Рішення

від 03.04.2023 по справі 686/2640/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 686/2640/23

Провадження № 2-а/686/111/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Заворотної О.Л.

секретаря судового засідання Сікори Ю.В.

з участю представника відповідача Миколюка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в обґрунтування якого вказав, що постановою про накладення адміністративного стягнення серія РАП №969507529 від 06.01.2023 позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП на накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 340,00грн. Позивач вважає вказану постанову протиправною, оскільки за кермом автомобіля був не він, так як є інвалідом 2-ої групи і транспортним засобом не керує, а його син ОСОБА_2 . По вул. Героїв Маріуполя дійсно встановлений знак 3.34 «Зупинку заборонено», яким забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Проте, разом із цим знаком встановлено табличку 7.18 «Крім осіб з інвалідністю», яка означає, що дія знака не поширюється на мотоколяски і автомобілі, на яких установлено розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю», відповідно до вимог цих Правил, таким чином в інспектора з паркування доказів, які б підтверджували, що позивачем було вчинено адміністративне правопорушення не має, а відповідна постанова є незаконною та необґрунтованою, просить постанову скасувати.

Позивач в судове засідання не з`явився, повідомлений про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вказав, що на момент фіксації правопорушення, транспортний засіб не був обладнаний знаком «Водій з інвалідністю», а тому позивач мав дотримуватись Правил дорожнього руху, просить в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що постановою головного спеціаліста-інспектора з паркування управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради Остапішина І.І. серія РАП №969507529 від 06.01.2023, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП із застосуванням до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340,00грн.

Згідно даної постанови 28.12.2022 року о 10 год. 57 хв. ОСОБА_1 в м. Хмельницький по вул. Героїв Маріуполя, 18/1 порушив правила зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу TOYOTA CAMRY д.н.з. НОМЕР_1 в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена».

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 28.12.2022 він був за кермом автомобіля TOYOTA CAMRY д.н.з. НОМЕР_1 , яки припаркував по вул. Героїв Маріуполя, 18/1, оскільки в автомобілі був пасажир, його батько, який має інвалідність 2-ої групи, зупинка в зоні дії знаку 3.34 здійснена правомірно, вказане було пояснено інспектору з паркування під час фіксації правопорушення, проте безпідставно залишено без уваги.

За правилами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до пункту 1.3. Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до розділу 33 Дорожні знаки ПДР, знак 3.34 передбачає "Зупинку заборонено".

За змістом підпункту 3.34 пункту 3 Розділу 3 Заборонені знаки ПДР України забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Пунктом 2.8. розділу 2 ПДР України водій з інвалідністю, що керує мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком "Водій з інвалідністю", або водій, що перевозить пасажира з інвалідністю, може відступати від вимог дорожніх знаків 3.1, 3.2 і 3.35 - 3.38, а також знака 3.34 за наявності під ним таблички 7.18.

За змістом пункту 7.18 ПДР України табличка "Крім осіб з інвалідністю" означає, що дія знака не поширюється на мотоколяски і автомобілі, на яких установлено розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю" відповідно до вимог цих Правил, застосовується із знаками 3.1, 3.34 - 3.38.

Таким чином, дія знаку 3.34 «Зупинку заборонено» із табличкою 7.18 «Крім осіб з інвалідністю» не поширюється на водіїв з інвалідністю та на водіїв, які перевозять пасажирів з інвалідністю у разі розміщення на транспортному засобі знаку «Водій з інвалідністю».

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до примітки до ст. 14-2 КУпАП режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.

Відповідачем надано фотоматеріали, отримані під час фото фіксації обставин порушення позивачем правил зупинки транспортного засобу, де зазначено дату час фіксації, розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та географічні координати.

Так, згідно статті 279-3 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Позивач також посилається на те, що за кермом автомобіля був не він, а його син, а тому не може нести відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки особа яка керувала транспортним засобом не порушила вимог дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено».

Разом з тим, пунктом 2.8. Правил дорожнього руху передбачено, що водій з інвалідністю, що керує мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю», або водій, що перевозить пасажира з інвалідністю, може відступати від вимог дорожніх знаків 3.1, 3.2 і 3.35 - 3.38, а також знака 3.34 за наявності під ним таблички 7.18.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Отже, водій при керуванні транспортним засобом зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.

Тобто, в даному випадку для відступу від вимог дорожнього знаку 3.34, транспортний засіб позивача має бути позначеним розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю».

Частиною другою статті 77 КАС України тягар доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову, зазначене положення поширюється на доказування лише правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності), а не будь-яких обставин.

У свою чергу відповідно до частини першої наведеної статті кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, покладений на суб`єктів владних повноважень тягар доказування правомірності їхніх рішень, дій чи бездіяльності не звільняє позивача від обов`язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до статті 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, за таких обставин, судом встановлено, що оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення є законною та в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з чим зазначена постанова підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 287 - 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

В позові ОСОБА_1 до управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач : управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради, м. Хмельницький, вул. Сковороди, 12, код ЄДРПОУ 26572159.

Дата складання повного тексту рішення : 03.04.2023.

Суддя: