Ухвала

від 03.04.2023 по справі 640/29121/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 640/29121/21

адміністративне провадження № К/990/9630/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року у справі №640/29121/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЕНКО» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КСЕНКО» звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27 липня 2021 року № 0563010701, винесене на підставі акту перевірки від 17 червня 2021 року № Д7635/Ж5/26-15-07-01-06/39330111;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27 липня 2021 року №0562980701, винесене на підставі акту перевірки від 17 червня 2021 року № Д7635/Ж5/26-15-07-01-06/39330111;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27 липня 2021 року №0563040701, винесене на підставі акту перевірки від 17 червня 2021 року № 47635/Ж5/26-15-07-01-06/39330111;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27 липня 2021 року №0563060701, винесене на підставі акту перевірки від 17 червня 2021 року № 47635/Ж5/26-15-07-01-06/39330111.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року, позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27 липня 2021 року №0563010701, винесене на підставі акту перевірки від 17 червня 2021 року № Д7635/Ж5/26-15-07-01-06/39330111, в частині грошового зобов`язання на суму 6 353 352 грн;

- визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27 липня 2021 року № 0562980701, винесене на підставі акту перевірки від 17 червня 2021року № Д7635/Ж5/26-15-07-01-06/39330111;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27 липня 2021 року №0563040701, винесене на підставі акту перевірки від 17 червня 2021 року № 47635/Ж5/26-15-07-01-06/39330111;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27 липня 2021 року №0563060701, винесене на підставі акту перевірки від 17 червня 2021 року № 47635/Ж5/26-15-07-01-06/39330111. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

17 березня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2022 року, та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року у справі №640/29121/21.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Водночас у поданій касаційній скарзі скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.

Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Отже, касаційна скарга не містить належного обґрунтування зазначеної підстави для касаційного оскарження.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року у справі №640/29121/21 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Шишов