Постанова

від 03.04.2023 по справі 360/6448/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 року справа №360/6448/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року у справі № 360/6448/21 (головуючий І інстанції Тихонов І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.07.2021 № 124050004223 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та скасувати його;

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в частині недолучення до пенсійної справи ОСОБА_1 , наданих з адвокатським запитом від 10.09.2021 документів, та нездійснення на їх підставі та наявних документів в пенсійній справі повторного розгляду заяви від 02.07.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.07.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, зарахувавши до пільгового стажу період з 01.09.1986 по 05.05.1987 рік (навчання в Професійному училищі № 74), період з 14.04.1987 по 23.06.1989 (служба в рядах Радянської армії), період з 01.09.1989 по 11.11.1989 (навчання в «Комунарському гірно-металургійному інституті), період з 24.11.1989 по 13.05.1998 (працював у ДВАТ «Первомайськвугілля» ВП «Шахта ім. Менжинського») та здійснити нарахування і виплату пенсії починаючи з 02.07.2021, з урахуванням наявності пільгового стажу згідно Списку 1 для призначення пенсії - 11 років 05 місяців 14 днів та загального стажу - 31 років 0 місяці 16 днів.

В обґрунтування позову зазначив, що 02 липня 2021 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, надав необхідний пакет документів.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.07.2021 відмовлено в призначенні пенсії в зв`язку з недостатністю пільгового стажу.

До пільгового стажу не зараховано періоди навчання, військової служби та періоди роботи з 05.09.1986 по 27.04.1987, з 24.11.1989 по 13.05.1998, оскільки відсутні уточнюючі довідки на підтвердження пільгового характеру роботи у ДВАТ «Первомайськвугілля» ВП «Шахта ім. Менжинського».

Рішення є протиправним, оскільки записами в трудовій книжці та додатковими документами підтверджено періоди навчання та військової служби, а також пільговий характер роботи позивача у спірні періоди його роботи.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.07.2021 № 124050004223 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період з 14.05.1987 по 23.06.1989 (служба в рядах Радянської армії) та періоди з 05.09.1986 по 27.04.1987 та з 24.11.1989 по 13.05.1998 (працював у ДВАТ «Первомайськвугілля» ВП «Шахта ім. Менжинського»).

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.07.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання судових витрат по справі.

Не погодившись з судовим рішенням відповідач - ГУ ПФУ в Луганській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Пенсійним органом правомірно не враховано до пільгового стажу позивача:

- період роботи з 05.09.1986 по 27.04.1987 в шахті імені Менжинського в/о «Первомайськвугілля», оскільки в зазначений період ОСОБА_1 проходив навчання у професійному училищі № 74 з 01.09.1986 по 05.05.1987, отже за наданими документами неможливо визначити постійну зайнятість протягом повного робочого дня на підземних роботах;

- період навчання у професійному училищі №74 з 01.09.1986 по 05.05.1987, оскільки після закінчення навчання (05.05.1987) відсутній факт працевлаштування за набутою професією;

- час проходження строкової військової служби з 14.05.1987 по 23.06.1989, оскільки не виконано умови зазначені в пункті 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- період навчання у «Комунарському гірничо- металургійному інституті» з 01.09.1989 по 11.11.1989, оскільки Законом України «Про вишу освіту» такі пільги не передбачено;

- період роботи з 24.11.1989 по 13.05.1998 ВП «Шахта ім. Менжинського» ДВАТ «Первомайськвугілля», оскільки за наданими документами неможливо визначити постійну зайнятість протягом повного робочого дня на підземних роботах, відсутня інформація про атестацію робочих місць.

Суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, без врахування положень Закону № 1058 про заборону використання коштів ПФУ на цілі, не передбачені цим Законом.

Позивачем та відповідачем ГУ ПФУ в Донецькій області рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив про відсутність можливості надати справу в паперовому вигляді у зв`язку з тимчасовим захопленням міста Сєвєродонецьк, в якому знаходиться будівля суду. Також повідомлено, що всі документи у цій справі, що надійшли в паперовому вигляді або через офіційну електронну пошту суду скановано та експортовано в КП Діловодство спеціалізованого суду.

Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Також, щодо інституту відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі у зв`язку з запровадженням ЄСІТС зазначено, що втрата судового провадження стосується справ, які були сформовані в паперовій формі.

Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему Електронний суд матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.

Таким чином, наявність електронних копій матеріалів судової справи, паперовий примірник якої фактично втрачено, не є підставою для визнання судового провадження втраченим, а тому електронні матеріали судових справ, які сформовано в підсистемі Електронний суд у повному обсязі є достатніми для подальшого розгляду таких справ.

Отже, враховуючи зазначений лист Верховного Суду, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі Електронний суд.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи відповідно до довідки від 01.07.2021 № 934-5000372221 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ).

02 липня 2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, надав необхідний пакет документів.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.07.2021 № 124050004223 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

В рішенні зазначено, що пенсійний вік відповідно до частини 2 ст. 114 Закону № 1058 становить 50 років. Вік заявника 52 роки. (Тобто заявник має необхідний вік для призначення йому пенсії).

Необхідний страховий стаж відповідно до частини 2 статті 114 Закону № 1058 становить 22 роки.

Страховий стаж особи становить 20 років 0 місяців 16 днів.

Необхідний пільговий стаж за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 становить 10 років.

Пільговий стаж особи не підтверджений в установленому порядку.

До страхового стажу не зараховано період проходження військової служби з 18.05.1981 по 13.05.1983, оскільки у військовому квитку дату мобілізації дописано іншими чорнилами.

До пільгового стажу не зараховано: - періоди з 05.09.1986 по 27.04.1987, з 24.11.1989 по 13.05.1998, оскільки відсутні довідки, підтверджуючи пільговий характер роботи у ДВАТ «Первомайськвугілля» ВП «Шахта ім. Менжинського» (код ЄДРПОУ 00177276).

Таким чином, особа матиме право на пенсію за віком на пільгових умовах у разі підтвердження пільгового періоду роботи за Списком № 1.

Трудова книжка НОМЕР_2 від 10.09.1986 на ім`я ОСОБА_1 містить наступні записи щодо спірних періодів роботи:

Запис № 1 від 05.09.1986 прийнятий учнем електрослюсаря підземного та направлений на курси з відривом, наказ № 140/к від 22.09.1986;

Запис № 2 від 27.04.1987 звільнений у зв`язку з призивом в армію, наказ № 52к від 28.04.1987;

Запис № 3 від 14.05.1987 по 23.06.1989 служба в лавах Радянської Армії;

Запис № 5 від 24.11.1989 прийнятий учнем гірника з ремонту гірних вироботок під землею з повним робочим днем під землею, наказ від 23.11.1989 № 166/к;

Запис № 6 від 22.03.1990 переведений гірником з ремонту гірних вироботок 3го розряду підземним з повним робочим днем під землею, наказ від 20.03.1990 № 381к;

Запис № 7 від 06.03.1991 переведений учнем гірника очисного забою, наказ від 07.03.1991 № 23/к;

Запис № 8 від 25.05.1991 переведений гірником очисного забою 4го розрядку підземним з повним робочим днем під землею, наказ від 24.05.1991 № 44/к;

Запис № 9 від 02.12.1991 переведений гірником очисного забою 5го розрядку підземним з повним робочим днем під землею, наказ від 11.12.1991 № 111/к;

Запис № 10 від 22.05.1995 переведений електрослюсарем 3-го розряду підземним з повним робочим днем під землею, наказ від 22.05.1995 № 102/к;

Запис № 11 від 26.07.1996 переведений гірником очисного забою 5го розряду підземного з повним робочим днем під землею, наказ від 29.07.1996 № 172/к;

Запис № 12 від 13.05.1998 звільнений, наказ № 124к від 06.05.1998.

Відповідно до диплому від 05.05.1987 НОМЕР_3 , позивач з 01.09.1986 по 05.05.1987 закінчив повний курс середнього професійно-технічного училища на базі середньої освіти за професією електрослюсар підземний.

Згідно із інформацією у військовому квитку НОМЕР_4 від 12.05.1987 позивач з 14.05.1987 був признаний на військову службу та демобілізований в запас з 23.06.1989.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що записами в трудовій книжці позивача підтверджено пільговий характер його роботи у спірні періоди часу, тому відповідач протиправно не врахував ці періоди до пільгового стажу позивача.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

На підставі статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 10 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації вимагається в двох випадках:

1) відсутність трудової книжки;

2) відсутність в трудовій книжці відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Як свідчать матеріали справи, пенсійним органом не зараховано до пільгового стажу позивача, зокрема, періоди його роботи з 05.09.1986 по 27.04.1987, з 24.11.1989 по 13.05.1998 в зв`язку з відсутністю довідок, що підтверджують пільговий характер роботи у ДВАТ «Первомайськвугілля» ВП «Шахта ім. Менжинського», а також період служби в армії з 14.05.1987 по 23.06.1989 року.

Між тим, трудовою книжкою позивача підтверджується, що у зазначені періоди він працював на шахті учнем електрослюсаря підземного, учнем гірника з ремонту гірних вироботок під землею, гірником з ремонту гірних вироботок, учнем гірника очисного забою, гірником очисного забою, електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, посади передбачені Списком 1, затвердженим постановою РМ СРСР від 22.08.1956 № 1173, постановою КМ СРСР від 26.01.1991 № 10, постановою КМУ від 11.03.1994 року №162.

Записи в трудовій книжці позивача виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесений відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58.

Таким чином, в спірні періоди позивач працював в шахті, на посадах, які дають йому право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону № 1058.

Є безпідставними доводи пенсійного органу, що для підтвердження пільгового характеру роботи позивача у зазначені періоди роботи на шахті необхідно надати уточнюючу довідку, оскільки записами в трудовій книжці підтверджується пільговий характер роботи позивача в спірні періоди його трудової діяльності.

Щодо доводів відповідача про відсутність відомостей про атестацію робочих місць у спірні періоди роботи позивача, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а дійшла правового висновку, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника.

Суд не приймає доводи апелянта щодо правомірності не зарахування до пільгового стажу позивача періодів навчання, оскільки в цій частині позовних вимог судом першої інстанції позивачу відмовлено.

Щодо незарахування періоду служби в армії 14 травня 1987 року 23 червня 1989 року до пільгового стажу позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України Про загальний військовий обов`язок і військову службу від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фактом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України Про пенсійне забезпечення або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Оскільки позивач до призову на строкову військову службу, працював на посаді учня електрослюсаря підземного, тому час проходження позивачем строкової військової служби має бути зарахований до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо доводів апелянта про безпідставне стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки позовні вимоги задоволені частково, судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань пенсійного органу судові витрати, понесені позивачем.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року у справі № 360/6448/21 залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року у справі № 360/6448/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 03 квітня 2023 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 03 квітня 2023 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв