Ухвала

від 28.03.2023 по справі 465/6977/22

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/6977/22

1-кп/465/97/23

У Х В А Л А

судового засідання

27- 28.03.2023 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого -судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_5

лікуючого лікаря ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Львові клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні № 12022141370000603 від 20.09.2022 року відносно:

ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Волощина Перемишлянського району Львівської області, громадянина України, не працюючому, не одруженому, раніше не судженому, зареєстрованому тапроживаючому заадресою: АДРЕСА_1 та фактичноперебуваючому вКНП ЛОР«Львівська обласнаклінічна психіатричналікарня»

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.394 КК України

в с т а н о в и в:

20.09.2022 року близько 11:20 год. ОСОБА_5 , здійснив втечу із відділення №23 КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», що по вул. Кульпарківська, 95 у м. Львові, в якому перебував на підставі ухали Перемишлянського районного суду Львівської області від 17.08.2022 року, якою останньому продовжено дію запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, скориставшись відсутністю належного нагляду за ним зі сторони медичного персоналу та тим, що двері у їдальні, які ведуть у прогулянковий двір вказаного відділення відчинені, раптово вибіг на територію прогулянкового двору. В подальшому ОСОБА_5 , відштовхнувшиодну ізпрацівників відділення,яка намагаласяйого зупинити,пробіг повзворота,що знаходятьсяу прогулянковомудворі таяків цей момент були відчинені у зв`язку із проведенням ремонтних робіт, вибіг із відділення №23 КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» та покинув територію спеціалізованого закладу з надання психіатричної допомоги.

Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_5 вчинив втечу із спеціалізованого лікувального закладу, а тому в його діях вбачаються ознаки суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст.394 КК України.

25.11.2022 року до Франківського районного суду м.Львова надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні № 12022141370000603 від 20.09.2022 року стосовно ОСОБА_5 у вчиненні останнім кримінального правопорушення передбаченого ст.394 КК України,оскільки останнійза станомздоров`япотребує застосуванняпримусових заходівмедичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 , оскільки за висновком судово-психіатричного експерта №574 від 04.11.2022 року ОСОБА_5 потребує застосування примусових заходів медичного характеру госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом. Просить клопотання задовольнити.

Лікуючий лікаря ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 , оскільки за висновком судово-психіатричного експерта №574 від 04.11.2022 року ОСОБА_5 потребує застосування примусових заходів медичного характеру госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом. Просить клопотання задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 -адвокат ОСОБА_4 у судовомузасіданні незаперечив протизадоволення клопотанняпро застосуванняпримусових заходівмедичного характерувідносно його підзахисного. Просить клопотання задовольнити.

ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно нього.

Суд,дослідивши матеріаликримінального провадження,заслухавши думкупрокурора талікуючого лікаря ОСОБА_6 на підтриманняклопотання;представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які не заперечували проти задоволення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та пояснення свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Як вбачається із змісту ст.92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цьогоКодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

Згідно з ст.93КК Українипримусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Статтею 94КК України передбачено, що залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4)госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Згідно з ст.19Закону України«Про психіатричнудопомогу» за рішенням суду застосовуються такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу з суворим наглядом.

Згідно з ч.3 ст. 94 КК України госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.

Виходячи з роз`яснень Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від03.06.2005року №7«Про практикузастосування судамипримусових заходівмедичного характерута примусовоголікування» примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб (ст. 96 КК) - висновку судово-медичної експертизи.

Відповідно до ч.1ст.503КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що:

1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності;

2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

Відповідно до ч.4 ст.503КПК України примусові заходи застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.

Статтею 511 КПК України визначено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру закінчується закриттям кримінального провадження або складенням клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру. Прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст.512КПК України судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні, а в силу ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Згідно з вимогами п.п.1,2 ч.1ст.513 КПК України, під час постановлення судом ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру він зобов`язаний з`ясувати чи мало місце суспільно небезпечне діяння, чи вчинено суспільно небезпечне діяння (кримінальне правопорушення) особою.

З системного аналізу наведених вище норм КПК України вбачається, що при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного характеру суд у кожному випадку зобов`язаний встановити факт вчинення суспільно небезпечного діяння (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення), вчинення його тією особою щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру та дослідити надані сторонами та наявні у справі докази із надання їм юридичної оцінки відповідно до ст.ст.94,84-89 КПК України.

Окрім цього, як вбачається з п.12постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та лікування», суди повинні мати на увазі, що застосування у справах вказаної категорії скороченої процедури дослідження доказів не передбачено.

ОСОБА_5 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.394 КК України підтверджується зібраними та дослідженими у справі доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінальне правопорушення від 20.09.2022 року, реєстрацією заяви від 20.09.2022 року, витягом з ЄРДС за № 12022141370000603 від 20.09.2022 року; протоколами огляду від 20.09.2022 року; фототаблицями до протоколів огляду місця події від 20.09.2022 року; заявою та повідомленням лікаря ОСОБА_7 від 20.09.2022 року, висновком судово-психіатричного експерта №574 від 04.11.2022 року, ухвалою суду від 31.08.2022 року; квитанціє №00422 та допитаними у судовому засіданні поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які вказали, що дійсно 20.09.2022 року близько 11:20 год. ОСОБА_5 здійснив втечу із відділення №23 КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», що по вул. Кульпарківська, 95 у м. Львові.

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд погоджується з правильністю кваліфікації його дій на стадії досудового розслідування за ст.394 КК України, оскільки ОСОБА_5 здійснив втечу із спеціалізованого лікувального закладу.

Беручи до уваги те, що згідно висновку судово-психіатричного експерта №574 від 04.11.2022 року, комісія прийшла до висновку, що у даний час ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 страждає хронічним психічним захворюванням параноїчною шизофренією, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період інкримінованих дій, що мали місце 20.09.2022 року близько 11:20 год., ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у тимчасовому хворобливому стані не перебував, оскільки страждав хронічним психічним захворюванням параноїчною шизофренією, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом не міг сприймати обставини, які мають значення для справи та давати по них вірні покази. ОСОБА_5 потребує застосування примусових заходів медичного характеру госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ст.394КК України у стані неосудності, за станом психічного здоров`я потребує госпіталізації до психіатричного закладу.

При визначенні міри медичного характеру, суд враховує не тільки характер душевного захворювання, а й рекомендації експертів, а також тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину.

Враховуючи характер і тяжкість захворювання, тяжкість вчинення діяння, вини та ступінь небезпечності ОСОБА_5 , в їх сукупності, суд вважає, що клопотання слід задоволити та застосувати до ОСОБА_5 примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Питання речових доказів слід вирішити у відповідно до вимог ст. 100 КПК України

Керуючись ст.ст. 372, 376, 392, 395, 503, 511, 512, 513 КПК України, ст.ст.19, 92-94КК України -

постановив:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12022141370000603 від 20.09.2022 року відносно ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Речові докази по справі згідно квитанції №00422, а саме: 1 паперовий пакет, в якому знаходиться зубна щітка; 1 паперовий конверт, в якому знаходиться футболка червоного кольору; 1 паперовий пакет, в якому знаходиться труси синього кольору; 1 паперовий пакет, в якому знаходиться труси чорного кольору - повернути ОСОБА_5 .

Ухвала суду може бути оскаржена у відповідності до п.1 ч.2 ст. 395 КПК України до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова області протягом 30 днів з дня її проголошення

Повний текст ухвали проголошено 03 квітня 2023 року об 15 годині 45 хвилин.

Суддя ОСОБА_1