Постанова

від 21.03.2023 по справі 380/14389/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/14389/21 пров. № А/857/1818/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Ніколіна В.В., Пліша М.А.,

за участю секретаря судових засідань Гранат В.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року (головуючий суддя: Крутько О.В. місце ухвалення - м. Львів, дата складення повного тексту судового рішення 27.12.2022) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-113» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,-

встановив:

Головне управління ДПС у Львівській області, через засоби поштового зв`язку - 27.08.2021 звернулося з позовом до суду, в якому просило підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ТзОВ «ПМК-113».

Обґрунтовує позов тим, що на підставі пп. 16.1.5 пп. 16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 10.08.2021 № 2723-ПП та направлень від 11.08.2021 № № 8514, 8515, з метою проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «ПМК-113» (36116834) з питань проведення взаємовідносин з ТзОВ «Максбудрем» (42614231) за період травень, вересень, жовтень, листопад, грудень, 2019 року, ПП «Захід Госпторг» (42206747) за період березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року, та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період травень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року та податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2019-2020 роки, посадовими особами Головного управління ДПС у Львівській області здійснено вихід на адресу місцезнаходження ТзОВ «ПМК-113»: м. Львів, вул. Городоцька, 359, для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ПМК-113». Директор підприємства відмовився допустити посадових осіб ГУ ДПС у Львівській області до проведення позапланової виїзної перевірки, про що складено акт відмови від допуску до проведення перевірки від 11.08.2021 № 882/13-01-07-06/36116834. У зв`язку з недопуском посадових осіб податкового органу до проведення планової перевірки прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі пп. 16.1.5 пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п.п. 73.3 ст. 73, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України абзацу п`ятого постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» та розглянувши доповідну записку управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Львівській області від 09.08.2021 № 410/13-01-07-06-14 прийнято наказ № 2723-ПП від 10.08.2021 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПМК-113».

Головним управлінням ДПС у Львівській області видано направлення на перевірку ТзОВ «ПМК-113» № № 8514, 8515 від 11.08.2021. Метою перевірки визначено питання проведення взаємовідносин з ТзОВ «Максбудрем» (42614231) за період травень, вересень, жовтень, листопад, грудень, 2019 року, ПП «Захід Госпторг» (42206747) за період березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року, та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період травень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року та податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2019-2020 роки.

З метою проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «ПМК-113» (ЄДРПОУ 36116834), посадовими особами Головного управління ДПС у Львівській області здійснено вихід на адресу місцезнаходження ТзОВ «ПМК-113»: 79007, м. Львів, вул. Городоцька буд. 359 та ознайомлено з направленнями на проведення перевірки ТзОВ «ПМК-113» від 11.08.2021 № № 8514, 8515, директора позивача Дивинського Віктора Васильовича. Директор підприємства відмовився допустити посадових осіб ГУ ДПС у Львівській області до проведення позапланової виїзної перевірки, про що складено акт відмови від допуску до проведення перевірки від 11.08.2021 № 882/13-01-07-06/36116834.

У зв`язку з недопуском посадових осіб податкового органу до проведення документальної позапланової перевірки начальником Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 12.08.2021 № 23509/6/13-01-01-07-06.

Позивач звернувся до суду з позовом про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ «ПМК-113».

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПМК-113» № 2723-ПП від 10.08.2021 скасований у судовому порядку, а тому правових підстав для підтвердження обґрунтованість адміністративного арешту майна ТзОВ «ПМК-113» не має.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України).

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. (п. 94.3 ст. 94 Податкового кодексу України).

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження (п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України).

Згідно п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 632, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 за № 948/30816 затверджено Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого (далі Порядок № 632).

Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку № 632 передбачено обставини, за яких застосовується арешт майна.

Порядок застосування арешту майна визначений Розділом ІV Порядку № 632.

Так, згідно п. п. 1, 2 Розділу ІV Порядку № 632 керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2).

Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

З системного аналізу вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставинами, що зумовлюють звернення до суду з заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є обставини, за яких застосовується арешт майна передбачені п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України та Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку № 632, а рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків є лише підставою звернення до суду із заявою про обґрунтованість арешту майна платника податків, термін подання якого встановлено у п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України та п. 2 Розділу ІV Порядку № 632.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим (підпункт 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 ПК України); скасуванням судом або контролюючим органом рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт (підпункт 94.19.6 пункту 94.19 статті 94 ПК України); прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту (підпункт 94.19.7 пункту 94.19 статті 94 ПК України).

Тобто, відповідно до підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється, зокрема, у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10 статті 94 ПК України, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.01.2022 у справі № 805/3576/17-а.

Враховуючи вищевикладене, оскільки з моменту прийняття контролюючим органом рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (12.08.2021) минуло 96 годин, так як з позовом до суду про підтвердження обґрунтованості такого, позивач звернувся 27.08.2021, а тому строк передбачений п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України є пропущеним. Отже, застосований адміністративний арешт є припиненим відповідно до підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 ПК України.

Отже, за встановлених обставин, в контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки звертаючись з позовом про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-113» на підставі рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 12.08.2021, контролюючим органом не дотримано вимог ст. 94 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 632, яким затверджено Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 313, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі № 380/14389/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін М. А. Пліш повний текст судового рішення складено 31.03.2023, однак у зв`язку з перебуванням судді Пліша М.А. у відпустці 31.03.2023, постанову підписано та надіслано до ЄДРСР 03.04.2023.