Постанова

від 23.03.2023 по справі 522/23230/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3113/23

Справа № 522/23230/20

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2023 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 522/23230/20

Номер провадження: 22-ц/813/3113/23

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

- за участі секретаря судового засідання Власенко С.І.,

учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 ,

-відповідачТовариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Юкрейніан Шиппінг Мегазін»,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Юкрейніан Шиппінг Мегазін» про захист авторського права, за апеляційною адвоката Лети Марії Анатоліївни, діючої від імені ОСОБА_1 , на рішення Приморського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Домусчі Л.В. 25 січня 2022 року об 12 годині 17 хвилині, повний текст рішення складений 07 лютого 2022 року,

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Юкрейніан Шиппінг Мегазін» (далі - ТОВ «Інформаційне агентство «Юкрейніан Шиппінг Мегазін» про захист авторського права, в якому просить: 1) заборонити ТОВ «Інформаційне агентство «Юкрейніан Шиппінг Мегазін» використовувати твори образотворчого мистецтва за свідоцтвами України № 99978 та № 99977, зокрема, використовувати дані твори та схожі із ними позначення, у тому числі наступними способами: використання в мережі Інтернет, в доменному імені https://usm.media, на веб-сайті за доменним іменем ІНФОРМАЦІЯ_1 та на сторінці у соціальній мережі Facebook за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 2) зобов`язати ТОВ «Інформаційне агентство «Юкрейніан Шиппінг Мегазін» переделегувати (передати) доменне ім`я ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , шляхом направлення всіх діючих паролів та логінів, що стосуються управління доменним іменем https://usm.media, цінним листом з описом вкладення на адресу - АДРЕСА_1 ; 3) зобов`язати ТОВ «Інформаційне агентство «Юкрейніан Шиппінг Мегазін» передати веб-сторінку у соціальній мережі Facebook за посиланням - https://www.facebook.com/ua.shipping.media/ ОСОБА_1 , шляхом направлення всіх діючих паролів та логінів, що стосуються управління веб-сторінкою у соціальній мережі Facebook https://www.facebook.com/ua.shipping.media/, цінним листом з описом вкладення на адресу - АДРЕСА_1 (Т. 1 а. с. 1 - 9).

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що він є власником виключних майнових та немайнових авторських прав на твори образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (далі Твори), що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .

Позивачу стало відомо, що на веб-сайті інформаційного агентства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за доменним іменем ОСОБА_2 порушуються його виключні майнові авторські права на твори, а саме - здійснюється незаконне використання твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в назві доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 та здійснюється незаконний публічний показ творів на веб-сайті відповідача https://usm.media.

Позивач звернувся до компетентного органу з комплексного захисту прав інтелектуальної власності, в тому числі у мережі Інтернет, дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес». Експертним висновком за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки №348/2020-ЕВ від 07.12.2020 року зафіксовано факт використання відповідачем твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в доменному імені ІНФОРМАЦІЯ_1 та використання творів « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та « ІНФОРМАЦІЯ_3 » безпосередньо на веб-сайті https://usm.media.

Жодних дозволів на використання творів образотворчого мистецтва ОСОБА_1 не надавав ТОВ «Інформаційне агентство «Юкрейніан Шиппінг Мегазін», ліцензійних угод не укладав. Відповідач у свою чергу не звертався до нього для отримання таких дозволів та укладення угод.

Крім того, твори позивача використано ТОВ і на веб-сторінці у соціальній мережі Facebook за посиланням - https://www.facebook.com/ua.shipping.media/., про що 23.11.2020 року позивачем проведено відеофіксацію веб-сторінки у соціальній мережі Facebook за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_2 з відображенням зв`язку з веб-сайтом відповідача та відображенням фактів незаконного розповсюдження творів.

ОСОБА_1 вважає, що ТОВ «Інформаційне агентство «Юкрейніан Шиппінг Мегазін» порушило його виключні майнові права шляхом незаконного використання творів на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 та в назві доменного імені https://usm.media (Т. 1 а. с. 1 - 9).

Позиція відповідача в суді першої інстанції

В письмових дебатах представник відповідача - адвокат Саєвський М.О. просив у задоволенні позову відмовити. Представник відповідача посилався на те, що порядок припинення порушень авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет визначений ст. 52-1 Закону, який, враховуючи надані докази до позовної заяви від 17.12.2020 року, не був дотриманий. Позивач не звертався до відповідача з будь-якою заявою у порядку досудового врегулювання спору. Також стверджував, що позивачем не надано суду жодного належного і допустимого доказу на підтвердження того, що відповідач є власником або реєстратором доменного ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також, що відповідач є власником веб-сторінки у соціальній мережі Facebook ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є предметом позову по справі.

Посилався на відсутність порушення відповідачем виключних майнових прав позивача шляхом реєстрації авторських прав. Стверджував, що виключні майнові права на твори ІНФОРМАЦІЯ_1 і ІНФОРМАЦІЯ_3 , що відображені на шостому аркуші позовної заяви від 17.12.2020 року, не належать позивачу, адже позивач не є автором відповідних творів. Твори (логотипи) ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 були створені іншою фізичною особою - ОСОБА_3 , що провадить свою господарську діяльність у формі фізичної особи-підприємця (номер запису в ЄДР: 25560000000130101 від 20.02.2017) на замовлення ТОВ ІА Юкрейніан Шиппінг Мегазін. Позивачем була проведена незаконна реєстрація авторських прав на чужі твори, автором яких є - ОСОБА_3 . Вказував, що автором творів образотворчого мистецтва (логотипів) USM(вАктівід10.09.2020року - Лого№1мінімалістичнаверсія(чорнийфон)) і UkranianShippingMagazine (вАкті від10.09.2020року Лого №4(закругленіпозначення судоходнихконтейнерів)), що відображенів лівомукуті таблиціна шостомуаркуші позовноїзаяви від17.12.2020року,є фізичнаособа ОСОБА_3 і відповіднітвори булирозроблені підчас виконанняробіт інадання послугФОП ОСОБА_3 на замовленняТОВ ІАЮкрейніан ШиппінгМегазін (минуланазва ТОВС5Україна). На виконання Договору про виконання робіт і надання послуг №100620 від10.06.2020рокуФОП ОСОБА_3 іТОВ ІАЮкрейніанШиппінгМегазін булопідписано Акт приймання-передачі робіт № 100920 від 10.09.2020 р. до Договору про виконання робіт і надання послуг №100620 від «10» червня 2020 р., яким було передано 4(чотири)концепції логотипівдля ТОВІА ЮкрейніанШиппінг Магазин. Три логотипи із зазначених концепцій відображено позивачем на шостому аркуші (права сторона таблиці) позовної заяви від 17.12.2020 року. Також, між відповідачем і ФОП ОСОБА_3 було підписано Акт приймання-передачі послуг № 101020 від 10.10.2020 року до Договору № 1301 від 10 червня 2020 р..

Вказував, що позивач ОСОБА_4 мав змогу отримати доступ до творів, створених дизайнером ОСОБА_3 згідно з Договором про виконанняробітнанадання послуг№100620від10червня2020р., з веб-сайту Відповідача https://usm.media/ та веб-сторінки ОСОБА_5 , адже відповідні два варіанти логотипу, щодо яких відбулася реєстрація авторських прав ОСОБА_1 , були опубліковані у відкритому доступі на веб-сайті та веб-сторінці звідки позивач їх скопіював і протиправно відтворив для подання заявок з метою реєстрації авторського права. Відповідний факт підтверджує подання заявок позивачем на реєстрацію авторського права.

Вказував, що позивач ОСОБА_1 додає лише копію Свідоцтва № НОМЕР_2 від 25.09.2020 року та рішення про реєстрацію авторського права, не додаючи примірник твору, щодо якого було зареєстровано відповідне авторське право. Таким чином, наявність Свідоцтва про реєстрацію авторського права у позивача не є гарантією, що твори були створені саме ним, враховуючи факт, що ОСОБА_1 не має спеціальних навичок роботи у дизайнерських програмах і не є веб-дизайнером.

ТОВ Інформаційне агентство Юкрейніан Шиппінг Мегазін є володільцем виключних майнових прав на всі твори образотворчого мистецтва, що були передані ФОП ОСОБА_3 згідно з Актом приймання-передачі робіт № 100920 до Договору про виконання робіт на надання послуг № 100620 від 10 червня 2020 р., в тому числі на твори, що відображені позивачем на шостому аркуші позовної заяви від 17.12.2020 року. Тому, представник відповідача вважає, що у задоволенні позовних вимог має бути відмовлено в повному обсязі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 січня 2022 року відмовлено у задоволенні вищевказаного позову ОСОБА_1 ..

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що матеріали справи не містять, а позивачем не надано відомостей про самі створені ним твори та про їх суть. Надано лише копію Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_2 від 25.09.2020 року і копію Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір «USM» № НОМЕР_1 від 25.09.2020 року, які підтверджують його авторське право на твори. Проте, з них не вбачається зміст самих творів. Тому, не має можливості встановити факт використання таких творів, право на які зареєстровані за позивачем 25.09.2020 року з боку відповідача.

Зважаючи на те, що позивачем не було надано зміст творів, на які за ним були зареєстровані авторські права, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не доведено беззаперечно та достеменно порушення його прав з боку відповідача та про обізнаність відповідача про суть авторських прав позивача.

Щодо передачі (переделегування) доменного імені і передачі логіну та паролю до веб-сторінки у соціальній мережі Facebook, суд першої інстанції послався на те, що відповідач використав частину власного комерційного найменування в оспорюваному доменному імені, на яке має майнові права інтелектуальної власності, в тому числі право на використання. Доказів того, що саме створений позивачем твір, без розкриття його суті, був використаний відповідачем у доменному імені, а також використання відповідачем належного позивачу комерційного найменування, суду не надано (Т. 2, а. с. 70 - 76).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат Лета М.А., діюча від імені ОСОБА_1 , просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 січня 2022 року. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт обґрунтовує вимоги апеляційної скарги тим, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25.01.2022 року ухвалене судом першої інстанції при невідповідності висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт посилається на те, що: 1) судом першої інстанції, не було враховано, що відповідачем порушені виключні майнові авторські права позивача, шляхом розповсюдження, публічного показу творів позивача та використання оригінальної назви твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в доменному імені ІНФОРМАЦІЯ_1 . Очевидним є використання (копіювання) в доменному імені оригінальної назви твору позивача, що зафіксований в Свідоцтві про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 ; 2) судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки суд надав оцінку доказам, що не залучені до матеріалів справи; 3) помилковими є висновки суду першої інстанції щодо ототожнення понять «найменування юридичної особи» і «комерційне (фірмове) найменування»; 4) помилковими є підстави відмови судом першої інстанції в задоволенні позовних вимог про передачу (переделегування) доменного імені і передачу логіну та паролю до веб-сторінки у соціальній мережі Facebook позивачу, оскільки існування доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 унеможливлює реєстрацію домену позивача з використанням належного йому твору для рекламування та розповсюдження інформації про власні послуги в мережі Інтернет (Т. 2, а. с. 88 - 91).

Позиція відповідача в суді апеляційної інстанції

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Саєвський М.О., діючий від імені ТОВ «Інформаційне агентство «Юкрейніан Шиппінг Мегазін», просить в апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник ТОВ «Інформаційне агентство «Юкрейніан Шиппінг Мегазін» посилається на те, що виключні майнові права на твори « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та « ІНФОРМАЦІЯ_3 » не належать позивачу, адже позивач не є автором відповідних творів. Твори (логотипи) « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та « ІНФОРМАЦІЯ_3 » були створені іншою фізичною особою - ОСОБА_3 на замовлення ТОВ «ІА «Юкрейніан Шиппінг Мегазін», а позивачем була проведена незаконна реєстрація авторських прав на чужі твори, автором яких є ОСОБА_3 ..

У ОСОБА_1 була можливість зареєструвати авторське право на вищезазначені твори, оскільки під час подання заяви до ДП «Український інститут інтелектуальної власності» щодо авторства твору не проводиться жодна експертиза і не встановлюється факт авторства. Окрім вищезазначеного, ОСОБА_1 додає лише копію Свідоцтва № 99978 від 25.09.2020 року та рішення про реєстрацію авторського права, не додаючи примірник твору щодо якого було зареєстровано відповідне авторське право. Наявність Свідоцтва про реєстрацію авторського права (невідомо на які твори) у позивача в жодному разі не свідчить про те, що твори були створені саме ним, враховуючи факт, що ОСОБА_1 не має спеціальних навичок роботи у дизайнерських програмах і не є веб-дизайнером.

Між тим, ТОВ «ІА «Юкрейніан Шиппіиг Мегазін» і ФОП ОСОБА_3 , шо за фахом і родом своєї діяльності є веб-дизайнером, було укладено Договір про виконання робіт і надання послуг № 100620 від 10.06.2020 року (надалі - Договір). Відповідачем і ФОП ОСОБА_3 було спільно визначено і підписано Технічне завдання № 1 від 10.06.2020 року, в якому зазначено, що ФОП ОСОБА_3 виконує наступні роботи: - розробка дизайну логотипу та елементів фірмового стилю (Бланк, Блокнот, Візитки, Папка для документів, посвідчення журналіста); - розробка дизайну публікацій для соціальних мереж і Веб-сайту Інформаційного агентства та підготовка гайдлайну з рекомендаціями щодо використання створеного дизайну; - розроблення кольорів, шрифтів та патернів для відповідача; - розробка дизайну новин для Веб-сайту відповідача. Також, ФОП ОСОБА_3 повинен був надати послуги з аудиту та консультування оптимізації Веб-сайту відповідача згідно з Технічним завданням № 1 від 10.06.2020 року. На виконання Договору ФОП ОСОБА_3 і TOB «ІА «Юкрейніан Шиппінг Мегазін» було підписано Акт приймання-передачі робіт № 100920 від 10.09.2020 р. до Договору про виконання робіт і надання послуг № 100620 від 10.06.2020 р., яким було передано 4 концепції логотипів для ТОВ «ІА «Юкрейніан Шиппінг Магазин». Три логотипи із зазначених концепцій відображено позивачем на шостому аркуші (права сторона таблиці) позовної заяви від 17.12.2020 року. Також, відповідачем і ФОП ОСОБА_3 було підписано Акт приймання-передачі послуг № 101020 від 10.10.2020 року до Договору № 1301 від 10.06.2020 р., тобто за часом раніше, ніж за позивачем були зареєстровані відповідні авторські права на твори (25.09.2020 року).

Що стосується наголошення апелянта про те, що комерційне найменування та найменування юридичної особи не є тотожними. Згідно з Рішенням № 4 від 09.07.2020 року, відповідач використовує власне комерційне найменування з 09.07.2020 року, що підтверджується внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру. Таким чином, відповідач використав частину власного комерційного найменування в оспорюваному доменному імені, на яке має майнові права інтелектуальної власності, в тому числі право на використання. А тому, апеляційна вимога щодо зобов`язання відповідача переделегувати вищезазначене доменне ім`я є незаконною.

Відповідачем комерційне (фірмове) найменування було використано в доменному імені після зміни власного найменування 09.07.2020 року. Отже, з вищезазначеного можна зробити висновок, що було неправомірно використано комерційне найменування відповідача під час отримання Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір «Ukrainian Shipping Magazine» № НОМЕР_2 від 25.09.20 20 року і копію Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір «USM» № НОМЕР_1 від 25.09.2020 року.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.06.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Лети М.А., діючої від імені ОСОБА_1 , на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 січня 2022 року (Т. 2, а. с. 100 100 зворотна сторона).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.06.2022 року призначено справу до розгляду в приміщенні Одеського апеляційного суду (Т. 2, а. с. 106).

27.10.2022 року від адвоката Саєвського М.О., діючого від імені ТОВ «Інформаційне агентство» «Юкрейніан Шиппінг Мегазін», надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить судове засідання проводити в режимі відеоконференції (Т. 2, а. с. 119 135).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2022 року задоволено клопотання адвоката Саєвського М.О., діючого від імені ТОВ «Інформаційне агентство» «Юкрейніан Шиппінг Мегазін», про розгляд справи в режимі відеоконференції (Т. 2, а. с. 137 - 138).

У зв`язку з перебуванням судді Заїкіна А.П. у відпустці, призначене на 10 листопада 2022 року судове засідання було відкладено на 23.03.2023 року.

02.03.2023 року від адвоката Саєвського М.О., діючого від імені ТОВ «Інформаційне агентство» «Юкрейніан Шиппінг Мегазін», надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції (Т. 2, а. с. 150 - 151).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 березня 2023 року задоволено клопотання адвоката Саєвського М.О., діючого від імені ТОВ «Інформаційне агентство» «Юкрейніан Шиппінг Мегазін», про розгляд справи в режимі відеоконференції (Т. 2, а. с. 152 - 153).

17.03.2023 від адвоката Роман Вікторії Сергіївни, діючої від імені ОСОБА_1 , надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.03.2023 року задоволено клопотання адвоката Роман Вікторії Сергіївни, діючої від імені ОСОБА_1 , про розгляд справи в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні, яке здійснювалось в режимі відеоконференції, адвокат Роман Вікторія Сергіївна, діюча від імені ОСОБА_1 , просила апеляційну скаргу задовольнити. Рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні, яке здійснювалось в режимі відеоконференції,адвокат Саєвський М.О., діючий від імені ТОВ «Інформаційне агентство» «Юкрейніан Шиппінг Мегазін», просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Лети Марії Анатоліївни, діючої від імені ОСОБА_1 , не підлягає задоволенню.

Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

Позивач отримав Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 25.09.2020 року та Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_2 від 25.09.2020 року на твори образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та «Ukrainian Shipping Magazine» (Т. 1, а. с.11, 13).

Заявки про реєстрацію авторського права на твори образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та «Ukrainian Shipping Magazine» були подані позивачем 21.09.2020 року №101396 та №101395, відповідно до рішення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про реєстрацію авторського права на твір (Т. 1, а. с. 12, 14).

Позивачем суду не надано відомостей про самі створені ним твори, їх суть, або форму їх вираження.

Відповідно до письмових пояснень представника ОСОБА_6 , діючого від імені ТОВ «Інформаційне агентство «Юкрейніан Шиппінг Мегазін», твори (логотипи) USM та Ukranian Shipping Magazine були створені іншою фізичною особою - ОСОБА_3 , що провадить свою господарську діяльність у формі Фізичної особи-підприємця (номер запису в ЄДР: 25560000000130101 від 20.02.2017) - на замовлення ТОВ ІА Юкрейніан Шиппінг Мегазін.

Представник також зазначив, що ТОВ «ІА «Юкрейніан Шиппінг Мегазін» і ФОП ОСОБА_3 , що за фахом і родом своєї діяльності є веб-дизайнером, уклали Договір про виконання робіт і надання послуг №100620 від 10.06.2020 року.

На виконанняДоговору провиконання робіті наданняпослуг №100620від10.06.2020рокуФОП ОСОБА_3 іТОВ ІАЮкрейніанШиппінгМегазін булопідписано Акт приймання-передачі Робіт № 100920 від 10.09.2020 р. до Договору про виконання робіт і надання послуг №100620 від «10» червня 2020 р., яким було передано 4(чотири)концепції логотипівдля ТОВІА ЮкрейніанШиппінг Магазин. Також, Відповідачем і ФОП ОСОБА_3 було підписано Акт приймання-передачі Послуг № 101020 від 10.10.2020 року до Договору № 1301 від «10» червня 2020 р..

Відповідач в поясненнях зазначив, що згідно акту приймання-передачі робіт №100920 до Договору про виконання робіт і надання послуг «100620 від 10.06.2020 року було створено версію логотипів, що була відібрана відповідачем та опублікована на веб-сайті https://usm.media/ та веб-сторінці ОСОБА_7 , та використовується відповідачем.

Відповідач в поясненнях не заперечував факт, що він є власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 та веб-сторінки ОСОБА_7 .

Відповідно до Статуту, що затверджений Рішенням № 4 від 09.07.2020 року, назва ТОВ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО ЮКРЕЙНІАН ШИППІНГ МЕГАЗІН має скорочене найменування англійською мовою IA UKRAINIAN SHIPPING MAGAZINE LLC.

Згідно з п.1.3. Статуту повне та скорочене найменування Товариства, як разом, так і кожне окремо, становлять собою комерційне найменування Товариства, права на які охороняються законодавством України.

Згідно з Рішенням №4 від 09.07.2020 року Відповідач використовує власне комерційне найменування з 09.07.2020 року, що підтверджуються внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру.

Таким чином, Відповідач використав частину власного комерційного найменування в оспорюваному доменному імені, на яку має майнові права інтелектуальної власності, в тому числі право на використання.

По справі виникли правовідносин щодо захисту права інтелектуальної власності.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі та прийняття доводів відзиву на апеляційну скаргу

Щодо доводів апеляційної скарги про помилковість не встановлення судом першої інстанції суті творів та відтворення останніх в доменному імені https://usm.media.

Статтею першою Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, що твір образотворчого мистецтва - скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» об`єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме: 1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо); 2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори; 3) комп`ютерні програми; 4) бази даних; 5) музичні твори з текстом і без тексту; 6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки; 7) аудіовізуальні твори; 8) твори образотворчого мистецтва; 9) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва; 10) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії; 11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо; 12) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності; 13) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу; 14) похідні твори; 15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини; 16) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів; 17) інші твори.

Згідно зіст. 435ЦК України,первинним суб`єктомавторського праває автортвору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Суб`єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Статтею 437 ЦК України визначено, що авторське право виникає з моменту створення твору. Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, встановлений законом.

Відповідно до ч. 2-3, ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені у частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо). Передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права» авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Аналогічний висновок встановлений у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав від 04.06.2010 року №5: Реєстрація права на об`єкти інтелектуальної власності у відповідності з вимогами чинного законодавства здійснюється Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Проте необхідно враховувати, що авторське право на твір виникає внаслідок факту створення твору. Тому, для виникнення та здійснення авторського права не вимагається реєстрація права на твір чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Реєстрація може здійснюватися на вимогу суб`єкта авторського права, але вона не має правовстановлюючого характеру.

Згідно з п.18 Пленуму Постанови Верховного Суду України від 04.06.2010 №5: 18. Авторське право виникає в силу факту створення інтелектуальною творчою працею автора або співавторів твору науки, літератури і мистецтва. Твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об`єктивної форми з урахуванням суті твору (зокрема, письмової форми, електронної форми, речової форми). Якщо не доведено інше, результат інтелектуальної діяльності вважається створеним творчою працею.

Відповідно до ст.14 Закону автору належать такі особисті немайнові права:

1) вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;

2) забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;

3) вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання;

4) вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.

Особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам.

Аналогічний висновок визначений п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав від 04.06.2010 року №5: Згідно зі статтею 14 Закону N 3792-XII особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам, вони охороняються безстроково. У зв`язку з наведеним судам слід ураховувати, що автор твору є належним позивачем за позовом про заборону дій щодо використання твору, що порушують його особисті немайнові права, незалежно від того, що майнові права передано (відчужено) (стаття 31 Закону N 3792-XII) чи передано право на використання твору іншій особі (стаття 32 Закону N 3792-XII), якщо ця особа не здійснює захист цього права (стаття 52 Закону N 3792-XII).

Відповідно до ст. 440 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Статтею 31 Закону встановлено, що автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.

Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Майнове право суб`єкта авторського права, який є юридичною особою, може бути передане (відчужене) іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації цієї юридичної особи - суб`єкта авторського права».

Колегія суддів звертає увагу, що посилання позивача на експертний висновок за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки №348/2020-ЕВ від 07.12.2020 року, є помилковими, оскільки з вказаного висновку достеменно не встановлено та експертом не надано висновку, що назва твору позивача « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та доменне ім`я ОСОБА_2 , є такими самими або є спорідненими, та такими, що їх можна сплутати. Крім того, з вказаного висновку вбачається, що дата та час реєстрації доменного імені - 08.07.2020 року, тобто навіть раніше ніж подача заяви позивачем про реєстрацію авторського права на твір (21.09.2020 рік).

Крім того, з вказаного висновку експерта не вбачається, що останній був попереджений про кримінальну відповідальність, а висновок виготовлений для подання до суду.

Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено,щовисновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що матеріали справи не містять, а позивачем не надано відомостей про самі створені ним твори та про їх суть.

Позивач надав лише копію Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір ІНФОРМАЦІЯ_3 № НОМЕР_2 від 25.09.2020 року і копію Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір USM № НОМЕР_1 від 25.09.2020 року, які підтверджують його авторське право на твори, проте з них не вбачається зміст самих творів.

Оскільки авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення, тому суд не може перевірити, що саме та які авторські права було порушено. З наданих позивачем свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , які були зареєстровані 25.09.2020 року, не вбачається та не відображається зміст або форма/вираження самого твору, права на які просить захистити позивач та про порушення використання таких творів відповідачем.

Крім того, колегія суддів звертає увагу позивача, що останній не надав ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції відомостей про самі створені ним твори та про їх суть, або форму їх вираження.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції було прийнято до уваги докази, в залученні яких було відмовлено, колегія суддів відхиляє, оскільки у рішенні суду першої інстанції, останні зазначенні як твердження відповідача, які не були спростовані позивачем.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на помилкове ототожнення судом першої інстанцій понять "найменування юридичної особи" та "комерційне (фірмове) найменування" апеляційний суд відхиляє, оскільки чинне законодавство не містить заборони щодо повного або часткового співпадіння комерційного (фірмового) найменування підприємства з його (підприємства) найменуванням чи назвою, визначеними відповідно достатті 90 ЦК України.

Відповідно до положеньЦивільного кодексу України(далі -ЦК України):

- правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності; право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов`язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки; особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються (частини перша, друга, четверта статті 489);

-майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування, зокрема, є: 1) право на використання комерційного найменування; 2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання (частина перша статті 490).

Статтею 159 Господарського кодексу України(далі -ГК України) також передбачено, зокрема, що суб`єкт господарювання, в тому числі юридична особа, може мати комерційне найменування, і правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб`єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу; при цьому особа, яка використовує чуже комерційне найменування, на вимогу його власника зобов`язана припинити таке використання.

Відповідно до Статуту, що затверджений Рішенням № 4 від 09.07.2020 року, назва ТОВ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО ЮКРЕЙНІАН ШИППІНГ МЕГАЗІН має скорочене найменування англійською мовою IA UKRAINIAN SHIPPING MAGAZINE LLC.

Згідно з п.1.3. Статуту повне та скорочене найменування Товариства, як разом, так і кожне окремо, становлять собою комерційне найменування Товариства, права на які охороняються законодавством України.

Згідно з Рішенням №4 від 09.07.2020 року відповідач використовує власне комерційне найменування з 09.07.2020 року, що підтверджуються внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру.

Таким чином, відповідач використав частину власного комерційного найменування в оспорюваному доменному імені, на яку має майнові права інтелектуальної власності, в тому числі право на використання.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що доказів того, що саме твір, створений позивачем, без розкриття його суті, був використаний відповідачем у доменному імені, а також використання відповідачем належного позивачу комерційного найменування, суду не надано.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Лети Марії Анатоліївни, діючої від імені ОСОБА_1 , є недоведеними, а тому її треба залишити без задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги адвоката Лети Марії Анатоліївни, діючої від імені ОСОБА_1 , відсутні.

Порядок та строк касаційного оскарження

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 19, 268, 274, 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Лети Марії Анатоліївни, діючої від імені ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 03 квітня 2023 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе