Рішення

від 03.04.2023 по справі 520/12603/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2023 р. № 520/12603/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОЛІГА-ТРЕЙД (вул. Чехова, буд. 14,смт. Нова Водолага,Харківська область,63200) до Головного управління ДПС у Рівненській області як відокремленого підрозділу ДПС України (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,33023) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОЛІГА-ТРЕЙД, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області як відокремленого підрозділу ДПС України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення від 15.09.2022р. №393917000703, прийняте Головним управлінням ДПС у Рівненській області.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення- рішення від 15.09.2022р. №393917000703 є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 02.01.2023 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 23.01.2023 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, оскаржуване позивачем податкове повідомлення- рішення від 15.09.2022р. №393917000703 є законним, обґрунтованим та таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОЛІГА-ТРЕЙД, пройшов визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації та набув статусу суб`єкта господарювання, є платником ПДВ, одним з основних видів діяльності якого є продаж рослинних олій та шроту.

ТОВ АГРОЛІГА-ТРЕЙД використовує у господарській діяльності об`єкти нерухомого майна: за Договором оренди приміщення від 02.08.2018 №020818 з ТОВ АГРОЛІГА та актом прийому-передачі приміщення від 02.08.2018 - приміщення під офіс загальною площею 7,0 кв.м, за адресою: 62710, Харківська обл. Дворічанський район с. Кам`янка вул. Поштова буд. 41 ; за Договором суборенди приміщення від 03.08.2020 №0308-01 з ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИИ БУДИНОК ЛІГА ТРЕЙД та акт прийому-передачі приміщення від 03.08.2020р. з ТОВ Агроліга Трейд (42349321) - приміщення під офіс за адресою м. Харків пр. Науки., буд.27-Б, 7 поверх. Загальна площа 30,0 кв.м. ; за договором оренди приміщення від 01.09.2021 №0109-01 з ТОВ "АГРОКОМ НОВА ВОДОЛАГА" та актом прийому-передачі приміщення №1 від 01.09.2021 нежитлову будівлю склад літ. З, загальною площею 250,0 кв.м, за адресою: 63200, Харківська обл., смт Нова Водолага, вул. Чехова, буд. 14 та інші.

На підставі наказу, виданого ГУ ДПС у Рівненській області від 14.06.2022 №931-п, та повідомлення від 14.06.2022 року № 403/Ж4/17-00-07-03 - начальником відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ управління податкового аудиту ГУ ДПС у Рівненській області Мирославою Кордонець, була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЛІГА-ТРЕЙД", щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 21.02.2022 №9037125561 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки складено Акт від 29.07.2022р. №2585/17-00-07-03/42349321 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АГРОЛІГА-ТРЕЙД» (податковий номер 42349321) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року суми заявленої до відшкодування з бюджету, яким з урахуванням заперечень, встановлено порушення платником податків п.44.1, п.44.6 ст.44, абзац б) п.200.4, п.200.7, п.200.9 ст.200 Податкового кодексу, п. 5 p.V „Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016р. №21 внаслідок чого підприємству відмовлено в отриманні заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку згідно з поданою Податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2022 року у сумі 3624086 гривень та пп.а п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.7, п.201.10 ст.201 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), встановлено завищення на суму 273394 грн., що в подальшому призвело до завищення залишку від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 21 декларації).

Позивачем на Акт перевірки ТОВ «АГРОЛІГА-ТРЕЙД» подано заперечення та додаткові документи, зокрема, документи по взаєморозрахунках з ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ», за результатами розгляду яких згідно відповіді на заперечення вих. № 2242/Ж12/17-00- 07-03 від 08.09.2022р. висновки, викладені в акті перевірки залишено без змін.

На підставі вказаного акту ГУ ДПС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.09.2022р. №393917000703, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією №9037125561 від 21.02.2022р. за завітний податковий період 01.2022р. на суму 273394 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, визначеному ст.56 ПК України та за результатами розгляду скарги Рішенням про результати розгляду скарги від 02.12.2022 у задоволенні скарги ТОВ АГРОЛІГА-ТРЕЙД відмовлено.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Також судом встановлено, що між позивачем - ТОВ «АГРОЛІГА-ТРЕЙД» та постачальником товару ТОВ «СХІДАГРОКОНТРАКТ» було укладено Договір поставки №1611-0121 ПТ від 16.11.2021, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується продати (поставити), а Покупець зобов`язується приймати й оплачувати товар українського походження, врожаю 2021 року, на умовах зазначених у договорі, зокрема:

пунктом 1.2. Договору встановлено: найменування товару - соняшник, кількість товару 74,37т. (+/-10%);

пунктом 1.3. Договору встановлено: якість товару має відповідати ДСТУ 7011:2009 та відповідати наступним якісним показникам: вологість - 8%, смітна домішка -3%.

пунктом 2.3. Договору встановлено: товар поставляється на умовах DAP (поставка в пункті), що розташований Харківська область, Нововодолазький район, смт. Нова Водолага, вул. Чехова, 14 або Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіне, вул. Станційна, 8 у відповідності до Інкотермс 2020.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата товару здійснюється Покупцем у розміру 86% від суми договору, залишок коштів у розмірі 14% після надання Постачальником покупцю документів, зазначених у п. 2.7. цього Договору.

Покупцем у постачальника було придбано соняшник у кількості 74,37т. на суму 1427904,40 грн. в т.ч. ПДВ 175356,68 грн.

Факт отримання товару підтверджується актом здачі-приймання зерна при переоформленні №1611-01 від 16.11.2021р., видатковою накладною №РН00000023 від 16.11.2021, до якої ТОВ «СХІДАГРОКОНТРАКТ» було складено податкову накладну на суму на суму 1427904,40 грн. в т.ч. ПДВ 175356,68 грн. (покупець ТОВ «АГРОЛІГА-ТРЕЙД») та зареєстровано.

Граничні строки оплати товару в Договорі купівлі-продажу №2012МЛ від 20.12.2021р. не було встановлено.

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор мас право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимогу про сплату коштів за отриманий товар позивач від ТОВ «СХІДАГРОКОНТРАКТ» не отримував, таким чином суд зазначає, що оплата товару не прострочена.

В бухгалтерському обліку позивача операції відображено записами у оборотно-сальдовій відомості по субрахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками.

В податковому обліку вказані операції відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідний період.

Також судом встановлено, що позивачем - ТОВ «АГРОЛІГА-ТРЕЙД» та постачальником товару ПСП «Нове життя» було укладено Договір поставки №0709-0120 ПТ від 07.09.2020, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується продати (поставити), а Покупець зобов`язується приймати й оплачувати товар українського походження, врожаю 2021 року, на умовах зазначених у договорі, зокрема:

пунктом 1.2. Договору встановлено: найменування товару - соняшник, кількість товару 51,15т. (+/-10%);

пунктом 1.3. Договору встановлено: якість товару має відповідати ДСТУ 7011:2009 та відповідати наступним якісним показникам: вологість - 8%, смітна домішка -3%.

пунктом 2.3. Договору встановлено: товар поставляється на умовах СРТ (перевезення оплачені до пункту), що розташований Харківська область, Нововодолазький район, смт. Нова Водолага, вул. Чехова, 14 або Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіне, вул. Станційна, 8 у відповідності до Інкотермс 2020.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата товару здійснюється Покупцем у розмірі 100% попередньої оплати суми договору поставка товару здійснюється в продовж 10 днів після отримання передплати.

Покупцем у постачальника було придбано соняшник у кількості 51,15т. на суму 588235,24 грн. в т.ч. ПДВ 98 039,21 грн.

Факт отримання товару підтверджується видатковою накладною №610 від 08.09.2021, до якої ПСП «Нове життя» було складено податкову накладну на суму на суму 1427904,40 грн. в т.ч. ПДВ 175356,68 грн. (покупець ТОВ «АГРОЛІГА-ТРЕЙД») та зареєстровано, транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.

Суд зазначає, що в акті перевірки зазначено, що ТОВ «АГРОЛІГА-ТРЕЙД» надано документи не в повному обсязі за звітний період січень 2022 року, зокрема, не надано: документів по взаєморозрахунках з ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ», які включені до складу кредиту за січень 2022 року, однак суд з зазначеним твердженням не погоджується, оскільки документи по взаєморозрахунках з ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» були додані позивачем до заперечень на акт перевірки, зокрема, рахунок на оплату №105 від 07.09.2020р. та банківську виписку за 07.09.2020р. Проте у відповіді на заперечення вказані документи не були враховані контролюючим органом.

В бухгалтерському обліку позивача операції відображено записами у оборотно-сальдовій відомості по субрахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками.

В податковому обліку вказані операції відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідний період.

Придбане насіння використано позивачем у власній господарській діяльності позивача шляхом переробки в олію соняшникову та шрот за Договором на переробку насіння соняшникового №2808-01 від 28.08.2018р., укладеного між ТОВ "АГРОЛІГА-ТРЕЙД" та ТОВ "АГРОКОМ НОВА ВОДОЛАГА". Відповідно до умов договору на переробку насіння соняшнику ТОВ "АГРОЛІГА-ТРЕЙД" передавало, а ТОВ «Агроком Нова Водолага» зобов`язувалось в обумовлені строки прийняти соняшник у заліковій вазі та здійснити переробку в соняшникову олію та макуху, провести розміщення сировини на переробку, передати виготовлену продукцію, надати послуги по відвантаженню продукції.

Факт переробки насіння соняшникового підтверджується Актами приймання- передачі сировини, Актами приймання-передачі олії соняшникової, Актами прийому- передачі шроту соняшникового, Актами здачі-приймання робіт (наданих послуг).

В подальшому реалізація олії соняшникової відбулась на адресу: Лабуан Малайзія за Контрактом №РО260 від 18.09.2020; LLC ADAMS GLOBAL TRADE за Контрактом № SM-20201103 від 03/11/2020p, COFCO RESOURCES S.A. за Контрактом №PC-3417-CH від 25.11.2021р., та ТОВ «Тегра Лоджистікс» за Договором поставки №3011-21-1 від 30.11.21р.

Вказані вище документи надані позивачем до контролюючого органу.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Визначення господарської діяльності відображене в п.14.1.36 ст.14 ПК України, відповідно до якого - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Так, Пунктом 44.1, 44.6 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

За приписами п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України;г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Підпунктом а) п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами п.185.1 ст. 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування в т.ч. є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

При цьому відповідно до положень п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Приписами п.198.1-198.3, 198.6 ст.198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

При цьому не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої ст.1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог п.2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Приписами ст.200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1); при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (п.200.4); платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.200.7); форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п.200.9).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року у справі №160/3364/19, в тому числі за результатами аналізу наведених норм сформувала ряд важливих правових висновків, зокрема про таке.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Також суд зазначає, що згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю наведені у статті 62 цього Кодексу, за приписами пункту 62.1 якої податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань (пункти 74.1,74.2 статті 74 ПК України).

Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням та сплатою податків.

Суд також враховує висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 21 жовтня 2020 року у справі № 140/1845/19, 17 жовтня 2022 року у справі № 640/19539/19 згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року у справі №600/1083/20-а, 12 січня 2023 року у справі № 640/4444/21

До того ж, стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з`ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків.

Проте, доказів проведення перевірок та/або зустрічних звірок щодо контрагентів позивача матеріали справи не містять.

Окрім того, суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально поставляти на їх адресу товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Тобто, лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями.

Однак у справі, що розглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин. Крім того, податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Як вже зазначалось, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судовим розглядом встановлено, що податкові накладні на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит є в наявності у підприємства, належним чином оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що п. 201.10 ст. 201 ПК України є безумовною підставою для формування податкового кредиту по ПДВ.

Долучені до матеріалів справи первинні документи, складені для документального оформлення господарської операції з придбання ТОВ АГРОЛІГА-ТРЕЙД товару є такими, що відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності: містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру, кількість, ціну, тобто не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення- рішення від 15.09.2022р. №393917000703, прийняте Головним управлінням ДПС у Рівненській області є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОЛІГА-ТРЕЙД (вул. Чехова, буд. 14,смт. Нова Водолага,Харківська область,63200) до Головного управління ДПС у Рівненській області як відокремленого підрозділу ДПС України (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,33023) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.09.2022р. №393917000703, прийняте Головним управлінням ДПС у Рівненській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області як відокремленого підрозділу ДПС України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОЛІГА-ТРЕЙД сплачений судовий збір у сумі 4100 (чотири тисячі сто) грн. 91 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.