Рішення

від 31.03.2023 по справі 160/1326/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2023 року Справа № 160/1326/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФТОРГ ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

25.01.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФТОРГ ПЛЮС» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної\розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.01.2023 року

№ 994 про відповідність ТОВ «ПРОФТОРГ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити

ТОВ «ПРОФТОРГ ПЛЮС» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області надати в 30-денний строкз дня набрання законної сили рішення суду звіт про його виконання;

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що оскаржуване рішення є протиправним, так як не містить жодних мотивів та обгрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Окрім того, вказане рішення перешкоджає здійсненню нормальної господарської діяльності позивача з огляду на те, що всі податкові накладні, що реєструє ЄРПН, автоматично зупиняються, що у свою чергу створює перешкоди у здійсненні господарських операцій.

Ухвалою суду від 30.01.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №160/1326/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

16.02.2023 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому заперечується проти задоволення позовних вимог. Відповідач, посилаючись на те, що у податкового органу наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, а отже на думку відповідача, включення позивача до реєстрів ризикових платників є обґрунтованим. Одночасно, відповідач посилався на дискреційні повноваження контролюючого органу під час прийняття рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості, зважаючи на що, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

16.02.2022 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив. Представником позивача наголошується, що під час прийняття рішення у контролюючого органу не було будь-яких беззаперечних доказів, що могли свідчити про формування ризикового податкового кредиту (реєстраційний ліміт СЕА ПДВ) за рахунок митних декларацій з ввезення на митну території України. Також позивач звертає увагу про наявність у нього трудових ресурсів та виробничих факторів - складських приміщень для проведення господарських операцій. На підстави викладеного позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

20.02.2023 року через канцелярію суду представником позивача подано додаткові пояснення, до яких долучив доказів, які на його думку, підтверджують безпідставність та необгрунтованість прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФТОРГ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 44732411) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 07.10.2022 року Номер запису: 1002241020000101260. Взято на облік територіальним органом ДПС України 12.10.2022 року, перебуває на обліку в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість.

Видами діяльності ТОВ «ПРОФТОРГ ПЛЮС», що визначені в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний) 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у. 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом 47.76 Роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах 49.41 Вантажний автомобільний транспорт 52.10 Складське господарство 63.12 Веб-портали 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

06.01.2023 року, через електронний кабінет платника податку, позивач отримав рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №994 від 06.01.2023 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, яким ТОВ «ПРОФТОРГ ПЛЮС» віднесено до ризикових платників податку.

Підставою для визнання позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку в рішенні №994 від 06.01.2023 року зазначено: в ході проведеного аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних та даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України (ЄАІС ДМСУ) встановлено, що ТОВ "ПРОФТОРГ ПЛЮС" ймовірно формує ризиковий податковий кредит (реєстраційний ліміт СЕА ПДВ) за рахунок митних декларацій з ввезення на митну території України через комісіонерів значної кількості товарів широкого вжитку (тканина пофарбована, виготовлена з синтетичних комплексних текстурованих ниток з поліефіру, подовжувані електричні, замки висячі, полиця-стелаж підлогова, серветка під блюда, Ролик для одягу, Цифрова вулична відеокамера, Водонагрівач проточний з краном, FM радио + портативна лампа з сонячною панелю, пластиковий посуд в асортименті, портативний світильник із сонячною панеллю, іграшки дитячі, дитячий ігровий набір творчості для плетіння, швабра(щітка)для миття, щітки зубні, ножі побутові, консолі та обладнання для відеоігор, сонячна панель, шапка із рухомими вухами, бритви безпечні, лазер, з елементами живлення, побутового використання, світильники (лампи) електричні, настільні, стійка для взуття пластик, ліхтарі електричні портативні, термометри віконні, кімнатні, інструменти манікюрні або педикюрні, мильниці) загальною вагою 73,9 тн. за відсутності трудових ресурсів та виробничих факторів - складських приміщень для проведення таких операцій. Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП ТОВ "ПРОФТОРГ ПЛЮС" до ДПІ не надавались.

З витягу з протоколу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №12 від 06.01.2023 року вбачається, що 06.01.2023 року за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання, Комісією враховано інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій, щодо віднесення (внесення) ТОВ "ПРОФТОРГ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 44732411), як такого, що відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку.

Не погоджуючись із вказаним рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №994 від 06.01.2023 року позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

За правилами п. 185.1 ст. 185 ПКУ операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187. 1 ст. 187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовані податкові накладні та надіслані до ЄРПН, проте реєстрація податкових накладних була зупинена.

Пунктом 3 встановлені випадки, коли ПН/РК відповідає ознакам безумовної реєстрації.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток №3).

Таким чином, згідно з нормами Порядку №1165 при автоматизованому моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків спочатку встановлюється підлягає чи ні ПН/РК безумовної реєстрації. Якщо ПН/РК підпадає відповідно до п.3 Порядку безумовної реєстрації вона не зупиняється, а реєструється.

Згідно з п.5 лише всі інші (які не підлягають безумовній реєстрації) перевіряються щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток1), щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток №3), тобто відсутність перевірки ПН/РК вказаним критеріям виключає можливість віднесення суб`єкта господарювання або проведену ним господарську операцію до ризикових.

З оскаржуваного рішення неможливо встановити під час моніторингу та перевірки якої саме ПН Комісія прийшла до висновку відповідності позивача як платника ПДВ критеріям ризиковості.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема згідно з п.8 таким критерієм є у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій/розрахунку коригування.

Згідно з встановленою Порядком №1165 формою рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) якщо воно приймається з підстави визначеною у п.8 Критеріїв, то податкова інформація розшифровується, що є логічно-послідовним з огляду на те, що інші критерії є зрозумілими та не потребують розшифровки. У встановленій Порядком №1165 формі рішення вказується «Підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі відповідності п.8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація)».

Оскільки збір податкової інформації відповідно до ст.72 ПКУ є різноманітним та сама інформація є великою, зазначення в рішенні Комісії як підстави його прийняття, така інформація повинна бути чітко зазначена, що надає платнику податків визначитись з переліком документів для надання Комісії в спростування вказаного рішення, а у разі не прийняття позитивного для платника податків рішення оскаржити його з наведенням відповідних мотивів.

Між тим, в оскаржуваному рішенні така податкова інформація наведена наступним чином: «в ході проведеного аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних та даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України (ЄАІС ДМСУ) встановлено, що ТОВ "ПРОФТОРГ ПЛЮС" ймовірно формує ризиковий податковий кредит (реєстраційний ліміт СЕА ПДВ) за рахунок митних декларацій з ввезення на митну території України через комісіонерів значної кількості товарів широкого вжитку (тканина пофарбована, виготовлена з синтетичних комплексних текстурованих ниток з поліефіру, подовжувані електричні, замки висячі, полиця-стелаж підлогова, серветка під блюда, Ролик для одягу, Цифрова вулична відеокамера, Водонагрівач проточний з краном, FM радио + портативна лампа з сонячною панелю, пластиковий посуд в асортименті, портативний світильник із сонячною панеллю, іграшки дитячі, дитячий ігровий набір творчості для плетіння, швабра(щітка)для миття, щітки зубні, ножі побутові, консолі та обладнання для відеоігор, сонячна панель, шапка із рухомими вухами, бритви безпечні, лазер, з елементами живлення, побутового використання, світильники (лампи) електричні, настільні, стійка для взуття пластик, ліхтарі електричні портативні, термометри віконні, кімнатні, інструменти манікюрні або педикюрні, мильниці) загальною вагою 73,9 тн. за відсутності трудових ресурсів та виробничих факторів - складських приміщень для проведення таких операцій. Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП ТОВ "ПРОФТОРГ ПЛЮС" до ДПІ не надавались».

Частиною 5 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

У свою чергу, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначення податкової інформації в оскаржуваному рішенні по даній справі ставить платника податків у правову невизначеність, оскільки він не обізнаний за який час та за якими операціями він повинен надати Комісії документи для прийняття протилежного рішення.

Суд вважає, що зазначення податкової інформації, яка стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення, у такий спосіб не визначає оскаржуване рішення як вмотивоване та обґрунтоване.

Крім того, ч.2ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На вказані обставини вказує Верховний Суд у правових висновках щодо аналогічних спірних правовідносин у постанові від 05.01.2021 року по справі №640/11321/20.

Верховний Суд зазначив, що в оскаржуваних рішеннях відповідачем у справі №640/11321/20 в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Отже, оспорюване рішення від 06.01.2023 року № 994 не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Таким чином у порушення обов`язку суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України), відповідачем не надано докази, що могли свідчити про відповідність ТОВ «ПРОФТОРГ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податків. .

Проте, як встановлено судом зі змісту оспрюваного рішення та змісту протоколу №12 від 06.01.2023 року, який був підставою для прийняття оспорюваних рішень, вони не містять жодної інформації про те, які саме податкові накладні чи розрахунки коригування були подані позивачем та які саме документи позивачем не надані контролюючому органу, а які підлягали підставами для їх прийняття.

Окрім того, суд вважає за необхідне наголосити таке.

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

У п.40 Порядку №1165, зокрема, зазначено:… Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні. Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії .….

Разом з тим, відповідачем надано до суду копії витягу з протоколу засідання Комісії №12 від 06.01.2023 року під час прийняття оскаржуваних рішень, зі змісту якого видно, що у ньому не зазначено перелік осіб, які були присутні на засіданні, не зазначено, яка саме інформація розглядалася, яка стосується позивача та свідчить про вчинення ним ризикових операцій (ні податкові накладні, ні будь-які інші первинні документи не вказані), не вказано переліку осіб, які виступали під час засідання.

Верховний Суд зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

При цьому, ТОВ «ПРОФТОРГ ПЛЮС» надав до суду копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, які містяться в матеріалах справи, зокрема: договір суборенди нежитлового приміщення від 07.10.2022 року, договір оренди №0112 від 01.12.2022 року, копії митних декларацій за 2022 рік, копії інвойсів тощо.

Крім того, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що спірні рішення про визначення товариства таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього юридичних наслідків.

Наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.

При цьому, право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначене в нормі пункту 6 Порядку №1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачене в затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 року по справі №640/11321/20.

За таких обставин, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права підприємства. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ч. 1ст. 77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення № 994 від 06.01.2023 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області надати в 30-денний строкз дня набрання законної сили рішення суду звіт про його виконання, суд зауважує наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Здійснивши системний аналіз положеньКАС України, суд вважає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень відповідачем у справі суд може, а отже наділений правом, а не закріпленим обов`язком, під час прийняття рішення у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а у разі неподання такого звіту встановленням нового строку для подання звіту та накладанням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.

З огляду на ненаведення заявником аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів як встановлення судового контролю і ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення вимог заявника у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі.

Зі змісту позову не вбачається, що загальний порядок виконання судового рішення не надасть в подальшому очікуваного результату, або, що відповідач буде створювати перешкоди для виконання такого рішення.

Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується із позицією Верховного Суду, викладеній в постанові від 31.08.2018 року у справі №235/7638/16-а (адміністративне провадження №К/9901/43354/18).

Оскільки заявник не навів жодних обґрунтувань та не надав жодних доказів, які б підтверджували необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача про встановлення судового контролю.

Зважаючи на означене, наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно дост. 139 КАС України.

Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФТОРГ ПЛЮС» (Україна, 49000, місто Дніпро, проспект Яворницького Дмитра, будинок 77, офіс 202, код ЄДРПОУ 44732411) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної\розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.01.2023 року № 994 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФТОРГ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФТОРГ ПЛЮС» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В іншій частині заявлених позовних вимогвідмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФТОРГ ПЛЮС» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко