Рішення

від 23.03.2023 по справі 460/62/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 березня 2023 року м. Рівне№460/62/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ясковець О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Лавренчук Т.В.,

відповідача: представник Форет М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ДН Класик" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДН Класик" (далі - позивач, ТОВ "ДН Класик") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Рівненській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення №0057040407 від 18.11.2022, про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 58263,73грн.

Мотивуючи вимоги позову позивач, зокрема, зазначає, що на підставі Акта №6/50/17-00-04-07-15 від 19.10.2021 "Про результати камеральної перевірки ТОВ "ДН Класик" код ЄДРПОУ 36714492" відповідачем було виявлено порушення позивачем встановлених абз.3 пп.69.1 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ та пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі ПК України) строків реєстрації податкових накладних, складених у червні 2022 року, при цьому наголошує, що ТОВ "ДН Класик" станом на червень 2022 року мало неможливість виконання своїх податкових обов`язків в частині реєстрації податкових накладних, а тому такий обов`язок було виконано одразу як тільки у нього відновилася така можливість (з дотриманням 60 денного строку). Посилається на неврахування податковим органом колізії правових норм, які регулювали строки реєстрації податкових накладних у 2022 році під час оголошеного в Україні воєнного стану, а також норм, які стосуються притягнення до відповідальності за порушення таких строків, у зв`язку із чим відповідач як суб`єкт владних повноважень мав застосовувати тлумачення найбільш сприятливе для платника податку. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 09.01.2023позовну заявузалишено без руху та встановлено десятиденний строк наусунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Ухвалою суду від 23.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 20.02.2023, встановлено строк подачі відзиву відповідачем.

В межах встановленого судом строку, відповідач надав суду відзив на позовну заяву, за змістом якого вважає адміністративний позов безпідставним та необґрунтованим. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що за результатами проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 розділу V, абз.3 пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України внаслідок чого порушено терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість за червень 2022 року. Наголошує, що підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ в редакції Закону №2260-ІХ від 12.05.2022 скасовано мораторій щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), а відповідно норма пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби не застосовується з 27.05.2022 на період дії воєнного стану. Звертає увагу на те, що позивач не повідомляв податковий орган про неможливість виконання ним податкового обов`язку відповідно до вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України та/або Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

20.02.2023 судове засідання відкладено до 09.03.2023.

09.03.2023 судове засідання відкладено до 23.03.2023.

У судовому засіданні, призначеному на 23.03.2023, представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила повністю відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

01.11.2022 ТОВ "ДН КЛАСИК" рекомендованим листом отримано Акт за №6/50/17-00-04-07-15 від 19.10.2021 "Про результати камеральної перевірки ТОВ "ДН КЛАСИК" код ЄДРПОУ 36714492" (далі Акт перевірки), складений Головним управлінням ДПС у Рівненській області, в якому зазначено, що Головним державним інспектором Дубенського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Рівненській області Гуменюк А.І. на підставі пункту 200.10 ст.200 розділу V ПК України проведено камеральну перевірку з реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах ТОВ "ДН КЛАСИК" код ЄДРПОУ 36714492.

Перевіркою встановлено порушення позивачем абз.3 пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних №13 від 06.06.2022 (8 днів прострочення), №3 від 02.06.2022 (4 дні прострочення), №9 від 13.06.2022 (6 днів прострочення), №227 від 06.06.2022 (4 дні прострочення), №14 від 08.06.2022 (8 днів прострочення), №1 від 02.06.2022 (4 дні прострочення), №7 від 10.06.2022 (4 дні прострочення), №6 від 13.06.2022 (4 дні прострочення), №238 від 01.06.2022 (8 днів прострочення), №10 від 13.06.2022 (7 днів прострочення), №15 від 06.06.2022 (8 днів прострочення), №5 від 14.06.2022 (4 дні прострочення), №2 від 01.06.2022 (4 дні прострочення), №237 від 13.06.2022 (8 днів прострочення), №12 від 08.06.2022 (8 днів прострочення), №8 від 10.06.2022 (6 днів прострочення), №4 від 06.06.2022 (8 днів прострочення), чим порушено ст.120-1 ПК України, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної у таких податкових накладних/розрахунках коригування (у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів).

У встановлений законом строк відповідачу було подано заперечення на Акт перевірки за №01-11/22-1 від 01.11.2022, в яких позивач вказує, що 27.05.2022 вступив в дію Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", яким ПК України доповнено підпунктом 69.1 п.69, за умовами якого платники податків у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків. Просить врахувати, що станом на червень 2022 року у законодавстві України були відсутні нормативно-правові акти, що регулювали б, які випадки відносяться до випадків неможливості виконання податкових зобов`язань, а також порядок підтвердження наявності у платника податків такої неможливості. На підтвердження неможливості виконання податкового обов`язку по реєстрації податкових накладних позивачем було надано відповідачу службову записку головного бухгалтера ОСОБА_1 від 20.06.2022, наказ від 20.06.2022, службову записку головного бухгалтера ОСОБА_1 від 20.06.2022.

Листом за №4570/Ж12/17-00-04-07-20 від 18.11.2022 відповідач повідомив, що в ході розгляду заперечень залишено без змін висновки акту перевірки від 19.10.2022 року №6150/Ж5/17-00-04-07-15.

На підставі Акта перевірки ГУ ДПС у Рівненській області винесено податкове повідомлення-рішення від 18.11.2022 №0057040407, яким до позивача за затримку реєстрації податкових накладних до 15 календарних днів застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 58263,73грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано позивачем 19.11.2022, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Суд зазначає, що спірним у цій справі не є факт затримки реєстрації податкових накладних, за що вищевказаним податковим повідомленням-рішенням накладено штрафну санкцію. Натомість позивачем у цій справі оскаржується податкове повідомлення-рішення з тих міркувань, що у спірний період відповідальності у платника податків за затримку реєстрації податкових накладних не настає.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

За правилами п.185.1 ст.185 Податкового кодексу Україниоперації платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до п.200-1.1 ст.200-1 Податкового кодексу Українисистема електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділуXXПерехідні положення цього Кодексувраховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом200-1.3 статті 200-1цьогоКодексу.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту87.1 статті 87цьогоКодексу(пункт200-1.2 статті 200-1 ПК України).

Відповідно до абз.1 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затвердженоУказ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, які затверджувалися Законами України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №2119-IX від 15.03.2022, № 2212-IX від 21.04.2022, № 2263-IX від 22.05.2022, №2500-IX від 15.08.2022, № 2738-IX від 16.11.2022, № 2915-IX від 07.02.2023.

Враховуючи викладене, введений 24 лютого 2022 року в Україні воєнний стан продовжував діяти у період спірних відносин.

Узв`язкуізвведеннямвоєнногостану з 24 лютого 2022 року державою було припинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оцінюючи доводи позивача відносно того, що пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХПерехідні положенняПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних не застосовуються, суд зазначає наступне.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Однак, Законом України від 12.05.2022 року № 2260-ІХ"Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану"(далі Закон України №2260-IX), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХПерехідні положенняПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХПерехідні положенняПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022 року, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХПерехідні положенняПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Також ЗакономУкраїни№2260-IX з 27.05.2022 відновлено податковий обов`язок платників податків, у яких є можливість виконувати свої податкові обов`язки, зокрема, в частині дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку із чим державою було відновлено роботу Єдиного реєстру податкових накладних.

У відповідності до ст. 200-1.3. ПК України та пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014№569 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1177) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку(УНакл), обчислену за формулоюУНакл=УНаклОтр+УМитн+УПопРах+УОвердрафтУНаклВидУВідшкодУПеревищ, з якої вбачається, що можливість реєстрації податкової накладної напряму залежить від такого показника як УНаклОтр, який означаєзагальну суму податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі, яка визначається на підставі даних таких податкових накладних, складених за операціями, дата виникнення податкових зобов`язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 липня 2015 р., а також розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 р. та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р., що підлягали наданню покупцям - платникам податку.

Таким чином, якщо в період з 24.02.2022 по 27.05.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних платники податків внаслідок припинення роботи такого реєстру не могли здійснити реєстрацію податкових накладних, то, відповідно, це безпосередньо впливало на суму податку (УНакл), на яку платник податку мав право зареєструвати податкові накладні в період після 27.05.2022 року, тобто після відновлення державою можливості платникам податку здійснювати реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказане було підтверджено представником відповідача у судовому засіданні.

З витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ №1637806, сформованого 16.06.2022 щодо позивача, слідує, що сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування складає від`ємне значення, а саме -748975,39грн. (дата реєстрації 20.05.2022), з витягу №2438099, сформованого 24.06.2022 щодо позивача, вбачається, що сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування продовжує бути від`ємною, а саме -1283763,38грн. (дата реєстрації 31.05.2022), з витягу №3038210, сформованого 30.06.2022 щодо позивача, вбачається, що сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування суттєво змінилася, але продовжує бути від`ємною, а саме -190729,10грн. (дата реєстрації 07.06.2022).

Як вбачається з матеріалів справи, від`ємний стан електронного рахунку у СЕА ПДВ став підставою для видачі позивачем наказу №1-ПДВ від 20.06.2022, у якому зазначено, що неповне виконання контрагентами позивача обов`язків по реєстрації податкових накладних в його адресу, внаслідок перебування їх у зоні бойових дій, а також у зв`язку із іншими обставинами призвели до неможливості виконання позивачем його обов`язків по реєстрації податкових накладних, у зв`язку із чим наказано головному бухгалтеру Ниркову В.А. вжити негайних заходів по реєстрації у ЄРПН всіх складених у червні 2022 року податкових накладних як тільки у товариства з`явиться така можливість.

На підтвердження обставин неможливості виконання податкових обов`язків позивачем надано суду службову записку головного бухгалтера ОСОБА_1 від 20.06.2022, якою він доводить до відома керівника позивача інформацію про вказані від`ємні значення електронного рахунку у СЕА ПДВ та зазначає, що причиною цього є те, що контрагенти позивача ТОВ "Кондитерська фабрика "Дружківська" (код ЄДРПОУ 37251934), ТОВ "Вествел" (код ЄДРПОУ 40926853), ТОВ "Торговий дім "Бімаркет" (код ЄДРПОУ 36066518) фактично перебувають у зонах бойових дій або вкрай наближених до них, внаслідок чого не мають об`єктивної можливості вчасно реєструвати податкові накладні у ЄРПН.

Наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, складених постачальниками позивача, підтверджують факт подання на реєстрацію до ЄРПН податкових накладних, складених у березні-квітні 2022 року, лише у липні серпні 2022 року. Так, відповідно до квитанцій №1 податкова накладна №1345, складена ТОВ "Кондитерська фабрика "Дружківська" 21.04.2022 на суму ПДВ 24866,50грн., доставлена до Центрального рівня ДПС України 02.08.2022;податкова накладна №64, складена ТОВ "Торговий дім"Бімаркет" від 19.04.2022 на суму ПДВ 23000,00грн., доставлена до Центрального рівня ДПС України 04.07.2022; податкова накладна №36, складена ТОВ "Укрфенікс" від 25.03.2022 на суму ПДВ 64750,00грн., доставлена до Центрального рівня ДПС України08.07.2022;податкова накладна №64, складена ТОВ "Укрфенікс" від 29.04.2022 на суму ПДВ 81216,67грн., доставлена до Центрального рівня ДПС України12.07.2022;податкова накладна №3, складена ТОВ "Укрфенікс" від 05.04.2022 на суму ПДВ 81363,33грн., доставлена до Центрального рівня ДПС України 11.07.2022.

Оцінюючи вказані докази в сукупності суд приходить до висновку, що строки виконання позивачем його обов`язку по реєстрації податкових накладних залежали в тому числі і від строків виконання таких обов`язків його постачальниками, оскільки це збільшує показник УНаклОтр, який, як вбачається з наведеного вище, безпосередньо впливає на суму податку (УНакл), на яку платник податку мав право зареєструвати податкові накладні червні липні 2022 року.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (тут і далі в редакції станом на час спірних відносин) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченоїпунктом 46.2статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Абзацом8 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України встановлено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених упідпункті 69.1пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України затверджено наказом Міністерства фінансів України 29.07.2022 №225 (далі Порядок №225), який набрав чинності 06.09.2022 - з дня його офіційного опублікування.

Оцінюючи доводи відповідача в частині того, що станом на 17.11.2022 (на момент розгляду заперечень) заява від позивача щодо неможливості виконання податкового обов`язку відповідно до вимог підпункту 69.1п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України до Головного управління ДПС у Рівненській області не надходила, суд погоджується з доводами позивача відносно того, що ретроспективної дії положенням Порядку №225 законодавець не надав.

Аналізуючи обставини, що склалися у цій справі, суд бере до уваги те, що держава не створила чіткого правового регулювання і фактичних умов, за яких позивач міг би користуватися у спірний період наданим законом правом на невиконання податкових обов`язків у разі неможливості їх виконання без притягнення його до відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, як не встановив і механізму підтвердження чи повідомлення податкового органу про таку неможливість у спірний період.

Таким чином, прогалина права у сфері підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків в період з 27.05.2022 по 06.09.2022 призвела до браку законодавчого визначення умов за яких платник податків може застосовувати абзац 8 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, що в свою чергу створило умови правової невизначеності, за якої, в межах даної адміністративної справи, припускається множинне трактування прав та обов`язків позивача.

Аналіз практики Європейського Суду з прав людини свідчить, що принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права.Даний принцип є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання).

Отже, принцип "правової визначеності" має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією таКонституцією Україниправа та свободи цієї особи.

Відповідно достатті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною другоюстатті 6 КАС Українипередбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У свою чергу, Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відзначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Підпунктом 4.1.4 п.4.1. ст.4 ПК України визначено, що одним із принципів на якому ґрунтується податкове законодавство України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Суд зауважує, що у законі мова йде не лише про загальнообов`язкове усунення юридичних колізій, яке є одночасно і правом (повноваженням), і процесуальним обов`язком суду при звичайному (безвідносно до виду правовідносин) правозастосуванні, а і про порядок вирішення ситуацій, у яких стикаються (конфліктують) інтереси платника податків і контролюючого органу, а норми податкового права, що регулюють такі правовідносини, прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у своїй сукупності, не є однозначними та допускають множинне трактування їхніх прав та обов`язків, внаслідок якого можливе вирішення справи як на користь платника, так і проти нього.

Крім того, презумпція також закріплена як спеціальна норма у пункті56.21 статті 56 ПК Українисаме для цього виду правовідносин, що означає безумовне її врахування при вирішенні спорів, що регулюються означеною статтею.

Сама юридична конструкція норми пункту56.21 статті 56 ПК Українидає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Відповідно до п.109.1 ст.109 Податкового кодексу Україниподатковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість у позивача як платника податків законних очікувань незастосування до нього фінансових санкцій у разі наявності у нього неможливості виконання податкового обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, якщо ним буде виконано такий обов`язок у строк, встановлений абзацом 1 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, без необхідності вжиття будь-яких додаткових дій чи підтверджень, які не були встановлені на момент спірних відносин, при цьому суд зазначає, що оскільки позивач у найкоротші строки (максимальна затримка у реєстрації податкових накладних склала лише 8 днів) вчинив залежні від нього дії щодо реєстрації податкової накладної, то у суду немає правових підстав для висновку про вчинення платником податкового правопорушення, а притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу за таких умов не може бути визнане таким, що переслідує законну мету і є пропорційним.

При цьому, всупереч встановленому ч.1 ст.77 КАС Україниобов`язку доказування, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом задоволення позовних вимог в повному обсязі.

За правилами ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наведеного присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена ним сума судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДН Класик" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.11.2022 №0057040407.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДН Класик" судовий збір в сумі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДН Класик" (вул.Семидубська, 89,м.Дубно,Дубенський район, Рівненська область,35600, ЄДРПОУ/РНОКПП 36714492)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 31 березня 2023 року

Суддя С.А. Борискін