Ухвала

від 03.04.2023 по справі 520/6641/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження у справі

03 квітня 2023 р. Справа № 520/6641/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов, розглянувши адміністративний позов та додані до нього документи ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо непритягнення до дисциплінарної відповідальності дізнавача СД ВП №2 ХРУП №1 в Харківській області ОСОБА_2 протиправною;

- визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо непритягнення до дисциплінарної відповідальності дізнавача Відділу дізнання ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 протиправною;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області притягнути до дисциплінарної відповідальності дізнавача СД ВП №2 ХРУП №1 в Харківській області ОСОБА_2 та дізнавача Відділу дізнання ГУНП в Харківській області Крилову О.В.

Приписами ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 у справі №520/4284/22 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії (за аналогічними позовними вимогами).

В ухвалі від 31.05.2022 у справі №520/4284/22 суд вказав, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з заявлених позовної вимог, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо непритягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності за його скаргами як учасника досудового розслідування.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено право поліцейського оскаржувати результати дисциплінарного провадження щодо нього.

Із наданих до позову доказів, зокрема, листа ГУНП від 18.02.2022 № Р-19/119-49/01-2022, судом встановлено, що наказом ГУНП в Харківській області від 25.11.2021 №2344 призначено проведення службового розслідування, під час проведення якого дізнавачем Дрокіним Д.Г. 02.12.2021 надано письмове пояснення щодо викладених фактів. 24.11.2021 позивачу відмовлено в наданні таких пояснень дізнавачем відділу дізнання ГУНП в Харківській області Криловою О.В., оскільки в поясненні дізнавача ОСОБА_2 могла міститися інформація з обмеженим доступом (інформація про персональні дані дізнавача, а також інформація, що містить відомості досудового розслідування).

Згідно із частиною першою статті 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (пункт 9 частини першої статті 3КПК України).

За правилами статті 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Наведеними правовими нормами визначено суб`єктний склад, процедуру ініціювання і початку досудового розслідування, а також порядок оскарження дій чи бездіяльності слідчого або прокурора у разі нездійснення ними процесуальних дій, які вони зобов`язані вчинити у визначений цим КПК України строк.

Враховуючи, що висновки проведення дисциплінарного провадження можуть бути оскаржені до адміністративного суду поліцейським, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження, а також наявність у цьому спорі ознак того, що позивач діє як учасник кримінального провадження, права і обов`язки якого визначені кримінальним процесуальним законом, тому спір у цій справі не може бути предметом розгляду в адміністративному суді.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов`язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року Суд підкреслив, що юридична конструкція «згідно із законом» не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. Мається на увазі, що у внутрішньому праві повинні існувати певні міри захисту проти довільного втручання публічної влади в здійснення прав.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Таким чином, такі вимоги повинні розглядатись за правилами кримінального процесуального законодавства.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відтак, з наведених вище мотивів у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.

Суд наголошує, що ч.5 ст.170 КАС України містить імперативний припис про те, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Оскільки цей адміністративний позов аналогічний з адміністративним позовом у справі №520/4284/22, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, відкриття провадження у цій справі не допускається з огляду на приписи ч.5 ст.170 КАС України.

Також суд повторно наголошує, що цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 170, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу його право звернутися з даними вимогами у порядку, визначеному КПК України.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Олексій Котеньов