Рішення

від 04.04.2023 по справі 573/222/23

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/222/23

Номер провадження 2/573/84/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.

за участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області, про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документу, визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

07 лютого 2023 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом. Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Суми померла її мати ОСОБА_2 , яка за життя склала заповіт, яким заповіла все своє майно дочці ОСОБА_1 . Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина на все належне їй майно та майнові права. Зокрема, до складу спадщини входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,31 га, розташованої на території Верхосульської сільської ради Сумської області, яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 08 липня 2002. Маючи намір прийняти спадщину після смерті спадкодавця позивач звернулась до нотаріуса, проте в оформленні спадщини на вищевказану земельну ділянку їй було відмовлено у зв`язку з виправленням імені спадкодавця та дописки у Державному акті. Вказує, що через вказані обставини, вона не може реалізувати своє право на спадщину. Оскільки в інший спосіб у нотаріальному порядку позивач не може набути права на спадщину після смерті спадкодавця, остання звернулась до суду із захистом своїх спадкових прав та просить визнати за нею у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, загальною площею 4,31 га, з яких: 3,23 га ріллі (5920681400:01:001:0256) та 1,08 га кормових угідь (5920681400:01:001:0444; 5920681400:02:001:0561) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Верхосульської сільської ради Сумської області, посвідчену Державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 № 638790, виданого 08 липня 2002 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.05.2002, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 166.

Заяви (клопотання) учасників справи.

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, долучила до суду письмову заяву про уточнення позовних вимог, доповнивши позовною вимогою про встановлення факту належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документу - Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 638790, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 166, виданого 08 липня 2002 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.05.2002, в якому наявні виправлення в імені власника. Первинні та уточнені позовні вимоги підтримує, та просить розгляд справи провести у її відсутність, про що надала відповідну заву (а. с. 47, 51).

Представник відповідача -Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області у підготовче судове засідання не з`явився. Селищний голова надіслав клопотання про розгляд справу без участі їх представника, заперечення проти задоволення позовних та уточнених вимог, відсутні (а. с. 54).

Згідно із ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Інших клопотань та заяв, пов`язаних з розглядом справи від учасників судового процесу до суду не надходило.

Представник відповідача позов визнає, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, підстави для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову відсутні, отже суд враховує положення частини четвертої статті 206 ЦПК України, та вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем та ухвалити рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні за наявними матеріалами.

У зв`язку з неявкою у підготовче засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 08 лютого 2023 відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до підготовчого засідання за правилами загального провадження. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження (а. с. 37).

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_1 , що стверджується матеріалами справи (а. с. 8-9).

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_2 померла в м. Суми ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 6).

Із заповіту, посвідченого 12 травня 2014 року секретарем виконавчого комітету Верхосульської сільської ради Сумського району Сумської області, зареєстрованого в реєстрі за № 71, встановлено, що ОСОБА_2 заповіла своє майно доньці - ОСОБА_1 (а. с. 61).

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все належне їй майно, в тому числі на земельну ділянку загальною площею 4,31 га, з яких: 3,23 га ріллі (5920681400:01:001:0256) та 1,08 га кормових угідь (5920681400:01:001:0444; 5920681400:02:001:0561) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Верхосульської сільської ради Сумської області, посвідчену Державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 № 638790, виданого 08 липня 2002 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.05.2002, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 166 (а. с. 11-12, 46).

Земельна ділянка площею 3,23 га власником передана в оренду ПП «Дружба 6», право на яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а. с. 13-31).

Разом з цим, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки у Державному акті на право приватної власності на землю серії Р2№ 638790, який виданий Верхосульською сільською радою 08.07.2002 на ім`я ОСОБА_2 , є виправлення в імені спадкодавця та дописки (а. с. 32-33).

Із інформаційної довідки, виданої Білопільською районною державною нотаріальною конторою вбачається, що Сумською районною державною нотаріальною конторою 10 грудня 2021 за заявою ОСОБА_1 заведено спадкову справу № 173/2021 після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якої вбачається, що на ім`я спадкоємця видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а. с. 42-43, 57-99).

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Згідно з ст. ст. 41, 55 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються законом. Кожен має право будь - якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. «а» ч. 3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України 2003 року, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

В силу ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч. 1 ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (ч. 1 ст. 1235 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має право подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України поняття права власності визначено як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

В силу ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

За змістом п. «г» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Висновки суду.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених положень законодавства, наданих суду доказів, які не викликають сумнівів у їх допустимості та достовірності, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач, як спадкоємець за заповітом, позбавлений можливості отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину і вільно розпоряджатися спадковим майном у зв`язку з тим, що у Державному акті на право приватної власності на землю серії Р2№ 638790, який виданий Верхосульською сільською радою 08.07.2002 на ім`я ОСОБА_2 , є виправлення в імені спадкодавця та дописки, а видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцю.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно листа Верховного Суду України «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належності громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Наведене вище свідчить про належність спадкодавцю ОСОБА_2 . Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2№ 638790, однак у позасудовому порядку встановити даний факт не можливо, що створює для спадкоємця перешкоди в подальшому оформити свої спадкові права.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що в даному випадку наявні всі законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, оскільки право останньої підлягає судовому захисту, та встановити факт належності спадкодавцю правовстановлюючого документу, а також визнати за ОСОБА_1 право власності на вищевказану земельну ділянку, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 89, 247, 258, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області (місце знаходження: ЄРДПОУ: 04390083, смт. Миколаївка, бул-р Свободи, 2 Сумського району Сумської області), про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документу, визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом, задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документу - Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 638790, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 166, виданого 08 липня 2002 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.05.2002.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, загальною площею 4,31 га, з яких: 3,23 га ріллі (5920681400:01:001:0256) та 1,08 га кормових угідь (5920681400:01:001:0444; 5920681400:02:001:0561) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Верхосульської сільської ради Сумської області, посвідчену Державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 № 638790, виданого 08 липня 2002 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.05.2002, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 166.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя