Рішення

від 03.04.2023 по справі 300/337/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2023 р. справа № 300/337/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю деревообробне підприємство "Кедр" про стягнення податкового боргу в сумі 88248,43 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю деревообробне підприємство "Кедр" про стягнення заборгованості в сумі 88248,43 грн.

Позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області мотивовані тим, що за Товариством з обмеженою відповідальністю деревообробне підприємство "Кедр" рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв`язку з несплатою орендної плати з юридичних осіб та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в загальній сумі 88248,43 грн. Вказана заборгованість у встановлений строк не погашена, а тому підлягає до стягнення в судовому порядку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Копія ухвали про відкриття провадження у відповідності до частини 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України направлена відповідачу із дотриманням вимог статті 126 Кодексу.

Відповідачем ухвала про відкриття провадження не отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується довідкою Укрпошти із відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою". Вказана ухвала суду, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, направлена на адресу місця знаходження юридичної особи, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, враховуючи, що вказана ухвала направлялася поштовим відправленням із відміткою "судова повістка", ця ухвала вважається врученою належним чином.

Судом, у відповідності до частини 1 статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України, 13.02.2023, на офіційному сайті Судової влади України, веб-сторінці Івано-Франківського окружного адміністративного суду, опубліковано оголошення про розгляд даної справи (а.с.57).

Окрім цього, ухвала про відкриття провадження у справі 01.02.2023 надіслана на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю деревообробне підприємство "Кедр" - www.kedr@ukr.net. Отримання ухвали суду в телефонному режимі підтвердив представник Товариства Шпинта І.М., про що свідчить телефонограма від 13.02.2023.

Таким чином, судом вчинено усі можливі заходи з метою повідомлення відповідача про розгляд даної адміністративної справи.

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та інших заяв по суті справи від відповідача до суду не надходило.

В підсумку, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю деревообробне підприємство "Кедр" 02.03.2017 зареєстроване як юридична особа та взяте на облік, як платник податків контролюючим органом.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок адміністрування податків і зборів визначають положення Податкового кодексу України.

При вирішенні даного спору судом застосовані нормативно - правові акти в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (пункт 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу).

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (265.1.1 пункту 265.1 статті 261 Податкового кодексу України), плати за землю (підпункту 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України).

Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок на майно) згідно підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10, підпункту 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України відноситься до місцевих податків.

Виходячи із положень статей 266 і 288 Податкового кодексу України відповідач є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та орендної плати за земельну ділянку.

З приводу податкових зобов`язань відповідача визначених ним самостійно з орендної плати з юридичних осіб, суд зазначає наступне.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Так, згідно з пунктами 285.1 та 285.2 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

Положеннями пункту 287.3 статті 287 та пункту 288.1 статі 288 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Із матеріалів справи судом встановлено, що Товариство подало до контролюючого органу:

- податкову декларацію з орендної плати за землю від 10.03.2021 за 2021 рік, якою відповідачем самостійно розраховано розмір вказаних зобов`язань за період з січня по грудень 2021 року на суму 20789,74 грн. (щомісячний платіж з січня по листопад 1732,48 грн., грудень 1732,46 грн.);

- податкову декларацію з орендної плати за землю від 18.10.2022 за 2022 рік, якою відповідачем самостійно розраховано розмір вказаних зобов`язань за період з січня по грудень 2022 року на суму 20789,74 грн. (щомісячний платіж з січня по листопад 1732,48 грн., грудень 1732,46 грн.) (а.с.6-9).

Грошове зобов`язання відповідача зі сплати орендної плати з юридичних осіб, відповідно до підпункту 54.1 статті 54 є узгодженим з моменту подання таких декларацій.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 Податкового кодексу України).

З урахуванням часткової сплати, зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб в сумі 23810,20 грн. є заборгованістю платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю деревообробне підприємство "Кедр".

Щодо заборгованості із штрафних санкцій по платежу з орендної плати за землю з юридичних осіб, суд виходить із наступних підстав.

Податковий контроль, як визначено підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Так, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області на підставі акта про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених сум грошових зобов`язань до бюджету за період з 30.05.2019 по 18.11.2021, за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю, прийнято податкове повідомлення-рішення №000/203/1810 від 12.01.2022, яким зобов`язано відповідача сплатити штраф у розмірі 3898,08 грн. Примірник акту перевірки та податкове повідомлення-рішення Товариством отримане 04.01.2022 так 15.01.2022 відповідно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.10-16).

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що на підставі акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з плати за землю за 2022 рік та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021-2022 роки від 16.09.2022 №328909-19-04-08-15/41183572, за неподання Товариством податкової декларації з плати за землю за 2022 рік, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №000/4026/0408 від 03.10.2022, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020 грн. Примірник акту перевірки та податкове повідомлення-рішення Товариство отримало 24.09.2022 та 15.10.2022 відповідно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.17-18,37-39).

У відповідності до п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України контролюючим органом також нарахована пеня в сумі 309,01 грн.

З приводу податкових зобов`язань відповідача, визначених ним самостійно з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, суд зазначає наступне.

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 вказаного Кодексу визначено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Пунктом 266.7 статті 266 Податкового кодексу України встановлено порядок обчислення суми податку.

У відповідності до підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю деревообробне підприємство "Кедр" до контролюючого органу подано податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

- від 19.02.2020, якою самостійно визначено податкове зобов`язання за звітний період - 2020 рік в сумі 17059,48 грн. (а.с.23-24);

- від 18.10.2022, якою самостійно визначено податкове зобов`язання за звітний період - 2021 рік в сумі 21672 грн. (а.с.25-26);

- від 18.10.2022, якою самостійно визначено податкове зобов`язання за звітний період - 2022 рік в сумі 37564,80 грн. (а.с.27-28).

Таким чином, грошове зобов`язання відповідача зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до підпункту 54.1 статті 54 є узгодженим з моменту подання таких декларацій.

У відповідності до пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 Податкового кодексу України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

У встановлений податковим законом строк сплату узгоджених самостійно грошових зобов`язань Товариство в повному обсязі не здійснило, що утворило борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 56539,14 грн.

Щодо заборгованості із штрафних санкцій по платежу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суд виходить із наступних підстав.

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області на підставі акта про результати камеральної перевірки від 29.12.2021 №7530/09-19-18-10/41183572, за прострочення сплати грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, прийнято податкове повідомлення-рішення №000/202/1810 від 12.01.2022, яким зобов`язано відповідача сплатити штраф у розмірі 15,28 грн. Примірник акту перевірки та податкове повідомлення-рішення Товариством отримане 04.01.2022 та 15.01.2022 відповідно, про що свідчить рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.11-14,29).

Окрім цього, на підставі акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податкових деклараціях з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік від 13.10.2021 №5753/09-19-18-10/41183572, за порушення термінів подання Товариством податкової декларації за 2018 рік, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №000/9068/1810 від 02.11.2021, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 340 грн. Примірник акту перевірки та податкове повідомлення-рішення Товариство отримало 16.10.2021 та 06.11.2021 відповідно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.31-35).

На підставі акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з плати за землю за 2022 рік та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021-2022 роки від 16.09.2022 №328909-19-04-08-15/41183572, за неподання Товариством податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №000/4025/0408 від 03.10.2022, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2040 грн. Примірник акту перевірки та податкове повідомлення-рішення Товариство отримало 24.09.2022 та 15.10.2022 відповідно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.18, 36-39).

У відповідності до п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України контролюючим органом також нарахована пеня в сумі 276,72 грн.

Оскільки, відомості щодо порушення, відповідно до статті 56 Податкового кодексу України, процедури адміністративного узгодження податкового зобов`язання визначеного наведеними вище податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що сума штрафних санкцій за платежем орендна плата з юридичних осіб та податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, є узгодженою та являється податковим боргом.

Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В зв`язку з несплатою відповідачем грошових зобов`язань, контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ю" за №2131-53 від 03.07.2019, згідно якої загальна сума податкового боргу платника податків станом на 03.07.2019 становила 1732,48 грн. Дана вимога отримана відповідачем 06.07.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.5). На час розгляду справи податкова вимога неоскаржена та невідкликана.

Відповідно до приписів п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). На підставі вищенаведеного контролюючим органом інших вимог платнику не надсилалося.

Податковий борг відповідача підтверджується також довідкою про борг станом на 28.12.2022 та витягами з інтегрованої картки обліку платника податків, які містяться в матеріалах справи (а.с.4,19-22,40-44).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, штрафних санкцій та пені в загальній сумі 88248,43 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

На переконання суду відповідач зобов`язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору.

Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (пункт 87.1 статті 87 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю деревообробне підприємство "Кедр" заборгованості в сумі 88248,43 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю деревообробне підприємство "Кедр" (код ЄДРПОУ 41183572, вул.Хипилів, буд.5, с.Зелена, Надвірнянський район, Івано-Франківська область) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 88248 (вісімдесят вісім тисяч двісті сорок вісім) грн. 43 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.