Постанова

від 29.11.2022 по справі 759/2462/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

єдиний унікальний номер справи: №759/2462/2020

номер провадження №22-ц/824/4016/2022

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Білич І.М.

суддів Коцюрби О.П., Слюсар Т.А.

при секретарі Рагушіна І.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РЕД ПОЙНТ ФІНАНС»на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2021 року, ухвалене під головуванням судді Святошинського районного суду м. Києва Ул`яновської О.В.,

у цивільній справі №759/2462/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РЕД ПОЙНТ ФІНАНС» до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та як законний представник неповнолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

встановила:

У лютому 2020 року Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль» звернулося до ОСОБА_5 з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме в рахунок погашення простроченої заборгованості, яка виникла за кредитним договором №014/3796/74/60501 від 11 вересня 2007 року у сумі 66095,73 доларів СІІІА звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 - шляхом продажу її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підстав оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 11 вересня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», назву якого змінено на АТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_6 укладено кредитний договір №014/3796/74/60501, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 169505 доларів США на строк до 11 вересня 2027 року, з метою придбання житла в кредит на вторинному ринку. З метою виконання зобов`язань за вказаним договором, 11 вересня 2007 року сторони уклали договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .

Станом на 03 грудня 2019 року заборгованість відповідача перед банком за кредитним договором склала 66095, 73 доларів СІІІА (із яких заборгованість за кредитом - 40 325,56 доларів США, заборгованість за відсотками у розмірі -25770,17 доларів США). Відповідно до умов п.3.1.4 договору іпотеки у випадку невиконання іпотекодавцем зобов`язань за цим договором або за кредитним договором, іпотеко держатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п. 5 договору іпотеки.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року замінено неналежного відповідача ОСОБА_7 , виключивши його з числа осіб, що беруть участь у справі, на належного відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року замінено сторону (позивача) із АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «Ред ПойнтФінанс».

18 січня 2021 року ТОВ «ФК «Ред ПойнтФінанс», як правонаступник АТ «Райффайзен Банк Аваль», звернулося до суду із заявою про зміну предмету позову, у якій просило: звернути (накласти) стягнення на спадкове майно спадкодавця - ОСОБА_8 у межах його вартості, яке у рівних долях прийнято спадкоємцями ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , як законного представника ОСОБА_3 у рахунок задоволення вимог за кредитним договором у розмірі первісних позовних вимог 66095,73 дол. СІІІА, а саме: на квартиру АДРЕСА_2 , земельну ділянку, площею 0,15 га, кадастровий номер 1824755100:01:008:0014, що розташована по АДРЕСА_3 , земельну ділянку, площею 0,0266 га, кадастровий номер 1824755100:01:008:0019, що розташована по

АДРЕСА_3 стягнути судові витрати по сплаті судового збору.

Вказуючи, що 11 вересня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», назву якого змінено на АТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_6 укладено кредитний договір №014/3796/74/60501, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 169505 дол. США на строк до 11 вересня 2027 року, з метою придбання житла в кредит на вторинному ринку. З метою виконання зобов`язань за вказаним договором, 11 вересня 2007 року сторони уклали договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 , як дружина позичальника, надала згоду на отримання кредиту та передачу нерухомого майна в іпотеку. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер. 01 квітня 2020 року банк звернувся до нотаріальної контори з претензією кредитора. Спадкоємцями першої черги за законом майна померлого є мати померлого - ОСОБА_9 , дружина померлого - ОСОБА_2 , неповнолітній син померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , законним представником якого є ОСОБА_2 . Позивач 12 серпня 2020 року звернувся до спадкоємців з претензією щодо виконання зобов`язань за кредитним договором. Проте, відповідачі вимог претензії у добровільному порядку не виконали.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2021 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РЕД ПОЙНТ ФІНАНС» відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник ТОВ «ФК «РЕД ПОЙНТ ФІНАНС» - Сорокопуд М.А. подав апеляційну скаргу за результатами розгляду якої просив рішення скасувати та ухвалити нове, за яким задовольнити позовні вимоги та:

звернути (накласти) стягнення на спадкове майно спадкодавця - ОСОБА_8 у межах його вартості, яке у рівних долях (по 1/3 частки спадщини) прийнято спадкоємцями - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_2 як законним представником ОСОБА_3 , а саме:

- квартиру АДРЕСА_1 ,

- житловий будинок АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку, площею 0,15 га, кадастровий номер 1824755100:01:008:0014, що розташована по АДРЕСА_3 цільове призначення - для будівництва і обслуговування будинку, господарських будівель та споруд;

- земельну ділянку, площею 0,0266 га, кадастровий номер 1824755100:01:008:0019, що розташована по АДРЕСА_3 ,

в рахунок задоволення вимог за кредитним договором №014/3796/74/60501 на суму 66095, 73 дол. США,

Стягнути солідарно з відповідачів витрати по сплаті судового збору в розмірі 27000 грн..

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції помилково застосовано ч. 2 ст. 1281 ЦК України щодо перебігу строку звернення кредитора до спадкоємців - протягом шести місяців з дня коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, оскільки вказана диспозиція статті втратила чинність з 04 лютого 2019 року. При цьому, у відповідності до редакції вказаної статті чинної на дату смерті спадкодавця - кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. В свою чергу, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи відсутність факту отримання спадкоємцями ОСОБА_8 свідоцтва про право на спадщину, та відповідно відсутність початку перебігу строку звернення кредитора з вимогами до спадкоємців.

Крім того, спадкоємці будучи обізнаними про заборгованість спадкодавця не повідомили кредитора про прийняття спадщини.

Відзив на апеляційну скаргу подано не було.

У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати, постановивши нове судове рішення про задоволення заявлених вимог у повному обсязі.

Інші учасники справи про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином в установленому законом порядку. В судове засідання не з`явились, поважність причин своєї неявки суду не повідомили.

Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності осіб що не з`явилися в силу вимог визначених положеннями ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом при розгляді справи встановлено, що 11 вересня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 укладено кредитний договір №014/3796/74/60501, відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 169505,00 дол. США, а позичальник зобов`язується належним чином використати та повернути кредитору суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів банку, та виконати інші зобов`язання в порядку та строки, визначені договором (п. 1.1). Кредит надається на 240 місяців до 11 вересня 2027 року (п. 1.2), процентна ставка за користування кредитом складає 13,00 % (п. 1.4) (т. І а.с. 07-09).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 11 вересня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 укладено договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа 72,10 кв.м., жила площа 41,70 кв.м., яка належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11 вересня 2007 року (т. І а.с. 68-70).

04 грудня 2019 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» направило на поштову адресу ОСОБА_7 письмову вимогу про виконання грошового зобов`язання та про усунення порушення основного зобов`язання за кредитним договором №014/3796/74/60501 від 11 вересня 2007 року, у якій банк вимагав протягом 60 календарних днів з дати вимоги здійснити погашення кредиту у повному обсязі разом зі сплатою відсотків та пені відповідно до умов кредитного договору у розмірі: 40 325,56 долари США - заборгованість по кредиту; 25 770,17 долари США - несплачені відмотки (т. І а.с. 73).

Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 03 грудня 2019 року заборгованість за кредитом становила 40325, 56 дол. США, що еквівалентно 966093 грн. 72 коп., заборгованість за відсотками - 25770, 17 дол. США, що еквівалентно 617385 грн. 09 коп., загальна сума заборгованості становить 66095,73 дол. США, що еквівалентно 1583478 грн. 81 коп. (т. І а.с. 05-06).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 104 т. 1).

01 квітня 2020 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до Першої Київської державної нотаріальної контори із претензією щодо надання інформації стосовно майна та осіб, які подали заяву про прийняття спадщини померлого ОСОБА_7 , наявності спадкоємця на користь якого посвідчено заповіт чи його частку, повідомлення спадкоємців про існуючу заборгованість по кредитному договору, визнання банка кредитором померлого (т. І а.с. 09).

Листом від 22 квітня 2020 року Першою Київською державною нотаріальною конторою повідомлено АТ «Райффайзен Банк Аваль» про заведення спадкової справи №379/2020 та відсутність станом на 22 квітня 2020 року заяв від спадкоємців про прийняття спадщини (т. ІІ а.с. 19).

25 червня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором №014/3796/74/60501 від 11 вересня 2007 року, боржником за яким є ОСОБА_7 (т. І а.с. 139-144).

25 червня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, відповідно до умов якого останній прийняв всі вимоги за договором іпотеки №б/н від 11 серпня 2007 року укладеного ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 , предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , іпотекодавцем за яким є ОСОБА_7 (т. І а.с. 159-162).

25 червня 2020 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК «Ред ПойнтФінанс» укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором №014/3796/74/60501 від 11 вересня 2007 року, боржником за яким є ОСОБА_7 (т. І а.с. 150-154).

25 червня 2020 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК «Ред ПойнтФінанс» укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, відповідно до умов якого останній приймає всі права вимоги за договором іпотеки № б/н від 11 вересня 2007 року, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 , предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , іпотекодавцем за яким є ОСОБА_7 (т. І а.с. 165-168).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №014/3796/74/60501 від 11 вересня 2007 року, станом на 25 червня 2020 року заборгованість за кредитом становила 40325,56 дол. США (1074712 грн. 47 коп.), заборгованість по процентах 143,23 дол. США (3817 грн. 21 коп.), прострочені проценти 28564,45 дол. США (761265 грн. 64 коп.), пеня 830390 грн. 34 коп. (т. І а.с. 155).

08 липня 2020 року ТОВ «ФК «Ред ПойнтФінанс» звернулося до Першої Київської державної нотаріальної контори з повідомленням про перехід прав кредитора та іпотекодержателя (т. І а.с. 230).

Відповідно до відомостей спадкової справи №379/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 (т. ІІ а.с. 06-97), 22 червня 2020 року із заявою про прийняття спадщини звернулась мати померлого - ОСОБА_4 , дружина померлого - ОСОБА_2 , батько померлого ОСОБА_10 відмовився від прийняття спадщини.

ТОВ «ФК «Ред ПойнтФінанс» змінюючи позовні вимоги вказувало на те, що до спадкового нерухомого майна померлого ОСОБА_7 належить квартира АДРЕСА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу від 11 вересня 2007 року, яку придбано за ціною 772650 грн 00 коп., земельна ділянка площею 1,0266 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 1824755100:01:008:0019, житловий будинок, загальною площею 48,5 кв.м з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , земельна ділянка площею 0,1500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 1824755100:01:008:0014. Зазначене майно належало спадкодавцю на підставі договорів дарування від 04 січня 2018 року.

12 серпня 2020 року позивач надіслав на адресу відповідачів претензію-вимогу про погашення заборгованості спадкодавця перед ТОВ «ФК «Ред ПойнтФінанс» в сумі 22203, 94 дол. США.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що за приписами ст.ст. 1281 і 1282 ЦК України та ст. 23 Закону України «Про іпотеку», зокрема, кредитор має пред`явити свою вимогу до спадкоємців протягом 6 місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги. Так, позичальник за кредитним договором - ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, позивачем, як кредитором, пред`явлено вимоги до спадкоємців позичальника лише 08 липня 2020 року, тобто поза межами шестимісячного строку визначеного положеннями ч. 2 ст. 1281 ЦК України.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з частинамипершою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи переходять до її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Оскільки зі смертю боржника грошові зобов`язання включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Частинами 1-2 ст. 1281 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Згідно приписів статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності (право господарського відання, спеціальне майнове право) на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували до набуття такою особою права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцями боржника, тавирішуються у порядку визначеному статтею 1282 ЦК України.

Оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою. Сплив цих строків має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права) за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (пункти 57-62), від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (пункт 69.5)).

Як вбачається з матеріалів справи, 08 січня 2020 року ОСОБА_11 , який є позичальником за кредитним договором № 014/3796/74/60501 від 11 вересня 2007 року укладеним з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», помер. Після його смерті, 22 квітня 2020 року Першою Київською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 379/2020 до майна померлого. Пізніше, мати та дружина померлого звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Батько померлого від прийняття спадщини відмовився.

08 липня 2020 року ТОВ «ФК «Ред ПойнтФінанс», як новий кредитор та іпотекодержатель за кредитним договором № 014/3796/74/60501 та договором іпотеки укладеними між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 11 вересня 2007 року, звернулося до Першої Київської державної нотаріальної контори з повідомленням про перехід прав кредитора та іпотекодержателя у якому, просило повідомити спадкоємцям про необхідність здійснення виконання зобов`язань за основним зобов`язанням на користь нового кредитора у межах вартості майна, отриманого у спадщину, яке виступає забезпеченням по основному зобов`язанню.

Наразі, спадкоємці ОСОБА_7 свідоцтва про право на спадщину не отримували, що сторонами не заперечується.

З вказаного вбачається, що ТОВ «ФК «Ред ПойнтФінанс» пред`явило вимоги до спадкоємців майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 , тобто у строк, встановлений ч. 2 ст. 1281 ЦК України.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції застосувавши положення ч. 2 ст. 1281 ЦК України у редакції, яка втратила чинність 04 лютого 2019 року, до правовідносин, що виникли 08 січня 2020 року (день смерті спадкодавця), дійшов помилкового висновку про те, що товариством було пред`явлено вимоги до спадкоємців ОСОБА_11 поза межами шестимісячного строку, у розумінні ст. 1281 ЦК України.

Відтак доводи апеляційної скарги в частині звернення ТОВ «ФК «Ред ПойнтФінанс»до спадкоємців ОСОБА_11 у строк, встановлений ч. 2 ст. 1281 ЦК України знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.

В той же час, слід звернути увагу на те, що згідно ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України унормовано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч.1 ст.546 ЦК України).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст.575 ЦК України).

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

Відповідно до ст.7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання.

Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов іпотечного договору.

За приписами ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна (ст.. 38 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається.

Верховний Суд у постанові від 13 березня 2018 року у справі №916/1764/17 вказав, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що 11 вересня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 укладено кредитний договір №014/3796/74/60501, відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 169505,00 дол. США, а позичальник зобов`язується належним чином використати та повернути кредитору суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів банку, та виконати інші зобов`язання в порядку та строки, визначені договором.

Того ж дня, з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, між сторонами укладено договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа 72,10 кв.м., жила площа 41,70 кв.м.

Звертаючись до суду з позовом у лютому 2020 року, позивач АТ «Райффайзен Банк Аваль»просило у рахунок погашення простроченої заборгованості, яка виникла за кредитним договором № 014/3796/74/60501 від 11 вересня 2007 року у сумі 66 095,73 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , шляхом продажу її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Тобто, предметом позову позивач визначив звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Як на підставу позову, позивач посилався на невиконання боржником ОСОБА_7 своїх зобов`язань за кредитним договором № 014/3796/74/60501 від 11 вересня 2007 року укладеним з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та на положення ст. 1050, 1054 ЦК України та положення Закону України «Про іпотеку».

Ухвалами Святошинського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року було замінено неналежного відповідача ОСОБА_7 із залученням до участі в справі його правонаступників, а також здійснено замінену сторону (позивача) із АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «Ред ПойнтФінанс».

18 січня 2021 року ТОВ «ФК «Ред Пойнт Фінанс», як правонаступник АТ«Райффайзен Банк Аваль», звернулося до суду із заявою про зміну предмету позову, у якій просило: звернути (накласти) стягнення на спадкове майно спадкодавця - ОСОБА_8 у межах його вартості, яке у рівних долях прийнято спадкоємцями ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , як законного представника ОСОБА_3 у рахунок задоволення вимог за кредитним договором у розмірі первісних позовних вимог 66095,73 дол. СІІІА, а саме: на квартиру АДРЕСА_2 , земельну ділянку, площею 0,15 га, кадастровий номер 1824755100:01:008:0014, що розташована по АДРЕСА_3 , земельну ділянку, площею 0,0266 га, кадастровий номер 1824755100:01:008:0019, що розташована по

АДРЕСА_3 , вказаною заявою позивач визначив предметом позову звернення стягнення на все спадкове майно боржника ОСОБА_8 (не вказавши при цьому виду (способу) стягнення).

Як на підставу позову, позивач посилався на те, що зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту входить до складу спадщини, тому, умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частини не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язків спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому ЦПК України.

Дослідивши редакцію первісного позову та заяву про зміну предмету позову, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем змінено не лише предмет позовних вимог, а і його підстави, зокрема, викладено нові обґрунтування, обставини та нові правові підстави позовних вимог.

Також, колегія суддів враховує, що за час розгляду справи судом було замінено позивача з АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «Ред Пойнт Фінанс» та відповідача ОСОБА_7 на його правонаступників - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залучено до участі у справі в якості третьої особи орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації.

Отже, в процесі розгляду справи позивачем було змінено і підстави, і предмет позову, судом було здійснено заміну сторони позивача на його правонаступника та відповідача на належних відповідачів, залучено до участі у справі третю особу. Зазначене у сукупності свідчить про те, що даний спір слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України, що не було враховано судом першої інстанції при ухвалені судового рішення.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції по суті спору дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову, проте не звернув уваги на те, що заявою про зміну предмету позову, позивач змінив не лише предмет, а і його підстави, що не допускається, оскільки за своєю суттю є новим позовом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції шляхом викладення мотивувальної частин рішення суду першої інстанції в редакції цієї постанови.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ред Пойнт Фінанс» задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2021 року змінити виклавши мотивувальну частину рішення суду в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя - доповідач:

Судді: