Рішення

від 21.03.2023 по справі 620/13779/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2023 року Чернігів Справа № 620/13779/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді ЖитнякЛ.О.

за участі секретаря Шевченко А.В.,

прокурора Бабича Є.А.,

представника відповідачаГаценка О.О.,

представник третьої особи на стороні позивача Хомич В.К.

представника третьої особи на стороні відповідачаЛисенка В.А.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду справу за позовом Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів Стародавній», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: комунальне підприємство «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради, ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень, наказів та містобудівних умов і обмежень,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України звернувся до суду з позовом, у якому просить:

визнати протиправним та скасувати пункт 2.2 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від20.08.2020 №343 «Про затвердження та надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки»;

визнати протиправним та скасувати пункт 2.1 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від15.07.2021 №422 «Про затвердження та надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок»;

визнати протиправним та скасувати наказ управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від20.08.2020 №158-М «Про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок»;

визнати протиправним та скасувати наказ управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від15.07.2021 №144-М «Про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок»;

скасувати зміни, внесені до пункту І містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва від20.12.2019 за №02-01/183 наказом управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від20.08.2020 №158-М;

скасувати містобудівні умови і обмеження №02-01/144 (зміни до №02-01/183 від20.12.2019), видані 15.07.2021, відомості про які внесено до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за реєстраційним номером MU01:9116-1303-5826-5083, видані КП «Чернігівбудінвест» щодо будівництва багатоповерхового житлового будинку на земельних ділянках по вул. Єлецькій, 7а та вул .Святомиколаївській, 7 у м.Чернігові.

Суд ухвалою від22.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду 25.11.2021 надійшло клопотання директора товариства з обмеженою відповідальністю «Єлецький посад» від23.11.2021 №23-1/11/21 про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Єлецький посад», яке є інвестором будівництва татовариства з обмеженою відповідальністю «Еко Комфорт Групп», яке є генеральною підрядною організацією будівництва, оскільки результати розгляду справи вплинуть на їх права та законні інтереси, як інвесторів та забудовників земельної ділянки щодо якої стосуються позовні вимоги.

Суд ухвалою від20.12.2021 у задоволенні клопотання директора товариства з обмеженою відповідальністю «Єлецький посад» від23.11.2021 №23-1/11/21 про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача відмовив.

В подальшому, ухвалами суду від20.12.2021 відмовлено у задоволенні клопотань Виконавчого комітету Чернігівської міської ради про залишення позову без розгляду та про залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог та товариства з обмеженою відповідальністю «Єлецький посад» про розгляд справи у судовому засіданнівідмовити.

21.12.2021 справу призначено до розгляду в порядку агального позовного провадження та продовжено строк підготовчого провадження по справі на тридцять днів.

19.01.2022 провадження у справі зупинено до перегляду ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від20.12.2021 в апеляційному порядку та ухвалою від08.09.2022 поновлено. Також, згідно з ухвалою від08.09.2022 у задоволенні заяви керівника Чернігівської окружної прокуратури про забезпечення позову відмовлено повністю.

Далі, ухвалою від20.09.2022 провадження у справі закрито. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від30.11.2022 ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від20.09.2022 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Житняк Л.О та 17.01.2023 справу прийнято до провадження.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що наміри забудовника не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні, а видані вищевказані містобудівні умови (після внесення змін до них 08.09.2020 та 15.07.2021) протирічать містобудівному законодавству, будівельним нормам стандартам і правилам.

У встановлений судом строк, відповідачем подано відзив на позов, в якому Виконавчий комітет Чернігівської міської ради не визнає заявлені вимоги, вважає, що при прийнятті пункту 2.2. рішення від20.08.2020 №343, пункту 2.1 від15.07.2021 №422 не було допущено порушення діючого законодаства. Вважає, що відсутні підстави для звернення Керівника Чернігівської окружної прокуратури із вказаним позовом. Наголошує, що режим використання зон охорони пам`яток встановлюється науково-проектною, а не містобудівною документацією до якої відносить Генеральний план та детальний план.

Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради також подано відзив на позов, в якому останній просить відмови в задоволенні позову. Підтримує позицію Виконавчого комітету Чернігівської міської ради та вважає прийняті накази від15.07.2021 №144-М та від20.08.2020 №158-М правомірними.

Третьою особою, Комунальним підприємством «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради надані пояснення, в яких останнє просить у задоволенні позову відмовити. Наголошує, що у разі скасування містобудівних умов, третій особі та інвестору будуть заподіяні значні збитки, що протирічить принципу справедливого балансу між інтересами особи і суспільства.

Позивачем подано відповідь на відзив та заперечення на пояснення третіх осіб. Останній вважає аргументи відповідача, наведені у відзиві, та пояснення третіх осіб необґрунтованими та такими, що підлягають відхиленню.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх, посилаючись на обставини викладені у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на обставини викладені у відзиві.

Представник Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради в судове засідання не з`явився. Про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Представник Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів Стародавній» позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник Комунального підприємства «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради проти позову заперечив.

Інші учасники в судове засідання не з`явились.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна земельна ділянка 7410100000:01:032:0906 площею 0,1817 га по вул.Єлецькій, 7а у м.Чернігові перебуває у постійному користуванні комунального підприємства «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради (далі - КП «Чернігівбудінвест»).

З метою забудови вказаної земельної ділянки КП «Чернігівбудінвест» перед Чернігівським міським головою ініційовано питання отримання вихідних даних.

За результатами розгляду поданих КП «Чернігівбудінвест» документів пунктом 1.4 рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від20.12.2019 №545 затверджено та надано КП «Чернігівбудінвест» містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки для будівництва багатоповерхового житлового будинку по вул.Єлецька, 7а у м.Чернігові на земельній ділянці, яка перебуває в постійному користуванні комунального підприємства.

На підставі прийнятого рішення та на виконання вимог ч.3 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради видано наказ від20.12.2019 №218-М про надання КП «Чернігівбудінвест» містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва багатоповерхового житлового будинку по вул.Єлецька, 7а у м.Чернігові та їх внесення до реєстру містобудівних умов і обмежень (за №02-01/183).

Виданими містобудівними умовами і обмеженнями забудови земельної ділянки за №02-01/183 (далі - Містобудівні умови №02-01/183) передбачено, що гранично допустима висотність будинку становить 15 м.

20.08.2020 пунктом 2.2. рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради №343 «Про затвердження та надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки» (https://chernigiv-rada.gov.ua/rishennya-vikonkomu/sid-48/scid-2020-08-20/id-43974/) внесено зміни до вказаних Містобудівних умов у частині збільшення гранично допустимої висотності будинку з 15 м до 20 м. Прийняте рішення обґрунтоване наступним чином: «ураховуючи історико-містобудівне обґрунтування внести зміни до пункту 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» та до назви об`єкта будівництва містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від20.12.2019 №02-01/183».

На виконання рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від20.08.2020 №343 Управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради прийнято наказ від20.08.2020 №158-М, яким внесено тотожні зміни до виданих КП «Чернігівбудінвест» Містобудівних умов №02-01/183 та до реєстру містобудівних умов і обмежень.

Між КП «Чернігівбудінвест» та ОСОБА_1 06.05.2021 укладено договір №01-11/21 про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію). Предметом договору є строкове платне користування КП «Чернігівбудінвест» (суперфіціарій) земельною ділянкою площею 0,1664 га кадастровий номер 7410100000:01:032:0969 за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 (власник/суперфіціар), для будівництва багатоквартирного житлового будинку.

Відомості про набуте комунальним підприємством речове право забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,1664 га кадастровий номер 7410100000:01:032:0969, яка за даними Публічної кадастрової карти є суміжною з ділянкою по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 7410100000:01:032:0906, площею 0,1817 га. внесено до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно 20.05.2021.

07.07.2021 директор КП «Чернігівбудінвест» звернувся до Чернігівського міського голови із заявою про внесення змін до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №02-01/18, а саме: зазначити пункт З розділу «Загальні дані» кадастровий номер 7410100000:01:032:0906 (площа ділянки 0,1817 га) та кадастровий номер 7410100000:01:032:0969 (площа ділянки 0,1664 га).

15.07.2021 пунктом 2.1 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради №422 «Про затвердження та надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок» внесено зміни до пункту 3 розділу «Загальні дані» містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №02-01/183, наданих комунальному підприємству «Чернігівбудінвест» для будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул.Єлецькій, 7а у м.Чернігові на ділянці, яка перебуває в постійному користуванні.

На виконання рішення Виконкому Чернігівської міської ради від15.07.2021 №422 «Про затвердження та надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок» Управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради прийнято наказ від15.07.2021 №144-М, яким за №02-01/144 внесено зміни до Містобудівних умов №02-01/183, а саме до п.3 розділу «Загальні дані» (без конкретизації) доповнено відомостями про земельну ділянку по вул.Святомиколаївська, 7. Видані містобудівні умови та обмеження за номером №02-01/144 зареєстровано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (далі - ЄДБССБ) за реєстраційним номером MU01:9116-1303- 5826-5083.

Пунктом 3 Містобудівних умов №02-01/144 (зміни до містобудівних умов №02.-01/183 від15.07.2021) передбачено, що відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер НВ-7420164082021 від01.03.2021 та НВ-7421208672021 від07.07.2021) цільове призначення земельної ділянки площею 0,1817 га, на якій запроектоване зведення будинку по вул.Єлецькій, 7а, та ділянки площею 0,1664 га, на якій запроектоване зведення будинку по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку: категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами соціального призначення, що, відповідно до зазначених Містобудівних умов та обмежень, відповідає Генеральному плану м.Чернігова, затвердженому рішенням Чернігівської міської ради від25.12.2003, Тимчасовому порядку використання території міста Чернігова, затвердженому рішенням Чернігівської міської ради від28.12.2011.

Натомість прокуратурою з`ясовано, що наміри забудовника не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні, а видані вищевказані містобудівні умови (після внесення змін до них 08.09.2020 та 15.07.2021) протирічать містобудівному законодавству, будівельним нормам стандартам і правилам, внаслідок чого скеровано даний позов до суду.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зазначає про таке.

Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками/ проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів І правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від23.12.2020 №1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду.

Цією ж постановою затверджено Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

Пунктом 3 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ) поряд з іншим передбачено, що основним завданням ДІАМ є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів І правил територіальними органами ДІАМ, уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно- будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності.

Згідно з п.4 вказаного Положення ДІАМ скасовує чи зупиняє дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених законом повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з одночасним складенням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті ДІАМ; складає акти перевірок, протоколи про вчинення правопорушень, розглядає справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та справи про адміністративні правопорушення із прийняттям відповідних рішень, накладає штрафи відповідно до закону; розглядає в порядку нагляду рішення про скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів.

Таким чином, починаючи з 23.12.2020 органом, уповноваженим проводити перевірку законності виданих Чернігівською міською радою містобудівних умов і обмежень, а також приймати рішення про їх скасування у разі виявлення підстав, є Державна інспекція архітектури та містобудування України.

З огляду на невідповідність спірних Містобудівних умов та обмежень містобудівній документації на місцевому рівні та містобудівному законодавству Чернігівською окружною прокуратурою листами від 06.07.2021, 27.09.2021 та 04.10.2021 перед Державною інспекцією архітектури та містобудування України, як спеціально уповноваженим органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, ініційовано питання про скасування пункту 1 Містобудівні умовах у редакції від20.08.2020 та містобудівних умов і обмежень №02-01/144 (зміни до №02-01/183 від20.12.2019) виданих 15.07.2021, відомості про які внесено до ЄДЕССБ за реєстраційним номером MU01:9116-1303-5826-5083, виданих КП «Чернігівбудінвест» щодо будівництва багатоповерхового житлового будинку на земельних ділянках по вул. Єлецькій, 7а та вул. Святомиколаївській, 7, у м. Чернігові.

У відповідь на лист від06.07.2021 Державною інспекцією архітектури та містобудування України 28.07.2021 повідомлено окружну прокуратуру про відсутність можливості проведення перевірки з огляду на зміни в чинному законодавстві, відсутність на даний час працівників, які б могли проводити такі перевірки. Лист Чернігівської окружної прокуратури з вимогою про вжиття заходів від 27.09.2021 та 04.10.2021 станом на визначену дату для надання відповіді - 11.10.2021, залишаються без реагування та розгляду.

Кабінетом Міністрів України 23.12.2020 прийнято постанову №1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду», яка дозволяє Державній інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) розпочати виконувати свої функції та повноваження.

Отже, Державна інспекція архітектури та містобудування України є органом, до компетенції якого належить функція, спрямована на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 53 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від31.03.2005).

Суд звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від15.01.2009) ЄСПЛ висловив таку думку (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити Інтереси держави".

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п.4 ч.2 ст.129 Конституції України).

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України «Про прокуратуру» від14.10.2014.

Відповідно до ч.3 ст.23 вказаного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення Інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» винятковий випадок, за якого порушення відповідачами інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, усвідомленою пасивною поведінкою уповноваженого суб`єкта владних повноважень та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Державної інспекції архітектури та містобудування України.

За таких обставин позов заявляється Чернігівською окружною прокуратурою. Дотримуючись вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» позивача попередньо повідомлено про звернення з даним позовом до суду.

Верховним Судом зроблено численні правові висновки щодо загальних підстав для представництва інтересів держави в судах органами прокуратури. Забезпечення єдності судової практики покладено насамперед на Велику Палату Верховного Суду. У визначених законом випадках з метою забезпечення однакового застосування судами норм права Велика Палата Верховного Суду здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку, аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики (п.п.1, 3 ч.2 ст.45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів). Суди першої та апеляційної інстанцій зобов`язані враховувати висновки Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах.

У справі №903/129/18 (постанова від15.10.2019) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що уповноважений орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Подібні висновки також наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від26.06.2019 у справі №587/430/16-щ від15.01.2020 у справі №698/119/18, від26.02.2020 у справі №522/3777/17, від18.03.2020 у справі №553/2759/18, від09.04.2020 у справі №822/589/17, від26.05.2020 у справі №912/2385/18 тощо.

Також, у п.5.6 постанови Верховного Суду від16.04.2019 у справі №910/3486/18 вказано, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих Інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від15.10.2019 у справі №903/129/18 зроблено висновок, що сам факт не звернення до суду сільської ради з позовом свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження. щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п.3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої Інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п.4 мотивувальної частини).

Зазначене, а також бездіяльність органу до компетенції якого віднесено здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду з питань виявлення та скасування незаконно виданих містобудівних умов та обмежень або представництва в суді інтересів держави з цих питань, відповідно до ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру», покладають на органи прокуратури обов`язок представництва інтересів держави в суді.

Так, відповідно до частин першої та четвертоїстатті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»(тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно із частиною п`ятоюстатті 26 цього ж Законупроектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у наступному порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст. 31 Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Частиною першоюстатті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження.

Відповідно до пункту 8 частини першоїстатті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»містобудівні умови та обмеження - документ, в якому зазначено комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування та будівництва, що стосуються поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будівель та споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно із частиною четвертоюстатті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Частиною восьмоюстатті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»визначено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Відповідно до частини першоїстатті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Статтею 17 Закону України «Про основи містобудування» установлено, що містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

Містобудівна документація є основою для: вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення; вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій; підготовки обґрунтованих пропозицій щодо встановлення та зміни меж населених пунктів; підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації; вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб.

Статтею 18 цього ж Закону передбачено, що реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об`єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрою територій.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

На виконання вимог чинного законодавства рішенням Чернігівської міської ради від 25.12.2003 затверджено Генеральний план міста Чернігова.

Статтею 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.

Детальний план території визначає: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно з планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому. В свою чергу, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території.

Судом встановлено, що рішенням Чернігівської міської ради від08.09.2005 (17 сесія 4 скликання) затверджено Детальний план центральної частини міста Чернігова. Крім того, рішенням Чернігівської міської ради від23.06.2009 відповідно до положень ст.10 Закону України «Про планування і забудову територій» та ст.12 Закону України «Про основи містобудування» затверджено Генеральний план розвитку Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» у м.Чернігові з визначенням меж та зон охорони пам`яток заповідника.

Частина 1 та 3 ст.10 Закону України «Про планування і забудову територій» (у редакції від12.06.2009 чинній на дату прийняття вказаного рішення) визначала, що планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації. Містобудівна документація затверджується відповідною місцевою радою з визначенням строку її дії та переліку раніше прийнятих рішень, що втрачають чинність, а також тих рішень, до яких необхідно внести відповідні зміни.

Абзац 2 ч.1 ст.12 Закону України «Про основи містобудування» (у редакції від14.04.2009, чинній на дату прийняття вказаного рішення) визначає компетенцію сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування, у тому числі затвердження відповідно до законодавства місцевих містобудівних програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Таким чином, за умовами чинних на час прийняття вказаного рішення норм законодавства у сфері містобудування, розроблена Науково-дослідним інститутом пам`яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України документація віднесена до складу місцевої містобудівної документації.

З наведеного слідує, що Генеральний план м. Чернігова, Детальний план центральної частини м. Чернігова та Генеральний план розвитку Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» у м. Чернігові є містобудівною документацією населеного пункту, створеною в інтересах територіальної громади та із врахуванням державних інтересів, покликаною забезпечити раціональне використання території населеного пункту, охорону територій об`єктів історико-культурної спадщини, реалізацію містобудівної політики держави. Вказаною містобудівною документацією визначаються зони функціонального призначення території населеного пункту, планувальні рішення та охоронні зони, для кожної з яких визначаються конкретні умови і обмеження її забудови. Недотримання, цих умов та обмежень тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Водночас, прийняті накази про внесення змін до Містобудівних умов не відповідає вимогам законодавства у сфері містобудування, місцевій містобудівній документації. Оскаржувані Містобудівні умови зі змінами, внесеними 20.08.2020 та 15.07.2021, видані суперечать Генеральному плану міста Чернігова, Детальному плану центральної частини міста Чернігова та Генеральному плану розвитку Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» у м.Чернігові.

Так, відповідно до пояснювальної записки Генерального плану, який розміщено на сайті Чернігівської міської ради, принцип організації середовища центральної історичної частини міста полягає в збереженні історичного розпланування. Нове будівництво повинно вестись за принципом, характерним для цього типу середовища - житловий або громадський будинок з ділянкою (земельним наділом), розташований на червоній лінії вулиці. Висота 2-4 поверхи.

Детальним планом забудови центральної частини міста Чернігів (далі - Детальний план), виконаним Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, (графічна частина ескіз забудови з планом червоних ліній), територія земельної ділянки у межах вул.Єлецької, Кирпоноса та Святомиколаївської визначена як територія кварталів багатоквартирної житлової забудови, група кварталів 5, яка згідно з описовою частиною до Детального плану (Розділ 4 - об`єм та розміщення нового будівництва) передбачає спорудження будинків граничною поверховістю 4-5 поверхів.

Вказане також підтверджується листами ДП «Діпромісто» від30.07.2021 та 04.10.2021, відповідно до яких на території, де розташовані земельні ділянки з кадастровими номерами 7410100000:01:032:0906 (по вул.Єлецька, 7а) та 7410100000:01:032:0969 (по вул.Святомиколаївській, 7), передбачено будівництво 5-ти поверхової житлової забудови.

Також за інформацією розробника Детального плану «в проекті «Детальний план центральної частини міста» виконані розділи ескіз забудови, об`ємно просторове рішення» та «Охорона і використання культурної спадщини», в яких визначена поверховість нового будівництва згідно з зонами регулювання забудови 15 м».

Згідно з додатком, до вказаної інформації (фрагмент Опорного історика- архітектурного плану. Зони охорони) територія ділянки у межах вул. Єлецької (Бєлінського), Кирпоноса (Комсомольська) та Святомиколаївської входить до другої охоронної археологічної забудови, яка перебуває у складі регулювання забудови з висотністю до 15 м.

Таким чином Детальний планом забудови центральної частини міста Чернігів передбачає максимальну висотність забудови земельних ділянок з кадастровим номером 7410100000:01:032:0906 (по вул. Єлецька, 7а) та 7410100000:01:032:0969 (по вул. Святомиколаївська, 7) - 15 метрів.

Крім того, відповідно до Основного креслення (графічної частини) Генерального плану розвитку Національного культурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» у м.Чернігові з визначенням меж та зон охорони пам`яток заповідника, який погоджено 02.11.2008 Державною службою з питань національної культурної спадщини та затверджено рішенням Чернігівської міської ради від 23.06.2009, та Розділу VII описової частини до вказаного Генерального плану, яка детально визначає межі охоронної зони заповідника у межах вулиць та кварталів, - територія земельних ділянок площею 0,1817 га, на якій запроектоване зведення будинку по вул.Єлецькій, 7а, та площею 0,1664 га, розташована у межах пам`ятки археології «Третьяк» на території комплексної охоронної зони заповідника.

Вказане також підтверджується інформацією Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації і Управління містобудування і архітектури Чернігівської міської ради від29.09.2021.

В свою чергу розділом VIII описової частини до вказаного Генерального плану визначено режим використання охоронної зони заповідника. Зокрема передбачено, що на території охоронної зони заповідника зберігаються пам`ятки та об`єкти культурної спадщини, забезпечується охорона традиційного характеру середовища: ландшафту, історично сформованих розпланування, парцеляції, забудови, елементів історичного благоустрою, які мають бути виявлені й обліковані при проведенні історико-архітектурної інвентаризації території зони. Тут, відповідно до Державних будівельних норм, допускається лише регенерація, що включає реставрацію та пристосування пам`яток, збереження фонової забудови, можливе відтворення втрачених цінних об`єктів, відновлення втрачених цінних елементів розпланувальної структури, а також збереження ландшафту.

Також допускається вибіркове будівництво та реконструкція будівель і споруд за індивідуальними проектами; при цьому розпланувальний модуль і парцеляція мають лишатися незмінними, а масштаб нових та реконструйованих будівель і споруд, повинні відповідати безпосередньо прилеглій історичній забудові. При цьому в кварталах, обмежених вулицями Преображенською, Горького (Гончої), Гетьмана Полуботка, Магістратською, Комсомольською (Ремісничою) і Бєлінського (Єлецькою), висота нових будівель і споруд не повинна перевищувати 15 метрів.

Ураховуючи викладене, для нового будівництва будівель та споруд на земельній ділянці по вул. Єлецька 7а місцевою містобудівною документацією, розробленою та затвердженою у відповідності до вимог законодавства, встановлені обмеження: щодо поверховості - не більше 5 поверхів, та щодо висотності - не більше 15 м.

З урахуванням пояснювальної записки до Детального плану території центральної частини міста та описової частини до Генерального плану розвитку НКІЗ «Чернігів стародавній» відповідне обмеження покликане забезпечити схоронність Національного архітектурно-історичного заповідника міста Чернігів, культурний ландшафт якого розробляється як окрема пам`ятка культурної спадщини, що претендує на включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Зокрема, з цією метою відповідно до розпорядження голови Чернігівської обласної державної адміністрації від29.07.2020 №399 створено робочого групу, якою відповідно до листа від05.08.2021 на теперішній час тривають перемовини з Міністерством культури та Інформаційної політики України щодо формування території та меж пам`ятки, а також її включення до попереднього Списку ЮНЕСКО.

За викладених обставин прийняття оскаржуваного рішення та видача Містобудівних умов у редакції від20.08.2020 строює загрозу знецінення автентичності пам`ятки стародавнього міста Чернігів, таким чином порушуючи як національні інтереси на збереження архетипу державного спадку, так і відповідні інтереси світової спільноти.

Внесені зміни щодо висотності запланованої забудови, розповсюдження відповідного режиму забудови на суміжну земельну ділянку, надають можливість розпочати зведення багатоквартирного житлового будинку з поверховістю понад 5 поверхів, що окрім порушень містобудівних норм та правил, створює передумови для легалізації «хаотичної» багатоповерхової забудови історичної частини міста Чернігова, наслідком чого є спотворення його архітектурного ансамблю.

При цьому розроблене у 2018 році на замовлення ТОВ «ЕС СІ Групп» історико-містобудівне обґрунтування для об`єкту «Багатоквартирний житловий будинок» на земельній ділянці в кварталі вулиць Єлецька- Кирпоноса-Святомиколаївська в м.Чернігові (далі - ІМО), яким обґрунтоване прийняття рішення виконавчого комітету міської ради від20.08.2020 №343 та наказу управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 20.08.2020 №158-М про внесення змін до оскаржуваних Містобудівних умов у частині збільшення граничнодопустимої висотності об`єкта будівництва по вул.Єлецькій, 7а до 20 м, та яке врешті застосоване 15.07.2021 з метою розповсюдження Містобудівних умов на земельну ділянку по вул.Святомиколаївській, 7 за визначенням вищевказаних норм Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування», не є документом, який деталізує або змінює передбачену законом, розроблену та затверджену відповідно до його приписів, місцеву містобудівну документацію.

Суд зазначає, що містобудівні умови та обмеження, які не відповідають Генеральному плану населеного пункту та іншій містобудівній документації на місцевому рівні не можуть вважатися такими, що враховують громадські та приватні інтереси при плануванні та забудові територій.

Також варто звернути увагу, що нормативно-правові акти та їх окремі положення, на підставі яких розроблено та застосовано вказане вище ІМО для прийняття рішення про внесення змін до Містобудівних умов, втратили чинність на час їх видачі.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від21.02.2018 №92 внесено зміни до Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від13.03.2002 №318, зокрема п.п.8, 9 Порядку, які надавали можливість розробки проектної документації на нове будівництво у межах історичних ареалів населених місць на підставі ІМО, викладено наступним чином:

«8. Проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану.

9. У разі незатвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико- містобудівного обґрунтування, порядок розроблення якого визначається наказом Мінкультури та Мінрегіону.

Установити, що вимоги, зазначені в абзаці третьому пункту 1 цієї постанови, застосовуються до 1 січня 2019 року».

У свою чергу, наказом Міністерства культури України від07.12.2018 №1070 визнано таким, що втратив чинність наказ Мінкульту від17.02.2012 №122 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо розроблення історико-містобудівних обґрунтувань». Наказ від07.12.2018 №1070 набрав чинності 01.01.2019.

Отже, починаючи з 2019 року скасовано норми права, які передбачали розроблення та використання історико-містобудівних обгрунтувань, у результаті чого на законодавчому рівні припинено практику затвердження цього виду документації з метою легалізації понаднормового збільшення поверховості будівництва у межах історичних ареалів населених місць, у тому числі міста Чернігів, яке зараховано до Списку історичних населених місць України постановою Кабінету Міністрів України від26.07.2001 №878.

Неправомірність прийнятого рішення також підтверджується матеріалами землевпорядної документації, доступ до якої одержано під час досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Так, відповідно до висновку Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від15.10.2020 №01-11/497 до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:032:0906) площею 0,1817 га КП «Чернігівбудінвест» міської ради по вул. Єлецькій, 7а зі зміною її цільового призначення «згідно з планом зонування Тимчасового порядку використання території м. Чернігова ця ділянка знаходиться в зоні Ж-2-р «Житлова зона багатоквартирної забудови з обмеженням поверховості по умовах зон регулювання забудови». Висота забудови не більше 15 м».

Тобто, менше ніж через 2 місяці після внесення змін до оскаржуваних Містобудівних умов у вересні 2020 року відповідач-2 видав офіційний документ, передбачений cт.186-1 Земельного кодексу України, яким всупереч внесених до Містобудівних умов змін визначив максимальну висотність забудови для земельної ділянки по вул.Єлецькій, 7а на рівні 15 метрів.

Таким чином прийняті рішення від20.08.2020 та 15.07.2021 та внесені зміни до Містобудівних умов суперечать вимогам чинної місцевої містобудівної документації та прийняті на підставі документації, розроблення та застосунок якої припинено ще 01.01.2019.

Пунктом 3 ч.8 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» установлено, що скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки здійснюється за рішенням суду.

Під час прийняття рішення про внесення змін до містобудівних умов Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради та їх видачі Управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради допущено порушення вимог Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про основи містобудування» щодо обов`язкової відповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

При цьому належним способом захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування рішень виконавчого комітету та наказів Управління від20.08.2020 та від15.07.2021, скасування пункту 1 Містобудівних умов у редакції від20.08.2020 та містобудівних умов і обмежень №02-01/144 (зміни до №02-01/183 від20.12.2019) виданих 15.07.2021, відомості про які внесено до ЄДЕССБ за реєстраційним номером MU01:9116-1303-5826- 5083.

З огляду на все вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та наявності підстав для задоволення його в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, позивач в даній справі виступає, як орган державної влади, уповноважений реагувати на порушення закону у сфері дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог законодавства з питань благоустрою, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів Стародавній», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради, ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень, наказів та містобудівних умов і обмежень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2.2 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від20.08.2020 №343 «Про затвердження та надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки».

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від20.08.2020 №158-М «Про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок».

Визнати протиправними та скасувати зміни, внесені до пункту 1 містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва від20.12.2019 №02-01/183 наказом Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від20.08.2020 №158-М.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2.1 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від15.07.2021 №422 «Про затвердження та надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок».

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від15.07.2021 №144-М «Про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок».

Визнати протиправними та скасувати містобудівні умови і обмеження №02-01/144 (зміни до №02-01/183 від20.12.2019), видані 15.07.2021, відомості про які внесено до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за реєстраційним номером MU01:9116-1303-5826-5083, видані Комунальному підприємству «Чернігівбудінвест» щодо будівництва багатоповерхового житлового будинку на земельних ділянках по вул. Єлецькій, 7а та вул. Святомиколаївській, 7 у м. Чернігові.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач - Чернігівська окружна прокуратура (вул.Шевченка, 1, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114) в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України (бульвар Лесі Українки, 26, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44245840).

Відповідач-1 - Виконавчий комітет Чернігівської міської ради (вул.Магістратська, 7, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 04062015).

Відповідач-2 - Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради (вул.Коцюбинського, 82, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02498636).

Третя особа на стороні позивача - Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів Стародавній» (вул.Преображенська, 1, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 024998151).

Третя особа на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради (проспект Миру, 263, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 32818170).

Третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення суду складено 03.04.2023.

Суддя Л.О. Житняк