Ухвала

від 31.03.2023 по справі 183/6229/20

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/6229/20

№ 2/183/288/23

У Х В А Л А

31 березня 2023 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Губиниської селищної ради, третя особа Новомосковська районна державна адміністрація про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим на той самий строк та на тих самих умовах, визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Губиниської селищної ради, третя особа Новомосковська районна державна адміністрація про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим на той самий строк та на тих самих умовах, визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки.

У позовній заяві ОСОБА_1 просив суд:

-визнати поновленим Договір оренди земельної ділянки загальною площею 30,0 га., з них: ріллі 7,50 га., (кадастровий номер 1223286000:02:152:0001) і сіножаття 22,50 га. (кадастровий номер 1223286000:02:153:0001), яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, укладений 13 січня 2004 року між Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області і ОСОБА_1 та зареєстрований Новомосковським райвідділом ДРФ ДЗК 20.03.2008 року за № 04:08:126:001706, на той же самий строк і на тих же умовах;

-визнати укладеною Додаткову угоду про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 13 січня 2004 року, зареєстрованого Новомосковським райвідділом ДРФ ДЗК 20.03.2008 року за № 04:08:126:001706, на тих самих умовах, укі передбачені договором у редакції, долученої до позовної заяви.

В судове засідання представники відповідачів, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Губиниської селищної ради не з`явилися, були належним чином повідомлені про місце, дату і час розгляду справи.

Представник третьої особи Новомосковської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи.

22.02.2023 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача Губиниської селищної ради про закриття провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, зазначена справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, про що свідчить судова практика, та зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку позивача та його представника, суд приходить до нижченаведеного.

Як вбачається з доданих до позовної заяви письмових доказів, 13 січня 2004 року між Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області і ОСОБА_1 укладено Договір оренди земельної ділянки загальною площею 30,0 га., з них: ріллі 7,50 га., і сіножаття 22,50 га., земельна ділянка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, договір зареєстрований Новомосковським райвідділом ДРФ ДЗК 20.03.2008 року за № 04:08:126:001706,

Згідно п.2.1 Договору оренди земельної ділянки, земля надається в оренду з метою сільськогосподарського використання для ведення Селянського (фермерського господарства) виробництво товарної продукції рослинництва.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є засновником Фермерського господарства «Губа Валентин Григорович», ЄДРПОУ 21938940, місцезнаходження юридичної особи: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Надеждівка, місце проведення державної реєстрації: Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, дата проведення державної реєстрації 18.05.1995 р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

Як зазначалося вище, договір оренди земельної ділянки укладено з фізичною особою ОСОБА_1 .

В той же час, у постанові від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17 Великою Палатою Верховного Суду висловлена правова позиція стосовно підсудності зазначеної категорії справ.

Так, правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України визначаються Законом України від 19 червня 2003 року №973-IV«Про фермерське господарство» (далі - Закон №973-IV), який спрямований на створення умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарноїсільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України.

За частиною першою статті 1 Закону № 973-IV у редакції, чинній на час набуття чинності договором оренди земельної ділянки, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

За законодавчим регулюванням, яке діяло станом на час набуття чинності договором оренди земельної ділянки, для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації, а для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради (стаття 7Закону № 973 - IV у відповідній редакції).

За статтею 12 Закону № 973-IV в редакції, чинній на час набуття чинності договором оренди земельної ділянки, землі фермерського господарства могли складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Визначення фермерського господарства як форми підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону, наведено також у частині першій статті 1 Закону № 973-IV в редакції, чинній на час звернення з цим позовом, а за змістом частини четвертої цієї статтіфермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець.

Тож фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності звиробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку на цих ділянках, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими елементами здійснення підприємницької діяльності в розумінні статті 44 ГК України. При цьому можливість реалізації громадянином права здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок відповідного цільового призначення.

Тож, враховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 ГК України.

Таким чином, за змістом наведених вище положень законодавства, а також статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону № 973-IV після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства користувачем орендованої земельної ділянки є саме фермерське господарство, а тому й правовідносини щодо права користування такою земельною ділянкою є господарськими.

Реалізація права на поновлення договору оренди в порядку статті 33 Закону № 161-XIV входить до змісту правовідносин щодо права користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства.

Оскільки фермерські господарства є суб`єктами господарювання, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, належать до юрисдикції господарських судів (схожі висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 16 січня 2019 року у справах № 483/1863/17, № 695/1275/17 та від 13 листопада 2019 року у справі № 628/773/18).

Крім того, висновок про належність до юрисдикції господарських судів спорів про поновлення договору оренди земельної ділянки, наданої для ведення фермерського господарства, та про те, що саме фермерське господарство може захистити речове право на користування земельними ділянками, було сформульовано Великою Палатою Верховного Суду в постановівід 10 квітня 2019 року та ухвалі від 13 листопада 2019 року у справі № 275/82/18.

З огляду на викладене,Велика Палата Верховного Суду вважає, що у цій справі речове право, за захистом якого позивач звернувся до суду, належить юридичній особі фермерському господарству, яке і може захистити право користування земельною ділянкою, та позовні вимоги про поновлення договору оренди земельної ділянки мають розглядатися господарським судом за правилами господарського судочинства.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, провадження у справі належить закрити.

Статтею 256 ЦПК України визначено, що,

1. Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеноїпунктом 1частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи адміністративного судочинства, провадження у справі не може бути закрите з підстави, встановленоїпунктом 1частини першої статті 255 цього Кодексу.

2. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

У зв`язку з наведеним, позивачу належить роз`яснити, що розгляд справи віднесено до юрисдикції відповідного господарського суду у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи наведене, керуючись п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 255, 256 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Губиниської селищної ради, третя особа Новомосковська районна державна адміністрація про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим на той самий строк та на тих самих умовах, визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції відповідного господарського суду у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Апеляційна скаргана ухвалусуду можебути поданоюдо Дніпровськогоапеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Ухвалу складено та підписано 31 березня 2023 року.

Суддя Д.І. Городецький