Рішення

від 03.04.2023 по справі 303/2327/22

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/2327/22

2-др/303/6/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі головуючого судді Заболотного А.М.

секретар судового засідання Вагерич О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Мукачево заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання про судові витрати,-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області перебувала об`єднана цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Попович В.В. про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на нерухоме майно та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Тромпак Н.В., про визнання недійсним та скасування договору дарування.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.03.2023 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Тромпак Н.В., про визнання недійсним та скасування договору дарування відмовлено. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Попович В.В., про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на нерухоме майно задоволено.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 04.03.2016 року приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Попович В.В., зареєстрованого в реєстрі за № 320, на земельну ділянку з кадастровим номером 2122755300:01:024:0011, площею 0,15 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою АДРЕСА_1 .

Визнано право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 2122755300:01:024:0011, площею 0,15 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою АДРЕСА_1 , визначивши, що частка ОСОБА_1 становить 34,1/100 (341/1000), а частка ОСОБА_3 становить 65,9/100 (659/1000), з припиненням права особистої приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 2122755300:01:024:0011.

Поділено земельну ділянку з кадастровим номером 2122755300:01:024:0011, площею 0,15 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з припиненням право спільної часткової на земельну ділянку з кадастровим номером 2122755300:01:024:0011, а саме: ОСОБА_1 виділено у власність в натурі частку в земельній ділянці, площа якої становить 0,0511 га, конфігурація та лінійні проміри якої відображені у Додатку № 1 до Висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 23.12.2022 року № 8706; ОСОБА_3 виділено у власність в натурі частку в земельній ділянці, площа якої становить 0,0989 га, конфігурація та лінійні проміри якої відображені у Додатку № 1 до Висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 23.12.2022 року № 8706.

22.03.2023 року від представника ОСОБА_1 , адвоката Бойко Н.В., надійшла заява (сформована в системі «Електронний суд» 21.03.2023 року) про ухвалення додаткового рішення, у якій вона просила стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 132000,00 грн. судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 303/2327/22. В обґрунтування своєї заяви представник ОСОБА_1 , адвокат Бойко Н.В., вказала на те, що при поданні позовної заяви нею у встановленому законом порядку подано до суду попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які ОСОБА_1 понесла і очікує понести у зв`язку з розглядом справи, зокрема 30000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, при поданні першої заяви по суті, а саме відзиву на позов, у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування договору дарування нею у встановленому законом порядку подано до суду попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які ОСОБА_1 очікує понести у зв`язку з розглядом справи, зокрема 40000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. При цьому кінцевий розмір понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом об`єднаної цивільної справи у Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області, становить 132000,00 грн. Вказане адвокат Бойко Н.В. підтверджує додатковою угодою № 1 від 22.03.2022 року та додатковою угодою № 3 від 16.05.2022 року до договору про надання правничої допомоги від 18.03.2022 року, актом приймання-передачі правових послуг від 17.03.2023 року. В свою чергу акт приймання-передачі правових послуг від 17.03.2023 року містить детальний опис послуг з правничої допомоги, в ньому також визначено час по кожному із видів послуг, необхідних для надання правничої допомоги, розмір гонорару.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.03.2023 року заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Бойко Н.В., про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання про судові витрати прийнято до розгляду. Судове засідання для розгляду заяви по суті призначено на 03.04.2023 року.

ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, від представника ОСОБА_4 03.04.2023 року до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. В поданому клопотання представник ОСОБА_4 з посиланням на численні позиції Верховного Суду вказує на необґрунтованість заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

На підставі ч. 4 ст. 270 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутністю сторін, що не з`явилися, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.03.2023 року в ухваленого в межах розгляду об`єднаної цивільної справи в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування договору дарування відмовлено. Одночасно позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на нерухоме майно задоволено.

Зазначеним рішенням не вирішувалися питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу. При цьому встановлено, що адвокатом Бойко Н.В. у належний процесуальний спосіб повідомлено про те, що докази на підтвердження розміру понесених судових витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

При цьому, звертаючись до суду із позовною заявою, а також подаючи відзив на позовну заяву, адвокатом було вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які ОСОБА_1 понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи в частині витрат на професійну правничу допомогу становить 30000,00 грн. та 40000,00 грн. відповідно.

Згідно з положеннями ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Аналогічно відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Пункт 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України передбачає, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно доч.3ст.141ЦПК привирішенні питанняпро розподілсудових витратсуд враховує: 1)чи пов`язаніці витратиз розглядомсправи; 2)чи єрозмір такихвитрат обґрунтованимта пропорційнимдо предметаспору зурахуванням цінипозову,значення справидля сторін,в томучислі чиміг результатїї вирішеннявплинути нарепутацію сторониабо чивикликала справапублічний інтерес; 3)поведінку сторонипід часрозгляду справи,що призвеладо затягуваннярозгляду справи,зокрема,подання стороноюявно необґрунтованихзаяв іклопотань,безпідставне твердженняабо запереченнястороною певнихобставин,які маютьзначення длясправи,безпідставне завищенняпозивачем позовнихвимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20.09.2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду надано такі докази: ордер, договір про надання правничої допомоги від 18.03.2022 року, укладений ОСОБА_1 з Адвокатським бюро «АДВОКАТСЬКА ФІРМА «НАТАЛІЇ БОЙКО» в особі адвоката Бойко Н.В.; додаткова угода № 1 від 22.03.2022 року до Договору про надання правничої допомоги від 18.03.2022 року; додаткова угода № 3 від 16.05.2022 до Договору про надання правничої допомоги від 18.03.2022 року; акт приймання-передачі правових послуг від 17.03.2023 року.

Акт приймання-передачі наданих правових послуг від 17.03.2023 року містить опис послуг з правничої допомоги, наданих адвокатом Бойко Н.В., а саме: розробка стратегії та тактики захисту клієнта, збирання доказів (22.03.2022 року - 25.03.2022 року) 5000,00 грн.; підготовка, складання, оформлення та подання позовної заяви (25.03.2022 року 28.03.2022 року) - 20000,00 грн.; підготовка, складання, оформлення та подання клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору (11.05.2022 року) - 2000,00 грн., підготовка, складання, оформлення та подання клопотання про доручення доказів (11.05.2022 року) - 2000,00 грн.; прибуття в судове засідання, яке не відбулося внаслідок неявки відповідача (12.05.2022 року) - 2000,00 грн.; ознайомлення із позовною заявою та доданими до неї документами, підготовка, складання, оформлення та подання відзиву у справі (16.05.2022- 31.05.2022 року) 10000,00 грн.; участь у судовому засіданні (07.06.2022 року) - 5000,00 грн.; підготовка, складання, оформлення та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (21.07.2022 року) - 2000,00 грн.; участь у судовому засіданні (07.06.2022 року) - 5000,00 грн.; підготовка, складання, оформлення та подання клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (21.07.2022 року) - 2000,00 грн.; участь у судовому засіданні (28.07.2022 року) - 5000,00 грн.; підготовка, складання, оформлення та подання заяви про зміну предмету позову (16.08.2022 року - 17.08.2022 року) - 5000,00 грн.; підготовка, складання, оформлення та подання клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи (16.08.2022 року - 17.08.2022 року) - 5000,00 грн.; участь у судовому засіданні (18.08.2022 року) - 5000,00 грн.; підготовка, складання, оформлення та подання клопотання про витребування доказів для подання експерту (14.09.2022 року) - 2000,00 грн.; участь у судовому засіданні (14.09.2022 року) - 5000,00 грн.; ознайомлення з матеріалами справи (висновок експерта) (25.01.2023 року) - 2000,00 грн.; заяви про зміну предмету позову (15.02.2023 року - 01.03.2023 року) - 5000,00 грн.; участь у судовому засіданні (02.03.2023 року) - 5000,00 грн., участь у судовому засіданні (16.03.2023 року) - 5000,00 грн., гонорар успіху (16.03.2023 року) - 40000,00 грн., всього 132000,00 грн.

Вказані вище розрахунки здійснені відповідно до умов додаткових угод №№ 1, 3 від 22.03.2022 року та від 16.05.2022 року до Договору про надання правничої допомоги від 18.03.2022 року.

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року № 23-рп/2009 (у справі щодо офіційного тлумачення положень ст. 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Суд, з огляду на умови Договору про надання правничої допомоги від 18.03.2022 року та додаткових угод №№ 1, 3 від 22.03.2022 року та від 16.05.2022 року до Договору про надання правничої допомоги від 18.03.2022 року, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів та вчинення всіх процесуальних дій, відображених в акті приймання-передачі наданих правових послуг від 17.03.2023 року, від імені і в інтересах ОСОБА_1 , робить висновок, що в цій справі витрати на правову допомогу в розмірі 132000,00 грн. є підтвердженими матеріалами справи.

Одночасно суд враховує і те, що відповідно до постанови Верховного суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Верховний Суд в своїх постановах притримується такої ж позиції, зокрема, вона була підтримана Верховним Судом в постанові від 11.11.2020 року в справі № 673/1123/15-ц.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.112002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Чинне цивільне-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, що відображено вище по тексту.

При цьому, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Підсумовуючи, слід зазначити, що ЦПК України передбачено наступні критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У зв`язку з цим суд звертає увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Як вже було згадано, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, представником ОСОБА_3 , адвокатом Мельник П.П., заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, з належним обґрунтуванням завищення вартості правничої допомоги.

З огляду на умови договору про надання правничої допомоги, враховуючи здійснення адвокатом представництва Бойко Н.В. у цій справі, в той же час виходячи з критерію реальності, пропорційності до предмета спору і розумності розміру заявлених витрат на правову допомогу, суд приходить до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи із врахуванням вартості деяких видів робіт, є не обґрунтовано завищеним, що в свою чергу свідчить про неспівмірність заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу складності справи та фактично виконаними адвокатом робіт (наданих послуг), часові, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), обсягу наданих робіт (послуг).

Окремо звертається увага на те, що позивач просить суд стягнути з відповідача 40000,00 грн. гонорару успіху відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 від 22.03.2022 року та п. 1 додаткової угоди № 3 від 16.03.2022 року до Договору про надання правничої допомоги від 18.03.2022 року, яким передбачено гонорар успіху пропорційно розміру задоволених позовних вимог в кожній з додаткових угод - 20000,00 грн.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». Європейський суд з прав людини вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70- 72); (пункти 5.34, 5.40, 5.41, 5.42, 5.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує зазначену судову практику у вирішення питання щодо стягнення «гонорару успіху».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення «гонорару успіху» в заявленому розмірі, такі витрати також не відповідають критерію розумності, оскільки не мають характеру необхідних, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника ОСОБА_2 , які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, в зв`язку з чим їх відшкодування з огляду на обставини справи матиме надмірний характер, а тому в цій частині складових витрат на професійну правничу допомогу слід стягнути 8000,00 грн.

В підсумку, виходячи із встановленої реальності участі адвоката та її необхідності, а також з урахуванням очевидної неспівмірності заявленого розміру витрат на правову допомогу та беручи до уваги задекларовані в п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України і усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 30000,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 38000,00 грн. (30000,00 грн. + 8000,00 грн.).

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву представника ОСОБА_1 ,адвоката БойкоН.В.,про ухваленнядодаткового рішенняпро вирішенняпитання просудові витрати задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 38000,00 грн.

В задоволенні решти заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Представник позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Представник відповідача: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ).

Суддя А.М.Заболотний