завданої власнику майна, регламентується ст.1192 ЦК України.

Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу положень ст. 76 ЦПк України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 80 ЦПК України)

Одним із елементів доказування у спорах даної категорії є доведення позивачем свого права на звернення до суду з позовзом про відшкодування збитків, а саме належність йому майна, що було пошкоджено, та наявність збитків і їх розмір, а також наявність причинного зв`язку між винними діями відповідача та завданою шкодою.

В ході судового розгляду підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами факт залиття квартири, співвласником якої є позивач, що таке залиття сталось з вини відповідача і такі обставини не спростовані, а також визначено розмір завданих збитків в ході проведеної повторної судової експертизи, що становить в загальному розмірі 113053 гривні.

Однак, як зазначалось вище, на момент розгляду справи позивач є власником 4/5 частини квартири, а отже має право на відшкодування завданих їй збитків відповідно до розміру своєї частки у спільній частковій власності, оскільки третя особа - співвласник квартири не відмовився від своєї частини відшкодування на користь позивача, а крім того, матеріали справи не містять доказів, що позивачем одноособово понесені витрати на віднолення пошкодженого майна в повному обсязі.

Отже, з огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню частково в розмірі 90442,40 гривень, що становить 4/5 частини від розміру завданих збитків, визначених відповідно до результатів призначеної судом повторної судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Крім випадків, встановлених законом.

Згідно з роз"ясненнями викладеними в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди" під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Крім того, згідно з ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичв; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

При з`ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Позивачем заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 20000 гривень.

Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 20000 гривень не є обгрунтованими і доведеними в ході розгляду справи в повному обсязі.

Однак, суд вважає, що внаслідок пошкодження майна, що належить позивачу на праві спільної часткової власності, з вини відповідача, особа перенесла емоційні переживання, вимушена витрачати час для врегулювання питання щодо відшкодування шкоди та відновлення пошкодженого майна, що призводить до зміни способу життя протягом тривалого часу, в зв`язку з чим позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково в сумі 10000 гривень.

Позивачем, в порушення вимог ст.81 ЦПК України не надано суду доказів, що погіршення її стану здоров`я стало наслідком завдання шкоди внаслідок залиття квартири, а отже такі твердження не є доведеними належними та достатніми доказами.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст.141 ЦПК України і вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені нею в зв`язку з розглядом справи, а саме по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу, в розмірі, пропорційному до задоволених вимог.

Також з позивача на користь відповідача підлягають стягненню, пропорційно до задоволених вимог витрати, понесені останнім на проведення судової експертизи.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м.Києва, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_8 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_9 ) матеріальну шкоду в розмірі 90442 гривні 40 копійок, моральну шкоду в розмірі 10000 гривень, витрати на правничу допомогу в розмірі 1983 гривні.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_8 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1004,20 гривень.

В іншіій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_9 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_8 ) витрати за проведення судової експертизи в розмірі 10090,70 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо така апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з моменту вручення йому повного тексту рішення.

Суддя